MY.UAНовини
Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»
Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Баланс між імпортом та експортом — фундамент фінансової стабільності в державі, і наш фундамент зруйновано. Імпорт зростає шалено й зростатиме в часи відбудови, експорт, навпаки, скорочується, бо частина бізнесу зупинила діяльність, а ті, хто лишився, втратили і звичні логістичні шляхи, і традиційні ринки збуту. Відтак, нарощення експорту — одне із першочергових завдань уряду, буквально запорука виживання. А «зернова» суперечка із сусідніми країнами показує, що це ще й завдання із зірочкою. Про шляхи його вирішення, перспективи виходу наших виробників на нові ринки і ту допомогу, яку держава готова їм надавати, ZN.UA поговорило із Державним секретарем МЗС Олександром Баньковим.

— Пане Олександре, я вам дуже дякую за цю розмову. Так уже вийшло, що ми з вами говоримо про просування експорту на тлі конфронтації України та найближчих наших сусідів, пов’язаної з поставками українського зерна. На вашу думку, це наразі суто торгова суперечка чи вже політична? Наскільки взагалі важливо тримати оцей баланс між політичними й економічними інтересами країн?

— Звісно, немає нічого окремо торговельного, економічного чи політичного. Все взаємопов’язане. Будь-який баланс крихкий, і щоб його дотримуватися, потрібно враховувати дуже багато факторів.

Зокрема, на позицію України у цьому випадку впливає величезна кількість факторів. Ми воюємо. Ми втратили значну частину свого експортного потенціалу, виробничо-промислових і логістичних спроможностей. Враховуючи це і нові безпрецедентні виклики, які перед нами наразі виникають, питання дотримання балансів загострюється.

Втім, ми працюємо над тим, щоб конструктивно розв’язати проблему і знайти порозуміння з нашими партнерами. Нині вже маємо домовленості з Єврокомісією про дорожню карту: яким чином можна здійснювати спільний моніторинг і контроль експорту й транзиту української агропродукції у відповідні країни. Це основа врегулювання цього питання.

Ніхто не приховує, що політика в ньому є, як і емоції. Для досягнення результату, як сказав президент, нам потрібно зменшувати ці емоції. Ми налаштовані діяти конструктивно та знаходити компромісні рішення, які базуються на загальновизнаних правилах міжнародної торгівлі, в дусі взаємоповаги та добросусідства. Впевнений, що ми спільно зможемо знайти ці рішення.

Тим паче що ми вже маємо успішний досвід досягнення порозуміння з двома країнами — Румунією та Болгарією, що доводить: ми вміємо домовлятися, можемо знаходити як спільну мову, так і компромісні рішення для того, щоб урегульовувати ці питання у взаємовигідний спосіб. Також є домовленості щодо диверсифікації логістики транзиту нашого агроекспорту, про які оголосять найближчим часом.

— Насправді цей зерновий кейс дуже добре показує, що відкритість ринків — це доволі умовне поняття. Ринки обороняються, ринки захищаються, взагалі світ тяжіє останніми роками до протекціонізму. Україна готова до цього? Український виробник усвідомлює, що легко доступ до ринків не дається?

— Дивіться, Україна ж до 24 лютого минулого року експортувала успішно і багато.

— Але іншими шляхами, і якщо говорити про зернові, то вони здебільшого йшли в інші країни й іншими шляхами. А тут справді вперше ринки ЄС зіштовхнулися із валом наших зернових.

— Дійсно, ринки сусідніх країн не є пріоритетними для наших агротрейдерів. Ми маємо традиційних споживачів в Африці й Азії, 80% усіх товарів виходили якраз чорноморськими портами України. І це робить ключовим завданням саме вирішення питання транзитної складової логістики у цій справі.

Але, тим не менш, ми ж не вчора почали експортувати, у тому числі на ринки ЄС. Насправді розуміння того, що ринки не відкриваються просто так, є у будь-якого експортера. Та й у компаній, які тільки бажають експортувати або вже експортують і планують розширювати свою присутність на зовнішніх ринках. Це боротьба. За свої права, за свою нішу, своє місце на ринках інших країн. Оскільки обмежувальні заходи і протекціонізм у принципі присутні в політиці багатьох держав.

Розумний протекціонізм — це нормальна практика, тому що кожна держава повинна захищати своїх виробників, захищати свої ринки, наповнювати свої ринки переважно за рахунок власного виробництва і мати торговельний баланс, позитивне сальдо між експортом і імпортом.

Однак у питанні протекціонізму, точніше, розумного протекціонізму є один важливий нюанс. У глобальному сучасному світі, де виробничі ланцюжки дедалі більше поєднуються і з’єднують дедалі більше країн, це дає можливість отримувати інвестиції та трансфер технологій. А це у свою чергу — модернізувати виробничі потужності. Зрештою, стати частиною глобальної мережі виробництва.

