Нобелівську премію миру здобула іранська захисниця прав жінок Наргес Мохаммаді

Лауреаткою Нобелівської премії миру 2023 року стала правозахисниця із Ірану Наргес Мохаммаді. Про це йдеться на сторінці премії у соцмережі Х.

Її нагородили за «боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх».

Іранський режим заарештовував її 13 разів, п'ять разів визнавав винною і засудив до 31 року ув'язнення та 154 ударів батогом. 

Наразі Наргес Мохаммаді перебуває у в’язниці.

Як пише NV, 51-річна Наргес Мохаммаді є іранською правозахисницею та віцепрезиденткою Центру захисників прав людини (DHRC). Центр очолює ще одна нобелівська лауреатка, колишня іранська адвокатка Ширін Ебаді (премію отримала в 2003 році). У 2022 році вона була включена до списку 100 жінок за версією ВВС.

У травні 2016 року Наргес Мохаммаді засудили в Тегерані до 16 років позбавлення волі за створення та керівництво «правозахисним рухом, який виступає за скасування смертної кари».

Як пише hromadske, Мохаммаді бореться проти систематичної дискримінації та гноблення жінок, за право жінок жити повноцінним і гідним життям, а також за свободу вираження поглядів і право на незалежність. В Ірані за таке загрожує переслідування, ув'язнення, тортури і навіть смерть.

У 1990-х роках, бувши молодою студенткою фізики, Наргес Мохаммаді вже відзначилася як прихильниця рівності та прав жінок. Після закінчення навчання вона працювала інженеркою, а також колумністкою у різних реформаторських газетах. У 2003 році жінка приєдналася до Центру захисників прав людини в Тегерані — організації, заснованої лауреаткою Нобелівської премії миру Ширін Ебаді.

У 2011 році Мохаммаді вперше затримали та засудили до багатьох років ув’язнення за її зусилля, спрямовані на допомогу ув’язненим активістам та їхнім родинам.

Через два роки, після звільнення під заставу, Мохаммаді занурилася в кампанію проти застосування смертної кари. Іран вже давно входить до числа країн, які щорічно страчують пропорційно найбільше число своїх жителів.

Її діяльність проти смертної кари призвела до повторного затримання Мохаммаді у 2015 році. Повернувшись до в’язниці, вона почала виступати проти систематичного застосування тортур і сексуального насильства щодо політичних в’язнів, особливо жінок.

Під час торішньої хвилі протестів в Ірані Мохаммаді з в'язниці висловлювала підтримку демонстрантам і організовувала акції солідарності серед співкамерників. У відповідь тюремна влада запровадила ще суворіші умови. Мохаммаді заборонили приймати дзвінки та відвідувачів.

Однак їй вдалося передати з-за ґрат статтю, яку опублікувала New York Times, із повідомленням: «Чим більше з нас вони затримають, тим сильнішими ми стаємо».