MY.UAНовини
Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»
Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Баланс між імпортом та експортом — фундамент фінансової стабільності в державі, і наш фундамент зруйновано. Імпорт зростає шалено й зростатиме в часи відбудови, експорт, навпаки, скорочується, бо частина бізнесу зупинила діяльність, а ті, хто лишився, втратили і звичні логістичні шляхи, і традиційні ринки збуту. Відтак, нарощення експорту — одне із першочергових завдань уряду, буквально запорука виживання. А «зернова» суперечка із сусідніми країнами показує, що це ще й завдання із зірочкою. Про шляхи його вирішення, перспективи виходу наших виробників на нові ринки і ту допомогу, яку держава готова їм надавати, ZN.UA поговорило із Державним секретарем МЗС Олександром Баньковим.

— Пане Олександре, я вам дуже дякую за цю розмову. Так уже вийшло, що ми з вами говоримо про просування експорту на тлі конфронтації України та найближчих наших сусідів, пов’язаної з поставками українського зерна. На вашу думку, це наразі суто торгова суперечка чи вже політична? Наскільки взагалі важливо тримати оцей баланс між політичними й економічними інтересами країн?

— Звісно, немає нічого окремо торговельного, економічного чи політичного. Все взаємопов’язане. Будь-який баланс крихкий, і щоб його дотримуватися, потрібно враховувати дуже багато факторів.

Зокрема, на позицію України у цьому випадку впливає величезна кількість факторів. Ми воюємо. Ми втратили значну частину свого експортного потенціалу, виробничо-промислових і логістичних спроможностей. Враховуючи це і нові безпрецедентні виклики, які перед нами наразі виникають, питання дотримання балансів загострюється.

Втім, ми працюємо над тим, щоб конструктивно розв’язати проблему і знайти порозуміння з нашими партнерами. Нині вже маємо домовленості з Єврокомісією про дорожню карту: яким чином можна здійснювати спільний моніторинг і контроль експорту й транзиту української агропродукції у відповідні країни. Це основа врегулювання цього питання.

Ніхто не приховує, що політика в ньому є, як і емоції. Для досягнення результату, як сказав президент, нам потрібно зменшувати ці емоції. Ми налаштовані діяти конструктивно та знаходити компромісні рішення, які базуються на загальновизнаних правилах міжнародної торгівлі, в дусі взаємоповаги та добросусідства. Впевнений, що ми спільно зможемо знайти ці рішення.

Тим паче що ми вже маємо успішний досвід досягнення порозуміння з двома країнами — Румунією та Болгарією, що доводить: ми вміємо домовлятися, можемо знаходити як спільну мову, так і компромісні рішення для того, щоб урегульовувати ці питання у взаємовигідний спосіб. Також є домовленості щодо диверсифікації логістики транзиту нашого агроекспорту, про які оголосять найближчим часом.

— Насправді цей зерновий кейс дуже добре показує, що відкритість ринків — це доволі умовне поняття. Ринки обороняються, ринки захищаються, взагалі світ тяжіє останніми роками до протекціонізму. Україна готова до цього? Український виробник усвідомлює, що легко доступ до ринків не дається?

— Дивіться, Україна ж до 24 лютого минулого року експортувала успішно і багато.

— Але іншими шляхами, і якщо говорити про зернові, то вони здебільшого йшли в інші країни й іншими шляхами. А тут справді вперше ринки ЄС зіштовхнулися із валом наших зернових.

— Дійсно, ринки сусідніх країн не є пріоритетними для наших агротрейдерів. Ми маємо традиційних споживачів в Африці й Азії, 80% усіх товарів виходили якраз чорноморськими портами України. І це робить ключовим завданням саме вирішення питання транзитної складової логістики у цій справі.

Але, тим не менш, ми ж не вчора почали експортувати, у тому числі на ринки ЄС. Насправді розуміння того, що ринки не відкриваються просто так, є у будь-якого експортера. Та й у компаній, які тільки бажають експортувати або вже експортують і планують розширювати свою присутність на зовнішніх ринках. Це боротьба. За свої права, за свою нішу, своє місце на ринках інших країн. Оскільки обмежувальні заходи і протекціонізм у принципі присутні в політиці багатьох держав.

Розумний протекціонізм — це нормальна практика, тому що кожна держава повинна захищати своїх виробників, захищати свої ринки, наповнювати свої ринки переважно за рахунок власного виробництва і мати торговельний баланс, позитивне сальдо між експортом і імпортом.

Однак у питанні протекціонізму, точніше, розумного протекціонізму є один важливий нюанс. У глобальному сучасному світі, де виробничі ланцюжки дедалі більше поєднуються і з’єднують дедалі більше країн, це дає можливість отримувати інвестиції та трансфер технологій. А це у свою чергу — модернізувати виробничі потужності. Зрештою, стати частиною глобальної мережі виробництва.

