The Economist: Україна тримає запаси трансформаторів у Європі, очікуючи зимових обстрілів енергосистеми

Ситуація була дуже хиткою, каже директор електростанції, згадуючи листопад минулого року. Російська ракета летіла прямо до машинного залу, але за долю секунди до зіткнення влучила в частину з численних ліній електропередач станції. Це збило її з курсу і таким чином врятувало серце системи.

З початку вторгнення Росія запустила по цій станції 8 ракет. Зараз українські чиновники знову стривожені. Вони не хочуть розголошувати ім'я директора і місцезнаходження станції, а також не кажуть, де розміщені заводи, які поспішають виконати замовлення на нове обладнання, щоб замінити пошкоджене і зруйноване.

«Чиновники не приховують побоювань, що в енергетичному плані прийдешня зима може бути гіршою за минулу», - пише The Economist.

На одній з комутаційних станцій, де відбувається розподілення електроенергії, робітники зайняті встановленням нових ізоляторів, замінюючи радянські, випущені ще в 1960-х роках, які були розбиті під час чергового російського удару. Кабелі вгорі тихо гудять. 30-річний високовольтний трансформатор, більший за локомотив, який раніше використовувався як резервний в інших місцях, під'єднують до системи, щоб замінити той, що був зруйнований під час іншої атаки. Двоє виснажених інженерів дрімають у затінку неподалік.

По всій території електростанції бастіони, заповнені піском, оточують ключові елементи, щоб захистити їх від осколків. Але, за словами директора, у разі прямого попадання це не допоможе. Ізолювати високовольтні трансформатори в бетонну оболонку не можна, оскільки вони перегріються.

The Economist пише, що українські інженери виконали хорошу роботу і запобігли колапсу енергетичної системи минулої зими, коли російські обстріли не вщухали. Вони розробили унікальні схеми розподілення електроенергії і обладнання по всій країні. До вторгнення Україна мала можливість виробляти значно більше енергії, ніж споживала, що давало їй буфер на випадок виведення з ладу частини системи. Також після проведення модернізації в Україні залишилося багато старих, але лише нещодавно виведених з експлуатації трансформаторів, які можна було знову підключити. Незважаючи на це, з 10 жовтня до кінця грудня минулого року середньостатистичний український дім був без електроенергії середньому 5 тижнів.

Збитки, завдані російською кампанією, спрямованою на те, щоб заморозити українців минулої зими, були величезними. Згідно зі звітом Програми розвитку ООН, у квітні 2023 року можливості генерації енергії скоротилися на 51% порівняно з періодом перед вторгненням Росії в лютому 2022 року. Атомна енергетика становить найбільшу частину виробництва енергії в Україні. І хоч три діючі атомні станції, які все ще перебувають під українським контролем, не зазнали прямого нападу, захоплення Росією Запорізької АЕС призвело до падіння потужності атомних електростанцій на 44%.

За фінансової і фізичної допомоги союзників українські інженери працюють цілодобово, щоб встигнути відремонтувати те, що можна, до наступної зими. Це відбувається на додачу до регулярного технічного обслуговування системи з дуже застарілим обладнанням. Але це повільний процес.

«Було замовлено 100 нових високовольтних трансформаторів, половина з яких буде вироблена в Україні, а половина закуплена за кордоном. Але через удари по українських заводах вітчизняних трансформаторів було виготовлено дуже мало. Іноземні трансформатори будуть зберігатися в Польщі і Румунії до тих пір, поки вони не будуть потрібні», - пише The Economist.

Міністр енергетики України Герман Галущенко каже, що країна готується до нової атаки на її енергетичну систему, але, не маючи більше надлишкових потужностей і з обмеженою кількістю запасного обладнання, вона більш вразлива, ніж минулого року. Союзники України зібрали гроші, але значна частина з них проходить через міжнародні фінансові організації.

Але Галущенко пояснив, що в таких організаціях процеси закупівель обладнання дуже повільні, тому він просить їх застосувати «підхід воєнного стану», щоб прискорити роботу. Одним з важливих покращень у порівнянні з періодом до вторгнення стало те, що Україна тепер підключена до європейської енергосистеми, а отже, може імпортувати електроенергію в разі потреби.

Україна тепер має великий досвід того, як справлятися з великомасштабними атаками, - каже Галущенко. Але він очікує, що росіяни також винесуть уроки з їхнього досвіду «нездатності зруйнувати систему». Коли його запитують, як найкраще забезпечити світло цієї зими, він втомлено відповідає, що країні потрібно більше систем протиповітряної оборони. 21 вересня, вперше з весни, Росія направила хвилю безпілотників проти української енергосистеми, чотири п'ятих з них були збиті.

Приватна компанія ДТЕК до війни виробляла близько чверті всієї електроенергії в Україні. Відтоді вона втратила понад 20% своїх потужностей, - каже її виконавчий директор Дмитро Сахарук. З довоєнного штату компанії, який налічував 60 тисяч працівників, близько 5 тисяч зараз перебувають в армії. Так багато пішло воювати, що 250 жінок зараз працюють під землею у вугільних шахтах (до війни жінки не працювали під землею).

Найприкріше, за його словами, те, що коли бригади ДТЕК ремонтують або замінюють пошкоджене обладнання, росіяни просто атакують його знову. Сахарук також сказав The Economist, що кібератаки можуть бути навіть більшою загрозою цієї зими, ніж ракети і безпілотники. Успішна атака «може паралізувати всю систему», а це може бути «набагато небезпечніше, ніж фізична шкода».

Від початку вторгнення ДТЕК і українські кібервійськові ведуть боротьбу з російськими хакерами. За словами Сахарука, це «гра в кішки-мишки». Щойно новий спосіб захисту розроблено, хакери знаходять новий спосіб обійти його.