MY.UAНовини
Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»
Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Держсекретар МЗС Олександр Баньков: «Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів»

Баланс між імпортом та експортом — фундамент фінансової стабільності в державі, і наш фундамент зруйновано. Імпорт зростає шалено й зростатиме в часи відбудови, експорт, навпаки, скорочується, бо частина бізнесу зупинила діяльність, а ті, хто лишився, втратили і звичні логістичні шляхи, і традиційні ринки збуту. Відтак, нарощення експорту — одне із першочергових завдань уряду, буквально запорука виживання. А «зернова» суперечка із сусідніми країнами показує, що це ще й завдання із зірочкою. Про шляхи його вирішення, перспективи виходу наших виробників на нові ринки і ту допомогу, яку держава готова їм надавати, ZN.UA поговорило із Державним секретарем МЗС Олександром Баньковим.

— Пане Олександре, я вам дуже дякую за цю розмову. Так уже вийшло, що ми з вами говоримо про просування експорту на тлі конфронтації України та найближчих наших сусідів, пов’язаної з поставками українського зерна. На вашу думку, це наразі суто торгова суперечка чи вже політична? Наскільки взагалі важливо тримати оцей баланс між політичними й економічними інтересами країн?

— Звісно, немає нічого окремо торговельного, економічного чи політичного. Все взаємопов’язане. Будь-який баланс крихкий, і щоб його дотримуватися, потрібно враховувати дуже багато факторів.

Зокрема, на позицію України у цьому випадку впливає величезна кількість факторів. Ми воюємо. Ми втратили значну частину свого експортного потенціалу, виробничо-промислових і логістичних спроможностей. Враховуючи це і нові безпрецедентні виклики, які перед нами наразі виникають, питання дотримання балансів загострюється.

Втім, ми працюємо над тим, щоб конструктивно розв’язати проблему і знайти порозуміння з нашими партнерами. Нині вже маємо домовленості з Єврокомісією про дорожню карту: яким чином можна здійснювати спільний моніторинг і контроль експорту й транзиту української агропродукції у відповідні країни. Це основа врегулювання цього питання.

Ніхто не приховує, що політика в ньому є, як і емоції. Для досягнення результату, як сказав президент, нам потрібно зменшувати ці емоції. Ми налаштовані діяти конструктивно та знаходити компромісні рішення, які базуються на загальновизнаних правилах міжнародної торгівлі, в дусі взаємоповаги та добросусідства. Впевнений, що ми спільно зможемо знайти ці рішення.

Тим паче що ми вже маємо успішний досвід досягнення порозуміння з двома країнами — Румунією та Болгарією, що доводить: ми вміємо домовлятися, можемо знаходити як спільну мову, так і компромісні рішення для того, щоб урегульовувати ці питання у взаємовигідний спосіб. Також є домовленості щодо диверсифікації логістики транзиту нашого агроекспорту, про які оголосять найближчим часом.

— Насправді цей зерновий кейс дуже добре показує, що відкритість ринків — це доволі умовне поняття. Ринки обороняються, ринки захищаються, взагалі світ тяжіє останніми роками до протекціонізму. Україна готова до цього? Український виробник усвідомлює, що легко доступ до ринків не дається?

— Дивіться, Україна ж до 24 лютого минулого року експортувала успішно і багато.

— Але іншими шляхами, і якщо говорити про зернові, то вони здебільшого йшли в інші країни й іншими шляхами. А тут справді вперше ринки ЄС зіштовхнулися із валом наших зернових.

— Дійсно, ринки сусідніх країн не є пріоритетними для наших агротрейдерів. Ми маємо традиційних споживачів в Африці й Азії, 80% усіх товарів виходили якраз чорноморськими портами України. І це робить ключовим завданням саме вирішення питання транзитної складової логістики у цій справі.

Але, тим не менш, ми ж не вчора почали експортувати, у тому числі на ринки ЄС. Насправді розуміння того, що ринки не відкриваються просто так, є у будь-якого експортера. Та й у компаній, які тільки бажають експортувати або вже експортують і планують розширювати свою присутність на зовнішніх ринках. Це боротьба. За свої права, за свою нішу, своє місце на ринках інших країн. Оскільки обмежувальні заходи і протекціонізм у принципі присутні в політиці багатьох держав.

Розумний протекціонізм — це нормальна практика, тому що кожна держава повинна захищати своїх виробників, захищати свої ринки, наповнювати свої ринки переважно за рахунок власного виробництва і мати торговельний баланс, позитивне сальдо між експортом і імпортом.