Це в тому числі питання безпеки, не тільки економічної.

Більш того, міжнародна торгівля — це ж дорога з двостороннім рухом. Маючи відкритість до певних країн, ми, звичайно, отримуємо і зворотну відкритість для українських товарів.

Ми вже маємо угоди про зони вільної торгівлі, про різні преференції у межах регіональних торговельних угод із різними країнами. Це все частина тих домовленостей, які дають можливість вигравати, відкриваючи наявні ринки для української продукції.

На сьогодні Мінекономіки, Держпродспоживслужба та МЗС України проводять роботу з відкриття ринків щодо близько 63 країн за майже 200 напрямками, зокрема з такими, як Південна Корея, Малайзія, В’єтнам, Кувейт, КСА, САО Гонконг, ЄС, Канада, КНР, Оман, Таїланд, ПАР, Колумбія, Індонезія та інші.

— Для того щоб справді виграти, бажано, аби ти експортував товари з високим ступенем переробки, а імпортував сировину. Але в Україні ситуація протилежна. Тож ми можемо швидко відновлюватися, нарощуючи експорт сировинних товарів. Це буде більш-менш легко. Але тоді ми програємо в цій експортно-імпортній грі. Або ми можемо нарощувати переробку, але тоді буде важче дійти до полиці в інших країнах, бо полиці захищаються, та й сама по собі переробка — це час та інвестиції, яких наразі у нас немає. Що обрати?

— Немає ідеального рецепта. Збільшення переробки з більшою доданою вартістю — беззаперечно, шлях розвитку, якому дуже мало альтернатив. Це той шлях, який Україні так чи інакше, але треба буде проходити.

Ми всі звикли до того, що в нас усе добре, принаймні було ще два роки тому, коли експорт сировини становив величезну частину українського експорту, набагато більшу, ніж експорт товарів із доданою вартістю. Проте навіть за період до 24 лютого у нас усе одно було зростання експорту товарів із глибокою переробкою, особливо з країнами ЄС. Окремо варто відзначити зайняття українськими експортерами деяких нішевих категорій ринку ЄС із достатньо високою доданою вартістю. Найбільш яскравим прикладом є нешоколадні кондитерські вироби.

Україна, будучи аграрною країною і маючи такий потенціал експорту — 45 мільйонів тонн зерна, природно, рухається інерційним шляхом. Це простіше. Не треба інвестувати в переробку, витрачати додаткові гроші. Ви і так їх заробляєте.

Та ця інерційність минає.

Наразі, здається, не всі, але значна частина підприємців, які займаються агробізнесом, усвідомила, що інвестувати в переробку все одно потрібно. Це навіть не питання зростання їхніх доходів, це шлях до зменшення тих ризиків, з якими зараз стикнулися українські аграрії, трейдери та експортери. Якщо замість 55 тисяч тонн зерна великими суднами ви можете вивозити значно менше готової, а отже, дорожчої продукції, яка йде на полиці супермаркетів, — це очевидна перевага.

— Але дійти до полиці — це чи не найважче у цьому завданні…

— Власне, доступ до цих полиць — це якраз питання нашої кооперації з іншими країнами, з нашими партнерами. В Україні, я в цьому переконаний, можуть створюватися виробництва, у тому числі спільні виробництва, або частини більших ланцюгів переробки. Ми можемо виробляти продукцію, яка виходитиме на полиці в західноєвропейських країнах чи у США. Наше завдання — оцінити переваги міжнародного поділу праці та зайняти у цих ланцюгах невід’ємне місце. Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів.

— У такому світі таких протистоянь, як ми наразі маємо із Польщею, буде в рази більше. Це буде постійний процес — митні обмеження, антидемпінгові розслідування, арбітражі тощо. В ідеалі цей процес завжди вів би до Світової організації торгівлі. Наскільки повносправною нині є СОТ, де наразі заблокований арбітражний механізм?

— Щодо повносправності або неповносправності СОТ, звичайно, можна дискутувати, але у нас немає інших механізмів на сьогодні, в рамках яких можуть розглядатися подібні спори між державами щодо міжнародної торгівлі, щодо правил міжнародної торгівлі.

— Так, але виходить, що й наше останнє звернення до СОТ у нинішній суперечці з Польщею не безперспективне, але точно не оперативне рішення.

— Не беруся оцінювати результати того, що станеться. Україна, ви знаєте, звернулася до СОТ щодо проведення консультацій із трьома сусідніми країнами — Угорщиною, Словаччиною і Польщею. Власне, ми зробили те, що передбачено правилами і процедурами. Щодо запровадження нашими партнерами односторонніх торговельних обмежень, то ми маємо сильну юридичну позицію у зазначеному спорі як за правилами СОТ, так і за європейським законодавством. Прогнозувати, чим завершиться саме ця історія, не беруся. Але суто статистично третина подібних кейсів закінчується саме на стадії проведення консультацій і не йде в арбітражі.

