Глобальне розселення українців після війни: шість метрополісів, де вируватиме життя

Інтерв’ю з заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ.

Після закінчення війниУкраїні не уникнути глобальної зміни розселення по країні. Станом на зараз демографи визначають шість великих міст – Київ, Львів, Одеса, Дніпро, Харків та поки окупований Донецьк, які є основною ланкою опорного каркасу розселення населення України і які ще називають метрополісами. Про їх роль та проблеми розселення населення сайту ТСН.ua розповів в інтерв’ю Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ.

Розселення українців після закінчення війни – чому воно потрібне і яким може бути? 

Після закінчення війни проблема розселення населення буде дуже актуальною в Україні. Нам потрібно вирішити, що робити з прикордонними територіями, які розташовані поруч з Росією. Зараз там дуже небезпечно. Можливо, навіть доведеться створювати якусь зону, де взагалі не буде населених пунктів. Якщо ж на цих територіях буде вестися економічна чи господарська діяльність, то потрібно гарантувати безпеку людям.

Окрім цього, ми маємо велике переміщеннями людей через війну, яке вже відбулося і ще буде відбуватися. Всього в Україні приблизно 6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а ще 6,2 мільйони людей, за даними управління верховного комісара ООН у справах біженців, знаходяться за кордоном України. 

Тобто люди будуть добровільно обирати, якийсь конкретний регіон?

Так. Річ у тім, що дуже багато внутрішньо переміщених осіб втратили своє житло та переїхали у центральну або у західну Україну. Дехто з них працевлаштувався на новому місці і чи будуть вони повертатися – велике питання. Тому нам потрібен план розвитку всієї післявоєнної України з деталізацією по областях, районах та можливо по територіальних громадах. 

Якщо люди будуть повертатися на попереднє місце проживання на південь та схід України, то виникає проблема відновлення житлової та комунальної інфраструктури, які у багатьох містах зруйновані. Важливо розуміти, які там можна розміщувати підприємства, бо якщо люди почнуть повертатися, то без роботи там просто нічого робити, лише буде зростання криміналу.

Що дає державі наявність метрополісів?

Метрополіси вже існують у певних своїх межах. Потрібно проаналізувати стан цих територій та вивчити їх можливості, перспективи.

Є таке поняття, як "екологічна ємкість території", тобто скільки конкретне місто може увібрати в себе населення, чи достатньо там природніх ресурсів, води, яка територія придатна для забудови, проживання та ведення господарської діяльності, а яка непридатна. 

До речі, метрополіси територіально можуть розширюватися, хоча зараз важче це робити, ніж раніше, тому що поруч знаходяться межі територіальних громад і вони за ними закріплені, але вони можуть розростатися і поглинати прилеглі населенні пункти.

Тут потрібно розуміти, що метрополіси – це великі міста, які є у всьому світі. Вони розвиваються, йде невпинний процес урбанізації - у Європі, Північній Америці, Азії. Для прикладу - Шанхай у Китаї. Він разом з приміськими територіями вміщає 24 мільйони людей. Це більше ніж половина чисельності України.

Комплексне розселення населення дозволить вирішити низку проблем, які виникнуть після закінчення війни та допоможе у подальшому розвитку усієї території України. 

З демографічної точки зору ми виділяємо шість таких метрополісів - Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро і Донецьк. Ці міста мають великий економічний потенціал – це флагмани з запровадження нових систем господарювання та розвитку у різних сферах діяльності. І у вирішені питання розселення українців, вони продовжать відігравати важливу роль.

Метрополіси - ключова ланка або каркас для розселення населення, вони відіграють значну роль в соціально-економічному та культурному розвитку країни. В таких містах концентрується економічна діяльність, фінанси, транспорт, вищі навчальні заклади. Рівень життя там значно вищий, аніж в інших населених пунктах, хоча й сам рівень життя дорожчий.

Метрополіси впливають на розвиток прилеглих до них територій, а також можуть впливати на розвиток сусідніх регіонів. Багато людей з постраждалих територій орієнтовані саме на ці міста, бо якщо вони шукають роботу, то її там можна знайти. 

Розкажіть, які особливості метрополісів?