Однак у питанні протекціонізму, точніше, розумного протекціонізму є один важливий нюанс. У глобальному сучасному світі, де виробничі ланцюжки дедалі більше поєднуються і з’єднують дедалі більше країн, це дає можливість отримувати інвестиції та трансфер технологій. А це у свою чергу — модернізувати виробничі потужності. Зрештою, стати частиною глобальної мережі виробництва.

Це в тому числі питання безпеки, не тільки економічної.

Більш того, міжнародна торгівля — це ж дорога з двостороннім рухом. Маючи відкритість до певних країн, ми, звичайно, отримуємо і зворотну відкритість для українських товарів.

Ми вже маємо угоди про зони вільної торгівлі, про різні преференції у межах регіональних торговельних угод із різними країнами. Це все частина тих домовленостей, які дають можливість вигравати, відкриваючи наявні ринки для української продукції.

На сьогодні Мінекономіки, Держпродспоживслужба та МЗС України проводять роботу з відкриття ринків щодо близько 63 країн за майже 200 напрямками, зокрема з такими, як Південна Корея, Малайзія, В’єтнам, Кувейт, КСА, САО Гонконг, ЄС, Канада, КНР, Оман, Таїланд, ПАР, Колумбія, Індонезія та інші.

— Для того щоб справді виграти, бажано, аби ти експортував товари з високим ступенем переробки, а імпортував сировину. Але в Україні ситуація протилежна. Тож ми можемо швидко відновлюватися, нарощуючи експорт сировинних товарів. Це буде більш-менш легко. Але тоді ми програємо в цій експортно-імпортній грі. Або ми можемо нарощувати переробку, але тоді буде важче дійти до полиці в інших країнах, бо полиці захищаються, та й сама по собі переробка — це час та інвестиції, яких наразі у нас немає. Що обрати?

— Немає ідеального рецепта. Збільшення переробки з більшою доданою вартістю — беззаперечно, шлях розвитку, якому дуже мало альтернатив. Це той шлях, який Україні так чи інакше, але треба буде проходити.

Ми всі звикли до того, що в нас усе добре, принаймні було ще два роки тому, коли експорт сировини становив величезну частину українського експорту, набагато більшу, ніж експорт товарів із доданою вартістю. Проте навіть за період до 24 лютого у нас усе одно було зростання експорту товарів із глибокою переробкою, особливо з країнами ЄС. Окремо варто відзначити зайняття українськими експортерами деяких нішевих категорій ринку ЄС із достатньо високою доданою вартістю. Найбільш яскравим прикладом є нешоколадні кондитерські вироби.

Україна, будучи аграрною країною і маючи такий потенціал експорту — 45 мільйонів тонн зерна, природно, рухається інерційним шляхом. Це простіше. Не треба інвестувати в переробку, витрачати додаткові гроші. Ви і так їх заробляєте.

Та ця інерційність минає.

Наразі, здається, не всі, але значна частина підприємців, які займаються агробізнесом, усвідомила, що інвестувати в переробку все одно потрібно. Це навіть не питання зростання їхніх доходів, це шлях до зменшення тих ризиків, з якими зараз стикнулися українські аграрії, трейдери та експортери. Якщо замість 55 тисяч тонн зерна великими суднами ви можете вивозити значно менше готової, а отже, дорожчої продукції, яка йде на полиці супермаркетів, — це очевидна перевага.

— Але дійти до полиці — це чи не найважче у цьому завданні…

— Власне, доступ до цих полиць — це якраз питання нашої кооперації з іншими країнами, з нашими партнерами. В Україні, я в цьому переконаний, можуть створюватися виробництва, у тому числі спільні виробництва, або частини більших ланцюгів переробки. Ми можемо виробляти продукцію, яка виходитиме на полиці в західноєвропейських країнах чи у США. Наше завдання — оцінити переваги міжнародного поділу праці та зайняти у цих ланцюгах невід’ємне місце. Україна має бути не сировинним постачальником, а частиною міжнародних виробничих ланцюгів.

— У такому світі таких протистоянь, як ми наразі маємо із Польщею, буде в рази більше. Це буде постійний процес — митні обмеження, антидемпінгові розслідування, арбітражі тощо. В ідеалі цей процес завжди вів би до Світової організації торгівлі. Наскільки повносправною нині є СОТ, де наразі заблокований арбітражний механізм?

— Щодо повносправності або неповносправності СОТ, звичайно, можна дискутувати, але у нас немає інших механізмів на сьогодні, в рамках яких можуть розглядатися подібні спори між державами щодо міжнародної торгівлі, щодо правил міжнародної торгівлі.

— Так, але виходить, що й наше останнє звернення до СОТ у нинішній суперечці з Польщею не безперспективне, але точно не оперативне рішення.

