Огляд Forza Motorsport. Не ідеальне повернення

Серія автомобільних симуляторів Forza Motorsport створювалась як прямий аналог Gran Turismo для консолей Xbox. Після п’ятирічної перерви, найдовшої для серії, Forza Motorsport повертається з м’яким перезапуском для консолей поточного покоління та ПК. Чи вдалою виявилася нова частина автосимулятора та що пропонує гравцям, зараз розповімо у нашому огляді Forza Motorsport.

Для казуалів та гардкорщиків

Зустрічає нова Forza гнучкими налаштуваннями складності. Окремим повзунком можна встановити рівень професіоналізму противників, від 1 до 8. Я грав з геймпадом, то ж для себе я знайшов оптимальною складністю 3-4/8, в залежності від прокачуваності автомобіля. Противники здебільшого поводять себе адекватно, хоча інколи намагаються тримати “свою” траєкторію попри те, що її вже зайняв я.

Другим пунктом є налаштування складності водіння/заїздів. На першому рівні, легкому, авто отримують лише косметичні пошкодження, є перемотка часу, мінімальні штрафи за неспортивну поведінку.

На другому рівні штрафи суворіші, додається можливість заїхати на піт-стоп для дозаправлення чи заміни шин. За весь час свого грання я заїжджав на піт-стоп лише один раз і то з цікавості як воно виглядає: на екрані просто з’являється контекстне меню, що потрібно зробити й це все. Можливо на пізніших етапах гри, коли заїзди триватимуть по пів години й більше реального часу піт-стопи матимуть сенс. Хоча ніхто не забороняє в режимі Вільної їзди встановити до 1000 кіл, в цьому випадку вже точно не обійтися без дозаправлень за заміни шин.

На третьому, складному рівні водіння, вже повні пошкодження, максимальні штрафи за неспортивну поведінку чи скорочення й відсутня перемотка.

Штрафи тут у вигляді секунд які додаються до загального заліку заїзду. Таким чином, якщо сильно порушувати правила навіть приїхавши першим можна посісти друге чи третє місце через додаткові секунди. В залежності від порушення штрафи різні, найсуворіше карають за зіткнення з іншими водіями, за це можуть дати 2-3 секунди штрафу, що насправді багато, якщо грати на високих рівнях складності противника.

Перед заїздом нам дають можливість обрати позицію на старті, чим далі ми станемо, тим більше кредитів отримаємо й відповідно складніше буде посісти перше місце.

Іншим, вже опосередкованим налаштуванням складності є помічники водіння. Тут все стандартно для подібних ігор, можна налаштувати ABS, стабільність автомобіля, показ траєкторії руху, допомога при гальмуванні перед поворотами й т.д. Помічників можна вмикати чи вимикати у будь-який момент через головне меню гри. Інші згадані налаштування складності регулюються лише перед заїздом.

З помічниками пов’язаний найбільший спірний момент всієї гри. Я награв приблизно чотири години, звикся з керуванням й на мій подив гра стала дуже нудною і викликала єдине запитання «навіщо в це продовжувати грати?». Після невеликої перерви я зрозумів, що проблема не у противниках, а саме у керуванні автомобілем, їздити банально не цікаво. Я згадав про помічників, пішов в налаштування й вимкнув їх усі. Звичайно, керувати автомобілем стало практично неможливо, тож поступово я почав вмикати кожний пункт до моменту, поки мені стане комфортно їздити, й що найголовніше — цікаво.

Після проробленої роботи нарешті з’явився цікавий ігролад. До змін я просто тиснув педаль газу на повну й навіть не відпускаючи її гальмував перед поворотами. Такою була вся моя гра протягом цих чотирьох годин. Після змін помічників доводилося слідкувати за тахометром, уважніше гальмувати після довгих прямих і акуратніше водити в зливу коли автомобіль особливо тягне на занос.

Маленька проблема в тому, що про помічників гра згадує лише на початку, коли інформації й так вдосталь, а до керування тільки починаєш звикати. Було б чудово, що б гра нагадувала про них десь через 3-5 годин, коли з іншими механіками вже розібрався, до керування звик, але забулося все інше, про що говорилося на початку гри.

Життя по колу

Змагатися доведеться в чотирьох режимах: Мультиплеєр, Вільний заїзд, Кампанія та Суперники. З першими двома все зрозуміло, про інші трішки докладніше.

Кампанія складається з різних чемпіонатів, в кожному по пів десятка кубків. Прогресія проста, після проходження першого Кубку, відкривається другий, потім третій і т.д. Кожний з кубків в першому чемпіонаті (Modern Tour) відкриває перший Кубок наступних чемпіонатів. Також є сезонні чемпіонати на проходження яких відведено обмежену кількість днів.

Заїзди в Кампанії проходять по наступному принципу: спочатку потрібно пройти тестовий заїзд, а потім вже безпосередньо змагання з противниками. Під час тестового заїду потрібно проїхати визначену кількість кіл, як правило це 2-3 кола. Для отримання бонусних балів (CarPoints) бажано хоча б одне коло проїхати за відведений час. Також бали дають швидкісні та безпомилкові проходження поворотів та складних відрізків траси. Гра завбачливо показує на екрані коли починається та закінчується відрізок за який нараховуються бонуси.