Це найбільші за чисельністю населення міста України. За віковою структурою населення там молоде, багато студентів, людей, які приїжджають на заробітки та залишаються там жити. Через те, що ці міста мають молодшу вікову структуру, в них вищий рівень народжуваності, аніж у інших містах України, де структура населення більш стара.

В таких містах більш динамічний ринок праці, сюди надходять інвестиції тут розвивається бізнес. Адже є можливість для ведення якоїсь певної діяльності, виробничі потужності та робоча сила. Тобто вимушений переселенець зможе знайти тут роботу чи розпочати власний бізнес.

З усіх шести метрополісів Харків знаходиться найближче до кордону з Росією, тому важливо подбати про підсилення місцевих засобів ППО, як це зараз зроблено у Києві. Адже навіть якщо війна закінчиться, Росія може продовжувати обстріли українських міст. Я не виключаю, що навколо усіх шести метрополісів потрібно посилити засоби ППО. Щодо Донецька, то він зараз тимчасово окупований, але ми його теж розглядаємо як одне із ключових міст на сході України.

Всі ці міста мають великий вплив на розвиток прилеглих територій, міграційні потоки та певною мірою впливають на демографічну ситуацію щодо народжуваності та смертності. 

Тут розвивається будівництво, транспортна інфраструктура, ринок праці. Звичайно, що цей процес може бути неконтрольованим, але краще планувати розвиток таких міст. Якщо там потрібно відкривати якесь виробництво, то варто враховувати екологічну ємність цієї території, наприклад, з якістю води. Від цього залежить, чи варто в таких містах сконцентровувати виробництво, автомобільний транспорт, адже екологічна ситуація може бути гіршою ніж в менших за розміром містах.

Скільки людей може проживати на території одного метрополісу?

Обмежень по кількості мешканців на території метрополісу немає. Я вже згадував масштаби населення у Шанхаї. 

Незручності можуть бути з транспортом та соціальною інфраструктурою, обслуговуванням великої кількісті населення, плюс можуть виникнути труднощі з переробкою відходів. У таких містах доведеться будувати поруч додаткові підприємства з переробки відходів. Як бачимо - абсолютних плюсів немає, але загальний тренд - такі міста втягують у себе населення.

Але не всі погодяться переїжджати до великих міст. Чи є у людей альтернатива?

За певними дослідженнями найбільш комфортними для проживання людей є міста, де мешкає 250–500 тисяч населення. Там можна оптимізувати розміщення робочих місць, зон проживання та відпочинку. А найголовніше, що у таких містах люди менше витрачають часу на транспорт, що теж дуже важливо.

Тому, якщо йдеться про розміщення вимушено переміщених осіб, то можливо їм варто запропонувати розселятися у таких середніх за чисельністю містах. Але варто пам’ятати, що у невеличких містах важче знайти роботу, адже не відомо чи отримають вони інвестиції та наскільки там розвинений ринок праці. Це потрібно враховувати, бо розселити людей можна, а їм там просто не буде де працювати. Держава ж не може весь час виплачувати допомогу таким людям, та й вони не будуть завжди задоволені її розміром.

Чи можуть стати метрополісами обласні центри, наприклад, Хмельницький?

Суто теоретично - можуть, але за теперішньої ситуації навряд чи. Хіба, якщо знайдуться внутрішні резерви для розвитку цієї території, тобто інвестиції в економічний розвиток міста. Тоді туди спочатку поїдуть люди з прилеглих територій, а потім і з інших містечок та міст. Але питання: чи підвищиться комфортне проживання у таких містах. І чи має місто можливість розбудовуватися.

Ви згадали про території, які знаходиться близько до кордону з Росією. Чи йдеться про перенесення великих підприємств?

Думаю, їх необхідно переносити, якщо там ще щось вціліло. Великої руйнації завдано території на південь від Херсону, поруйнований південь Луганської та Донецької областей, прикордонні території Харківської, Сумської, Чернігівської областей.

При розробці плану розвитку територій Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України розглядає як один з варіантів створення приблизно 30 кілометрової карантинної зони та перенесення промислових об’єктів у інші регіони. Можливо, там залишиться лише сільське господарство.

