Відвід — на відвід: чому у справі про резонансне зґвалтування на Закарпатті виникла пауза

Справа про наругу над дівчинкою-підлітком на Закарпатті загальмувала на новому етапі. Після скасування вироку та повернення матеріалів на розгляд до суду першої інстанції сторона захисту обвинувачених заявила відвід судді.

Яким чином це вплине на процес і чому наразі прокуратура і потерпіла підтримують обвинувачення за різними статтями? У продовженні резонансної справи розбирався "Телеграф".

Справа одна — статті різні

Резонансна історія сталася ще два роки тому. Тоді у смт Воловець Мукачівського району троє підлітків познущались із 14-річної дівчини, зняли це на відео, яке потім "злили" в мережу. Спочатку їхні дії були кваліфіковані як "зґвалтування неповнолітньої групою осіб" (ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України), але згодом у справі з'явилось інше формулювання "сексуальне насильство" (ч. 3 ст. 153 КК України) і вирок виносили саме за останньою, більш м'якою статтею.

В результаті трійка нападників була засуджена до покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, але звільнена від його відбування з іспитовим строком на два роки. Тобто фактично за ґратами підлітки не опинились і мали змогу продовжити жити звичним життям, виконуючи певні зобов'язання. А саме — з певною періодичністю з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання та навчання.

Умовний строк викликав обурення рідних дівчини, підтримала їхню позицію і прокуратура, яка наполягала на справедливому та невідворотному покаранні винних.

— В апеляційних скаргах, поданих адвокатами потерпілих і прокуратурою, містилось прохання призначити обвинуваченим покарання у вигляді реального позбавлення волі, — зазначила у коментарі "Телеграфу" адвокатка юридичної компанії "Міллер" Наталія Баранова. — Також ми просили компенсувати заявлений цивільний позов дівчинки у повному обсязі (за рішенням суду кожен із трьох хлопців мав відшкодувати дівчині по 60 тис. гривень, тобто загалом 180 тис. гривень, а позов було заявлено на 450 тис. гривень — Авт.). Бо, на думку потерпілої сторони, "щире каяття та визнання вини", які були враховані як пом’якшувальні обставини при прийнятті рішення судом першої інстанції, були насправді відсутні у поведінці обвинувачених. Своєю чергою захисники обвинувачених не вважали рішення щодо умовного строку незаконним і необґрунтованим, і наполягали, що суд призначив покарання у межах санкції ч.3 ст.153 КК України.

Після вивчення доводів обох сторін Закарпатський апеляційний суд cкасував вирок Воловецького райсуду і призначив новий розгляд справи. Своє рішення обґрунтував тим, що суд першої інстанції не дотримав загальних засад кримінального провадження та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

— Стаття 338 КПК України передбачає, що після одержання від прокурора обвинувального акта, яким змінено обвинувачення, суд має роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі. Якщо потерпілий вирішив скористатися таким правом, то надалі під час судового провадження обвинувачення особи здійснюється: прокурором на підставі зміненого обвинувального акта, а потерпілим — у раніше пред’явленому обсязі, — пояснила юридичні тонкощі Наталія. — В нашому випадку суд не виконав імперативні вимоги ст. 338 КПК України та не роз’яснив право потерпілій підтримувати обвинувачення у обсязі, що був зазначений першочергово у обвинувальному акті. Це було однією з основних підстав повернення справи на новий розгляд.

Наразі вирок Воловецького суду скасовано, справу повернуто на новий розгляд. Цей розгляд дає можливість потерпілій підтримувати обвинувачення у первинному обсязі. Саме про бажання підтримувати обвинувачення за ч. 3 ст. 152 КК України (зґвалтування) було висловлено позицію у підготовчому засіданні адвокатами потерпілої та нею особисто. При цьому прокуратура буде підтримувати обвинувачення за ч. 3 ст. 153 КК України (сексуальне насильство), — зазначила адвокатка.