Цей показник, як на мене, вже може говорити про ефективність цієї організації і в цілому, і зокрема в контексті розгляду подібних суперечок між державами.

— Олександре, чи правильно ми розуміємо, що у будь-якому разі це нешвидкий процес?

— У нас, на жаль, немає якихось альтернативних дуже швидких шляхів. Якби вони існували, то, напевно, Україна не нехтувала б цими можливостями, але ми можемо застосовувати ті інструменти, які існують.

Звісно, нам усім хотілося би, щоб таких спорів узагалі не виникало. А якщо вони й виникають, то щоб вирішувалися максимально оперативно. Але, на жаль, світ складніший, ніж наші думки про нього.

— І у цьому складному світі Україна не полишає спроб нарощувати експорт, зокрема, створивши сервіс NAZOVNI. Чому, власне, Міністерство закордонних справ опікується цим інструментом допомоги бізнесу, адже в Міністерстві економіки навіть окрема спеціальна організація для цього існує?

— Насправді МЗС завжди займалося підтримкою просування експорту. Це — частина нашого функціоналу. Така робота передбачена як у законі про дипломатичну службу, так і в положенні про міністерство. Тож ще в 2021 році ми почали працювати над тим, аби максимально покращити цю складову нашої роботи, розширити послуги від міністерства, покращити політику саме економічної дипломатії.

Саме так і виник цей сервіс. Фактично це комунікаційна платформа між українським бізнесом і нашими дипломатами за кордоном. Оскільки МЗС у питаннях просування експорту і допомоги нашим виробникам спирається саме на мережу закордонних економічних установ і на наших працівників, які займаються економічною допомогою. Тут у нас досить широкий функціонал.

Це і аналіз ринків, і консультації щодо пошуку найкращих шляхів виходу на той чи інший ринок, і експо-діяльність, тобто супровід участі наших компаній у різноманітних виставкових заходах, і бізнес-місії. Зрозуміло, що місії були і частішими, й ефективнішими до початку повномасштабного вторгнення, але інші складові допомоги не втрачають ефективності.

Загалом ми маємо вже понад 1600 зареєстрованих у сервісі українських компаній. Переважно йдеться про малий і середній бізнес. Якщо не помиляюся, за цей час експерти NAZOVNI обробили понад шість із половиною тисяч заявок. Укладених контрактів — більш як 70.

— Чому така розбіжність: заявок тисячі — контрактів десятки?

— Ми відновили роботу у вересні минулого року. За цей рік певний час пішов на те, щоб відновити, перезавантажити і доповнити нашу базу даних. При цьому деякі компанії тільки цьогоріч стали знову задумуватися над тим, щоб розпочати експорт. Тому фактично ми можемо говорити про рік активної роботи. А 70 контрактів за рік, мені здається, дуже непоганий показник розвитку, особливо у надзвичайно складних умовах обмежень для українського бізнесу, зумовлених російською військовою агресією. Для когось це, звісно, лише початок шляху, але для інших — помітне розширення їхніх можливостей, особливо для сегмента малого та середнього бізнесу.

— Про які саме ринки переважно йде мова?

— В основному допомагаємо з підкоренням ринків ЄС, звичайно, але є у нашому так би мовити портфоліо і Сполучені Штати, і країни Азії та Перської затоки. Поступово географія розширюється, що говорить як про зацікавленість світу у нашій продукції, так і про готовність українського бізнесу виходити на нові ринки, де не було традиційно присутності України або вона була дуже незначною. Перспективними напрямками для українського експорту можуть стати країни Африки та Латинської Америки.

Як на мене, це класний показник — наші виробники стають, по-перше, більш відкритими до опанування нових ринків, а по-друге, вони усвідомлюють необхідність розвиватися, щоб витримувати конкуренцію у нових умовах.

Очевидно, що у нас уже немає тих традиційних ринків, які існували, і ті умови, до яких ми звикли, не повернуться. Якщо ще торік я особисто спостерігав, як деякі бізнесмени сиділи і чекали, що все якось минеться, повернеться у звичне русло, то цього року бачимо, що навіть великі виробники вже починають цікавитись новими можливостями.

— Чи вистачає МЗС ресурсів, людських і фінансових, для цієї роботи? Бо ви говорите про тисячі компаній — це велике навантаження.

