Після вступу до ЄС Україна може отримати 186 мільярдів євро підтримки протягом семи років — FT

Відповідно до внутрішніх оцінок спільного бюджету Євросоюзу, вступ України до ЄС надасть Києву право отримати приблизно 186 мільярдів євро протягом семи років, уперше перетворивши низку держав-членів на нетто-платників (до спільного бюджету ЄС — ред.). Про це пише FT.

Моделювання впливу потенційного вступу дев'яти нових країн-членів підкреслює глибокі політичні та фінансові наслідки розширення союзу на весь континент. Розчищення шляху для членства України стало ключовим пріоритетом для лідерів ЄС після повномасштабного вторгнення Росії минулого року.

Цього літа чиновники ЄС оцінили потенційні фінансові наслідки в дослідженні, з яким ознайомилося видання Financial Times і в якому були використані чинні правила формування бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Вони були застосовані до розширеного блоку, що включає Україну, Молдову, Грузію та шість західнобалканських держав.

За підрахунками видання, фінансові наслідки приєднання всіх дев'яти членів до наявного бюджету, відомого як багаторічний фінансовий план, становитиме 256,8 мільярда євро. Наслідки для теперішніх країн-членів включатимуть скорочення субсидій на сільське господарство приблизно на п'яту частину.

Хоча повне розширення може зайняти десятиліття або більше і призведе до значних реформ наявних бюджетних механізмів, передбачуваний масштаб необхідних змін різко порушить фінансовий баланс всередині блоку.

"Всі держави-члени повинні будуть платити більше до бюджету ЄС і отримувати менше з нього; багато країн-членів, які зараз є нетто-реципієнтами, стануть нетто-платниками (до бюджету - ред.)", - йдеться у висновку документа секретаріату Ради ЄС.

За оцінками, з дев'ятьма новими країнами-членами поточний бюджет збільшиться на 21% до 1,47 трлн євро. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн.

Вступ дев'яти країн призведе до низки "далекосяжних" коригувань, які можуть включати значне збільшення чистих внесків до бюджету з боку багатших країн, таких як Німеччина, Франція та Нідерланди. У документі йдеться про необхідність "перехідних періодів і захисних заходів".

Застосовуючи нинішні правила до розширеного блоку, Україна матиме право на отримання 96,5 млрд євро в межах Спільної аграрної політики ЄС протягом семи років. Згідно з дослідженням, такі фінансові зміни призведуть до скорочення сільськогосподарських субсидій для теперішніх країн-членів приблизно на 20 відсотків.

Україна також отримає право на 61 млрд євро з фондів згуртованості ЄС, які спрямовані на покращення інфраструктури в бідніших країнах-членах. За оцінками дослідження, разом з дев'ятьма додатковими країнами-членами, Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Кіпр та Мальта більше не матимуть права на фінансування з фондів згуртованості.

Розрахунки Генерального секретаріату Ради ЄС, органу, який представляє уряди 27 країн-членів блоку, з'явилися в той час, коли ЄС зважує, чи погоджуватися на початок офіційних переговорів про вступ з Україною до кінця цього року, як про це просить Київ.

Прес-секретар Ради ЄС заявив, що орган не коментує витоки інформації.

Лідери ЄС зустрінуться в Іспанії для першого детального обговорення розширення і того, як воно змінить союз.

Дослідження використовує просту екстраполяцію чинних бюджетних правил ЄС, які майже напевно будуть скориговані у разі розширення блоку. Воно не було розроблене спільно з Єврокомісією і не було схвалене нею. Документ також не враховує можливе членство Туреччини.

"Хоча для деяких напрямків політики можливості можуть переважати над витратами/ризиками, а розширення принесе вигоди нинішнім країнам-членам, розширення також матиме далекосяжні наслідки для бюджету ЄС. [Ці] дуже значні виклики для ЄС потребують ретельного вирішення, щоб нове розширення було принаймні прийняте, якщо не підтримане нашими громадянами", - йдеться у документі.

У дослідженні окреслюються можливості для ЄС від розширення, включаючи посилення геополітичного впливу, збільшення розміру внутрішнього ринку блоку на 66 млн осіб до 517 млн осіб та вирішення проблеми нестачі робочої сили.

Але це дає зрозуміти, що вплив України на режим сільськогосподарських субсидій ЄС буде найбільш значним. Україна стане найбільшим отримувачем субсидій в ЄС з 41,1 млн га сільськогосподарських угідь, відтіснивши Францію на друге місце. Це означатиме, що виплати для теперішніх отримувачів знизяться на 20,3% на гектар відповідних сільськогосподарських угідь.

Окрім України, приєднання інших восьми країн до Спільної аграрної політики ЄС коштуватиме загалом 29,9 млрд євро виплат.

"Ці цифри нікого не влаштують. Вони ясно дають зрозуміти, що для вступу України до ЄС необхідна докорінна реформа бюджету ЄС та його основних напрямків політики, або що все українське питання має вирішуватися інноваційно і поза межами наявних бюджетних структур ЄС”, - сказав аналітик з Eurasia Group Муджтаба Рахман.

За даними Bloomberg, Єврокомісія готується рекомендувати розпочати переговори про членство з Україною. Але вона може наполягати на досягненні прогресу в деяких пріоритетних сферах, включаючи боротьбу з корупцією, як на проміжних кроках.

Раніше FT писала, що членство України може стати найважчим тягарем для фінансів ЄС. Двома найбільшими секторами бюджету блоку є Спільна аграрна політика та згуртованість, або регіональні витрати, на які разом припадає близько 62% семирічного бюджету ЄС. Прийняття України, площа сільськогосподарських угідь якої перевищує площу Італії, а в аграрному секторі якої зайнято 14% населення, змінило б правила гри.

«Зернова» суперечка, що посварила нас із сусідньою Польщею, — хороший приклад того, наскільки складними насправді є освоєння нових ринків і міжнародна торгівля як така. Про те, чим закінчиться сварка із сусідом та як нашим виробникам не розсваритися з рештою світу, читайте в інтерв'ю Юлії Самаєвої з Держсекретарем МЗС України Олександром Баньковим.