Китай продав ПВК "Вагнер" два супутники: як їх використовували на війні в Україні, — ЗМІ

Китайська фірма продала ПВК "Вагнера" космічні супутники для ведення розвідки. Відповідний документ сторони підписали ще в листопаді 2022 року, поінформувала газета South China Morning Post.

Згідно з контрактом англійською та російською мовами, підписаним 15 листопада 2022 року, компанія Beijing Yunze Technology Co Ltd продала два супутники спостереження з високою роздільною здатністю, які належали китайському космічному гігантові Chang Guang Satellite Technology (CGST), компанії "Ніка-Фрут", що на той час входила до комерційної імперії Євгена Пригожина — одного із засновників ПВК "Вагнер".

Контракт також передбачає надання супутникових знімків за запитом, що дало змогу найманцям отримувати знімки як України, так і районів Африки, де діяла приватна військова компанія, включно з Лівією, Суданом, Центральноафриканською Республікою і Малі, повідомило журналістам джерело в європейських службах безпеки на правах анонімності. Крім того, ПВК "Вагнер" наприкінці травня 2023 року зажадала знімки російської території по всій трасі між українським кордоном і Москвою, яку захопили найманці на чолі з Євгеном Пригожиним наприкінці червня, під час короткочасного заколоту.

За словами європейського джерела у сфері безпеки, ці знімки стосувалися:

• штабу ЗС РФ у Ростові-на-Дону, де розташовувалися відповідальні за бойові дії в Україні військові;
• міст на шляху до Москви;
• інших об'єктів, що становлять військовий інтерес для ПВК "Вагнер";
• міста Грозний (столиця Чеченської республіки, РФ).

Крім того медіа вдалося отримати інформацію про те, що, які саме супутники отримали найманці. Йдеться про супутники JL-1 GF03D 12 і JL-1 GF03D 13, які перебувають на орбіті висотою 535 км над Землею. У рамках цього контракту компанія Wagner також отримала право брати участь у тендерах на отримання інших супутникових знімків із мережі китайського оператора CGST, яка сьогодні налічує близько 100 супутників.

Хто підписував контракт із китайськими компаніями

Французькому інформагентству Agence France-Presse вдалося встановити особу підписанта контракту з російської сторони. Ним виявився 40-річний Іван Мечетін — гендиректор компанії "Ніка-Фрут", якою раніше керував Євген Пригожин.

За даними проєкту All Eyes On Wagner, протягом своєї кар'єри Мечетін також працював у підрозділі російської армії, який займався матеріальним забезпеченням бойових дій і, зокрема, постачав зброю і боєприпаси російській військовій розвідці ГРУ під час вторгнення до Криму 2014 року.

Чому ПВК "Вагнер" купила супутники для розвідки

Дослідник аерокосмічної галузі з Корнельського університету Грегорі Фалько вважає, що використання найманцями Пригожина китайської технології свідчить про обмеженість можливостей Росії в цьому секторі, попри її історичну репутацію великої космічної держави, яка сягає СРСР.

"Росія не володіє такими можливостями. Їхня супутникова програма останнім часом не була успішною. Вони ніяк не можуть зробити це самі. Це те, у чому вони не сильні, тоді як Китай перебуває на вершині майстерності", — сказав експерт.

До чого призвела купівля Росією китайських супутників

South China Morning Post зазначає, що про постачання китайських супутникових даних "вагнерівцям" офіційний Вашингтон знав ще взимку 2023 року. На підтвердження медіа наводить той факт, що 24 лютого Міністерство торгівлі США на підставі рішення міжвідомчої комісії оголосило про внесення компанії Beijing Yunze Co. Technology до свого санкційного списку, а також брокера супутникових знімків Head Aerospace Technology.

12 квітня Держдепартамент США ввів санкції проти 80 юридичних і фізичних осіб, які, на його думку, продовжують сприяти російській агресії, включно з компанією Head Aerospace Technology. Її в Держдепі назвали перепродувачем супутникових знімків, що постачали інформацію організаціям, пов'язаним із ПВК "Вагнер" і Євгеном Пригожиним.

А ось чи було саме китайське керівництво обізнане про інтерес ПВК "Вагнер" навесні цього року до супутникових знімків території Росії напередодні заколоту, залишається незрозумілим.

Важливо 300 мінісупутників Китаю шпигуватимуть на наднизькій орбіті: США готують відповідь

Що відомо про супутники, які купила ПВК "Вагнер"

Супутники JL-1 GF03D 12 і JL-1 GF03D 13 належать до угруповання DailyVision (JL-1GF03D). Їх використовують для моніторингу надзвичайних ситуацій та надання розвідданих. З їхньою допомогою можна створювати та оновлювати топографічні та спеціальні карти до масштабу 1:25 000 включно. Також, використовуючи супутники, можна проводити моніторинг довкілля та промислових об'єктів.

Технічні характеристики супутників:

• найменування КА — JL-1GF03D;
• країна — КНР;
• орбіта — кругова сонячно синхронна;
• висота — 535 км;
• термін активного існування — 8 років;
• маса — не більше 40 кг;
• розмір кадру — 18км х 18км;
• місткість бортового сховища — 400 Гб.

Мікросупутники серії JL1-GF03 розробляються за принципами: вища роздільна здатність, менша вага, нижча вартість. Це робить реальністю створення великомасштабного угруповання, оскільки вища роздільна здатність може задовольнити потреби глобальної клієнтської бази, менша вага дає змогу запускати 9 супутників за допомогою однієї ракети і знижує витрати на купівлю більшої кількості ракет, а нижча вартість дає змогу компанії дозволити собі вартість більшого супутникового угруповання.

Успішний запуск дев'яти супутників JL-1 GF03 є частиною угруповання з 54 субметрових супутників, що дають змогу отримувати зображення в будь-якій точці Землі кожні 10 хвилин із тривалістю спостережень від 10 до 16 годин.

Нагадаємо, наприкінці лютого стало відомо, що китайська компанія Spacety, яка перебуває в чорному списку США і спеціалізується на аерофотознімках, передавала супутникові знімки найманцям із ПВК "Вагнер". На слуханні в Конгресі 28 лютого про це згадав Деніель Крітенбрік, заступник держсекретаря США з питань Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

А кількома днями пізніше засновник групи найманців Євген Пригожин заявив про те, що у ПВК "Вагнер" є свої супутники. Тоді він сказав про те, що "вагнерівці" вже півтора року користуються майже 20-ма оптичними і радіолокаційними космічними апаратами.