— Не беруся оцінювати результати того, що станеться. Україна, ви знаєте, звернулася до СОТ щодо проведення консультацій із трьома сусідніми країнами — Угорщиною, Словаччиною і Польщею. Власне, ми зробили те, що передбачено правилами і процедурами. Щодо запровадження нашими партнерами односторонніх торговельних обмежень, то ми маємо сильну юридичну позицію у зазначеному спорі як за правилами СОТ, так і за європейським законодавством. Прогнозувати, чим завершиться саме ця історія, не беруся. Але суто статистично третина подібних кейсів закінчується саме на стадії проведення консультацій і не йде в арбітражі.

Цей показник, як на мене, вже може говорити про ефективність цієї організації і в цілому, і зокрема в контексті розгляду подібних суперечок між державами.

— Олександре, чи правильно ми розуміємо, що у будь-якому разі це нешвидкий процес?

— У нас, на жаль, немає якихось альтернативних дуже швидких шляхів. Якби вони існували, то, напевно, Україна не нехтувала б цими можливостями, але ми можемо застосовувати ті інструменти, які існують.

Звісно, нам усім хотілося би, щоб таких спорів узагалі не виникало. А якщо вони й виникають, то щоб вирішувалися максимально оперативно. Але, на жаль, світ складніший, ніж наші думки про нього.

— І у цьому складному світі Україна не полишає спроб нарощувати експорт, зокрема, створивши сервіс NAZOVNI. Чому, власне, Міністерство закордонних справ опікується цим інструментом допомоги бізнесу, адже в Міністерстві економіки навіть окрема спеціальна організація для цього існує?

— Насправді МЗС завжди займалося підтримкою просування експорту. Це — частина нашого функціоналу. Така робота передбачена як у законі про дипломатичну службу, так і в положенні про міністерство. Тож ще в 2021 році ми почали працювати над тим, аби максимально покращити цю складову нашої роботи, розширити послуги від міністерства, покращити політику саме економічної дипломатії.

Саме так і виник цей сервіс. Фактично це комунікаційна платформа між українським бізнесом і нашими дипломатами за кордоном. Оскільки МЗС у питаннях просування експорту і допомоги нашим виробникам спирається саме на мережу закордонних економічних установ і на наших працівників, які займаються економічною допомогою. Тут у нас досить широкий функціонал.

Це і аналіз ринків, і консультації щодо пошуку найкращих шляхів виходу на той чи інший ринок, і експо-діяльність, тобто супровід участі наших компаній у різноманітних виставкових заходах, і бізнес-місії. Зрозуміло, що місії були і частішими, й ефективнішими до початку повномасштабного вторгнення, але інші складові допомоги не втрачають ефективності.

Загалом ми маємо вже понад 1600 зареєстрованих у сервісі українських компаній. Переважно йдеться про малий і середній бізнес. Якщо не помиляюся, за цей час експерти NAZOVNI обробили понад шість із половиною тисяч заявок. Укладених контрактів — більш як 70.

— Чому така розбіжність: заявок тисячі — контрактів десятки?

— Ми відновили роботу у вересні минулого року. За цей рік певний час пішов на те, щоб відновити, перезавантажити і доповнити нашу базу даних. При цьому деякі компанії тільки цьогоріч стали знову задумуватися над тим, щоб розпочати експорт. Тому фактично ми можемо говорити про рік активної роботи. А 70 контрактів за рік, мені здається, дуже непоганий показник розвитку, особливо у надзвичайно складних умовах обмежень для українського бізнесу, зумовлених російською військовою агресією. Для когось це, звісно, лише початок шляху, але для інших — помітне розширення їхніх можливостей, особливо для сегмента малого та середнього бізнесу.

— Про які саме ринки переважно йде мова?

— В основному допомагаємо з підкоренням ринків ЄС, звичайно, але є у нашому так би мовити портфоліо і Сполучені Штати, і країни Азії та Перської затоки. Поступово географія розширюється, що говорить як про зацікавленість світу у нашій продукції, так і про готовність українського бізнесу виходити на нові ринки, де не було традиційно присутності України або вона була дуже незначною. Перспективними напрямками для українського експорту можуть стати країни Африки та Латинської Америки.

Як на мене, це класний показник — наші виробники стають, по-перше, більш відкритими до опанування нових ринків, а по-друге, вони усвідомлюють необхідність розвиватися, щоб витримувати конкуренцію у нових умовах.

Очевидно, що у нас уже немає тих традиційних ринків, які існували, і ті умови, до яких ми звикли, не повернуться. Якщо ще торік я особисто спостерігав, як деякі бізнесмени сиділи і чекали, що все якось минеться, повернеться у звичне русло, то цього року бачимо, що навіть великі виробники вже починають цікавитись новими можливостями.

