Перепис майбутнього. Що відбуватиметься на Bookforum-2023

4 жовтня почався30-й Lviv BookForum, головною темою якого організатори, ГО «Форум видавців», обрали майбутнє — назва цього формуму звучть як «Перепис майбутнього: життя, щастя і культура під час та після війни». І хоча цього року обсяг подій менший у порівнянні з довоєнними та доковідними роками, за п’ять днів форуму відбудеться більш як 150 подій, каже Софія Челяк, програмна директорка форуму.

«До 2020 року одночасно відбувався Львівський літературний фестиваль і міжнародний Форум видавців. Попри очевидні обставини, цього року в традиційному книжковому ярмарку бере участь п’ятдесят видавництв. Усі події форуму відбуватимуться на п’яти постійних локаціях, низці партнерських локацій. Частину дискусій (25 подій) транслюватиме англійською з іспанськими субтитрами партнер фестивалю британський Hay Festival на своєму майданчику, а окремі панелі форуму також будуть доступні для перегляду на сайті самого BookForum», — розповіла Челяк на пресконференції, присвяченій початку форуму.

«Наша фокусна тема — відбудова, майбутнє. І ми намагаємося усіма способами, навіть коли не віримо, що це майбутнє буде, передбачити його, зрозуміти, де наші слабкі місця, дослідити досвіди інших країн, інших воєн і повоєнних періодів. Як вони закінчуються, як настає справедливість, як можуть бути покарані злочинці, наскільки швидко вони можуть бути покарані? Відбудова — коли її потрібно починати? На думку нашого гостя, Тімоті Ґартона Еша, який запропонував так званий план Маршалла для України ще у 2015 році, потрібно її починати терміново», — сказала Челяк.

Відбудові та майбутньому буде присвячено багато дискусій, серед яких розмова 5 жовтня з назвою «Розробляючи план Маршалла для України: чому перемога України піде на користь усім» за участю згаданого Тімоті Ґартона Еша, редакторки «Української правди» Севгіль Мусаєвої, правозахисниці Олександри Матвійчук та журналістики Крістіни Бердинських. А також — дискусія «Війна як крах цивілізації: чи буде щастя після війни?», у якій обговорювати поствоєнний період будуть Вахтанґ Кебуладзе, Енн Епплбом, Тетяна Огаркова, Славенка Дракуліч. Обидві дискусії будуть доступні онлайн.

Про майбутнє медіа розмовлятимуть Світлана Остапа, Дмитро Хоркін, Вадим Міський, Олександр Педан під час дискусії 8 жовтня, організованої в рамках форуму «Детектором медіа».

Цього року, як і в інші роки, відбудуться презентації та розмови про фантастику — але не тільки про її футуристичні візії, а й про те, як фантастика чи фентезі може допомогти говорити про складне минуле. Володимир Арєнєв, письменник-фантаст, модеруватиме дискусію з Джонатаном Страудом, британським автором фентезі, який вмикатиметься, як і інша частина гостей, онлайн.

«Багато років на форумі ми робили фантастичний блок — і здається, завдяки форуму, нашим зусиллям, ми вивели фантастику з тіні, з упередженого ставлення до неї як до суто розважальної або дитячої літератури. Цього року до нас приєднається Джонатан Страуд. Це знакова подія, тому що дитяча, підліткова література в часи повномасштабного вторгнення дуже важлива. З одного боку, вона працює терапевтично, а з іншого боку — дає можливість проговорити певні речі для найбільш вразливої аудиторії. У Джонатана дуже цікавий творчий шлях. Серіал Netflix “Агенція Лоутвуд і Ко”, який був знятий на основі його книжок, — це тільки частина того, що він написав. Він працює з британською історичною пам'яттю, яку він переосмислює і подає в захопливому та глибокому ракурсі для читачів», — розповіла Софія Челяк.

Розмова двох авторів відбудеться 6 жовтня і теж буде доступна онлайн.

Це не єдина подія, яка стосується дітей і підлітків. Серед іншого, під час форуму намагатимуться пояснити, як говорити з дітьми про війну, про складні речі, за що триматися, коли триматися майже немає сил. А також будуть презентації дитячих книжок (детальніше дивіться в програмі форуму).

Остап Сливинський, поет, перекладач (зокрема романів польської письменниці Ольги Токарчук) розповів, що важливі не тільки магістральні теми форуму — а й те, що він відбувається офлайн, а гості фестивалю фізично присутні в Україні.

