Шоу «Хто зверху?» як заповідник гендерних стереотипів

21 вересня на Новому каналі відбулася прем’єра нового, 12-го сезону ігрового шоу «Хто зверху?». Проєкт, що висміює вічну боротьбу між чоловіками та жінками, є довгожителем — він виходить на Новому вже понад 10 років. Одне тільки це могло бути вагомим приводом придивитися до нового сезону «Хто зверху?» уважніше. Адже з 2012 року в українському суспільстві серйозно переглянуті відносини між статями. Цікаво, як це відбилося на шоу? Спойлер — ніяк. Про розмаїття гендерних проявів і неприйняття сексизму тут узагалі не чули.

Але головне, що 12-й сезон став першим сезоном шоу, який вийшов під час великої війни. Оце точно повинно було вплинути на програму, хіба ж ні? Спойлер: вплинуло, але зовсім не так, як можна було б сподіватися.

 Ведучі шоу «Хто зверху?» Леся Нікітюк і Богдан Шелудяк

У «Хто зверху?» змагаються жіноча та чоловіча команди, що складаються з зірок шоу-бізнесу. Команди складаються з трьох учасниць і учасників, їхній склад оновлюються кожен випуск сезону. Керують процесом капітан і капітанка, які одночасно є і гравцями, і ведучими. Цього року вперше за історію українського «Хто зверху?» змінився капітан чоловічої команди. Місце Сергія Притули, який працював у шоу з першого сезону, але через війну заявив про завершення телекар’єри, посів блогер та актор Богдан Шелудяк. На відміну від незмінного до цього сезону капітана, капітанка у «Хто зверху?» пережила вже три реінкарнації: спершу шоу вела українська телеведуча Ольга Фреймут, потім російська телеведуча Катерина Варнава, а з сьомого сезону жіночу команду очолює українська телеведуча Леся Нікітюк. 

Конкурс має сім раундів і фінал, під час яких гравці міряються знаннями та кмітливістю. Оцінює результати невидимий суддя, який ховається за лаштунками. Його роль усі роки існування шоу на Новому виконує телеведучий Олександр Педан. Після кожного раунду команда-переможниця отримає на свій рахунок певну кількість грошей. Виграє той, хто накопичив більше. Йому дістаються і гроші конкурентів.

У новому сезоні під час оголошення правил на екрані з’явився напис, що насправді команди нічого не отримують, бо гроші в програмі є символічними. Втім, раніше пресслужба Нового каналу розповідала, що виграш реальний і завжди спрямовується на благодійність. Хай там як, але «Хто зверху?» не скористався гарною нагодою публічно підтримати армію та нагадати глядачам про необхідність зробити те саме. Адже в 2023 році логічно було би закінчувати кожну гру фразою на кшталт «22 тисячі гривень, що виграла команда чоловіків, підуть на дрони для ЗСУ». Втім, благодійність — особиста справа. Можливо, творці вирішили, що мовчазного QR-коду з закликом долучитися до реабілітації воїнів, що з’являється на екрані, буде достатньо.

 Ведучий Григорій Решетник у конкурсі «Хто я?»

Зараз в українському суспільстві не існує дискусії, чи потрібні у розпал війни розважальні телепроєкти. Відповідь глядачі разом із каналами знайшли ще торік. Потрібні, бо тил відчайдушно намагається втриматися на плаву. Телерозваги з одного боку заспокоюють людям нерви, а з іншого — дають виробникам гроші на зарплатню та податки. Негласна публічна домовленість дозволяє мовникам використовувати будь-які довоєнні розважальні формати, аби вони були позбавлені російського духу у вигляді колаборантів, російських акторів, мови, пісень тощо — та не ігнорували війну. Як саме треба виконувати останню умову, залишається на розсуд творців. Хтось залучає героїв-військових або переселенців, хтось додає відповідні репліки в сценарій, хтось змінює дизайн студії або ставить гімн січових стрільців на заставку.

«Хто зверху?» пішов «сценарним» шляхом. На початку програми Леся Нікітюк вітається національним гаслом «Слава Україні!» та дякує Силам оборони за те, що «українці були, є та будуть зверху». І це все.

А, ні, брешу. Одного разу Леся сказала, що між співачкою Машею Кондратенко та лендлізом є спільні риси, бо «лендліз розриває орків, а Маша — тікток своїми піснями». А під час конкурсу «Чоловік чи жінка» запропонувала гравцям угадати стать захисника за позивним «Волина» та особу волонтера, автора мему «Цей день настав». Отаке глибоке занурення в тему.

