Будні Московського патріархату: продаж зброї, просування російської пропаганди та масова втеча з України

Свого часу Європейський парламент ухвалив резолюцію – "Про стратегічну комунікацію ЄС для боротьби з пропагандою третіх сторін проти нього". Цей документ вперше визнав застосування Росією агресивних методів з проведення ворожої пропаганди проти Європи, яка прирівнюється до загроз з боку терористичної організації "Ісламська держава".

Для Україні він цікавий тим, що один з його пунктів стверджував: Російська Федерація використовує створені нею транскордонні релігійні організації для просування власної пропаганди.

Найзагрозливішим таким релігійним утворенням для України завжди була Російська православна церква, яка в Україні представлена УПЦ МП. Роками священники російської церкви проводили роботу зі знищення українства, державності та сіяли розбрат. Навіть більше – свого часу священники УПЦ МП не просто благословляли війну проти України, а й зі зброєю в руках брали участь у терористичних формуваннях так званих ЛНР та ДНР.

Про численні злочини під час війни та зраду своєї держави з боку священників Української православної церкви (МП) – у матеріалі OBOZREVATEL.

Антиукраїнська пропаганда – норма для великої кількості духовенства УПЦ

"Настоятель одного з храмів Криворізької єпархії УПЦ – о. Георгій Гладиш – безупинно розсилає проросійські агітки по різних православних групах у соціальних мережах. Щоб ви розуміли: такі думки – норма для великої кількості духовенства УПЦ на сході України і в Києві. Трохи менше таких думок у духовенства в центральних регіонах України. На Заході – радше виняток. Неодноразово звертав увагу на те, що за колабораціонізм серед священників УПЦ має відбуватися жорстка реакція з боку архієреїв, а за колабораціонізм серед архієреїв – жорстка реакція синоду. Але на тепер ми майже не бачимо такої виваженої позиції ані з боку єпархіальних управлінь, ані з боку синоду", – це повідомлення священника УПЦ МП Андрія Пінчука датоване 30 серпня 2023 року, коли в Україні вже більш як півтора року йде повномасштабна війна з масовими жертвами.

Так, після численних скарг на дії такого ось священника Криворізька єпархія нарешті здалася і о. Георгій Гладиш, згідно з указом керуючого єпархією митрополита Криворізького і Нікопольського Єфрема, заборонений у священнослужінні "за діяльність, що не сумісна з пастирським служінням, пропаганду русского міра, проросійську агітацію, а також за порушення постанов Собору Української православної церкви від 27 травня 2022 року". Та здається, це лише вершина такого от "русскомірного айсберга", який ще і понині існує в Україні навіть під час війни.

Обшуки виявили "цікаве"

Президент Володимир Зеленський ще наприкінці минулого року доручив розібратись, наскільки УПЦ досі пов'язана з Російською православною церквою. Після чого СБУ провела обшуки у храмах та монастирях цієї релігійної установи у більшості областей України.

У результаті було вилучено багато агітаційних матеріалів, основний посил яких – заперечення права України на незалежність. Пропагандистські книги російських авторів, які виправдовують агресію проти України та закликають приєднуватись до лав окупантів. Звичайно ж, великі суми готівкою як у гривні, так і у доларах США. Окрім того, виявлено осіб, які перебували на території готельних комплексів при церквах і використовували анонімні месенджери для комунікації з ворогом.

За даними СБУ, серед викритих злочинів – 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору. Зазначається, що стосовно представників УПЦ (МП) розпочато 68 кримінальних проваджень, з яких 14 – проти митрополитів церкви. Наразі 26 представникам УПЦ (МП) повідомили про підозру, а ще 19 вже отримали судові вироки. Також правоохоронці розслідують провадження щодо публічних закликів до релігійної ненависті, продажу вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії.

Арешт, строк, обмін

Як повідомили в СБУ, двох засуджених кліриків-колаборантів вдалося обміняти на українських воїнів, які перебували в полоні росіян.

Один із них – настоятель Свято-Тихвинського храму Сєвєродонецької єпархії УПЦ (МП), який у квітні 2022 року здавав російським окупантам учасників руху опору на території громади. За його наведенням українців викрадали та ув’язнювали у катівнях. Колаборанта засудили до 12 років тюрми, проте потім його разом з полоненими російськими військовими вдалося обміняти на 63 українських захисників.

