Воєнний стан в Україні-2023: дата закінчення і що треба знати про запровадження

Із 24 лютого 2022 року в Україні було запроваджено воєнний стан і загальну мобілізацію на 90 днів. Відтоді їх продовжували вже кілька разів.

Факти ICTV розповідають, що передбачає воєнний стан і чим відрізняється від надзвичайного стану.

Що таке воєнний стан?

Це особливий правовий режим, що запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

На територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися тимчасові державні органи – військові адміністрації.

За воєнного стану органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування надають повноваження, необхідні для:

• відвернення загрози,
• відсічі збройній агресії,
• забезпечення національної безпеки,
• усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.

Для ухвалення рішення про воєнний стан президент України видає указ про введення воєнного стану і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проєкт закону.

Після указу президента парламент збирається на засідання у дводенний строк без скликання і розглядає затвердження указу.

Воєнний стан припиняється після закінчення терміну, на який його було запроваджено.

До закінчення строку, на який було запроваджено воєнний стан, і за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності президент України може ухвалити указ про скасування воєнного стану.

Від початку повномасштабної війни воєнний стан і загальну мобілізацію в Україні продовжували вже сім разів:

• з 24 лютого до 25 травня 2022 року;
• з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
• з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
• з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
• з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
• з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
• з 18 серпня до 15 листопада 2023 року.

Всьоме Верховна Рада продовжила воєнний стан та загальну мобілізацію 27 липня 2023 року. Про це поінформував народний депутат від Голосу Ярослав Железняк.

В умовах воєнного стану забороняється:

• зміна Конституції України та АР Крим;
• проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради АР Крим та органів місцевого самоврядування;
• проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
• проведення страйків, масових зібрань та акцій.

В Україні разом із воєнним станом та загальною мобілізацією також запровадили комендантську годину.

Обмеження прав та свобод громадян в умовах воєнного стану

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян, а також прав та законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються Конституцією та законом України Про правовий режим воєнного стану.

У цей час не можуть бути обмежені права та свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України. Ідеться, зокрема, про статті 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Основного закону.

Що таке надзвичайний стан?

Це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях у разі виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче від загальнодержавного рівня або під час спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Запроваджують надзвичайний стан для:

• усунення загрози та якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
• нормалізації ситуації, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства;
• відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб;
• створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

Коли запроваджується надзвичайний стан?

Надзвичайний стан запроваджують лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами є неможливим у разі:

• виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
• вчинення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
• виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• виникнення масових безладів, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їхні права і свободи;
• спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
• масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
• необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Під час надзвичайного стану діють такі самі заборони, як і під час воєнного стану.

Додається до переліку заборона змінювати виборчі закони та обмежувати права та повноваження народних депутатів.

Під час надзвичайного стану також не можуть бути обмежені права та свободи, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України.

Термін дії надзвичайного стану

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше ніж 30 діб і не більше від 60 діб в окремих її місцевостях.

У разі необхідності президент України може продовжити надзвичайний стан, але не більше ніж на 30 діб.

Скасовується надзвичайний стан указом президента України раніше строку, на який його запроваджували, в разі усунення обставин, що зумовили необхідність його запровадження.