Тимчасовий бюджет і відставка спікера: що відбувається у США і як це вплине на підтримку України

У Сполучених Штатах триває передвиборчий процес, в рамках якого між двома партіями Конгресу США – республіканцями та демократами – загострюється боротьба.

Так, через партійну боротьбу конгресменами було ухвалене рішення про тимчасовий бюджет, щоб уникнути шатдауну – періоду, коли немає коштів для фінансування роботи уряду США. У цей тимчасовий пакет, який діятиме до 17 листопада, не були включені кошти для підтримки України.

Разом з тим, через незгоду серед республіканців у Палаті представників, був усунутий з посади спікер цієї палати Конгресу Кевін Маккарті.

І поки у Вашингтоні точиться боротьба за вплив в окремих штатах напередодні виборів, в Україні триває боротьба на полі бою, де у питанні постачань зброї українські війська певним чином, але все ж залежні від західної допомоги. І головним донором допомоги для України протягом усього етапу повномасштабної війни є саме США.

Факти ICTV з’ясовували, що ці внутрішньополітичні події у США означають для України, як це може вплинути на американсько-українські відносини, чи вплинуть передвиборчі перегони у Штатах на ситуацію на фронті та чи може скористатись моментом нестабільності Кремль.

Чи суперечки в США щодо шатдауну вплинуть на Україну?

Коротка відповідь – ні. Шатдаун у США відбувається за умов, коли виникає дефіцит федерального фінансування, а уряд Штатів вимушений відправляти державних працівників у відпустки без збереження заробітної плати. І хоча існують винятки для певних “життєво важливих” працівників (включно з президентом і членами Конгресу, які продовжують отримувати зарплату), закриття означає, що значна частина федерального уряду припиняє функціонувати.

Загалом, за останні 42 роки шатдаун у США ставався 10 разів, останній з яких за президентства Дональда Трампа – з 21 грудня 2018 по 25 січня 2019 року.

І якщо сам шатдаун не стається щороку, то суперечки навколо того, як саме узгоджувати федеральний бюджет, виникають чи не кожен рік.

Так, політолог Олексій Якубін у коментарі Фактам ICTV каже, що невизначеність навколо шатдауну є нормальним явищем для США.

– Для американського політичного процесу це взагалі норма, коли йде боротьба за бюджетний процес, а партії намагаються впливати на прописання в бюджеті потрібних для себе статей видатків. Коли сьогодні роблять спробу показати, що шатдаун – це якась катастрофа, то це не відповідає дійсності. Це постійна практика в Штатах. І питання України тут не є навіть ключовим, – каже він.

За словами Якубіна, наразі пріоритетами конгресменів є передвиборчий рік і боротьба за вплив між республіканцями та демократами.

– Ця суперечка (за бюджет, – Ред.) якоюсь мірою торкнеться і нашої держави. Але в реальності це, скоріш, про суперечку між двома різними підходами, які є у республіканців та демократів щодо бюджетного процесу. Паралельно, звісно, тут накладається ситуація з виборами, – каже він.

А тимчасовий бюджет та відставка спікера в Палаті представників – це добре чи погано для України?

Увечері 30 вересня, задля того, щоб уникнути шатдауну, конгресмени дійшли згоди щодо питання ухвалення тимчасової бюджетної резолюції, яка має на меті фінансування уряду США до 17 листопада 2023 року.

Разом з тим, до цього бюджетного документа не було включено фінансування військових та гуманітарних потреб України, оскільки між конгресменами був знайдений компроміс щодо того, щоб питання допомоги Києву ухвалювалось окремим законопроєктом. Олексій Якубін каже, що для цього в Палаті представників мав бути розроблений спеціальний законопроєкт з видатками для України.

Втім, саме через ухвалення тимчасового бюджету праворадикальна частина республіканців звинуватила спікера Палати представників Кевіна Маккарті в тому, що він підіграє Білому дому, який очолює президент-демократ Джо Байден. І коли невдоволені республіканці вирішили запропонувати усунення Маккарті з посади спікера, їх раптово підтримали демократи.

І тепер, саме через те, що конгресмени вперше в історії США проголосували за відставку спікера Палати представників Маккарті, питання фінансування України стало “заручником американського політичного процесу”, зазначає Якубін, оскільки тепер спочатку має бути обраний новий спікер, а після цього, ймовірно, конгресмени повернуться до питання допомоги Києву.

– Зараз ключовим питанням щодо ухвалення (Конгресом США, – Ред.) законопроєкту про видатки на Україну є те, як швидко в Палаті представників оберуть свого спікера. Навіть якщо казати про Маккарті, то його було обрано не з першого разу, – сказав він.

Примітно, що замість Кевіна Маккарті тимчасовим виконавцем обов’язків спікера Палати представників був призначений Патрік Макгенрі, який має ще кращу за Маккарті репутацію з підтримки України. Так, згідно з даними на сайті Republicans for Ukraine, де надається оцінка діям республіканців у питанні допомоги Україні, Макгенрі має оцінку A (за шкалою від A до F), коли ж у Маккарті була B-.

Загалом, можна стверджувати, що на сьогодні розгляд нового фінансування для України з боку США фактично заморожено на невизначений термін. І в такому стані Палата представників може продовжувати перебувати до того моменту, поки не буде обрано нового спікера.

Без спікера американські законодавці в Палаті Конгресу не зможуть повноцінно виконувати свої функції і розглядати такі питання, як, наприклад, підтримка України.

