Розбіжності між Францією і Німеччиною щодо ядерної енергетики зупинили прогрес у реформуванні ринку електроенергії в ЄС — FT

Німеччина прагне досягнути "великої угоди" з Францією, щоб вирішити нинішнє протистояння двох країн щодо ядерної енергетики і допомогти розблокувати широкомасштабну реформу ринку електроенергії ЄС. Про це повідомляє FT.

"Ми працюємо над досягненням більшого компромісу з енергетичних питань", - сказав, державний секретар Міністерства економіки та клімату Німеччини Свен Гігольд про переговори між Німеччиною, Францією та партнерами по ЄС. 

"Нам потрібна велика угода", - додав він в інтерв'ю Financial Times, зазначивши, що вона може охопити кілька аспектів енергетичної політики, а не лише питання ядерної енергетики.

Гігольд, політик з партії “Зелених”, яка історично виступає проти ядерної енергетики, сказав, що всі сторони погодилися з "необхідністю декарбонізації, зниження цін на енергоносії і збільшення інвестицій у спільну енергетичну інфраструктуру і в нові потужності".

"Ми вважаємо, що повинні досягти більшого компромісу, але ще не досягли цього”, - сказав він.

Ці коментарі, ймовірно, будуть скептично сприйняті в Парижі, де чиновники вже кілька місяців ведуть переговори зі своїми німецькими колегами щодо запропонованої реформи ринку електроенергії в ЄС.

Париж і Берлін розходяться в думках щодо найважливіших аспектів реформи, зокрема щодо того, як буде встановлюватися ціна на ядерну енергію, якою мірою цей сектор може субсидуватися і як оплачувати майбутні інвестиції. Франція активно лобіює свої великі державні ядерні можливості, стверджуючи, що вони мають ключове значення для досягнення цілей зі скорочення викидів і не повинні бути покарані новими правилами ЄС.

Окрім деталей законодавства, французькі офіційні особи заявили, що на переговори впливає дещо глибше: побоювання Берліна, що Франція отримає конкурентну перевагу завдяки дешевій ядерній енергії на шкоду німецьким виробникам. 

Німецькі чиновники кажуть, що Франція намагається обійти правила ЄС щодо державної допомоги і отримати виняток, за допомогою якого вона може субсидувати ціни на електроенергію на шкоду єдиному ринку. Франція відкидає цю критику, заявляючи, що вона все одно залишатиметься під наглядом Брюсселя, щоб запобігти антиконкурентній поведінці.

ЄС вперше оприлюднив плани реформування свого ринку електроенергії в березні, після того як повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до рекордного зростання цін на енергоносії минулого року. Метою є створення стабільного ринку, здатного впоратися з майбутніми перебоями в постачанні, забезпечуючи при цьому більш передбачувані ціни для компаній і домогосподарств. Відчуття невідкладності ухвалення реформи посилюється побоюваннями, що високі ціни на енергоносії ускладнюють для ЄС конкуренцію із США та Китаєм.

Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрінуться цього місяця кілька разів, і на порядку денному у них будуть питання енергетики. Чиновники сподіваються на прорив напередодні ширшої зустрічі міністрів енергетики ЄС у жовтні.

Однією з ключових проблем на переговорах є включення механізму, відомого як "контракти на різницю", які зазвичай використовуються для стимулювання нових проектів з відновлюваної енергетики шляхом надання мінімальної цінової гарантії. Вони також дозволяють урядам відшкодовувати надлишкові доходи, якщо ціни перевищують заданий рівень.

Франція хоче мати можливість використовувати контракти на різницю цін на електроенергію, вироблену на наявних атомних електростанціях, а також на нових. 

Німеччина чинить опір цій ідеї. Гігольд сказав, що Берлін бачить контракти на різницю в основному зарезервованими для нових інвестицій, а не для вже зношених установок.

“Для нас це інструмент підтримки нових інвестицій, незалежно від виду енергії", - додав він.

Німецькі чиновники побоюються, що Франція розподілятиме доходи від своїх ядерних контрактів на різницю між усіма споживачами через спеціальний фонд або через державний бюджет, оминаючи контроль за державною допомогою.

У нещодавній промові Макрон заявив про свою готовність діяти самостійно, щоб "повернути контроль над цінами на електроенергію", і ця фраза, за словами французьких урядовців, була посланням Німеччині. 

Намагаючись вийти з глухого кута, Німеччина запропонувала іноді використовувати контракти на різницю для наявних атомних електростанцій, наприклад, коли здійснюються нові інвестиції для продовження терміну експлуатації реактора. Але вона зазначила, що доходи від контрактів на різницю повинні бути пропорційними до суми інвестицій.

Аналогічну пропозицію в липні вніс на розгляд Європейський парламент. 

Офіційні особи в Парижі, можливо, відкриті до такого підходу, але хочуть мати можливість ширше використовувати контракти на різницю в ціні для більшої частки продукції, що виробляється на ядерних реакторах. У вівторок, 3 вересня, Франція представила власну контрпропозицію разом з вісьмома іншими “проядерними” країнами, включаючи Угорщину, Чехію та Польщу.

Уряд Іспанії, яка наразі головує в ЄС на ротаційній основі, запропонував три потенційні компроміси, в тому числі один, який передбачає повне вилучення спірної статті про контракти на різницю. 

Депутат Європейського парламенту Ніколас Гонсалес Касарес, який вів переговори щодо позиції Європарламенту, захистив положення про контракти на різницю і заявив, що будь-які спроби вилучити його викличуть "сильну опозицію" з боку парламенту.

"Це важливий інструмент для відокремлення цін на газ від цін на електроенергію, надання нижчих цін на відновлювані джерела енергії споживачам і зменшення волатильності на ринку електроенергії", - сказав він.

Гонсалес Касарес додав, що Франції та Німеччині "вкрай необхідно" "не гаяти більше часу" на розробку угоди, щоб розпочати переговори з парламентом. В іншому випадку реформи ризикують не бути ухваленими до загальноєвропейських виборів у червні наступного року.

Німеччина і Франція сперечаються про роль атомної та вугільно-газової генерації в електроенергетиці. Непорозуміння також мають місце в транспортній сфері щодо умов і термінів використання двигунів внутрішнього згоряння. «Що означає енергетична суперечка Парижа і Берліна для Європи та України?» — читайте в статті Андрія Чубика.