— Користуючись нагодою, зазначу: ми завжди в пошуку професіоналів. Не тільки на посади послів, а й на посади дипломатів, які займаються в тому числі економічною дипломатією. У нас періодично проводяться добори на посади, в тому числі в закордонних дипломатичних установах, і ми завжди запрошуємо людей, які розуміють, що таке економіка і міжнародна торгівля, які мають досвід роботи за кордоном, наприклад, у міжнародних компаніях або представництвах українських компаній.

Ми завжди відкриті до такої співпраці, бо, не буду приховувати, фахівців не вистачає, як і багатьом державним і недержавним органам.

— А в зарплаті конкурувати з міжнародною торговельною компанією можете?

— З міжнародним корпоративним бізнесом ми точно не можемо конкурувати в зарплатах. Але ми в принципі розраховуємо на людей, які сповідують ідею допомоги Україні та йдуть на дипломатичну службу не лише заради грошей. Це про певне покликання, певні моральні якості людини. Звісно, десь платять більше, десь іще більше, але робота у нас — це участь в тому, як змінюється українська дипломатія, як змінюється Україна.

— Скільки часу займає обробка однієї заявки? Якщо ми візьмемо найуспішніший кейс, який у вас був, скільки минуло часу з моменту подачі заявки від виробника і до укладання контракту?

— Кілька місяців «від контакту до контракту». Це влучне визначення, до речі, придумав мій колега, який зараз працює послом в одній із держав. Але цей шлях «від контакту до контракту» непростий, потрібно пройти процедури узгодження, перевірки сертифікацій, юристи повинні попрацювати над умовами договорів, в яких має бути узгоджено логістику, якість і купу всього. Це все займає кілька місяців точно.

Однак досвід, у тому числі роботи платформи NAZOVNI, показує, що це абсолютно дієвий і ефективний спосіб пошуку. Результати говорять самі за себе. Та й ті, хто займається експортним бізнесом, добре розуміють, що вихід на закордонні ринки зумовлений насамперед економічними та діловими умовами: допоки ви знайдете перевіреного або зацікавленого контрагента, узгодите базові умови поставок, може минути рік і навіть більше.

— Чи були у NAZOVNI провальні кейси? Чи були люди, які прийшли, подивилися і сказали: ні, ми не хочемо експортувати, ми не готові?

— Ця система працює в тому числі як фільтр. Дякуючи цифровим рішенням, ми створили фільтрацію при реєстрації й одразу можемо оцінити компанії за базовими вимогами, які застосовують до експортерів.

Раніше ми такої можливості не мали.

Наразі ж, якщо чогось не вистачає, ми відразу радимо доопрацювати якісь моменти, пропонуємо допомогу, у тому числі різних партнерів, які в цьому можуть допомогти.

Були кейси, наприклад, коли приходили компанії, реєструвалися для отримання інформації, а потім намагалися отриману від нас інформацію… перепродати. Тобто з’ясовувалося, що це консалтингові компанії, які вирішили використати державний сервіс, щоб потім своїм клієнтам продати наш аналіз ринку як власне напрацювання.

Є й інші кейси, коли, приміром, дипломат збирає для компанії інформацію, контакти, контактує із потенційними партнерами за кордоном, передає цю всю інформацію компанії, а далі нічого не відбувається. Зв'язується з компанією, а там кажуть, що подумали і передумали, вирішили, що не готові. Переоцінили себе, не зовсім усвідомлювали складність необхідних для експорту процедур. Часто виробники дуже поверхнево розуміють, якого обсягу ресурсів — людських, часових, фінансових — потребує міжнародна торгівля. Часто є певне нерозуміння того, що державна допомога не передбачає нічого, окрім політико-дипломатичного супроводу, і робити за бізнес його частину роботи ми не можемо.

Та загальна готовність розвиватися і виходити на нові ринки збуту серед бізнесу все ж зростає.

— Але логістична проблема, на жаль, нікуди не зникає. Тут ви, напевно, не можете допомогти нашим виробникам. Чи можете?

— Є різні ініціативи. Для допомоги невеликим виробникам, які займаються нішовою продукцією, ми домовилися, наприклад, про співпрацю з «Новою поштою». Ця компанія надає певні преференції та знижки клієнтам, які звертаються до МЗС через NAZOVNI, й займається доставкою їхніх товарів. Утім, звичайно, тут ми говоримо про якісь невеликі обсяги поставок.

Стосовно більших поставок, то ми розуміємо, що Україна працює над розвитком і розширенням альтернативних шляхів, але це непрості процеси. Ситуація кожного дня змінюється і, на жаль, погіршується. Дунайські порти системно знищуються. Нам потрібно розвивати нові напрямки, споруджувати нові інфраструктурні об'єкти — це не місяць і не два. Але є вже певні напрацювання, існують не нові, але ті, що раніше не використовувалися, сухопутні шляхи. Вони будуть відкриватися найближчим часом.