«Іноді це страшенно дивує, іноді захоплює наших закордонних колег. Торік був переважно онлайновий формат, і те, що цього року багато учасників приїдуть на форум, — знак для нас надзвичайно важливий. Він підкреслює те, що розмови про Україну мають відбуватися не лише за участю України, а й в Україні. Буде присутній Тімоті Еш, він братиме участь у панельній дискусії, де буде також Енн Епплбом, яка приєднається до дискусії онлайн. Нагадаю, що Тімоті Еш — це один з архітекторів посткомуністичного образу Європи, яка настала після падіння Берлінського муру. Він британський інтелектуал,  один із тих, хто найкраще на Заході розуміє Центральну та Східну Європу. Його приїзд до нас, діалоги з ним, те, що він пише про Україну в західній пресі — надзвичайно важливе».

Репортажистика також буде однією з тем форуму. На нього зокрема приїжджає  Войцех Тохман, який буде презентувати свою книжку про геноцид в Руанді «Сьогодні ми намалюємо смерть». Як і британський репортер Люк Гардінг, який транслює на Захід важливі сенси про Україну.

Деякі учасники, за словами Сливинського, зокрема болгарський письменник Георгі Господінов чи герцеговинський письменник Озерен Кебо, братимуть участь у форумі онлайн. А Славенка Дракуліч, буде говорити не тільки про те, як пережити війну, але і про те, як пережити те, що буде пілся війни — відбудову, збереження суспільства, покарання винних.

«Нам дуже важливий діалог із цим регіоном, із Південно-Східною Європою, з Балканами, в нас більше спільного, ніж нам здається. І якщо хтось у Європі не може не тільки ментально зрозуміти, а й емоційно  пережити те,  що відбувається  в Україні, чому Росія на нас напала, — відповіді допоможе знайти саме Південно-Східна Європа та Балкани через їхній досвід війни в останні десятиліття. Нам із ними дуже потрібен діалог», — говорить Сливинський.

Також на форум приїжджає американська літературознавиця Еліф Батуман, щоб поговорити з Оксаною Забужко, Евою Томпсон і Шарлоттою Гіггінс про російську літературу. Дискусія «Колоніальний дискурс у російській літературі: як ми (не) розуміємо «російську душу» відбудеться 7 жовтня та буде доступна онлайн.

«Еліф, яка мала класичну освіту русистки, після початку повномасштабного вторгнення почала переглядати свої позиції на вивчення російської літератури, — каже Челяк. — Її стаття для “Нью-Йорк Таймс”, де вона розплющила багатьом очі на справжню природу російської літератури, була бестселером».

Окрім Батуман, учасниками форуму цього року стануть Пітер Померанцев і Джанін ді Джованні з The Reckoning Project — проєкту з документації воєнних злочинів. Один захід за їхньою участю відбувся 4 жовтня, але і Ді Джовані, яка 35 років працювала воєнною кореспонденткою, а тепер документує злочини, і дослідник пропаганди Пітер Померанцев будуть учасниками інших дискусій протягом усього форуму.

Цього року не проводили традиційний конкурс на звання «Найкраща книга», а головною подією буде нагородження 5 жовтня переможниці іншого конкурсу — премії «Зустріч», яку з 2019 року вручає ініціатива «Українсько-єврейська зустріч». Подія буде доступна онлайн.

Наталія Федущак, директорка з комунікацій ініціативи, розповіла, що премія вручається за найкращий опублікований твір, що сприяє українсько-єврейському порозумінню. Цього року її отримав роман «Амадока» Софії Андрухович.

«Після початку агресивної війни Росії проти України дуже багато чого змінилося, зокрема українсько-єврейські стосунки. І не тільки всередині країни, а й за кордоном. У 2019 році ми хотіли за допомогою премії відзначити українських письменників, які пишуть про цей діалог, усередині країни. Торік премія не вручалася, а цього року переможницею конкурсу стала Софія Андрухович. Її книжка, на мою думку, поставить премію на міжнародний рівень — цього року права на її видання купив американський видавничий дім “Саймон і Шустер”, вона буде присутня на ринках у Канаді, в США, у Великій Британії у 2026 році», — каже Федущак.

