Париж атакують клопи: під загрозою репутація та Олімпіада

Париж у шоці. Втім, як і вся Франція. Країну, де жителі звикли вести спокійний і усталений десятиліттями спосіб життя, накрила несподівана біда – її атакували клопи. Якось відразу всі актуальні проблеми - такі як підвищення пенсійного віку та втрата позицій в Африці - відійшли на другий план.

Сьогодні парижани говорять лише про нашестя комах. Буквально з них починається ранок чи не у кожного француза. За стандартним Bonjour! («Здрастуйте!») слідує Comment gérez-vous les punaises de lit? («Як у вас із клопами?»). Далі тема розмови зазвичай розвивається і переходить на глобальну площину. «А що буде, якщо після паризького Тижня моди (закінчився 3 жовтня) цих звірюк розвезуть по всьому світу?», «Наступного року в Парижі Олімпіада, людей понаїде тьма. А у нас клопи...». Дійшло до того, що місцеві вже всерйоз порівнюють проблему з ковідом і чекають на рішучі дії від уряду.

Звідки вони взялися?

Насправді постільні клопи (Cimex lectularius – лат.) нікуди й не пропадали. Остання їхня поява «на перших шпальтах газет» відмічалася на стику 40-х і 50-х років. Тоді, після закінчення Другої світової війни, у постраждалих від обстрілів містах панувала моторошна антисанітарія, не вистачало засобів гігієни, з фронтів поверталися солдати, безконтрольно переміщалися мільйони біженців. Коли мирне життя обладналося, настав час зайнятися клопами.

Тоді дуже врятував ДДТ. За допомогою цього інсектициду (хімічна сполука, призначена для боротьби з комахами) питання з небажаними мініатюрними сусідами було вирішено досить швидко, і на довгі 30-40 років про них просто забули. Але les punaises зовсім не зникли, вони буквально пішли в підпілля. Про їхнє повернення знову почали говорити в останнє десятиліття XX століття. На той час ДДТ було заборонено (як сполуку, здатну активізувати онкологічні захворювання), до інших інсектицидів у клопів виробився імунітет, і комашки знову дедалі частіше стали завдавати людям незручностей своїми болючими укусами.

Чому зараз і чому Париж?

Вчені заспокоюють: явище передбачуване і - що для європейців дуже важливо – ніяк не пов'язане з глобальним потеплінням. Головні ж причини банальні: збільшення обсягів вантажів, що переміщуються (насамперед, контейнерні перевезення), мода на туризм у світі показує фантастичне щорічне зростання, та й міграція залишається в Європі проблемою. Всі ці фактори зійшлися в одному місці і зробили саме Париж столицею навали клопів.

Є на те й зрозумілі причини. З офіційним населенням міста в 2,2 млн осіб, у Паризькій метрополії проживає близько 13 мільйонів. Це без урахування нелегалів та неврахованих мігрантів. Додайте сюди туристів, а лише за даними від влади – щорічно «місто кохання» відвідує до 30 мільйонів мандрівників (приблизно стільки ж приїжджає «дикунів»). Однією з причин називається велика кількість студентів – нехай і європейського класу - і гуртожитків, де вони живуть. У сукупності цього достатньо, щоб стати центром для атаки les punaises. Втім, цю навалу зазнає не лише столиця Франції, скаржаться на небажану присутність клопів і в Берліні, і в Римі, і у Варшаві.

До речі, однією з причин, пов'язаних із нинішньою французькою проблемою, називають вдалу боротьбу з тарганами. Ще одного небажаного сусіда за допомогою хімії в останні роки вдалося позбутися. Як виявилося - можливо, і дарма. Адже саме таргани полювали на клопів і не дозволяли їхній популяції розростися до загрозливих розмірів.

Уся справа у психології?

Дивно, але багато дослідників зберігають спокій і закликають не робити з мухи слона. Мовляв, на клопів сьогодні почали звертати увагу виключно у країнах благополучної Європи. А ті держави, де й без них проблем вистачає, на їхню присутність просто не звертають уваги. Експерти вважають, що в розвинених країнах піддаватися загальній паніці, побачивши клопів, цілком природно. Колективна пам'ять про них давно втрачена, ось громадяни й нервують. Приблизно такої реакції слід очікувати від населення у разі масового повернення тарганів.

Теза колективної паніки підтверджується і результатами перевірок, проведених спеціальними службами. Залізничники обстежили вагони метро та кабіни машиністів (за версією «сарафанного радіо», саме там головний розсадник зарази). Звітували 3 жовтня: у паризькому метро клопів не знайшли. Жодного. Ту ж процедуру провели у кінотеатрах. Результат той самий. Чутки ходять, відео з клопами у соцмережах розповзаються із космічною швидкістю. А на практиці – нема їх, як не шукали – не знайшли! Цими днями триває перевірка студентських гуртожитків, про результати поки що не доповідали, але попередньо заявляється: навіть якщо клопи і знайдуться, то точно не на рівні глобальної катастрофи.

Проте влада взялася за справу всерйоз. Мерія Парижа висловила побоювання, що це може зашкодити репутації Франції перед Олімпіадою 2024 року і попросила уряд розібратися. Уряд уже провів кілька консультацій з цього питання та обіцяє зробити все можливе. Парижани ж чекають і вірять у краще.

Довідка

Постільний (диванний клоп) клоп

Кровососуча комаха. Тіло – сплющене. Розмір – від 3 до 8,5 мм (залежно від насичення кров'ю). Забарвлення – від брудно-жовтого до темно-коричневого кольору.

Важливо

Ознаки присутності клопів

• Почервоніння чи сліди від укусів на шкірі.
• Чорні або темно-червоні плями на постільній білизні.
• Залишки оболонок личинок на будь-яких поверхнях.
• Солодкуватий (схожий на коріандр) запах у житлі (при великій кількості клопів у приміщенні).