Це в тому числі питання безпеки, не тільки економічної.

Більш того, міжнародна торгівля — це ж дорога з двостороннім рухом. Маючи відкритість до певних країн, ми, звичайно, отримуємо і зворотну відкритість для українських товарів.

Ми вже маємо угоди про зони вільної торгівлі, про різні преференції у межах регіональних торговельних угод із різними країнами. Це все частина тих домовленостей, які дають можливість вигравати, відкриваючи наявні ринки для української продукції.

На сьогодні Мінекономіки, Держпродспоживслужба та МЗС України проводять роботу з відкриття ринків щодо близько 63 країн за майже 200 напрямками, зокрема з такими, як Південна Корея, Малайзія, В’єтнам, Кувейт, КСА, САО Гонконг, ЄС, Канада, КНР, Оман, Таїланд, ПАР, Колумбія, Індонезія та інші.

— Для того щоб справді виграти, бажано, аби ти експортував товари з високим ступенем переробки, а імпортував сировину. Але в Україні ситуація протилежна. Тож ми можемо швидко відновлюватися, нарощуючи експорт сировинних товарів. Це буде більш-менш легко. Але тоді ми програємо в цій експортно-імпортній грі. Або ми можемо нарощувати переробку, але тоді буде важче дійти до полиці в інших країнах, бо полиці захищаються, та й сама по собі переробка — це час та інвестиції, яких наразі у нас немає. Що обрати?

— Немає ідеального рецепта. Збільшення переробки з більшою доданою вартістю — беззаперечно, шлях розвитку, якому дуже мало альтернатив. Це той шлях, який Україні так чи інакше, але треба буде проходити.

Ми всі звикли до того, що в нас усе добре, принаймні було ще два роки тому, коли експорт сировини становив величезну частину українського експорту, набагато більшу, ніж експорт товарів із доданою вартістю. Проте навіть за період до 24 лютого у нас усе одно було зростання експорту товарів із глибокою переробкою, особливо з країнами ЄС. Окремо варто відзначити зайняття українськими експортерами деяких нішевих категорій ринку ЄС із достатньо високою доданою вартістю. Найбільш яскравим прикладом є нешоколадні кондитерські вироби.

Україна, будучи аграрною країною і маючи такий потенціал експорту — 45 мільйонів тонн зерна, природно, рухається інерційним шляхом. Це простіше. Не треба інвестувати в переробку, витрачати додаткові гроші. Ви і так їх заробляєте.

Та ця інерційність минає.

Наразі, здається, не всі, але значна частина підприємців, які займаються агробізнесом, усвідомила, що інвестувати в переробку все одно потрібно. Це навіть не питання зростання їхніх доходів, це шлях до зменшення тих ризиків, з якими зараз стикнулися українські аграрії, трейдери та експортери. Якщо замість 55 тисяч тонн зерна великими суднами ви можете вивозити значно менше готової, а отже, дорожчої продукції, яка йде на полиці супермаркетів, — це очевидна перевага.

— Але дійти до полиці — це чи не найважче у цьому завданні…

— Власне, доступ до цих полиць — це якраз питання нашої кооперації з іншими країнами, з нашими партнерами. В Україні, я в цьому переконаний, можуть створюватися виробництва, у тому числі спільні виробництва, або частини більших ланцюгів переробки. Ми можемо виробляти продукцію, яка виходитиме на полиці в західноєвропейських країнах чи у США. Наше завдання — оцінити переваги міжнародного поділу праці та зайняти у цих ланцюгах невід’ємне місце. Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів.

— У такому світі таких протистоянь, як ми наразі маємо із Польщею, буде в рази більше. Це буде постійний процес — митні обмеження, антидемпінгові розслідування, арбітражі тощо. В ідеалі цей процес завжди вів би до Світової організації торгівлі. Наскільки повносправною нині є СОТ, де наразі заблокований арбітражний механізм?

— Щодо повносправності або неповносправності СОТ, звичайно, можна дискутувати, але у нас немає інших механізмів на сьогодні, в рамках яких можуть розглядатися подібні спори між державами щодо міжнародної торгівлі, щодо правил міжнародної торгівлі.

— Так, але виходить, що й наше останнє звернення до СОТ у нинішній суперечці з Польщею не безперспективне, але точно не оперативне рішення.