 Співак Shumei у конкурсі «Чоловік чи жінка»

Щодо першого правила — позбавлення російського духу — то якоюсь мірою «Хто зверху?» пощастило: проєкт був вимушений пройти дерусифікацію ще у 2017 році. Тоді СБУ на пʼять років заборонила в’їзд до України Катерині Варнаві через відвідування окупованого Криму. Звісно, в той час ніхто навіть не мріяв, щоб телеканали добровільно гнали носіїв «русского міра» ганчірками, тому СБУ подбала про репутацію каналу без його на то волі — і творці шоу були змушені шукати Варнаві заміну.

Так у «Хто зверху?» з’явилася Леся Нікітюк, із якою, на мій погляд, шоу пощастило. Її тандем із Притулою був запорукою успіху проєкту: Леся Іванівна та Сергій Дмитрович  кожний свій вихід перетворювали на майстер-клас із підколювання опонента.

Після звільнення Притули на каналі зрозуміли, що дублера йому не знайдуть. Тому з самого початку налаштувалися на пошук людини, яка б не асоціювалася з попереднім ведучим. Врешті решт обрали Богдана Шелудяка, адже він задовольнив максимум вимог творців: і «хімія» у нього з Лесею утворилася, і зовнішність гарна, і язик підвішений.

 Конкурс «Обмін ролями»

За два випуски шоу, що вже вийшли, важко зрозуміти, чи впорався Шелудяк із задачею. Тримається він упевнено, на випади Лесі реагує вчасно, але поки що не виблискує. Тому має всі шанси загубитися в тіні Нікітюк.

До того ж Богдан прямо на початку своєї кар’єри у «Хто зверху?» примудрився потрапити у скандал через обговорення зовнішності дівчат у ютуб-шоу «Мекнув — питайте». Якщо коротко, то йшлося про те, що жінки повинні сумлінно голити все тіло та на смерть битися з целюлітом. Інакше і не жінки вони вповні — якось так. Ці забобони сильно розлютили українок. У коментарях вони назвали висловлювання героїв шоу сексистськими, застарілими, а самих чоловіків закомплексованими.

Отже, ведучий шоу, яке повинно висміювати гендерні стереотипи, виявився затятим сексистом. То, може, і проєкт уже не є тим, чим назвався? З руйнівника штампів він перетворився на заповідник наймахровіших стереотипів про жінок і чоловіків. Жінки в шоу розташовуються на рожевому боці студії та за замовчуванням добре знаються на вихованні дітей і господарських справах. Чоловіки, звісно, займають блакитний бік і вважаються експертами з віників для лазні та сушеної рибки під пиво. Навіть якщо хлопці доводять, що розбираються в сортах яблук і приладах для немовлят, а жінки — в тарані та віниках, це виглядає не поваленням стереотипів, а кумедним винятком із правил. Акценти розставляє атмосфера, а вона тут — як на сільській  дискотеці початку 2000-х. Жінки спокусливо дивляться в екран і потребують допомоги, щоб підвестися на три сходинки, а чоловіки, включно з безтілесним суддею, жартують про «жіночі істерики» й одруження як еталон щастя.

 Акторка Ірина Гатун і Леся Нікітюк

— Скільки відсотків чоловіків вважають, що нормальні жінки ходять у музей? — питає учасниця першого випуску, актриса Ірина Гатун під час обговорення результатів чергового конкурсу.

— Пані Ірино, ви одружені? — несподівано відповідає їй суддя Олександр Педан.

— Якщо це на правах реклами, то моє серце відкрито саме для тебе. Я не одружена, — жартує учасниця.

— Пані Ірино, я дуже пишаюся, що ви ходите в музей. Але зайдіть колись у нічний клуб, може, пощастить там, — радить їй суддя.

Жінки не знайшли, що відповісти. Це тривало лише мить, а далі шоу продовжилося, наче нічого не трапилося. Але  подібні  жарти можуть стати  діжкою з порохом, що підкладена під високий рейтинг шоу.  Здається, ще одна крапля — і вибухне.

 Кирило Ганін

Наостанок додам трохи жару через невідповідність вікових обмежень контенту. Програма має позначку 12+, але потрібно щонайменше 18+. І зовсім не через наскрізну тему сексу. Хоча натяк на мастурбацію, що його зробив комік Кирило Ганін під час обговорення питання «Скільки відсотків чоловіків не можуть займатися сексом, коли домашня тварина спостерігає за процесом?» у першому випуску, — то вже занадто як для дітей. Але й без цього дивитися на заскнілі гендерні рольові ігри — шкідливо як для тендітної дитячої психіки, так і для майбутнього країни.