Позов до СОТ "на паузі", саміт в Гранаді: Мінекономіки заявило про важливі переговори з ЄС

Також Качка розповів про успішну інтеграцію українського сільського господарства в ЄС. Про це повідомляє кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.

Продовольча безпека – одна із тем саміту в Гранаді

Торговий представник розповів, що під час саміту в іспанському місті Гранда президент України обговорюватиме глобальну продовольчу безпеку та посилення ролі України в ній.

"Ви знаєте, що один з наріжних елементів формули миру президента Зеленського є продовольча безпека – другий пункт з десяти. В нашій розмові з партнерами ми бачимо, що фактично є універсальна підтримка з усіх держав по цьому пункту", – сказав Качка.

Він наголосив, що своїми атаками Росія робить небезпечною торгівлю в Чорному морі. За його словами, Україна докладає зусиль, аби забезпечити максимальний експорт зернових і олійних культур і підтримка ЄС є надзвичайно важливою в цьому питанні.

Скарга до СОТ на паузі, переговори продовжуються

Тарас Качка заявив, що Україна поставила "на паузу" позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини. За його словами, зараз Київ разом із прикордонними країнами та ЄС шукає спільне рішення, і всі обмеження будуть усунені найближчим часом.

Ця проблема буде усунута в найближчі тижні й місяці. Буде багато новин з приводу того, як міняється режим ліцензування. Це буде дужа активна робота. І тому очевидно, що наші спори в СОТ поки що на паузі, поки ми шукаємо практичне рішення,
– сказав Тарас Качка.

Торговий представник наголосив, що Україна має 60 днів для консультацій і переговори тривають. У Києві хочуть знайти комплексне рішення, аби продемонструвати єдність між Україною та Польщею та ЄС, й Україною та ЄС.

"Попри те, що скарги, які ми направили, вони проти конкретних держав-членів, включно з Польщею, це – системне питання наших відносин з ЄС. Наша мета – наголосити, що ЄС та Україна мають однаковий підхід до торговельних угод", – сказав Качка.

Тарас Качка вважає, що Київ та Варшава зможуть повернутися до переговорів після парламентських виборів в Польщі. Крім того, він зазначив, що зараз немає масивного тиску експорту на внутрішній ринок Польщі й це підтверджує відсутність запитів на ліцензії на експорт від українських компаній.

Ми використовуємо цей час, щоб показати, що в реальності чіткий інтерес українських експортерів – просто експортувати в ті держави-члени ЄС, де запит на українські товари справді високий,
– сказав він.

Тарас Качка запевнив, що Україна веде двосторонні переговори зі столицями сусідніх держав – членів ЄС, аби "знайти рішення, яке збереже компетенцію інституцій Європейського Союзу".

Торговий представник України заявив, що робота в рамках координаційної платформи щодо української сільгосппродукції продовжується. Наступного тижня відбудеться чергова зустріч. Відповідаючи на запитання, Качка підтвердив, що деякі держави були відсутні на певних зустрічах, але це не є "системною проблемою".

Тарас Качка відзначив, що з початку введення заборон на імпорт українського зерна до п'яти держав-членів ЄС Київ досяг чимало успіхів. Зокрема, Україна врегулювала митне оформлення товарів, які йдуть транзитом через п'ять сусідніх країн.

"Ми бачимо, що жодна країна цей транзит не забороняє. Це велике спільне досягнення", – сказав торговий представник.

За його словами, єдине відкрите питання – коли можуть бути відкриті ринки сусідніх країн для українських товарів. Втім, Качка називав це "мінімальною проблемою", оскільки Україна не продає в цьому регіоні багато зернової продукції. Однак, це питання функціонування торгівлі між Україною та ЄС.

Качка зазначив, що українська сторона зацікавлена експортувати своє зерно в держави-члени ЄС, які дійсно потребують цієї продукції. Він прогнозує, що ринок "заспокоїться" цієї осені та Україна і ЄС повернуться до нормальних торговельних потоків. Крім цього, значна частина української сільськогосподарської продукції експортується через порти Чорного моря до Румунії, балтійських портів, а також доставляється залізницею та автотранспортом.

Україна готується до вступу до ЄС: фермери працюють на євростандартах

Тарас Качка заявив, що українське сільське господарство стає ближчим до ЄС. За його словами, Україна намагається використовувати найсучасніші технології в сільському господарстві, а також технології, які допомагають це розвивати.

Мені дуже шкода, коли хтось намагається применшити роль українського сільського господарства, кажучи, що воно не відповідає вимогам ЄС. Це не так,
– сказав він.

Торговий представник заявив, важливо забезпечити паралельну інтеграцію сільського господарства разом із запуском переговорів про вступ. За його словами, Україна вже досягає успіхів.

"Ми закупили багато посівного матеріалу, засобів захисту рослин з ЄС. Багато речей у щоденному виробництві м'яса базуються на технологіях ЄС. Ми імпортуємо багато харчових продуктів з ЄС, а також експортуємо. Тому ми вже інтегруємося швидкими темпами, не лише з точки зору класичної торгівлі, але й з точки зору ланцюгів постачання", – сказав Тарас Качка.

Заступник міністра зазначив, що Україна немає "плану Б", окрім вступу до ЄС. За його словами, українське сільське господарство певною мірою допомагає досягти цілей аграрної політики ЄС, які деякі гравці всередині Європейського Союзу вважають обтяжливими.

"Ви бачите дебати про майбутнє спільної аграрної політики. В Європарламенті та серед європейських інституцій лунають голоси про те, що це занадто складно для фінансування з боку ЄС. Але якщо ви об'єднаєтесь з українською продовольчою системою, з українським постачанням або продукцією, можливо, буде легше досягти кліматичних цілей, системи продовольчої безпеки та прибутковості ЄС", – сказав він.

Качка прокоментував й новину про те, що після вступу до ЄС Україна може отримати 96,5 мільярдів євро в межах Спільної сільськогосподарської політики ЄС протягом семи років. За його словами, документ, який з'явився в медіа вказує на те, що процес розширення "вимагатиме комплексної переоцінки спільної аграрної політики як такої".

Качка зазначив, що спочатку варто дочекатися політичних рішень та розпочати переговори про вступ. Він наголосив, що українське сільське господарство розвивається за європейськими принципами, тому відмінності між аграрною політикою України та ЄС "не такі великі".

"Саме тому я думаю, що дискусія про вступ буде стосуватися того, як забезпечити плавну інтеграцію української аграрної політики в загальну аграрну політику ЄС з тими цілями, які ставить перед сільським господарством сам ЄС. Тому я вважаю, що будь-які розмови про субсидії є передчасними", – сказав він.