— Не беруся оцінювати результати того, що станеться. Україна, ви знаєте, звернулася до СОТ щодо проведення консультацій із трьома сусідніми країнами — Угорщиною, Словаччиною і Польщею. Власне, ми зробили те, що передбачено правилами і процедурами. Щодо запровадження нашими партнерами односторонніх торговельних обмежень, то ми маємо сильну юридичну позицію у зазначеному спорі як за правилами СОТ, так і за європейським законодавством. Прогнозувати, чим завершиться саме ця історія, не беруся. Але суто статистично третина подібних кейсів закінчується саме на стадії проведення консультацій і не йде в арбітражі.

Цей показник, як на мене, вже може говорити про ефективність цієї організації і в цілому, і зокрема в контексті розгляду подібних суперечок між державами.

— Олександре, чи правильно ми розуміємо, що у будь-якому разі це нешвидкий процес?

— У нас, на жаль, немає якихось альтернативних дуже швидких шляхів. Якби вони існували, то, напевно, Україна не нехтувала б цими можливостями, але ми можемо застосовувати ті інструменти, які існують.

Звісно, нам усім хотілося би, щоб таких спорів узагалі не виникало. А якщо вони й виникають, то щоб вирішувалися максимально оперативно. Але, на жаль, світ складніший, ніж наші думки про нього.

— І у цьому складному світі Україна не полишає спроб нарощувати експорт, зокрема, створивши сервіс NAZOVNI. Чому, власне, Міністерство закордонних справ опікується цим інструментом допомоги бізнесу, адже в Міністерстві економіки навіть окрема спеціальна організація для цього існує?

— Насправді МЗС завжди займалося підтримкою просування експорту. Це — частина нашого функціоналу. Така робота передбачена як у законі про дипломатичну службу, так і в положенні про міністерство. Тож ще в 2021 році ми почали працювати над тим, аби максимально покращити цю складову нашої роботи, розширити послуги від міністерства, покращити політику саме економічної дипломатії.

Саме так і виник цей сервіс. Фактично це комунікаційна платформа між українським бізнесом і нашими дипломатами за кордоном. Оскільки МЗС у питаннях просування експорту і допомоги нашим виробникам спирається саме на мережу закордонних економічних установ і на наших працівників, які займаються економічною допомогою. Тут у нас досить широкий функціонал.

Це і аналіз ринків, і консультації щодо пошуку найкращих шляхів виходу на той чи інший ринок, і експо-діяльність, тобто супровід участі наших компаній у різноманітних виставкових заходах, і бізнес-місії. Зрозуміло, що місії були і частішими, й ефективнішими до початку повномасштабного вторгнення, але інші складові допомоги не втрачають ефективності.

Загалом ми маємо вже понад 1600 зареєстрованих у сервісі українських компаній. Переважно йдеться про малий і середній бізнес. Якщо не помиляюся, за цей час експерти NAZOVNI обробили понад шість із половиною тисяч заявок. Укладених контрактів — більш як 70.

— Чому така розбіжність: заявок тисячі — контрактів десятки?

— Ми відновили роботу у вересні минулого року. За цей рік певний час пішов на те, щоб відновити, перезавантажити і доповнити нашу базу даних. При цьому деякі компанії тільки цьогоріч стали знову задумуватися над тим, щоб розпочати експорт. Тому фактично ми можемо говорити про рік активної роботи. А 70 контрактів за рік, мені здається, дуже непоганий показник розвитку, особливо у надзвичайно складних умовах обмежень для українського бізнесу, зумовлених російською військовою агресією. Для когось це, звісно, лише початок шляху, але для інших — помітне розширення їхніх можливостей, особливо для сегмента малого та середнього бізнесу.

— Про які саме ринки переважно йде мова?

— В основному допомагаємо з підкоренням ринків ЄС, звичайно, але є у нашому так би мовити портфоліо і Сполучені Штати, і країни Азії та Перської затоки. Поступово географія розширюється, що говорить як про зацікавленість світу у нашій продукції, так і про готовність українського бізнесу виходити на нові ринки, де не було традиційно присутності України або вона була дуже незначною. Перспективними напрямками для українського експорту можуть стати країни Африки та Латинської Америки.

Як на мене, це класний показник — наші виробники стають, по-перше, більш відкритими до опанування нових ринків, а по-друге, вони усвідомлюють необхідність розвиватися, щоб витримувати конкуренцію у нових умовах.

Очевидно, що у нас уже немає тих традиційних ринків, які існували, і ті умови, до яких ми звикли, не повернуться. Якщо ще торік я особисто спостерігав, як деякі бізнесмени сиділи і чекали, що все якось минеться, повернеться у звичне русло, то цього року бачимо, що навіть великі виробники вже починають цікавитись новими можливостями.

— Чи вистачає МЗС ресурсів, людських і фінансових, для цієї роботи? Бо ви говорите про тисячі компаній — це велике навантаження.