Також має допомогти та системна робота з розблокування доступу до транзиту через територію Угорщини, Словаччини і Польщі. Ще є можливість нарощувати транзит із тими сусідніми країнами, які не приєдналися до цього блокування.

— Бачу, що ви сповнені оптимізму і впевнені, що нинішній конфлікт швидко вичерпається і транзит ми поновимо, ба більше, залучимо до нього нові країни. На чому цей оптимізм ґрунтується?

— Це прагматичний оптимізм, який потребує системної кропіткої роботи.

— Ви в цьому оптимізмі прив'язуєтеся до 15 жовтня, коли у Польщі відбудуться парламентські вибори? Що робити, якщо і після 15 жовтня позиція наших партнерів не зміниться?

— Власне, те ж саме, що ми робимо зараз. Це не означає, що ми не маємо виходу, ми продовжимо працювати і напрацьовувати спільні рішення, які дадуть змогу вийти з цієї ситуації гідно всім сторонам.

— Україні зокрема. Цей зерновий конфлікт дуже добре, крім іншого, ілюструє відмінність у підходах до ведення бізнесу в Україні і в країнах ЄС. Наші компанії, скажімо так, не гребують прийомами і підходами, які в ЄС або значно рідше практикують, або не практикують узагалі, — використання офшорів, продажі самим собі, підміни документів або навіть розвантаження поставок десь дорогою. Це ґрунт, на якому постійно проростатимуть конфлікти. Що з цим робити?

— Заплющити очі на це дійсно не вийде, тим паче що часом такі компанії ще й звертаються до нас по допомогу. От продали самі собі товар, а валютні обмеження обійти не можуть, просять допомогти. Або були піймані на перевантаженні поставки якраз десь дорогою…

— …й шукають захисту від держави?

— Так. Їхня логіка проста — чому б не спробувати? А раптом допоможуть і щось вирішиться. Звісно, ніхто з них не каже, що вони робили щось недобросовісне, всі починають розмови з того, що їх незаконно обмежують, але до правди в таких історіях не так уже й важко дотягнутися.

Та, по-перше, це не тільки наші практики, на жаль. У більшості таких випадків партнерами все ж є іноземні контрагенти, які так само не гребують сумнівними практиками. І вихід із цього є тільки еволюційний.

Що глибшою буде наша залученість у глобальні торгові та виробничі процеси, то менше місця лишатиметься сумнівним експортним практикам. Їм дедалі менше і менше буде місця, хіба що на ринках країн, що розвиваються.

— Але світ великий…

— Так, якщо ви хочете возити ваші товари іржавими танкерами по всіх усюдах, як це зараз робить підсанкційна Росія.

Та якщо ви хочете торгувати на ринках розвинених і містких, там, де дійсно можна заробляти дуже багато, на ринках, за які борються всі, то доведеться міняти бізнес-практики.

Власне, на таке еволюційне очищення, крім іншого, націлена взаємодія держав або міждержавних об'єднань із бізнесом, їхня регуляторна політика.

— Втім, до певного моменту буде доволі непросто. Бо або держава муситиме захищати свого не дуже чесного виробника, або, якщо його не захищати, поступатиметься державними інтересами в міжнародній торговій політиці.

— Річ у тім, що держава, відстоюючи інтереси цього виробника, все одно керується нормами міжнародного права, договорами про двостороннє партнерство, про асоціацію тощо. Тож якщо виробник, експортер чи трейдер порушує ці правила, це жодним чином не може бути виправданим державою. Так, він наш національний, і ми його маємо захищати. Але якщо він порушник, ми вже нічого з цим зробити не можемо. На великих західних ринках це неможливо. Якщо компанія хоче там працювати, мусить підлаштовуватися під прийняті там практики.

Безумовно, є ринки країн, що розвиваються, там теж чимала кількість споживачів, є попит, але й ризики роботи там вищі. Може, розрахуються з вами, а може, й ні, на це теж усі зважають. Часто дешевше змінити звичні практики.

— Із нинішнього зернового конфлікту які уроки мають винести держава та бізнес?

— Мені здається, що головний урок — це не унікальна ситуація. Бо торгові війни в світі не закінчаться ніколи. Існують різні інтереси, у кожної держави свої, часто вони не співпадають або протирічать один одному і це нормально для міжнародної торгівлі.

Ми достатньо зрілі, щоб усвідомлювати, що будь-яка з таких ситуацій не має бути ані емоційною, ані занадто політизованою.

У кожній із таких ситуацій існують ті ключові точки, які мають і можуть поєднати сторони конфлікту. Пошук цих точок, їхнє поєднання і, зрештою, вирішення ситуації роблять Україну дорослим досвідченим світовим гравцем.