Але ще не відомо чим закінчиться війна і як буде себе поводити Росія. Ми можемо вийти на кордони 1991 року, а обстріли цих територій будуть продовжуватися. Тому краще підприємства перенести далі від кордону, можливо у центральні чи західні регіони. 

Що у цій ситуації буде з Кримом, чи можуть там утворитись метрополіси?

Я не думаю, що якесь місто в Криму може досягти такого ж рівня, як інші шість метрополісів. До окупації в Криму проживало 2,3 мільйона населення. Із них приблизно 400 тисяч мешкало у Севастополі. 

Розумієте, півострів розвивався більше як курортна зона, а для курорту концентруватися в одному місця навряд чи доцільно - там це відбувається навколо маленьких містечок ближче до моря та природи. Ті хто туди їздив втікали від великих міст, щоб відпочити. Тому Крим і був рекреаційною та відновлювальною зоною, гадаю, що таким він має бути і надалі. Сумнівно, що там є території для розвитку промислових підприємств. Навряд чи Крим зможе конкурувати з Дніпром, Києвом чи іншими великими містами, але як територія буде мати свою специфіку соціально-економічного розвитку.

Власне, свою специфіку буде мати кожен регіон України, до речі, багато залежить і від природно-кліматичних умов регіону. Це стосується і створення нових підприємств, бо де їх доцільно відкривати – це окреме питання.

Ви часто згадуєте про інвестиції. Чи є загроза, що країни-партнери можуть відмовитися інвестувати кошти у відновлення України?

З’являється багато інформації про те, що є інвестори, які бажають вкладати кошти у відновлення нашої держави. Але Україна - це досить ризикована зона для вкладення грошей. По-перше, залишається постійна загроза від Росії, а по-друге, ми повинні привести своє законодавство та судову систему до європейських стандартів. Аби капітал, який сюди заводиться був захищений, щоб інвестор його не втратив, коли у нас зміниться влада чи щось комусь не сподобається. Тому як реально буде з інвестиціями – ніхто не знає. Потрібно щоб закінчилася війна.

Так, ми зараз маємо унікальний випадок коли Rheinmetall – німецький концерн з виробництва військової техніки, зробив заяву, що будуватиме в Україні завод під час війни. Ще й Bayraktar у нас обіцяє будувати свій завод. Але, вибачте, це військово-промисловий комплекс і просто поодинокі випадки, це поки що не система. Тому нам і потрібно створити привабливу інвестиційну зону по всій території України та гарантувати безпеку для капіталу. Можливо після цього у нас дійсно запрацює власна промисловість. 

Багато зараз говорять про ризик, що після війни відбудовувати Україну буде нікому, а до цього процесу доведеться залучати мігрантів. Чи так це насправді?

Такий ризик є. З України виїхало понад 6 мільйонів людей, до того ж потрібно враховувати, що у нас переважно старе населення, а на ринку праці пропозиція і потреба в робочій силі повинні певною мірою балансуватись. Тому може виникнути ситуація, коли в демографічному сенсі ми не зможемо забезпечити ринок праці за рахунок власного населення і доведеться розглядати питання залучення мігрантів. 

До мігрантів можна по-різному ставитися, але для постійного підтримування темпу економічного розвитку України у нас буде гостра потреба у робочій силі. 

Нам доведеться відкривати кордон для мігрантів?

Якщо буде потреба у робочій силі, то глобальна економіка зламає усі кордони, і буде завозити цих мігрантів напівлегально чи нелегально. Гадаю, що краще контролювати процес, ніж потім з ним боротися.

Питання трудової міграція в Україну має вирішуватися на рівні уряду, підприємців. Про це потрібно відверто говорити з українцями і досліджувати як це буде сприйматися людьми, а вже після цього ухвалювати рішення. Бо якщо будуть непорозуміння на соціальному, етнічному чи релігійному ґрунті, то це закінчиться не дуже добре. З цим уже зіткнулася західна Європа, коли були масові протести та погроми, важливо, щоб цього не було в Україні.

Раніше сайт ТСН.ua розповідав, що після війни в Україні чоловіків стане більше, ніж жінок: вчений пояснив, у чому причина.