— Користуючись нагодою, зазначу: ми завжди в пошуку професіоналів. Не тільки на посади послів, а й на посади дипломатів, які займаються в тому числі економічною дипломатією. У нас періодично проводяться добори на посади, в тому числі в закордонних дипломатичних установах, і ми завжди запрошуємо людей, які розуміють, що таке економіка і міжнародна торгівля, які мають досвід роботи за кордоном, наприклад, у міжнародних компаніях або представництвах українських компаній.

Ми завжди відкриті до такої співпраці, бо, не буду приховувати, фахівців не вистачає, як і багатьом державним і недержавним органам.

— А в зарплаті конкурувати з міжнародною торговельною компанією можете?

— З міжнародним корпоративним бізнесом ми точно не можемо конкурувати в зарплатах. Але ми в принципі розраховуємо на людей, які сповідують ідею допомоги Україні та йдуть на дипломатичну службу не лише заради грошей. Це про певне покликання, певні моральні якості людини. Звісно, десь платять більше, десь іще більше, але робота у нас — це участь в тому, як змінюється українська дипломатія, як змінюється Україна.

— Скільки часу займає обробка однієї заявки? Якщо ми візьмемо найуспішніший кейс, який у вас був, скільки минуло часу з моменту подачі заявки від виробника і до укладання контракту?

— Кілька місяців «від контакту до контракту». Це влучне визначення, до речі, придумав мій колега, який зараз працює послом в одній із держав. Але цей шлях «від контакту до контракту» непростий, потрібно пройти процедури узгодження, перевірки сертифікацій, юристи повинні попрацювати над умовами договорів, в яких має бути узгоджено логістику, якість і купу всього. Це все займає кілька місяців точно.

Однак досвід, у тому числі роботи платформи NAZOVNI, показує, що це абсолютно дієвий і ефективний спосіб пошуку. Результати говорять самі за себе. Та й ті, хто займається експортним бізнесом, добре розуміють, що вихід на закордонні ринки зумовлений насамперед економічними та діловими умовами: допоки ви знайдете перевіреного або зацікавленого контрагента, узгодите базові умови поставок, може минути рік і навіть більше.

— Чи були у NAZOVNI провальні кейси? Чи були люди, які прийшли, подивилися і сказали: ні, ми не хочемо експортувати, ми не готові?

— Ця система працює в тому числі як фільтр. Дякуючи цифровим рішенням, ми створили фільтрацію при реєстрації й одразу можемо оцінити компанії за базовими вимогами, які застосовують до експортерів.

Раніше ми такої можливості не мали.

Наразі ж, якщо чогось не вистачає, ми відразу радимо доопрацювати якісь моменти, пропонуємо допомогу, у тому числі різних партнерів, які в цьому можуть допомогти.

Були кейси, наприклад, коли приходили компанії, реєструвалися для отримання інформації, а потім намагалися отриману від нас інформацію… перепродати. Тобто з’ясовувалося, що це консалтингові компанії, які вирішили використати державний сервіс, щоб потім своїм клієнтам продати наш аналіз ринку як власне напрацювання.

Є й інші кейси, коли, приміром, дипломат збирає для компанії інформацію, контакти, контактує із потенційними партнерами за кордоном, передає цю всю інформацію компанії, а далі нічого не відбувається. Зв'язується з компанією, а там кажуть, що подумали і передумали, вирішили, що не готові. Переоцінили себе, не зовсім усвідомлювали складність необхідних для експорту процедур. Часто виробники дуже поверхнево розуміють, якого обсягу ресурсів — людських, часових, фінансових — потребує міжнародна торгівля. Часто є певне нерозуміння того, що державна допомога не передбачає нічого, окрім політико-дипломатичного супроводу, і робити за бізнес його частину роботи ми не можемо.

Та загальна готовність розвиватися і виходити на нові ринки збуту серед бізнесу все ж зростає.

— Але логістична проблема, на жаль, нікуди не зникає. Тут ви, напевно, не можете допомогти нашим виробникам. Чи можете?

— Є різні ініціативи. Для допомоги невеликим виробникам, які займаються нішовою продукцією, ми домовилися, наприклад, про співпрацю з «Новою поштою». Ця компанія надає певні преференції та знижки клієнтам, які звертаються до МЗС через NAZOVNI, й займається доставкою їхніх товарів. Утім, звичайно, тут ми говоримо про якісь невеликі обсяги поставок.

Стосовно більших поставок, то ми розуміємо, що Україна працює над розвитком і розширенням альтернативних шляхів, але це непрості процеси. Ситуація кожного дня змінюється і, на жаль, погіршується. Дунайські порти системно знищуються. Нам потрібно розвивати нові напрямки, споруджувати нові інфраструктурні об'єкти — це не місяць і не два. Але є вже певні напрацювання, існують не нові, але ті, що раніше не використовувалися, сухопутні шляхи. Вони будуть відкриватися найближчим часом.