— Чи вистачає МЗС ресурсів, людських і фінансових, для цієї роботи? Бо ви говорите про тисячі компаній — це велике навантаження.

— Користуючись нагодою, зазначу: ми завжди в пошуку професіоналів. Не тільки на посади послів, а й на посади дипломатів, які займаються в тому числі економічною дипломатією. У нас періодично проводяться добори на посади, в тому числі в закордонних дипломатичних установах, і ми завжди запрошуємо людей, які розуміють, що таке економіка і міжнародна торгівля, які мають досвід роботи за кордоном, наприклад, у міжнародних компаніях або представництвах українських компаній.

Ми завжди відкриті до такої співпраці, бо, не буду приховувати, фахівців не вистачає, як і багатьом державним і недержавним органам.

— А в зарплаті конкурувати з міжнародною торговельною компанією можете?

— З міжнародним корпоративним бізнесом ми точно не можемо конкурувати в зарплатах. Але ми в принципі розраховуємо на людей, які сповідують ідею допомоги Україні та йдуть на дипломатичну службу не лише заради грошей. Це про певне покликання, певні моральні якості людини. Звісно, десь платять більше, десь іще більше, але робота у нас — це участь в тому, як змінюється українська дипломатія, як змінюється Україна.

— Скільки часу займає обробка однієї заявки? Якщо ми візьмемо найуспішніший кейс, який у вас був, скільки минуло часу з моменту подачі заявки від виробника і до укладання контракту?

— Кілька місяців «від контакту до контракту». Це влучне визначення, до речі, придумав мій колега, який зараз працює послом в одній із держав. Але цей шлях «від контакту до контракту» непростий, потрібно пройти процедури узгодження, перевірки сертифікацій, юристи повинні попрацювати над умовами договорів, в яких має бути узгоджено логістику, якість і купу всього. Це все займає кілька місяців точно.

Однак досвід, у тому числі роботи платформи NAZOVNI, показує, що це абсолютно дієвий і ефективний спосіб пошуку. Результати говорять самі за себе. Та й ті, хто займається експортним бізнесом, добре розуміють, що вихід на закордонні ринки зумовлений насамперед економічними та діловими умовами: допоки ви знайдете перевіреного або зацікавленого контрагента, узгодите базові умови поставок, може минути рік і навіть більше.

— Чи були у NAZOVNI провальні кейси? Чи були люди, які прийшли, подивилися і сказали: ні, ми не хочемо експортувати, ми не готові?

— Ця система працює в тому числі як фільтр. Дякуючи цифровим рішенням, ми створили фільтрацію при реєстрації й одразу можемо оцінити компанії за базовими вимогами, які застосовують до експортерів.

Раніше ми такої можливості не мали.

Наразі ж, якщо чогось не вистачає, ми відразу радимо доопрацювати якісь моменти, пропонуємо допомогу, у тому числі різних партнерів, які в цьому можуть допомогти.

Були кейси, наприклад, коли приходили компанії, реєструвалися для отримання інформації, а потім намагалися отриману від нас інформацію… перепродати. Тобто з’ясовувалося, що це консалтингові компанії, які вирішили використати державний сервіс, щоб потім своїм клієнтам продати наш аналіз ринку як власне напрацювання.

Є й інші кейси, коли, приміром, дипломат збирає для компанії інформацію, контакти, контактує із потенційними партнерами за кордоном, передає цю всю інформацію компанії, а далі нічого не відбувається. Зв'язується з компанією, а там кажуть, що подумали і передумали, вирішили, що не готові. Переоцінили себе, не зовсім усвідомлювали складність необхідних для експорту процедур. Часто виробники дуже поверхнево розуміють, якого обсягу ресурсів — людських, часових, фінансових — потребує міжнародна торгівля. Часто є певне нерозуміння того, що державна допомога не передбачає нічого, окрім політико-дипломатичного супроводу, і робити за бізнес його частину роботи ми не можемо.

Та загальна готовність розвиватися і виходити на нові ринки збуту серед бізнесу все ж зростає.

— Але логістична проблема, на жаль, нікуди не зникає. Тут ви, напевно, не можете допомогти нашим виробникам. Чи можете?

— Є різні ініціативи. Для допомоги невеликим виробникам, які займаються нішовою продукцією, ми домовилися, наприклад, про співпрацю з «Новою поштою». Ця компанія надає певні преференції та знижки клієнтам, які звертаються до МЗС через NAZOVNI, й займається доставкою їхніх товарів. Утім, звичайно, тут ми говоримо про якісь невеликі обсяги поставок.