На початку гри тестові заїзди не викликають проблем, але пізніше, коли траси стають довшими, тести починають втомлювати. Здебільшого, тому що відсутній принцип змагальності. Проходження деяких тестових заїздів можуть тривати 5-6 хвилин, а потім ще 6-10 хвилин безпосередньо змагання на цій же трасі. Тобто ми проїжджаємо три ознайомчих кола, а потім ще чотири під час змагань. І найголовніше, пропустити тестовий заїзд неможливо, він є обов’язковим.

Щобільше, якщо після пройденого тестового заїзду вийти з гри (саме вийти), то потім доведеться знову його проходити. Як я розумію, розігрівочний заїзд та змагальний є одним цілим, а не кожний окремим етапом, тому й прогрес зберігається лише після заїзду з противниками. В таких випадках рятує QuickResume на консолі, а от на ПК доведеться проходити тестовий заїзд та змагальний одразу.

У підсумку, тестовий заїзд виглядає логічним елементом змагань, але розробникам варто переглянути тривалість цього заїзду. Наприклад, зробивши обов’язковим лише одне коло, а охочим отримати бонусні бали та бити рекорди на поворотах дати можливість ще якийсь час їздити. Тим паче, що навіть зараз після завершення обов’язкових кіл можна ще 10 хвилин намотувати кола по трасі.

В режимі Суперники (Rivals) ми змагаємося по суті з привидами інших гонщиків та б’ємо їх рекорди у швидкості проходження кола в різних категоріях автомобілів. Це все. Чому режим вивели окремо, я гадки не маю. Достатньо було просто зробити табличку рекордів й окремий пункт “додати привид іншого гонщика” в основних режимах гри.

В Мультиплеєр перш ніж перейти до заїзду потрібно пройти кваліфікацію, від якої залежить позиція в перегонах. Оскільки до релізу гри гравців було мало, розробники встановили конкретні години для заїздів, тож спробувати онлайн не було можливим.

Грі не вистачає додаткового контенту, на кшталт Музею чи Кафе з серії Gran Turismo. Єдина інформаційна довідка яка є, це буквально кілька речень на початку тематичного кубка (наприклад з німецьким автопромом) та коли вперше виїжджаємо на трасу нам у двох словах розповідають які круті повороти та довгі прямі вона має.

Зоопарк

Автопарк налічує понад 500 автомобілів різних епох та класів. Задоволені будуть смаки будь-якого фаната перегонів, що не дивно для подібної гри. Але хочу зупинитися на прогресії та покращенні автомобілів.

Якщо порівнювати з недавніми іграми, то прогресія трішки схожа до NFS Unbound та, зненацька, до шутерів на кшталт Call of Duty. Кожний автомобіль має свій клас та обмеження з встановлення покращень, що б залишатися в цьому класі.

Автомобілі прокачуються окремо, чим більше ми їздимо на конкретному автомобілі, тим вищий рівень він отримує. Доступ до покращень відкривається з підняттям рівня. Важливе уточнення, рівні ростуть лише в куплених автомобілів. Купуються апгрейди не за кредити, а за вже згадані CarPoints, які окремо нараховуються під час заїздів та за успішні виконання різних маневрів чи чистого проходження ділянки траси.

CarPoints не є аналогом грошей, це означає, що якщо ви витратили на якесь покращення 100CP, їх можна повернути просто знявши встановлену деталь.

Окрім банального поліпшення характеристик автомобіля, встановлення кращих запчастин відкриває доступ до повзунків тонкого налаштування автомобіля. Встановивши кращу підвіску зможемо налаштувати її в окремому меню. Встановивши нові гальма відкриється можливість налаштувати їх силу та зміщення на передні чи задні колеса. 

Не всі запчастини однозначно поліпшують автомобіль. Деякі збільшують максимальну швидкість, але натомість збільшують гальмівний шлях. Це значить, що доведеться гальмувати задовго до повороту ризикуючи бути обігнаним противником.

Якщо є бажання, гра автоматично прорахує оптимальні покращення на доступну кількість СР. Мені ж було цікаво самому встановлювати запчастини відповідно до відчуття автомобіля та його слабких та сильних сторін.

Я проходив гру на Xbox Series X й виглядає вона добре, як хороша сучасна гра, хоча й трішки не дотягує до рівня, який нам показували у геймплейних кадрах. Трасування променів під час заїздів це справжнє досягнення, але лише технічне. На жаль, під час перегонів на віддзеркалення автомобілів у інших авто звертаєш увагу лише у фоторежимі. Також здалося, що автомобілі пропрацьовані трішечки гірше аніж в Gran Turismo 7, але це питання деталей й насправді ця відмінність буде помітною лише при прямому порівнянні й під мікроскопом.

Увагу привертає лише «вимитість» кольорів та завищена яскравість яскравих частин автомобіля та траси. Це однозначно творче рішення й воно трішки дивне, на мій погляд.

У підсумку, для власників Xbox і ПК Forza Motorsport стане чудовим симулятором перегонів з широким вибором автомобілів, який не заганяє себе в рамки жанру й може бути цікавим як для масового геймера, так і для поцінувачів автоспорту з можливістю покопирсатися в налаштуваннях автомобіля. Щоправда, окрім перегонів гра більше нічого запропонувати не може й зараз гра виглядає як хороша база для подальших оновлень та наповненням різноманітним контентом.