Це пов’язано з тим, що саме обраний на постійній основі спікер (а не тимчасовий виконувач обов’язків Патрік Макгенрі) визначатиме законодавчі пріоритети та вирішуватиме, що на порядку денному засідання. Загалом, переобрання спікера вплине на те, яка проводитиметься політика в Палаті представників з тих чи інших питань.

Чи зможуть США допомагати Україні без рішення Конгресу?

Напередодні американська газета The Wall Street Journal писала, що Міністерство оборони США має у своєму розпорядженні $5,2 млрд, щоб надавати з них допомогу для України. За даними газети, яка посилається на анонімних представників Пентагона, ті обсяги витрат, які є у Міноборони США сьогодні, можуть гарантувати допомогу Україні ще приблизно на шість місяців.

Разом з тим, координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі казав, що “за жодних обставин не можна дозволити, щоб американська підтримка України була перервана”.

За його словами, сьогодні Сполучені Штати мають достатньо фінансових повноважень, щоб задовольнити потреби України на фронті, але необхідно, щоб у майбутньому до підтримки України з Білого дому та Пентагону приєднався Конгрес США.

– У Пентагону все ще є в розпорядженні кілька мільярдів доларів… Отже, подивіться, ми надаємо Україні безпекову допомогу приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви продовжите бачити, що так буде і найближчими тижнями, – сказав Кірбі.

Водночас у майбутньому, каже представник Білого дому, без додаткового фінансування з боку Конгресу, Україна може зіткнутись із жорсткою зупинкою поставок з боку США.

А лендліз? Він може тимчасово замінити допомогу від Конгресу чи Білого дому?

Враховуючи, що наразі Сполучені Штати не ухвалили загальний федеральний бюджет, та, ба більше, не включили в нього допомогу Україні, то про лендліз наразі не йдеться, каже політолог Олексій Якубін.

– У нас лендліз був до 1 жовтня (кінець фінансового року у США, – Ред.). Взагалі, ми за лендлізом не отримали жодного елементу озброєння. Але він і не може (зараз, – Ред.) працювати, бо він закінчився, – каже він.

Для того, щоб відновити дію американського лендлізу для України, він має бути проголосований в рамках цьогорічного федерального бюджету США додатково, каже Якубін.

То чи вплине політичний процес в США на фронт в Україні?

Разом з тим, український політолог, голова Громадської ліги Україна-НАТО Сергій Джердж вважає, що зосередження уваги американських законодавців на внутрішніх проблемах США замість України може бути лише на краще.

– Якщо Україна відходить на другий і на третій план, то, може, то і на краще, щоб не було саме суперечки навколо допомоги Україні, – заявив він.

Джердж каже, що у Вашингтоні, як у Конгресі, так і в Білому домі та Пентагоні, неодноразово наголошували, що підтримка України буде доти, доки це буде необхідно.

– Є різні варіанти щодо підтримки України. Одна справа зашити в бюджет ту суму, яку потрібно. Якщо це не вдасться, то є інші можливості, якісь суми допомоги для України, – додав він.

Сергій Джердж вказує, що кадрові ротації та суперечки між політичними партіями в демократичних країнах, як, наприклад, США, це нормальне явище, тому не варто очікувати суттєвих змін у ставленні до підтримки України.

– Інші інститути працюють надійно та послідовно… Це все такі демократичні хвилі, які відбуваються, вони винесуть на берег цю американську політичну систему, і вона нормально працюватиме і надалі. Щодо України, то мені здається, що тут нічого не зміниться. Плани є, рішення ухвалені, поставки йдуть. Все так і буде продовжуватись, – сказав він.

Схожої думки дотримується і Якубін, на думку якого Штати намагаються активізувати питання допомоги Україні серед союзників у Європі, щоб, зокрема, дати європейським державам розуміння, що частина видатків буде лежати на країнах НАТО у ЄС.

Примітно, що ввечері 4 жовтня президент Джо Байден заявив, що занепокоєний через подальше схвалення допомоги Україні в Конгресі, враховуючи відставку спікера Палати представників Маккарті.

– Але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату в обох партіях заявили, що підтримують фінансування України, – додав президент США.

Американський лідер наголосив, що подальша підтримка України – в інтересах американців, про що він “незабаром” виголосить промову.

Що кажуть у Києві? Українська влада була готова до цього?

Голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що тимчасова бюджетна резолюція США, в якій немає фінансування для України, не означає, що підтримка з боку Вашингтона похитнулася.

– Питання в тому, чи є те, що відбулося в Конгресі США минулими вихідними, випадком, чи системою. Я вважаю, це був випадок. У нас дуже глибока дискусія з обома частинами Конгресу, республіканцями й демократами, – запевнив Кулеба.

Позитивну оцінку щодо подальшої підтримки України з боку Вашингтона дає і посол України в США Оксана Маркарова. За її словами, тимчасова бюджетна резолюція США не загрожує поставкам зброї, схваленим раніше.

Коментуючи питання поставок Україні далекобійних ракет ATACMS, президент Володимир Зеленський раніше казав, що між Києвом та Вашингтоном триває робота з цього питання. Глава держави також анонсував посилення української протиповітряної оборони.

Разом з тим президент Зеленський визнавав, що наближення виборів та інші політичні процеси у США неодмінно будуть відчуватись в Україні.