Інший колаборант у рясі, якого обміняли на українських захисників, – клірик Горлівської єпархії УПЦ (МП). Він після захоплення Лимана організував збори мешканців громади для "обрання" керівництва місцевої окупаційної адміністрації. Клірик отримав 7 років позбавлення волі, але потім його також обміняли на українських військових.

До 5 років тюрми засуджено і керівника Тульчинської єпархії УПЦ (МП) на Вінниччині. Зловмисник пропагував збройну агресію РФ серед парафіян та виправдовував тимчасову окупацію частини території України.

"Разом з цим за ініціативою Служби безпеки припинено громадянство України 19 представникам УПЦ (МП), які мають російські паспорти та поширювали прокремлівські наративи про війну в Україні. Серед них – митрополити з Київської, Дніпропетровської та Одеської областей, а також з тимчасово окупованого Криму", – додали у Службі.

Виїхати дають – чи повернулися назад, ніхто не знає

"Українські правоохоронці практично у будь-якій країні світу можуть запросити екстрадицію людей, які виїхали за кордон за підробленими документами ВЛК. Тих чоловіків, які виїхали за кордон за допомогою підроблених довідок про "непридатність" до мобілізації, можуть екстрадувати до України і покарати їх відповідно до законодавства", – про це заявив глава фракції Слуга народу у Верховній Раді, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія.

А от представники проросійської УПЦ спокійно можуть покидати Україну та, наприклад, осідати у країні ворога. При цьому яка саме державна структура відповідає за відслідковування повернення того чи іншого священника додому, поки залишається незрозумілим.

Так, на інформаційний запит OBOZREVATEL, щодо виїзду за кордон священників Української православної церкви в умовах правового режиму воєнного стану Державна служба України з етнополітики та свободи совісті відповіла таке:

"З урахуванням обставин воєнного часу ДЕСС здійснює функцію зі сприяння священнослужителям отриманню від Державної прикордонної служби України зі службовими цілями дозволів на перетин держкордону України в умовах правового режиму воєнного стану з середини червня 2022 року. До дня надання відповіді на запит до ДЕСС надійшли клопотання від митрополії та єпархіальних управлінь УПЦ щодо сприянню 139 священникам в отриманні від Держприкордонної служби дозволів на перетин державного кордону.

ДЕСС також зазначає у своїй відповіді, що звернулася до адміністрації Держприкордонслужби з проханням сприяти 128 священникам Української православної церкви надати відповідний дозвіл на перетин кордону. Стосовно питання повернення священників, що виїхали, то "ДЕСС не володіє і не зобов’язана відповідно до своєї компетенції, передбаченої законодавством, володіти такою інформацією", – йдеться у відповіді.

Зі свого боку адміністрація Державної прикордонної служби України на запит OBOZREVATEL відповіла:

"На теперішній час законодавством України на Державну прикордонну службу не покладено обов’язок щодо здійснення контролю за строком перебування осіб за кордоном в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та здійснення обліку за категорією осіб, які перетинають державний кордон".

Як зазначають в СБУ, наразі в’їзд в Україну заборонено понад 177 клірикам РПЦ, у тому числі колишньому митрополиту Роменському і Буринському УПЦ (МП) у Сумській області.

Спокійно втекли до Росії

"Один з наближених до Паші Мерседеса насельників монастиря московського патріархату у Києво-Печерській Лаврі архімандрит Геронтій Борисевич переїхав у Росію і став монахом так званого Псковско-Печерського монастиря, - повідомив у ФБ історик, релігієзнавець та офіцер Збройних сил України Андрій Ковальов. – Борисевич – громадянин Росії і Казахстану. Керував у Паші Мерседеса (митрополит УПЦ МП Павло Лебідь.– Ред) монастирським хором. Його називали дуже близьким до нього. Якщо ви пам’ятаєте застілля Паші Мерседеса у Туреччині - то Борисевич, це той улюблений монах Паші і його товариш по чарці, який супроводжував його на відпочинку у Туреччині та жив з ним у елітному готелі. Борисевич просився у Паші втікти у Росію, ще від початку повномаштабної агресії, але куратори Борисовича з Москви і сам Паша його не відпускали. Особливо після розірвання договору на оренду Лаври Паші потрібна була підтримка і потрібні були надійні люди, які б допомогли зберегти укупі лаврську братію".

