Всі похорони Путіна

Однією з обговорюваних тем початку осені стала чи то смерть, чи то кома, чи все ще життя військового злочинця з Чечні Рамзана Кадирова. Що наштовхує на думку: не ту тварину використовував Шредінгер під час свого уявного експерименту з котом. Втім, якби прогнози "експертів з хвороб" справді збувалися, ми, мінімум, кілька разів на рік ховали б Путіна.

Про те, що його дні злічені, пишуть вже понад десять років, але Смерть ніяк не розлучить нас із цією темою.

Останній рік особливо багатий на прогнози. Впадає в очі те, що вже давно навіть не обговорюється, чим саме хворий Путін.

Можна припустити, що джерелам журналістів давно не зливали аналізи. Але, швидше за все, справа в іншому: всі можливі варіанти вже багато разів обговорені. Ми можемо не знати своєї групи крові, але точно знаємо, що з підшлунковою у Путіна (та нирками у Кадирова).

Коротко про історію хвороби. У 2012-му нам вперше "офіційно" розповіли, що треба готуватися.

"Я знаю, що має проблему. Він любить дзюдо. Він підняв хлопця, зробив кидок і звернув хребет", - розповідав про Путіна його колега з Білорусі Олександр Лукашенко.

Відверто кажучи, незрозуміло, чому російські ЗМІ вирішили, що Путін пошкодив спину собі, а не спаринг-партнеру, але пішли чутки, їм почали шукати підтвердження: не так ходить, скасував поїздки, не проводитиме шоу "пряма лінія з народом"… З'явилися перші страшні смертельні діагнози: рак хребта та рак спинного мозку.

Далі діагнози прогресували нестримно, як реальні метастази.

"За деякими даними, Путіну залишилося жити близько трьох років. Саме тому президент Росії поспішає із вторгненням в Україну", - здається, що цитаті рік, але ні, це 2014-й. Додаток до американського журналу New York Post, Page six розповів усьому світу про рак підшлункової у Путіна.

Зауважимо, що видання не має стосунку до медицини, автор тієї статті – Річард Джонсон – пише про зірок кіно та музики, зрідка пописує про Росію. Наприклад, один із його заголовків: "Два російські олігархи, які перебувають у любовному трикутнику з однією і тією ж жінкою, лаються через таунхаус в Маямі"…

Тоді медіа багато цитували і російського блогера, журналіста Володимира Голишева. У 2015 році він дав дуже розмитий діагноз: або кишківник, або шлунок, або простата, або саркома. Але, щоправда, були у Голишева і "конкретніші" прогнози. Наприклад, він передбачив розпад РФ до 2018 року.

Час минав, але смерть до Путіна все не приходила. У ЗМІ заговорили про ремісію, правда із застереженням: "закінчиться в будь-який момент". До діагнозів додалися рак товстої кишки, щитовидки. Обговорили також хворобу Паркінсона, і пішли на друге коло, повернулися до підшлункової.

"Путіна регулярно обколюють усілякими важкими стероїдами та інноваційними знеболюючими ін'єкціями, щоб зупинити поширення раку підшлункової, який у нього нещодавно був діагностований", — стверджував The Sun у грудні 2022-го.

Останній, чи, швидше, "крайній" прогноз смерті Путіна зробив минулого місяця російський політолог Валерій Соловей. Він стверджує, що смерть можлива до кінця цієї осені. Але стверджує з розмитим – "можлива".

Журналісти та політологи стали акуратнішими з прогнозами, але астрологи та їм подібні не здаються. Вони все частіше роблять ставку на вбивство під час перевороту.

У квітні 2020-го фіналіст "Битви екстрасенсів" Сабухі Іманов надіслав звістку: "Наступного року Путіна вже не буде". Його колега з шоу Максим Гордєєв у березні 2022-го був також "точний" із прогнозом: мовляв, Путіна до кінця року вб'ють кадирівці. Астролог Влад Росс у грудні минулого року обіцяв: "Все це відбудеться навесні, при вході Плутона – символу смерті – до знаку Водолій, пов'язаному з РФ". Його прогноз у лютому цього року: "Влітку до його будинку смерті увійде Марс та Чорний Місяць. Марс – це отруєння, а Ліліт – вогнепальна зброя. Тож до кінця 2023 року він не доживе. Також поблизу затемнення, у період з 20 квітня до 5 травня, у день смерті Гітлера, може померти і цей диктатор".

Велика кількість новин на цю тему породила щось на кшталт теорії змови про те, що Путін сам поширює чутки про свою смерть. Мовляв, так він намагається вгамувати запал опонентів: "Не треба мене скидати, скоро я сам". Важко повірити, що це може вплинути на отруйних павуків у закритій банці. Але, можливо, річ у тому, що попит породжує пропозицію на сторінках ЗМІ. 

Смерті маніакального кривавого диктатора чекає дуже багато людей.

Коментарі на цю тему розносяться блискавично. Читачам, телеглядачам хочеться ще, сюжет не старіє і не набридає.

Але усе це - про спрагу емоцій та небажання аналізувати інформацію. Занадто велика спокуса повірити, що без Путіна миттєво закінчиться війна і повернеться мирне життя. Сценарій абсолютно казковий, але надто багато хто чекає підтверджень і конкретних дат. Любов до таких новин - симптом суспільства, яке хворіє на інфантильність, чекає, що все станеться само собою.

Це нормально – чекати смерті ворога, бажати йому смерті. Ненормально бути лише спостерігачем, перекладати відповідальність на інших та інше. І, зрештою, смерть від онкології хоч і страшна, але недостатня кара для такого злочинця, як Путін. Як мінімум, вона має настати у тюремному лазареті.

Влад Абрамов