Стосовно більших поставок, то ми розуміємо, що Україна працює над розвитком і розширенням альтернативних шляхів, але це непрості процеси. Ситуація кожного дня змінюється і, на жаль, погіршується. Дунайські порти системно знищуються. Нам потрібно розвивати нові напрямки, споруджувати нові інфраструктурні об'єкти — це не місяць і не два. Але є вже певні напрацювання, існують не нові, але ті, що раніше не використовувалися, сухопутні шляхи. Вони будуть відкриватися найближчим часом.

Також має допомогти та системна робота з розблокування доступу до транзиту через територію Угорщини, Словаччини і Польщі. Ще є можливість нарощувати транзит із тими сусідніми країнами, які не приєдналися до цього блокування.

— Бачу, що ви сповнені оптимізму і впевнені, що нинішній конфлікт швидко вичерпається і транзит ми поновимо, ба більше, залучимо до нього нові країни. На чому цей оптимізм ґрунтується?

— Це прагматичний оптимізм, який потребує системної кропіткої роботи.

— Ви в цьому оптимізмі прив'язуєтеся до 15 жовтня, коли у Польщі відбудуться парламентські вибори? Що робити, якщо і після 15 жовтня позиція наших партнерів не зміниться?

— Власне, те ж саме, що ми робимо зараз. Це не означає, що ми не маємо виходу, ми продовжимо працювати і напрацьовувати спільні рішення, які дадуть змогу вийти з цієї ситуації гідно всім сторонам.

— Україні зокрема. Цей зерновий конфлікт дуже добре, крім іншого, ілюструє відмінність у підходах до ведення бізнесу в Україні і в країнах ЄС. Наші компанії, скажімо так, не гребують прийомами і підходами, які в ЄС або значно рідше практикують, або не практикують узагалі, — використання офшорів, продажі самим собі, підміни документів або навіть розвантаження поставок десь дорогою. Це ґрунт, на якому постійно проростатимуть конфлікти. Що з цим робити?

— Заплющити очі на це дійсно не вийде, тим паче що часом такі компанії ще й звертаються до нас по допомогу. От продали самі собі товар, а валютні обмеження обійти не можуть, просять допомогти. Або були піймані на перевантаженні поставки якраз десь дорогою…

— …й шукають захисту від держави?

— Так. Їхня логіка проста — чому б не спробувати? А раптом допоможуть і щось вирішиться. Звісно, ніхто з них не каже, що вони робили щось недобросовісне, всі починають розмови з того, що їх незаконно обмежують, але до правди в таких історіях не так уже й важко дотягнутися.

Та, по-перше, це не тільки наші практики, на жаль. У більшості таких випадків партнерами все ж є іноземні контрагенти, які так само не гребують сумнівними практиками. І вихід із цього є тільки еволюційний.

Що глибшою буде наша залученість у глобальні торгові та виробничі процеси, то менше місця лишатиметься сумнівним експортним практикам. Їм дедалі менше і менше буде місця, хіба що на ринках країн, що розвиваються.

— Але світ великий…

— Так, якщо ви хочете возити ваші товари іржавими танкерами по всіх усюдах, як це зараз робить підсанкційна Росія.

Та якщо ви хочете торгувати на ринках розвинених і містких, там, де дійсно можна заробляти дуже багато, на ринках, за які борються всі, то доведеться міняти бізнес-практики.

Власне, на таке еволюційне очищення, крім іншого, націлена взаємодія держав або міждержавних об'єднань із бізнесом, їхня регуляторна політика.

— Втім, до певного моменту буде доволі непросто. Бо або держава муситиме захищати свого не дуже чесного виробника, або, якщо його не захищати, поступатиметься державними інтересами в міжнародній торговій політиці.

— Річ у тім, що держава, відстоюючи інтереси цього виробника, все одно керується нормами міжнародного права, договорами про двостороннє партнерство, про асоціацію тощо. Тож якщо виробник, експортер чи трейдер порушує ці правила, це жодним чином не може бути виправданим державою. Так, він наш національний, і ми його маємо захищати. Але якщо він порушник, ми вже нічого з цим зробити не можемо. На великих західних ринках це неможливо. Якщо компанія хоче там працювати, мусить підлаштовуватися під прийняті там практики.

Безумовно, є ринки країн, що розвиваються, там теж чимала кількість споживачів, є попит, але й ризики роботи там вищі. Може, розрахуються з вами, а може, й ні, на це теж усі зважають. Часто дешевше змінити звичні практики.

— Із нинішнього зернового конфлікту які уроки мають винести держава та бізнес?

— Мені здається, що головний урок — це не унікальна ситуація. Бо торгові війни в світі не закінчаться ніколи. Існують різні інтереси, у кожної держави свої, часто вони не співпадають або протирічать один одному і це нормально для міжнародної торгівлі.