Це, власне, те, що ми демонструємо зараз, — мудрість і вміння знаходити вихід із складних ситуацій. Розуміючи мотиви сусідів, ми поводимося як мудрі люди, даючи можливість іншим зіграти свою гру вдома, а потім повернутися до пошуку конструктивного рішення. І є все ж таки внутрішнє переконання, що ми зрештою прийдемо до порозуміння і знайдемо ті шляхи, які задовольнятимуть усіх. Тому що ми всі зацікавлені і в співпраці, і в її розширенні, а не навпаки.

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Росія хоче заселити на окупованих територіях 5 мільйонів росіян до 2030 року, — Андрющенко
Фокус
2025-04-06T14:00:12Z
Де було найгарячіше: повідомили останні новини з фронту
Gazeta UA
2025-04-06T14:00:10Z
Відібрали мобільний зв’язок: що росіяни вимагають натомість з окупованих територій
24tv
2025-04-06T13:51:37Z
Росіяни обстріляли приватний сектор Краматорська
УкраинФорм
2025-04-06T13:45:59Z
Графіки відключення газу в Харківській області з 7 по 13 квітня: де будуть введено обмеження
Политека
2025-04-06T13:45:56Z
У Великій Олександрівці на Херсонщині відновлюють та модернізують лікарню
УкраинФорм
2025-04-06T13:45:40Z
Дрони ЗСУ вполювали російську гармату МТ-12 та автотранспорт окупантів
Antikor
2025-04-06T13:45:11Z
На фронті від початку доби вже 75 зіткнень, на шести напрямках тривають бої
УкраинФорм
2025-04-06T13:45:04Z
Мороз й справжня зима на початку квітня: на горі Піп Іван випало 30 см снігу
Фокус
2025-04-06T13:36:42Z
Буданов розповів про одну з найкрутіших операцій ГУР
Хвиля
2025-04-06T14:00:16Z
Доленосна зустріч: жінка продавала книжки улюбленого автора, а потім вийшла за нього заміж
Фокус
2025-04-06T13:57:46Z
Незвичайний студент: ШІ вперше в історії вступив до університету
24tv
2025-04-06T13:54:19Z
Після тяжкої хвороби Папа Франциск несподівано приєднався до меси на площі Святого Петра
Факти ICTV
2025-04-06T13:54:10Z
Не котик і не собачка: чоловік не може орендувати квартиру через свого незвичного улюбленця
24tv
2025-04-06T13:51:28Z
Чоловік розклав вздовж узбіччя 140 000 фунтів стерлінгів і їх ніхто не вкрав: чому так сталося
Фокус
2025-04-06T13:45:55Z
США перекинули до Ізраїлю ще одну батарею THAAD - ЗМІ
УкраинФорм
2025-04-06T13:45:32Z
ЗРК Patriot і контингент Європи: Зеленський озвучив очікування від наступного Рамштайна
Факти ICTV
2025-04-06T13:36:42Z
"Пропав сенс життя": дідусь поділився спогадами про вбитого у Кривому Розі 3-річного онука
24tv
2025-04-06T13:33:11Z
Путіну стане значно дорожче воювати в Україні: скільки втратить бюджет Росії через тарифи Трампа
24tv
2025-04-06T13:54:14Z
Міністри оборони «Коаліції охочих» 10 квітня зустрінуться у Брюсселі
УкраинФорм
2025-04-06T13:51:11Z
Реакції США досі немає, – Зеленський про позицію Росії щодо перемир'я на Чорному морі
24tv
2025-04-06T13:48:32Z
Ситуація на кордоні з Білоруссю загострилась, мігранти стали агресивнішими — Міноборони Польщі
ZN UA
2025-04-06T13:45:17Z
ООН визнала удар по Кривому Рогу наймасовішим убивством дітей за весь час війни
ГЛАВКОМ NET
2025-04-06T13:45:12Z
Reuters: Індія не планує відповідати на мита Трампа та веде перемовини щодо угоди
ZN UA
2025-04-06T13:40:56Z
Зеленський наказав активізувати контакти з партнерами стосовно систем ППО та закликав їх до збільшення виробництва
Antikor
2025-04-06T13:39:22Z
Україна активізує зусилля щодо посилення ППО: Зеленський анонсував нові дипломатичні кроки
Gazeta UA
2025-04-06T13:33:54Z
Провал із Путіним і здача найважливішого союзника США: названо сценарій провалу Трампа
GlavRed
2025-04-06T13:30:39Z
Українка Таню Муіньо, яка зняла кліп для Леді Гаги, здобула перемогу на престижній премії у США
24tv