За словами Андрія Ковальова, в Україні Борисевич скрізь показував тільки свій казахський паспорт і на підставі цього він мав дозвіл на проживання в країні, але тут дозвіл скінчився і йому довелося евакуйовуватися в Росію.

"Чому саме Псковсько-Печерський монастир? Цей монастир є вотчиною так званого "духівника путіна" і ймовірного наступного патріарха московсього Тіхона Шевкунова – кондового російського шовініста, колишнього журналіста і кіносценариста. За сценаріями Шевкунова були зняті кілька пропагандистських стрічок та серіалів. Наприклад збочений і шовіністичний російський серіал - "Гібель імперії". Також Шевкунов автор російського православного бестселеру "Несвятиє святиє". Головна книга, яку продають у всіх церковних крамницях рпц і читають всі адепти московського патріархату.

Для Шевкунова, Геронтій – своєрідний пропагандистський експонат, який будуть возити скрізь і показувати, що мовляв "вот мученік бежавший от релігіозного преследованія". Але це ще один доказ, що Паша Мерседес грає у команді Тіхона Шевкунова і спрямував, близького до себе Геронтія, не у москву у розпорядження патріарха кіріла, не у Троїце-Сергієву Лавру, а саме у Псковско-Печерскій монастирь до Шевкунова.

Ну і найцікавіше. А як же в умовах російської агресії цей Геронтій потрапив з Києва до Росії? Як кажуть джерела серед його друзів – виїхав легко через західний кордон до Польщі, а згодом через Литву і Латвію потрапив у Псков, а згодом і у прикордонні Печори, де і живе у Псковско-Печьорскому монастирі", – зазначає Андрій Ковальов.

В той же час, за повідомленням священника УПЦ МП Андрія Пінчука, який також писав про втечу Геронтія, але потім спростував свою заяву, до Пскову деякий час назад виїхав інший священник УПЦ МП – о.Анастасій Лисовський. Геронтій же ніби-то перебуває в Україні.

Ще один приклад підозрілої втечі – колишнього настоятеля Благовіщенського собору УПЦ МП у Коростишеві Якова (Шумова) помітили на службі у Донскому монастирі в Москві, - про це повідомляло видання LB.ua. За його інформацією, архімандрит має російське громадянство та виїхав з України 6 грудня 2022 року. Цікаво, що лише 4 грудня 2022 року священника-перебіжчика було нагороджено орденом святого апостола Андрія Первозванного за заслуги перед УПЦ.

Зрадив Україну, а отримав строк у Росії

Історія священника Дмитра Курмоярова дещо відрізняється від згаданих вище. До Росії він перебрався ще у 2018 році. До цього починаючи з 2014 року активно висловлювався проти Євромайдану, війну на Донбасі називав "громадянською" та відмовлявся відспівувати українських воїнів, які загинули в АТО. З часом проти нього порушили справу за демонстрацію георгіївської стрічки.

Як повідомляє ВВС, на початку 2018 року Курмоярова виключили зі списку священників Тульчинської єпархії. Того ж року він виїхав до Новосибірська, отримавши посаду викладача богослов'я у духовній семінарії.

Та священник не знав, що в Росії треба цілком слідувати лінії партії Путіна та війни, а крок в іншу сторону, навіть такому затятому українофобу, яким був Курмояров, не прощають. Спочатку він розкритикував храм збройних сил РФ в Москві (відомий в мережі, як "храм сатани"). Його обурила наявність всередині собору радянської символіки. За це його відлучили від церкви та заборонили здійснювати богослужіння та викладати у семінарії.

Вже влітку 2022 року Курмоярова відправили під арешт, порушивши проти нього справу за статтею про "публічне поширення свідомо неправдивої інформації про російську армію за мотивами політичної, ідеологічної, расової, національної або релігійної ненависті". Приводом стали ролики у різних соціальних мережах, де він негативно поставився до вторгнення Росії до України. Як результат – колишньому православному священнику російський суд призначив три роки колонії загального режиму за звинуваченням у поширенні "фейків" про російську армію.