У СРСР "Динамо" хотіли заборонити грати з "Баварією": як кияни сенсаційно взяли Суперкубок УЄФА після настрою Лобановського

6 жовтня 1975 року київське "Динамо" вперше стало володарем Суперкубку УЄФА, сенсаційно здолавши за сумою двох матчів найсильнішу команду Європи, переможця Ліги чемпіонів мюнхенську "Баварію". Однак цього тріумфу могло не бути, якби не геній Валерія Лобановського та його вміння вселяти впевненість як у своїх футболістів, так і у керівництво СРСР.

Український клуб отримав право зіграти у Суперкубку УЄФА після перемоги у фіналі Кубка Кубків над угорським "Ференцварошем" (3:0). Але за всієї поваги до команди з Будапешта, "Баварія" тоді вважалася суперником зовсім іншого рівня. Мало хто не сумнівався, що німці на чолі з Францем Беккенбауером та Гердом Мюллером легко впораються і з "Динамо".

Високе партійне керівництво СРСР також сильно сумнівалося, чи варто давати згоду на участь киян у нещодавно створеному турнірі. Програш "Баварії" здавався неминучим. А поступатися німцям, яких ще недавно перемогли у війні, дуже не хотілося. До того ж, був свіжий у пам'яті болючий розгром від ФРН у фіналі Євро-1972 (0:3).

Казали, що "Динамо" вже збиралися заборонити грати з "Баварією", але Лобановський із Базилевичем нібито зуміли переконати партійних діячів, що переможуть команду з Мюнхена. І можна лише уявити, як налаштовували киян перед відльотом на перший поєдинок до Німеччини.

"В той час накачування було завжди, що в збірній СРСР, що в клубах, коли вони грали на міжнародній арені. Але Лобановський міг налаштувати на будь-яку команду. При цьому треба зауважити, що перед матчем у відповідь з "Баварією" в Києві творилося справжнє божевілля. Було подано 300 тисяч заявок – утричі більше, ніж вміщував стадіон", – зізнавався profootball.ua Леонід Буряк.

"Баварія" і справді вважалася абсолютним фаворитом напередодні двоматчевого протистояння, але кияни зуміли зробити німцям великий сюрприз. Особливо постарався майбутній володар "Золотого м'яча" Олег Блохін, котрий тричі розписався у воротах легендарного німецького голкіпера, чемпіона світу Зеппа Майєра.

Спочатку форвард київського "Динамо" зробив результат 9 вересня на "Олімпіаштадіоні". На 66-й хвилині він забив єдиний м'яч, який потім називатимуть навіть "голом століття". Прийнявши м'яч на своїй половині поля, Блохін без роздумів побіг на ворота суперників, обігравши на своєму шляху всю оборону баварців на чолі з легендарним Францом Беккенбауером.

Цікаво, що радянське телебачення чомусь вирішило не транслювати цей поєдинок. Можливо, перестрахувалося на випадок поразки "Динамо". І про те, як розвивалися події у Мюнхені, уболівальникам розповідав коментатор хокейного матчу, який показували у прямому ефірі.

"Ми знали, що суперник зробить ставку на атаку. Нашим завданням було перекрити фланги і не дати супернику проявити свої швидкісні якості. "Баварія" сама розчарувала результатом. Велика ставка робилася на індивідуальні можливості окремих гравців, що шкодило колективним підвалинам сучасного футболу. Всі наші футболісти провели матч сильно, виділяти когось персонально не хочу. Тактичне завдання було виконане: ми витримали наступ господарів поля і за найменшої можливості небезпечно контратакували", – підсумував Лобановський.

"Ми вивчали "Динамо", серйозно готувалися до матчу, але не очікували зіткнутися з такою гнучкою грою противника. Не сумніваюся, що на своєму полі кияни почуватимуться ще сильнішими і впевненішими", – заявив після поєдинку розчарований Деттмар Крамер.

Матч-відповідь у Києві викликав величезний ажіотаж. У дирекцію майбутнього "Олімпійського" надійшло понад 500 тисяч заявок на квитки, коли стадіон містив лише 100 000. Фанати готові були платити чи не будь-які гроші. До того ж, вперше Києв відвідав президент УЄФА італієць Артеміо Франкі.

Біля стадіону та по дорозі на тренувальну базу динамівців, куди також мали заглянути гості з ФРН, постелили новий асфальт, а центр української столиці прикрасили. Самі ж футболісти "Баварії" були всерйоз налаштовані довести, що в Мюнхені сталося неприємне непорозуміння.

А ось динамівці, за словами Буряка, навіть не сумнівалися, на чию користь закінчитися гра: "У нас була команда переможців. Хоча поєдинки за Суперкубок складалися драматично, що в Мюнхені, що в Києві. "Баварія" за складом була на той час однією із найсильніших клубних команд світу. За неї грали Шварценбек, Мюллер, Беккенбауер, Хенесс і Румменігге... Але ми досить переконливо двічі взяли над нею гору".

6 жовтня у Києві Блохін відкрив рахунок на 40-й хвилині, встигнувши звільнитися від опіки Шварценбека. Майєр, який зробив у першому таймі 11 сейвів, цього разу виявився безсилим урятувати свої ворота. А на 53-й хвилині той самий Блохін оформив дубль і забезпечив команді Валерія Лобановського перемогу із загальним рахунком 3:0.

"В особі "Баварії" ми зустрілися з одним із найсильніших клубів Європи. Незважаючи на поразку, він таким і залишається. Гості показали гру високого класу. Сьогодні наша команда зіграла краще. Але і його підопічні виглядали гідно. Гра склалася цікаво, і це заслуга обох колективів", – скромно відреагував на європейський тріумф Лобановський.

Саме нагородження з вини Артеміо Франкі вийшло дещо курйозним. У президента УЄФА не виявилося медалей для переможців, оскільки його валіза загубилася в аеропорту під час пересадки у Відні. Тож нагороди кияни отримали із запізненням.

До того ж Франки не зміг підняти трофей, який був утричі важчий за нинішній, і вручити його капітану киян Михайлу Фоменко. Йому довелося запросити динамівців до столу, щоб вони самі забрали величезну чашу із золота та срібла. У результаті трофей піднімали одночасно троє – Фоменко допомагали Анатолій Коньков та Володимир Веремєєв.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!