Крім вручення премії, в рамках фестивалю відбудуться ще декілька подій, пов’язаних із українсько-єврейським діалогом. Зокрема, 6 жовтня — дискусія з членами журі про премію «Зустріч», а 7 жовтня — дискусія про те, як говорити про Бабин Яр, зокрема на тлі вже нинішньої війни. Учасниками дискусії будуть разом з іншими співавтори книги «Бабин Яр. Історія і пам’ять» видавництва «Дух і літера» історики Владислав Гриневич і Пол Роберт Магочі. Обидві події будуть доступні онлайн.

Протягом форуму також відбудуться декілька заходів пам’яті загиблих українських письменників. Перший із них — у память Вікторії Амеліної.

«Це розмова між жінками, які змінюють нашу країну та борються за справедливість — подруг Вікторії Амеліної Тетани Терен, Лариси Денисенко, Олександри Матвійчук і Крістіни Лемб, — розповідає Софія Челяк. — Її робота останнім часом була пов’язана із підсвічуванням вагомих жіночих постатей, і ми продовуємо цю роботу та присвячуємо цю подію Вікторії. А також буде презентація книги Володимира Вакуленка. Упорядницею цієї книги була Вікторія, тому ці заходи пов’язані між собою».

Водночас, як каже Софія, цьогоріч трохи більше, ніж торік, організатори форуму розширили програму заходів «емоційного розслаблення»: тобто повернули Ніч, точніше вечір поезії та музики, де братимуть участь поети й поетки Олена Гусейнова, Ірина Цілик, Остап Сливинський, Катерина Калитко, Галина Крук, Павло Вишебаба, Ярина Чорногуз, Катерина Міхаліцина, Світлана Поваляєва та гратиме гурт «Пиріг і Батіг». А також у програмі є дискусія про гумор і війну, — зі сценаристом і режисером сатиричного фільму «Смерть Сталіна» Девідом Шнайдером та Армандо Януччі. Україну в дискусії «Щоб не плакать, я сміялась. Гумор і травма» представлятимуть Олександра Гонтар і Настя Зухвала.

Саме цієї дискусії не буде онлайн — але свої записи інших заходів готує «Радіо Культура», розповіла Олена Гусейнова, яка на форумі виступає і як радіоведуча, і як поетка.

«Моє знайомство з Софією Челяк у 2016 році почалося з того, що ми обговорювали виїзну студію радіо “Культура” на Букфорумі: як це відбувається на міжнародних книжкових форумах, — розповіла Олена Гусейнова. — Коли Суспільний мовник розгортає студію і працює наживо, відправляючи в ефір для всієї країни не тільки важливі сенси та важливі розмови з дієвцями культури чи видавцями, але й атмосферу події. Ту, що на радійному слензі називається інтершум — голоси люди, які проходять повз, які зустрічають улюбленого письменника і просять автограф тощо. Це дозволяє людині, яка живе в маленькому містечку, відчути, що це велике свято, велика подія і для неї теж. Цього року у нас буде така студія. Для нас ця подія важливою була завжди, а зараз ще важливіша, бо радіо «Культура», як і «Українське радіо», слухають на окупованих територіях. І ми щоденно маємо фідбек звідти, сигнали, які надходять до нас різними способами, про те, що нас чують. Це ниточка, за яку тримаються люди. З одного боку, це метафора, а з іншого боку вона має прямий сенс. Це цитата з повідомлення однієї з наших слухачок із Херсонької області, яка сказала: “Я шукаю цю ниточку, потім вона глушиться, обривається, а потім я знову її знаходжу”. І для нас важливо, що на окупованих територіях розуміли, що ми живемо, що інституції працюють, письменники та поети пишуть, міжнародні журналісти приїздять до нас, репортери шукають нову інформацію — і це все робиться для того, щоб ті, хто перебуває зараз в окупації, повернулися додому. Ми всі працюємо на це».

Гусейнова говорить, що цього року прямих ввімкнень не буде, але журналісти намагатимуться записати максимальну кількість репортажів. Також будуть записані для радіоефіру три панельні дискусії — про мову, яка змінюється під час війни разом з нами, про сучасну міфологію та героя 21 сторіччя та по те, що відбувається з нашими близькими, хто стає близьким під час війни та якими будуть стосунки після неї. Всі три дискусії, де беруть участь, серед інших,  Емма Антонюк, Вахтанг Кебуладзе, Пітер Померанцев, Володимир Єрмоленко, Ірина Славінська, Юрко Прохасько та інші, будуть доступні й онлайн.