Також має допомогти та системна робота з розблокування доступу до транзиту через територію Угорщини, Словаччини і Польщі. Ще є можливість нарощувати транзит із тими сусідніми країнами, які не приєдналися до цього блокування.

— Бачу, що ви сповнені оптимізму і впевнені, що нинішній конфлікт швидко вичерпається і транзит ми поновимо, ба більше, залучимо до нього нові країни. На чому цей оптимізм ґрунтується?

— Це прагматичний оптимізм, який потребує системної кропіткої роботи.

— Ви в цьому оптимізмі прив'язуєтеся до 15 жовтня, коли у Польщі відбудуться парламентські вибори? Що робити, якщо і після 15 жовтня позиція наших партнерів не зміниться?

— Власне, те ж саме, що ми робимо зараз. Це не означає, що ми не маємо виходу, ми продовжимо працювати і напрацьовувати спільні рішення, які дадуть змогу вийти з цієї ситуації гідно всім сторонам.

— Україні зокрема. Цей зерновий конфлікт дуже добре, крім іншого, ілюструє відмінність у підходах до ведення бізнесу в Україні і в країнах ЄС. Наші компанії, скажімо так, не гребують прийомами і підходами, які в ЄС або значно рідше практикують, або не практикують узагалі, — використання офшорів, продажі самим собі, підміни документів або навіть розвантаження поставок десь дорогою. Це ґрунт, на якому постійно проростатимуть конфлікти. Що з цим робити?

— Заплющити очі на це дійсно не вийде, тим паче що часом такі компанії ще й звертаються до нас по допомогу. От продали самі собі товар, а валютні обмеження обійти не можуть, просять допомогти. Або були піймані на перевантаженні поставки якраз десь дорогою…

— …й шукають захисту від держави?

— Так. Їхня логіка проста — чому б не спробувати? А раптом допоможуть і щось вирішиться. Звісно, ніхто з них не каже, що вони робили щось недобросовісне, всі починають розмови з того, що їх незаконно обмежують, але до правди в таких історіях не так уже й важко дотягнутися.

Та, по-перше, це не тільки наші практики, на жаль. У більшості таких випадків партнерами все ж є іноземні контрагенти, які так само не гребують сумнівними практиками. І вихід із цього є тільки еволюційний.

Що глибшою буде наша залученість у глобальні торгові та виробничі процеси, то менше місця лишатиметься сумнівним експортним практикам. Їм дедалі менше і менше буде місця, хіба що на ринках країн, що розвиваються.

— Але світ великий…

— Так, якщо ви хочете возити ваші товари іржавими танкерами по всіх усюдах, як це зараз робить підсанкційна Росія.

Та якщо ви хочете торгувати на ринках розвинених і містких, там, де дійсно можна заробляти дуже багато, на ринках, за які борються всі, то доведеться міняти бізнес-практики.

Власне, на таке еволюційне очищення, крім іншого, націлена взаємодія держав або міждержавних об'єднань із бізнесом, їхня регуляторна політика.

— Втім, до певного моменту буде доволі непросто. Бо або держава муситиме захищати свого не дуже чесного виробника, або, якщо його не захищати, поступатиметься державними інтересами в міжнародній торговій політиці.

— Річ у тім, що держава, відстоюючи інтереси цього виробника, все одно керується нормами міжнародного права, договорами про двостороннє партнерство, про асоціацію тощо. Тож якщо виробник, експортер чи трейдер порушує ці правила, це жодним чином не може бути виправданим державою. Так, він наш національний, і ми його маємо захищати. Але якщо він порушник, ми вже нічого з цим зробити не можемо. На великих західних ринках це неможливо. Якщо компанія хоче там працювати, мусить підлаштовуватися під прийняті там практики.

Безумовно, є ринки країн, що розвиваються, там теж чимала кількість споживачів, є попит, але й ризики роботи там вищі. Може, розрахуються з вами, а може, й ні, на це теж усі зважають. Часто дешевше змінити звичні практики.

— Із нинішнього зернового конфлікту які уроки мають винести держава та бізнес?

— Мені здається, що головний урок — це не унікальна ситуація. Бо торгові війни в світі не закінчаться ніколи. Існують різні інтереси, у кожної держави свої, часто вони не співпадають або протирічать один одному і це нормально для міжнародної торгівлі.

Ми достатньо зрілі, щоб усвідомлювати, що будь-яка з таких ситуацій не має бути ані емоційною, ані занадто політизованою.