2025-04-06T14:00:31Z
В Україні знімають біографічний фільм про Квітку Цісик
УкраинФорм
2025-04-06T13:00:00Z
Неправильно говорити такі речі, – Трінчер потрапила у скандал через коментар про місто Бережани
24tv
2025-04-06T12:57:50Z
"Аби ви не поверталися": нове фото Пугачової розлютило окупантів
GlavRed
2025-04-06T12:48:24Z
Рецензія на анімаційний серіал «Диявол теж плаче» / Devil May Cry
ITC
2025-04-06T12:42:03Z
Ви не можете це пропустити: який колір помади буде в тренді навесні 2025
24tv
2025-04-06T12:27:56Z
Пішла з життя зірка фільму «За двома зайцями» Таїсія Литвиненко
ГЛАВКОМ NET
2025-04-06T11:51:22Z
Жалоба в Україні: Ірина Білик перенесла свій ювілейний концерт
ГЛАВКОМ NET
2025-04-06T11:45:32Z
Janeuary занурює у глибини душі новою баладою «Білих лілій»
Storyboom
2025-04-06T11:24:47Z
Двічі впійманий на хабарях суддя із Львівщини мобілізувався в ЗСУ
ГЛАВКОМ NET
2025-04-06T13:54:57Z
Ексвійськовослужбовця засудили до 2 років ув’язнення за зловживання впливом: за 10 тисяч доларів обіцяв вплинути на ВЛК
Antikor
2025-04-06T13:54:18Z
В ОВА розповіли, у якому стані постраждалі після атаки на Кривий Ріг
24tv
2025-04-06T13:36:12Z
Олександрія та Кривбас вшанували пам'ять загиблих внаслідок удару по Кривому Рогу
24tv
2025-04-06T13:24:11Z
Перші секунди пекла: поліція показала відео з бодікамери після обстрілу у Києві
24tv
2025-04-06T13:12:25Z
Чоловіки, які під час комендантської години в стані алкогольного сп’яніння влаштували бійку з поліцією, отримали тюремні строки
Antikor
2025-04-06T13:09:18Z
Суд виправдав колишнього інспектора митниці Одеського аеропорту через недоведеність вини в отриманні хабаря
Antikor
2025-04-06T12:57:39Z
Поліція встановила особу ексгібіціоніста, який «виступав» у приміській електричці на Харківщині
Украина Криминальная
2025-04-06T12:45:23Z
«Янгол урятував». Киянину вдруге вдалося вціліти після ракетної атаки
ГЛАВКОМ NET
2025-04-06T12:30:46Z
Велбек став найкращим бомбардиром Брайтона в АПЛ
Football.ua
2025-04-06T13:51:56Z
«Черкаські Мавпи» вдруге обіграли БК «Кривбас» на шляху до 1/2 фіналу Суперліги
УкраинФорм
2025-04-06T13:45:04Z
Після перемоги над Джойсом: Хргович кинув виклик зірковому боксеру
24tv
2025-04-06T13:36:38Z
Олександрія — Кривбас 1:0 Відео гола та огляд матчу УПЛ
Football.ua
2025-04-06T13:31:35Z
Перша ліга: Буковина сильніша за Кудрівку, перемога Прикарпаття та битва двох Металістів
Football.ua
2025-04-06T13:13:39Z
УПЛ: «Олександрія» перемогла «Кривбас» у 23-у турі чемпіонату України
УкраинФорм
2025-04-06T13:00:45Z
Відомий склад збірної України з хокею на тренувальний збір
УкраинФорм
2025-04-06T13:00:26Z
Перша ліга: «Буковина» обіграла футболістів «Кудрівки» у Чемпіонській групі
УкраинФорм
2025-04-06T13:00:20Z
Українські рибалки - абсолютні чемпіони світу
УкраинФорм
2025-04-06T13:00:09Z
Скільки потрібно заплатити за рік страхового стажу для пенсії
24tv
2025-04-06T13:54:45Z
В Україні знизились ціни на імпортні помідори
УкраинФорм
2025-04-06T13:45:52Z
В Україні зміняться правила податку на нерухомість: скільки доведеться платити
Украина Криминальная
2025-04-06T13:30:36Z
У 2025 році Україна може залишитися без популярного фрукта: у чому причина
GlavRed
2025-04-06T13:27:14Z
Чому не приймають долари 2006 року та скільки вони коштують
24tv
2025-04-06T13:09:52Z
Зростання в деяких галузях: яких змін в економіці слід чекати в 2025 році
24tv
2025-04-06T13:06:18Z
Як та чому важливо виправляти помилки у Державному земельному кадастрі
24tv
2025-04-06T13:03:33Z
Пенсії більше не нараховуються: чому українцям блокують банківські картки
24tv
2025-04-06T13:03:02Z
Шлях Ларрі Еллісона: як засновник Oracle став одним із найбагатших людей планети