Ми достатньо зрілі, щоб усвідомлювати, що будь-яка з таких ситуацій не має бути ані емоційною, ані занадто політизованою.

У кожній із таких ситуацій існують ті ключові точки, які мають і можуть поєднати сторони конфлікту. Пошук цих точок, їхнє поєднання і, зрештою, вирішення ситуації роблять Україну дорослим досвідченим світовим гравцем.

Це, власне, те, що ми демонструємо зараз, — мудрість і вміння знаходити вихід із складних ситуацій. Розуміючи мотиви сусідів, ми поводимося як мудрі люди, даючи можливість іншим зіграти свою гру вдома, а потім повернутися до пошуку конструктивного рішення. І є все ж таки внутрішнє переконання, що ми зрештою прийдемо до порозуміння і знайдемо ті шляхи, які задовольнятимуть усіх. Тому що ми всі зацікавлені і в співпраці, і в її розширенні, а не навпаки.

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Європейці змінюють стратегію військової допомоги Україні – WP
Факти ICTV
2025-04-20T21:57:59Z
Головний рабин України Моше Асман записав пісню-звернення до Трампа: "Усі дивляться на тебе, час зупинити цей біль!"
ZN UA
2025-04-27T22:31:31Z
Раніше там були китайці: військові Філіппін розгорнули свій прапор на спірному рифі
Фокус
2025-04-27T22:18:52Z
Штраф за керування електросамокатом у стані спʼяніння — 17000 грн
Украина Криминальная
2025-04-27T21:57:07Z
"Ця істота привертає до себе увагу": відома дитяча письменниця принизила хлопчика з аутизмом на "Книжковій країні"
Telegraf
2025-04-27T21:51:28Z
28 квітня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
ГЛАВКОМ NET
2025-04-27T21:03:56Z
Без суржика: як сказати українською «нержавіюча сталь»
ZN UA
2025-04-27T21:03:50Z
Литовські школярі навчатимуться збирати та керувати дронами — Delfi
InternetUA
2025-04-27T20:46:58Z
36-річний ведучий Соломка зізнався, чому його звільнили від мобілізації
GlavRed
2025-04-27T20:27:20Z
Китайські науковці випробували неядерну водневу бомбу
ГЛАВКОМ NET
2025-04-20T19:57:49Z
Пхеньян вперше визнав, що надав Путіну свої війська для війни проти України
24tv
2025-04-27T22:39:16Z
Трамп хоче, щоб наступним Папою Римським став американець – Bild
ГЛАВКОМ NET
2025-04-27T22:36:53Z
Адміністрація Трампа вивчає можливості для відновлення діалогу з КНДР – ЗМІ
Факти ICTV
2025-04-27T22:34:34Z
У США заснували клуб для ультрабагатих прихильників Трампа: членство коштує пів мільйона доларів
24tv
2025-04-27T22:13:07Z
Війна, день 1159. США не запроваджують нові санкції проти росії, тому що "необхідно розмовляти з обома сторонами конфлікту"
Football.ua
2025-04-27T22:10:25Z
В РФ знайшли "збіги" з позицією США щодо врегулювання війни в Україні
Gazeta UA
2025-04-27T22:06:15Z
США планують провести переговори с Північною Кореєю – Axios
ГЛАВКОМ NET
2025-04-27T22:03:53Z
Волц розповів, коли буде підписана угода про рідкісноземельні копалини між Україною і США
Gazeta UA
2025-04-27T21:36:19Z
Економічні репарації: Україна пропонує запровадити спецмито на імпорт товарів РФ
Факти ICTV
2025-04-27T22:15:07Z
Доллар подорожчав: який курс після вихідних
Gazeta UA
2025-04-27T22:00:26Z
У скільки оцінили в 2025 році золотий запас України
24tv
2025-04-27T19:48:41Z
Що буде, якщо не приватизувати землю під будинком
24tv
2025-04-27T19:03:56Z
The Times: для відновлення України знадобиться фантастична сума – на що підуть гроші
Хвиля
2025-04-27T19:00:00Z
Подорожчання овочів в Запоріжжі: зростання цін неминуче, оновлено цінники на томати та огірки
Политека
2025-04-27T17:31:12Z
У травні частина українців платитиме менше за електроенергію
24tv
2025-04-27T17:27:34Z
Рубль не зможе зміцнитися - СЗР
Gazeta UA
2025-04-27T17:18:26Z
Ціни впадуть на 25%: в Україні різко знижується вартість популярного продукту