Клопотання є, суддів — нема

На нове коло процес "зайшов" 22-го вересня — в цей день у Воловецькому райсуді відбулось підготовче засідання. А 27-го справу мали почати розглядати по суті.

— На цьому засіданні адвокати обвинувачених заявили відвід судді, через те, що він допустив до закритих судових засідань представників Уповноваженого з прав людини. Захисники чомусь бачать у цьому упередженість, — повідомила адвокатка. — Проте сам закон визначає, що Уповноважений здійснює контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина, тому участь його представників, навпаки, є додатковою гарантією дотримання прав та свобод як потерпілої, так і обвинувачених.

При цьому захисниця дівчини відзначила, що повторний розгляд справи все ж є додатковим стресом для її підзахисної, якій знову доведеться переживати важкі для неї події.

— Зі свого боку ми не хотіли б, щоб дівчина повторно травмувалась від необхідності згадувати цю історію та відповідати на неприємні запитання, які принижують її честь та гідність, — наголосила Наталія. — Але ми не виключаємо, що у такому допиті може виникнути необхідність. Питання, що стосуються дослідження доказів та допиту учасників, ще судом не вирішувались.

Коли суд зможе повернутися до слухання резонансної справи, спрогнозувати складно, бо виникли певні труднощі з розглядом відводу судді.

— Судді, який мав розглянути відвід свого колеги, захисники обвинувачених хлопців також заявили відвід, — пояснила адвокатка. — І тут вийшло замкнене коло, бо у Воловецькому райсуді загалом три судді, які можуть розглядати таку категорію кримінальних справ. Тож матеріали передано в Закарпатський апеляційний суд, що має призначити суддю з іншого суду першої інстанції, котрий має розглянути доводи сторін і ухвалити рішення, задовольняти клопотання адвокатів обвинувачених чи ні.

Представниця потерпілої також наголосила, що ця справа в черговий раз продемонструвала необхідність перегляду процедури розгляду справ, пов'язаних з вчиненням дій сексуального характеру.

— На мою думку, необхідно відійти від практики апеляційних судів повертати справи на новий розгляд, — пояснює Наталія. — Незрозумілим є саме ставлення судів до такої категорії справ та мотиви, за якими вони змушують жертву переживати ці неприємні події з початку та ретравматизуватися. Звісно, всі справи досить індивідуальні, але якщо є порушення, які апеляційний суд може усунути самостійно, мабуть, недоречно відправляти потерпілих від злочинів проти статевої свободи та недоторканості на нове коло процесуального пекла.

Аналогічну думку підтримує і Анна Калинчук, яка представляє інтереси потерпілої у "Кагарлицькій справі". У себе на сторінці в Facebook вона наводить статистику по Закарпатському апеляційному суду за 2009-2019 роки. З неї виходить, що з 14 процесів щодо згвалтувань лише у одній справі був винесений новий вирок з більш жорстким покаранням. Ще у двох випадках — до обвинувачених було застосовано більш м'яке покарання, аніж у суді першої інстанції, у чотирьох його було залишено без змін. Ще шість справ були відправлені на новий розгляд і одну — на додаткове розслідування.

— Тобто у 50% справ це повторно: травмування жертв, бо вони повинні знову оповідати про деталі насильства і переживати стресові ситуації в судовому середовищі; потенційна втрата або нівелювання доказів, що може ускладнити проведення справедливого розгляду справи, — перераховує ризики юристка. — Крім того, під час нового розгляду справи можуть з'явитися підозри стосовно правдивості висловленого звинувачення, що в свою чергу може призвести до незаслуженого стигматизування жертви. До того ж свідки можуть змінювати свої свідчення або боятися виступати проти обвинуваченого через переживання, страх або вплив інших факторів.

Справи про зґвалтування — це не тема для відкладання на дальню полицю правоохоронними органами і судами. Справедливість в таких справах — це не просто вирок, це повідомлення суспільства: ми не допустимо насильства, і жертвам слід надавати підтримку і захист, — резюмує Анна Калинчук.