InternetUA
2025-04-06T13:01:05Z
Несподівані помилки знаків Зодіаку, які ламають долю: перевірте, чи ви у списку
Знай
2025-04-06T13:36:04Z
Це має значення: коли солити рибу для смаження
24tv
2025-04-06T13:27:23Z
Любовний гороскоп на тиждень з 7 по 13 квітня
GlavRed
2025-04-06T13:21:19Z
Як позбутися подряпин на склі: корисні поради
Gazeta UA
2025-04-06T12:45:44Z
Ідеальна глазур без білків і зморочок: лайфхак, який підійде навіть новачкам у приготуванні паски
Telegraf
2025-04-06T12:45:41Z
Назвали два види хліба, яких варто уникати під час схуднення
Gazeta UA
2025-04-06T12:33:34Z
Де 5 зайчиків у парку: надзвичайно складна загадка на уважність
GlavRed
2025-04-06T12:27:45Z
Як захистити рослини від квітневих заморозків: всім городникам варто знати
24tv
2025-04-06T12:27:26Z
Усього 30 хвилин робіт у саду збалансують гормони та знімуть стрес — вчені
Факти ICTV
2025-04-06T12:22:22Z
Signal є найбезпечнішим з популярних месенджерів, — Буданов
Детектор М
2025-04-06T13:54:16Z
Такі розумні, що аж страшно: вчені з'ясували, як саме відеоігри змінюють мозок юних геймерів
Знай
2025-04-06T13:51:42Z
Чому спін-офф Half-Life від Arkane так і не побачив світ – засновник студії розповів причину
24tv
2025-04-06T13:45:41Z
Microsoft: 95% коду буде генеруватися ШІ до 2030 року
Portaltele
2025-04-06T13:37:55Z
Екіпаж SpaceX успішно завершив дослідження Землі з полярної орбіти
360ua.news
2025-04-06T13:33:35Z
Їх ви ніколи не бачили: як виглядає штучний інтелект, обличчя ChatGPT, Grok та Gemini
Telegraf
2025-04-06T12:57:30Z
Дослідження спростовує міф, що випасна яловичина екологічно чистіша
AgroPortal
2025-04-06T12:30:03Z
Буданов назвав найбезпечніший месенджер і пояснив, чому кнопкові телефони — не панацея
Telegraf
2025-04-06T12:21:01Z
5 лайфхаків, як заощадити на iPhone навіть після зростання мита
InternetUA
2025-04-06T12:01:21Z
Люди, які доживають до 100 років, їдять одні й ті самі 10 продуктів
GlavRed
2025-04-06T13:27:44Z
Чи можуть мобілізувати людину з III групою інвалідності
24tv
2025-04-06T12:15:30Z
Хлопці 10-14 років на Одещині вживають алкоголь частіше за підлітків, - дослідження
Antikor
2025-04-06T11:57:36Z
Приховані віруси в ДНК можуть допомогти боротися з раком нирок
Portaltele
2025-04-06T11:34:10Z
Всього 18 горішків на день: що буде з організмом, якщо їсти кеш'ю щодня
24tv
2025-04-06T11:09:31Z
Спалах кору в США: зафіксовано вдвічі більше випадків, ніж за весь 2024 рік
Факти ICTV
2025-04-06T09:37:56Z
Що буде, якщо ранкову каву замінити на бульйон
Gazeta UA
2025-04-06T08:06:38Z
Зміни в раціоні харчування можуть зменшити біль від ендометріозу — дослідження
Факти ICTV
2025-04-06T07:36:35Z
У Мексиці перший у країні випадок пташиного грипу в людини: захворіла 3-річна дівчинка
Факти ICTV
2025-04-06T06:58:28Z
Огляд електричного кросовера Kia EV5 2025: Чому ця модель краще відповідає потребам, ніж Model Y
Топ Жир
2025-04-06T13:45:08Z
В США знижуються ціни на автомобілі Ford
360ua.news
2025-04-06T13:03:55Z
Авто-бестселери: які моделі найчастіше купують цьогоріч
24tv
2025-04-06T11:15:29Z
Чи знаєте ви, що насправді означає символ "i" на панелі приладів автомобіля
24tv
2025-04-06T10:48:22Z
«Формула-1»: Ферстаппен виграв Гран-прі Японії
УкраинФорм
2025-04-06T10:04:55Z
Колекційний Corvette 70-х завівся після 14 років простою
Фокус
2025-04-06T09:42:05Z
Формула-1: особистий залік пілотів та Кубка конструкторів у 2025 році
Факти ICTV
2025-04-06T07:30:17Z
Ферстаппен здобув четверту поспіль перемогу на Гран-прі Японії
Факти ICTV
2025-04-06T07:21:24Z
Спецверсія Mercedes-AMG CLE здивувала набором опцій
AutoCentre
2025-04-06T07:19:38Z