«МедіаЧек»: «Страна.ЮА» та «Антирейд» у матеріалі про авіакомпанію «Скайап» подали неповну інформацію

Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

 ВИСНОВОК № 183

щодо матеріалу інтернет-газети «Страна.ЮА»  та інтернет-видання «Антирейд» про авіакомпанію Скайап

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 1 березня 2023 р. до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на вказаний матеріал «Страна.ЮА», передрукований також «Атирейд». Скарга обґрунтована порушеннями п.п. 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста.

2. Матеріал «За долги проданы торговые знаки SkyUp. Кто их купил и что теперь будет с авиакомпанией?» було опубліковано на сайті «Страна.ЮА» 22 січня 2023 р. (рубрика «новини», авторка - Людмила Ксьонз), а статтю «Состоялись торги по продаже торговых знаков SkyUp. Кто стал новым владельцем и что будет с авиакомпанией.» — на сайті «Антирейд» у той же день (без зазначення автора, рубрика «новини»). Попри відмінні назви, текст обидвох матеріалів ідентичний. 

3. Розглядуваний матеріал розповідає про продаж кількох торгових знаків авіакомпанії як арештованого майна, про те, хто їх придбав, хто звернув стягнення на майно Скайап, який стан справ в авіакомпанії зараз.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

2. Зважаючи на дати виходу матеріалу, норми Закону України «Про медіа» не є застосовними до нього, адже закон не може мати зворотної сили.

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ініціатива неодноразово наголошувала на місії журналістики служити інтересам аудиторії, чим має визначатися зокрема і зміст та форма журналістських матеріалів.

2. На обидвох сайтах розглядуваний матеріал, хоча й під різними назвами, розміщений у новинних рубриках. За змістом він зовсім не є новинним, але формально до нього мають застосовуватися стандарти новинної журналістики, оскільки редакції розмістили його у відповідній рубриці. 

У тексті матеріалу наявні оцінки авторки, зокрема «...попал в скандальную историю,..»  «(е)сть подозрения, что…», «...как видно, оптимизма стало больше,..» «уставной капитал составлял всего 4 тысячи гривен.» Тобто має місце порушення першого речення п. 9 Кодексу етики українського журналіста.

3.  На початку матеріалу стверджується, що продаж торгових марок спричинив «чутки про можливе банкрутство» компанії. Але в тому ж контексті далі одразу ж згадується про неідентифікованих «експертів», які «пояснили», чому на розпродаж потрапило лише окреме, а не все майно компанії. Ініціатива виходить із того, що чутки за визначенням не можуть бути джерелами експертних думок, а в будь-якої такої думки в журналістському матеріалі завжди повинен наводитися конкретний автор. 

Також в матеріалі не вказане джерело інформації про нібито спробу самогубства Сергія Грищенка. На початку матеріалу згадується як експерт юрист Андрій Гук, а наприкінці вже Павло Гук (без уточнення сфери компетенції, що було б логічно у випадку, якщо це різні експерти). Виходячи з цього, Ініціатива вважає порушеним у розглядуваному матеріалі стандарт перевірки інформації (друге реч. п. 6 Кодексу етики).

4. «МедіаЧек» також розглянув аспект повноти викладу інформації в матеріалі. Зважаючи на неможливість польотів цивільної авіації над Україною, у скрутному становищі можуть перебувати й інші українські авіакомпанії. Проте ситуація на ринку загалом у матеріалі не розглядається. 

Матеріал згадує про компанію «Лендгруп», яка звертала стягнення на майно Скайап, описуючи дві такі компанії з однаковою назвою, проте не уточнює, яка саме з цих двох подавала до суду на авіаперевізника. У тексті згадується про закриття інших бізнесових структур, заснованих тими ж особами, що й авіакомпанія Скайап, однак про спроби отримати коментарі цих засновників не згадується. Тобто в матеріалі не вистачає інформації, у статті порушено вимоги першого речення п. 6 Кодексу етики українського журналіста в частині повноти викладу інформації.

5. Щодо стверджуваної в скарзі незбалансованості, то позицію авіакомпанії в матеріалі було подано. Анонімність деяких експертів у тексті МедіаЧек розглядає швидше як порушення другого речення п. 6 Кодексу етики, аніж як порушення другого речення п. 10 Кодексу. Даний матеріал не виглядає незбалансованим. 

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання «Антирейд» у матеріалі «Состоялись торги по продаже торговых знаков SkyUp. Кто стал новым владельцем и что будет с авиакомпанией.» та редакція інтернет-газети «Страна.ЮА» в матеріалі «За долги проданы торговые знаки SkyUp. Кто их купил и что теперь будет с авиакомпанией?» порушили вимоги п. 6 та першого речення п. 9 Кодексу етики українського журналіста. 

3 жовтня 2023 р.