GlavRed
2025-04-27T17:03:04Z
Дочекалася свого зоряного часу: Бред Пітт освідчився Інес Де Рамон
GlavRed
2025-04-27T22:33:27Z
Ти ставиш диски, заграє ренебе, – пісня Вови зі Львова та Дорна, якій 13 років, розриває тікток
24tv
2025-04-27T20:48:37Z
Новий світовий рекорд: жінка зібрала величезну колекцію з персонажами відомої франшизи
Фокус
2025-04-27T19:51:12Z
"У мене немає бажання": Злата Огнєвіч зізналася, чому відмовилася від материнства
GlavRed
2025-04-27T17:27:58Z
Дехто досі разом: українські зірки, які мали та мають стосунки з росіянами
24tv
2025-04-27T17:03:04Z
До уваги випускниць: яку сукню варто обрати на випускний 2025
24tv
2025-04-27T16:24:23Z
Вперше в історії. Столичний театр здійснив постановку за романом Майка Йогансена, розстріляного НКВС: фото з прем’єри
ГЛАВКОМ NET
2025-04-27T16:24:12Z
Наймодніший тренд 2025: що одягнути з джинсами жінці
GlavRed
2025-04-27T15:25:14Z
Держкіно уклало угоду на виробництво шпигунської комедії з компанією дружини депутата Київради
Детектор М
2025-04-27T15:13:08Z
У Львові потяг переїхав чоловіка, який лежав на колії
Украина Криминальная
2025-04-27T22:45:56Z
Зеленський відреагував на трагедію у Ванкувері
24tv
2025-04-27T22:00:07Z
В Україні активізувалися шахраї під виглядом податківців
InternetUA
2025-04-27T21:28:07Z
Вибух в іранському порту: вже понад 40 загиблих і 1200 поранених
Украина Криминальная
2025-04-27T21:09:41Z
Вибух в іранському порту: що там відбувається
Gazeta UA
2025-04-27T16:24:33Z
Стрілянина в Миколаєві: нетверезий чоловік відкрив вогонь після зауваження на його адресу
Факти ICTV
2025-04-27T15:39:28Z
Tesla згоріла на станції техобслуговування в Одесі: рятувальники ліквідували пожежу
InternetUA
2025-04-27T14:46:12Z
Росіяни скинули на Херсон дві авіабомби: у багатоповерхівці зруйновані верхні поверхи
Подробности
2025-04-27T14:42:56Z
У Харкові внаслідок зіткнення автівок постраждало двоє людей
Мій Харків
2025-04-27T14:10:01Z
Кардіолог розвіяв поширений міф про користь ранкового напою. Про який йдеться
Gazeta UA
2025-04-27T21:39:29Z
Як правильно обирати антивікові засоби для догляду за шкірою
Знай
2025-04-27T20:51:37Z
Жахливого похмілля не уникнути, якщо змішувати ці алкогольні напої
24tv
2025-04-27T20:33:05Z
Порятунок від деменції в тарілці: вчені заявили, що вибір їжі впливає на наш мозок
Фокус
2025-04-27T20:00:51Z
Науковець назвав українські суперфуди, які продовжують життя
ГЛАВКОМ NET
2025-04-27T19:21:00Z
Чому болить коліно і як не допустити ускладнень
360ua.news
2025-04-27T19:12:15Z
Горіх, який допоможе знизити холестерин та покращить роботу серця
24tv
2025-04-27T18:21:03Z
Як боротися з дивними посмикуваннями під час сну
360ua.news
2025-04-27T18:02:50Z
Спогади в обмін на бургер: учені виявили нову небезпеку шкідливої їжі
Фокус
2025-04-27T17:00:50Z
Заступник Кличка у День жалоби влаштував корпоратив для чиновників КМДА, — розслідування
Фокус
2025-04-27T21:57:12Z
Окупанти вдарили дроном по Дніпропетровщині – є загиблий
Лига
2025-04-27T21:06:39Z
Мешканка Бердянська показала, як зараз виглядає курорт в окупації - видовище не з легких
Telegraf
2025-04-27T20:54:19Z
"Азов" показав допит трьох російський окупантів, що штурмували їх позиції на самокатах
24tv
2025-04-27T20:33:36Z
Крим перетворюється на відеоконцтабір: камери будуть на кожному кроці
ZN UA
2025-04-27T20:24:09Z
Оперативна інформація щодо російського вторгнення станом на 27.04.2025
Украина Криминальная
2025-04-27T20:09:38Z
Як ВПО отримати картку киянина: основні переваги та скільки потрібно заплатити
Политека
2025-04-27T20:01:24Z
РФ окупувала село в Донецькій області: ворог хоче прорватися до важливого міста
GlavRed
2025-04-27T19:27:01Z
