Майбутнє українського ВПК, або Чому для реклами «Нептуна» мало потопленої «Москви»

В Україні на першому Міжнародному форумі оборонної промисловості (DFNC1) був створений Альянс оборонної промисловості.

– Виробники зброї та військової техніки з усього світу можуть приєднатися до базової декларації Альянсу та продемонструвати, що вони готові разом з Україною створювати арсенал вільного світу, – зазначив президент України Володимир Зеленський.

Крім закордонних гостей, на форумі були й представники українських військових виробництв – державних та приватних, з історією та зовсім нових. Загалом Форум оборонної індустрії можна назвати першим масштабним і вдалим майданчиком для відновлення вітчизняного ВПК.

Якої зброї найбільше зараз потребує Україна, яку можна було б виробляти у нас, які сектори ВПК нам потрібно розвивати насамперед? На ці та інші запитання KP.UA відповів військовий експерт Олег Жданов.

Україна має хорошу конструкторську базу

- Яких вітчизняних розробок зброї ми зараз найбільше потребуємо?

- Зараз на чільне місце в нас ставлять системи ППО, щоб закрити наше небо від ракетних, бомбових ударів і безпілотників. І нас є дуже хороша конструкторська база з ППО, ракет і танків. Ми можемо на рівних брати участь у розробці та виробництві цих видів озброєння, а також БТРів та БМП. Єдине, в чому ми маємо проблему, так це виробництво артсистем, тому що в Україні ніколи раніше не вироблялися стволи до них. Ця частина ствольної артилерії розроблялася ще з часів СРСР у російській Пермі, і налагодити її виробництво зараз в Україні – неможливо.

- А наскільки складно відновити наш військово-промисловий комплекс, щоб він міг ефективно працювати?

– Для цього потрібно спочатку розібратися та вирахувати, наскільки зараз наш ВПК розвалений. Але за достатніх обсягів інвестицій його можна реанімувати навіть у рекордно короткі терміни.

– Під час війни активно заробили в Україні приватні військові компанії, невеликі, але все ж таки... Яка їхня частка в загальному ВПК?

- Поки що вона дуже невелика. Тому що ми маємо жорстку державну монополію на виробництво зброї. А для того, щоб збільшити частку приватних збройових компаній, потрібно змінювати законодавство на їхню користь. Змінювати внутрішній ринок озброєнь, що дозволить потім вийти нашим приватним компаніям і на зовнішній.

– А що потрібно для того, щоб у нас ефективно заробили закордонні військові компанії?

- Потрібно створювати правила для їхньої роботи, щоб їм було у нас працювати комфортно. Як ми їх пускатимемо на наш ринок: лише як інвесторів чи створюватимемо спільні підприємства з виробництва зброї. Тут багато нюансів.

Війна – це реклама сучасної зброї

- Але їм вигідно зараз заходити в Україну?

- Звичайно, вигідно. По-перше, виробництво їхніх зразків озброєння буде дешевшим, ніж у Європі чи США. А крім цього – зброя одразу потрапляє на фронт, і війна робить їй рекламу. Наприклад, сьогодні близько 90 країн стоять у черзі на закупівлю систем HIMARS. Черга на кілька років уперед. РСЗВ, M270, MLRS (американська універсальна пускова установка, що використовується як РСЗВ, та установки для запуску тактичних ракет), ракети Storm Shadow і SCALP, зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) типу Patriot (модернізації PAC-3) отримують фактично рекламу, а їхні виробники – нові договори.

- А за нашими ракетами "Нептун" черга стоїть?

- А хто їх рекламував та скільки їх є?

– Хіба крейсер «Москва» – це погана реклама?

– Цього дуже мало для реклами, про це треба говорити на всіх міжнародних майданчиках, представляти на виставках, просувати у військових колах країн союзників.

- А загалом наскільки перспективний цей Альянс оборонної промисловості і коли він запрацює реально?

– Сьогодні вирішуються лише перші організаційні питання. Але реально він запрацює лише після закінчення війни. І якщо ми своєчасно змінимо наше законодавство під його роботу, врахуємо побажання наших партнерів та інше. Зараз сподіватися, що західні військові компанії прямо кинуться до нас – немає підстав. Хоча дехто вже й зараз заходить. Це турецька компанія «Байрактар», німецький концерн Rheinmetall, британський збройовий концерн BAE Systems, які будуть виробляти, відповідно, БПЛА, танки та гаубиці L119 калібром 105 мм натовського стандарту.

Перспективи

Спеціальний економічний режим для ВПК

За даними української сторони, у Міжнародному форумі оборонної промисловості взяли участь 252 оборонних підприємства із 30 країн світу. І декларацію про створення Альянсу оборонної промисловості на момент закриття форуму підписали 38 виробників озброєння із 19 держав. Мета заходу – об'єднати світову спільноту задля створення нового та потужного арсеналу озброєння для України. У фіналі президент Володимир Зеленський оголосив про початок фактичного розвитку та поновлення українського ВПК.

На цій зустрічі представники провідних компаній із США, Великобританії, Німеччини, Франції, Туреччини, Швеції, Чехії та України обговорили перспективи партнерства та спільного виробництва озброєнь. У пріоритеті, за словами Зеленського, має бути "розвиток оборонного виробництва з використанням сучасних технологій, виробництво снарядів, ракет, дронів в Україні у співпраці зі світовими лідерами галузі".

Президент Зеленський також оголосив, що для роботи військово-промислового комплексу в Україні буде запроваджено спеціальний економічний режим, і виробники зброї матимуть виняткові умови.

Крім цього, для них буде започатковано спеціальний оборонний фонд. "Він забезпечить додаткові ресурси, зокрема, для розвитку військових виробництв та підтримки співпраці задля створення нових військових об'єктів, а також програм, необхідних для оборони та піклування про наших воїнів", – пояснив Зеленський.