У кожній із таких ситуацій існують ті ключові точки, які мають і можуть поєднати сторони конфлікту. Пошук цих точок, їхнє поєднання і, зрештою, вирішення ситуації роблять Україну дорослим досвідченим світовим гравцем.

Це, власне, те, що ми демонструємо зараз, — мудрість і вміння знаходити вихід із складних ситуацій. Розуміючи мотиви сусідів, ми поводимося як мудрі люди, даючи можливість іншим зіграти свою гру вдома, а потім повернутися до пошуку конструктивного рішення. І є все ж таки внутрішнє переконання, що ми зрештою прийдемо до порозуміння і знайдемо ті шляхи, які задовольнятимуть усіх. Тому що ми всі зацікавлені і в співпраці, і в її розширенні, а не навпаки.

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Казахстан усложнил транзит российских грузов
Корреспондент
2025-07-14T17:18:49Z
Станут роскошью: цены на ряд продуктов взлетят минимум вполовину – что подорожает
Знай
2025-07-07T02:12:32Z
Коснется всех, кто имеет свою квартиру или дом: украинцев начали вызывать в налоговую – с чем это связано
Знай
2025-07-07T10:36:17Z
Не только вывезти, но и потратить: какие ограничения на наличные ждут украинцев в ЕС
Хвиля
2025-07-07T03:45:44Z
В Украине резко подорожала черника: сколько стоят ягоды и какая причина
TSN
2025-07-14T19:42:57Z
Цены бьют рекорды: как изменилась стоимость еды в Украине за год
TSN
2025-07-14T19:42:50Z
Новые соцстандарты: в Украине готовят тройной перерасчет пенсий – как изменятся выплаты
Знай
2025-07-08T10:51:11Z
Кабмин анонсировал изменения в начислении пенсий
Корреспондент
2025-07-07T18:27:07Z
В Украине хотят изменить порядок индексации пенсии: что будет отменено
Comments UA
2025-07-07T14:09:20Z
Этим людям может навредить черника: кому ее следует избегать
Comments UA
2025-07-07T14:21:28Z
Что будет с организмом, если на месяц отказаться от молочных продуктов
Comments UA
2025-07-07T13:06:51Z
Кровотечение во время секса: когда это норма, а когда следует бежать к врачу
Знай
2025-07-04T20:51:38Z
Как вывести жирное пятно - простые и действенные способы
Gazeta UA
2025-07-13T20:22:13Z
Врач назвала среднюю продолжительность жизни мужчин в Украине: статистика впечатляет
TSN
2025-07-14T19:42:45Z
Почему с абрикоса опадают листья - самые распространенные причины
Gazeta UA
2025-07-14T19:18:45Z
Как поливать огурцы в жару и чем подкормить: советы опытных садовников
TSN
2025-07-07T09:48:17Z
В Британии циркулирует новый штамм COVID-19 с необычным симптомом
ZN UA
2025-07-07T06:46:55Z
Чтобы огурцы росли как на дрожжах: эффективное и дешевое средство, которое есть у каждого дома
TSN
2025-07-06T18:06:48Z
Война тут же прекратится: Москва выдвинула абсурдные условия "мира"
Comments UA
2025-07-07T11:57:54Z
Грязная политика на крови: в Киеве разворачивается внутренний фронт
Comments UA
2025-07-07T10:18:52Z
На выборах Украину ждут три варианта, а настоящая война начнется через пять лет – интервью с Аркадием Бабченко
Telegraf
2025-07-08T05:03:41Z
"Украину сдали путину": политолог сделал важное заявление о "предательстве" Запада
Знай
2025-07-03T20:30:09Z
"Шахеды" будут массированно атаковать в августе: эксперт объяснил, чего ожидать
TSN
2025-07-14T19:42:58Z
Трамп дал России новый дедлайн: что будет, если Путин не пойдет на соглашение
TSN
2025-07-14T19:42:57Z
Драка между Мединским и Умеровым на переговорах в Стамбуле: спикер МИД объяснил ситуацию
Comments UA
2025-07-06T09:51:18Z
Ей разбили голову в Верховной Раде: как сейчас выглядит "фанатка" Януковича Александра Кужель
Telegraf
2025-07-04T08:39:42Z
"Осыпает всех кучею лжи": Трамп удивил резким заявлением о Путине
TSN
2025-07-08T17:12:24Z
Россияне нацелились на ключевой город: он уже полностью простреливается беспилотниками
Telegraf
2025-07-07T20:15:59Z