DeepState назвали надскладні ділянки на Покровському напрямку
1News
2025-04-27T19:06:55Z
Зараз його готують усі: як приготувати салат з печінки тріски – рецепт з оригінальною подачею
24tv
2025-04-27T20:54:21Z
Де береться біле золото і чи є воно дорогоцінним металом
24tv
2025-04-27T20:24:26Z
Настав час садити город: ось коли це робити у травні за місячним календарем
24tv
2025-04-27T19:27:09Z
Як наносити парфуми, щоб вони трималися якнайдовше: експерти дали точні відповіді
24tv
2025-04-27T18:57:49Z
Як відкрити бізнес у гаражі: з чого почати і що варто врахувати
24tv
2025-04-27T18:42:27Z
"Чудо-рослина" чи черговий небезпечний тренд: учені розповіли, що таке ашвагандха
Фокус
2025-04-27T18:30:56Z
Вас не обмануть, навіть якщо дуже старатимуться: як відрізнити ікру від підробки
24tv
2025-04-27T18:30:33Z
Які дивовижні автобуси працювали донедавна на Мальті
AutoCentre
2025-04-27T18:04:42Z
Посівний календар на травень 2025: що посадити до літа
GlavRed
2025-04-27T16:28:34Z
Аталанта та Лечче зіграли внічию
Football.ua
2025-04-27T21:37:07Z
Усик та Дюбуа відразу після офіційного оголошення бою дали перші коментарі
ZN UA
2025-04-27T21:33:34Z
"Буде складніше": спортсмен-депутат Жан Беленюк розкрив деталі особистого життя
GlavRed
2025-04-27T21:27:31Z
Ван Дейк оцінив роботу Слота в Ліверпулі
Football.ua
2025-04-27T21:24:38Z
Світоліна запалила у Мадриді: українка ефектно здолала тенісистку родом з Росії
24tv
2025-04-27T21:12:06Z
Наполі обіграв Торіно і очолив турнірну таблицю Серії А
Football.ua
2025-04-27T21:10:59Z
Ліверпуль повторив рекорд МЮ за кількістю чемпіонських титулів в Англії
Football.ua
2025-04-27T21:01:10Z
Ліверпуль – чемпіон Англії 2024-2025: команда повторила рекорд Манчестер Юнайтед за трофеями
24tv
2025-04-27T20:57:22Z
Пушич назвав причину, чому Шахтар втратив перемогу над Динамо
Football.ua
2025-04-27T20:19:43Z
Субару видає $5 тис. власникам, адвокати отримують $7,2 млн
Топ Жир
2025-04-27T22:15:38Z
Цей забутий Alfa Romeo — найчарівніший спосіб розбити своє серце
Топ Жир
2025-04-27T20:45:34Z
Водіїв закликали періодично міняти місцями шини на авто: яка причина
GlavRed
2025-04-27T19:27:26Z
Яке електромобіль стане дуже популярним антикваріатом через 20 років?
Топ Жир
2025-04-27T19:15:09Z
Кібервантажівка випереджає Fisker Ocean як найбільший збиток Едмундсу, проданий лише за $8K
Топ Жир
2025-04-27T16:30:19Z
Новий Ranger Wildtrak 2025: не лише звичайний пікап
Топ Жир
2025-04-27T14:45:42Z
Знову на вершині: найпопулярніші авто в Європі за березень
24tv
2025-04-27T12:06:10Z
На вулицях Києва помітили справжню автолегенду BMW M6 з тюнінгом Hamann
360ua.news
2025-04-27T12:00:54Z
Цей автомобіль Mustang насправді є від Hyundai
Топ Жир
2025-04-27T10:15:03Z
iPhone 17 Air забезпечить енергоефективність для тривалої роботи на одному заряді
InternetUA
2025-04-27T21:10:36Z
Розкрито дизайн та характеристики смартфона Meizu Note 16
InternetUA
2025-04-27T19:58:10Z
Таємнича "шапка" Єллоустоуна: вчені дізналися, що не дає вулкану почати вивергатися
Фокус
2025-04-27T19:12:59Z
З'явилися подробиці про новий дрон DJI Mini 5
InternetUA
2025-04-27T19:04:37Z
"Новий тип технологій": створено рідку батарею, схожу на зубну пасту
InternetUA
2025-04-27T18:12:01Z
Венера, Сатурн та Нептун утворять планетарний трикутник на небі
360ua.news
2025-04-27T17:31:22Z
Земні океани можуть змінити колір: вчені кажуть, що вони не завжди були блакитними
Telegraf
2025-04-27T17:18:45Z
Як налаштувати новий роутер, куди його поставити та як розібратися в меню
InternetUA
2025-04-27T16:31:16Z
"Загроза є справжньою": ШІ посилює контроль над мисленням людини швидше очікуваного, – експерти
Фокус
2025-04-27T16:00:27Z