Будет ад: синоптикиня назвала самые жаркие дни в июле
TSN
2025-07-04T09:09:00Z
Оккупанты атаковали Харьков дронами: есть попадания
Хвиля
2025-07-07T06:27:17Z
На линии фронта появились редкие хищники, занесенные в Красную книгу
Gazeta UA
2025-07-07T07:33:40Z
Массированный обстрел Львова и Черновцов: что сейчас происходит в городах и какие последствия атак
TSN
2025-07-14T19:42:59Z
На фронте погиб титулованный украинский гребец Юрий Бредак: что о нем известно
TSN
2025-07-14T19:42:56Z
Лікарі назвали найнебезпечніше морозиво
AgroNews
2025-07-07T16:21:45Z
Приказ Порошенко, разрешивший боевикам Гиркина избежать уничтожения, является госизменой – эксперт
TSN
2025-07-07T17:54:27Z
Удар по мобилизации. Россия атакует ТЦК
Корреспондент
2025-07-07T21:18:24Z
Ведущая Витвицкая объяснила, почему ее муж судья-воин вместо фронта отдыхает в Карпатах
Фокус
2025-07-07T13:15:28Z
Известного украинского певца нагло ограбили в Италии: "Разбили стекло и украли все"
TSN
2025-07-13T16:45:12Z
Хайди Клум очаровала редким кадром со взрослыми сыновьями
Апостроф
2025-07-10T08:15:43Z
Ведущая Анна Свиридова жестко высказалась об изменнице Оксане Байрак: "Мне совершенно не больно"
Знай
2025-07-01T18:51:11Z
17-летняя дочь Евгения Кошевого показала стройную фигуру и очаровала красотой в атмосферном фотосете
TSN
2025-07-14T19:42:58Z
Анна Саливанчук похвасталась пышными формами на пляже и взбудоражила воображение пикантными фото
TSN
2025-07-14T19:42:32Z
Похудевший Филипп Киркоров прокомментировал некроз, который ему приписывают
Фокус
2025-07-04T10:57:54Z
Умер известный голливудский актер Майкл Мэдсен
Фокус
2025-07-03T20:51:36Z
Тимур Мирошниченко сменил имя приемному сыну: жена ведущего объяснила почему
TSN
2025-07-08T16:24:03Z
Какой церковный праздник 7 июля: что обязательно нужно сделать в этот день
Comments UA
2025-07-07T04:06:35Z
Возможно, вы еврей - проверьте себя: украинские фамилии еврейского происхождения
Telegraf
2025-07-07T07:45:19Z
Стало известно, сколько россиян поддерживают войну и сколько хотят ударить ядеркой по Украине
Comments UA
2025-07-04T06:54:18Z
Крупнейший порт Европы готовится к войне с Россией — что известно
TSN
2025-07-08T21:27:03Z
Безопасно ли примерять купальник на голое тело - ответ микробиолога
TSN
2025-07-14T19:42:46Z
Аналитики КИТ Group объяснили, что поможет украинцам терять меньше денег и выйти из нищеты
TSN
2025-07-14T19:42:44Z
6 июля: какой сегодня церковный праздник и что можно и нельзя делать в этот день
Comments UA
2025-07-06T04:03:59Z
Производит истребители МиГ-29 и МиГ-31: Силы обороны атаковали завод в Подмосковье
Фокус
2025-07-11T11:43:06Z
Первые дальнобойные ракеты, профинансированные Германией, поступят в ВСУ в конце июля
Апостроф
2025-07-12T12:34:52Z
Как распознать китайскую гречку: три простых признака
Gazeta UA
2025-07-06T09:57:33Z
Нереальная вкуснота за 15 минут: приготовьте персиковые слойки с медом и мороженым
Telegraf
2025-07-12T09:15:40Z
Пять дел, которые нужно сделать на выходных, чтобы лишить дома беспорядок на всю неделю
Знай
2025-07-07T15:51:07Z
Сливочное масло – где можно использовать, кроме кухни
Gazeta UA
2025-07-06T08:30:27Z
Несколько дней задержки — и урожая вы не увидите: когда лучше выкапывать лук по лунному календарю 2025 года
TSN
2025-07-14T19:42:54Z
Омар Хайям рассказал, от каких людей надо бежать не оглядываясь: есть только один признак
TSN
2025-07-14T19:42:53Z
Как убрать неприятный запах из обуви в домашних условиях: понадобится одно копеечное средство
TSN
2025-07-07T12:36:12Z
Гороскоп на неделю 7-13 июля для всех знаков Зодика: недобитые бывшие Овнов, момент истины Стрельцов и удар для Раков
Знай
2025-07-07T01:30:18Z
День ангела 7 июля: кого и как поздравлять с именинами
TSN
2025-07-06T21:21:17Z
Жесткая двойная атака РФ по Харькову: власти заявили о страшных разрушениях, есть пострадавшие
Comments UA
2025-07-07T08:48:21Z
Автобус с детьми слетел в кювет и перевернулся во Львовской области: что с пострадавшими
Telegraf
2025-07-09T20:18:18Z
Ушла из дома и не вернулась: в Днепре обнаружили мертвой девочку
TSN
2025-07-06T11:42:57Z
Россия ударила по зданию ТЦК в Полтаве: есть погибшие и раненые
Telegraf
2025-07-03T12:54:38Z
В Сумах россияне повторно ударили по медикам и спасателям, которые работали на месте обстрела
TSN
2025-07-14T19:42:58Z
Четверо мужчин устроили "заплыв" в Закарпатье и попались пограничникам
TSN
2025-07-14T19:42:27Z
Взрыв под Житомиром, "разнесший" пол-села: полиция назвала причину и указала на виновников
TSN
2025-07-07T13:48:55Z
Шесть "Гераней" по Харькову: количество пострадавших постоянно растет
Gazeta UA
2025-07-07T10:36:30Z
В Германии мужчина открыл стрельбу из окна: ранен украинец
TSN
2025-07-05T17:27:35Z
Горы, любовь и роскошь: Милевский поделился фото с отдыха с Тамилой
Gazeta UA
2025-07-07T19:24:50Z
Свитолина рассказала, как поддержка мужа помогает ей на корте
Корреспондент
2025-07-04T10:57:17Z
Никита Добрынин кардинально похудел и рассекретил, как избавился от лишнего веса: "Был пончиком"
TSN
2025-07-14T19:42:03Z
Реал завершил трансфер перспективного защитника Бенфики
Корреспондент
2025-07-14T19:39:53Z
Златан Ибрагимович стал лицом обложки Ultimate-версии EA FC 26
Корреспондент
2025-07-14T18:39:33Z
Кроуфорд поддержал Пакьяо перед его предстоящим сражением
Корреспондент
2025-07-14T17:36:30Z
Объявлен состав символической сборной КЧМ-2025
Корреспондент
2025-07-14T17:09:03Z
Такого еще не было: какой гонорар получит Усик за бой с Дюбуа
Comments UA
2025-07-14T15:51:43Z
УЕФА объявил судейскую бригаду на ответный матч Шахтера и Ильвеса
Корреспондент
2025-07-14T15:12:14Z
Случаи, в которых никогда не следует использовать удлинители: советы электриков
Знай
2025-07-02T03:51:41Z
Звук умирающего в Альпах ледника может заставить плакать кого угодно
Фокус
2025-07-09T12:09:04Z
Илон Маск оскандалился из-за размышлений своего чат-бота
Апостроф
2025-07-09T07:52:36Z
Кернес, Терехов и Чикатило: украинка стала звездой сети благодаря необычным тату
Telegraf
2025-07-07T08:57:18Z
Что будет, если Земля будет вращаться еще быстрее: ученые предупредили о катастрофе
TSN
2025-07-14T19:42:35Z
Археологи нашли гробницу полную сокровищ правителя мая: видео
TSN
2025-07-14T19:42:06Z
На Google Maps нашли гигантский череп: он смотрит из воды у берегов канадского острова
Фокус
2025-07-07T07:51:42Z
Астронавтка NASA показала фото "вторжения" малоизвестного объекта в атмосферу Земли
Comments UA
2025-07-06T05:21:50Z
Секретные коды ChatGPT: как легко управлять ИИ, чтобы добиваться успеха
Фокус
2025-07-08T16:21:46Z
Ужас Илона Маска сбывается: Tesla сброшена с трона
Comments UA
2025-07-06T14:27:06Z
Stellantis возрождает спортивное подразделение SRT
Корреспондент
2025-07-04T18:54:45Z
Toyota RAV4 стала самым популярным автомобилем в мире
Корреспондент
2025-07-01T17:09:59Z
"Флэш" призвал военных тщательно проверять свои машины: что именно искать
TSN
2025-07-14T19:42:11Z
Выгоднее ли электромобиль традиционных автомобилей: эксперты подсчитали цену зарядки
UAToday
2025-07-14T19:18:44Z
Представлены Audi Q6 и SQ6 Sportback e-tron
Корреспондент
2025-07-14T17:21:25Z
Dongfeng представил новый гибридный кроссовер Voyah Free+ с запасом хода до 1458 км
Gazeta UA
2025-07-14T12:39:42Z
"Невозможно" отремонтировать в подержанных автомобилях: эксперт назвал вещь
Gazeta UA
2025-07-12T02:21:21Z
"До полного" - не стоит: работник АЗС предостерёг водителей, которые заливают бак до предела
UAToday
2025-07-12T00:39:25Z