Естонія готова з часом стати чистим платником до бюджету ЄС у разі вступу України — прем'єр-міністр

Естонія готова з часом стати чистим платником до бюджету ЄС, якщо Україна приєднається до Євросоюзу, заявила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, закликавши інші країни блоку розпочати роботу над реформами бюджету, які б уможливили членство Києва. Про це повідомляє FT.

У найближчі роки ЄС може прийняти до свого складу дев'яти нових країн, включно з Україною, у межах зміни стратегії, спричиненої вторгненням Росії.

Але держави ЄС лише починають вирішувати завдання реформування блоку для сприяння таким змінам, включаючи вивчення потенційного впливу на правила розподілу бюджету.

Каллас заявила, що її країна готова "в довгостроковій перспективі" втратити доступ до фондів згуртування - коштів, які допомагають біднішим членам блоку розвивати свою економіку. Але вона очікує, що для цього знадобиться тривалий період часу.

"Врешті-решт це станеться, але не одразу", - сказала Каллас в інтерв'ю Financial Times. 

Минулого тижня FT писала, що внутрішнє дослідження ЄС підрахувало, що Україна матиме право на майже 190 мільярдів євро протягом семи років за нинішньої структури бюджету, що перетворить низку країн блоку з нетто-отримувачів коштів ЄС на нетто-платників до бюджету.

Естонія була однією з шести країн, згаданих у документі Ради ЄС як такі, що втратять доступ до фондів згуртування, якщо Україна та інші потенційні члени, такі як Молдова та шість країн Західних Балкан, приєднаються до ЄС без попереднього внесення змін до бюджетних правил.

"Ми повинні обговорити це, які правила, як розподіляються ці гроші і що ми отримуємо натомість. Ніхто не каже, що нам не потрібно нічого реформувати. Питання в тому, скільки? І що саме?", - сказала Каллас у кулуарах зустрічі лідерів ЄС в Іспанії минулого тижня, де ця тема вперше обговорювалася всіма 27 країнами блоку.

Каллас додала, що країни-члени не повинні просто розглядати ЄС як засіб для заробляння грошей. Минулого тижня слова Каллас підтримав міністр внутрішніх справ Ірландії Лео Варадкар. 

"Дуже важливо, щоб, коли ми розглядаємо ці питання [розширення], ми не бачили в них лише фінансовий розрахунок", - заявив він.

Варадкар додав, що розширення часто займає "більше 10 або 15 років" з моменту отримання країною статусу кандидата, і в цей момент бюджет буде зовсім іншим.

Багато лідерів ЄС посилалися на звіт про дослідження розширення під час дискусії в Іспанії. Хоча офіційні особи заявили, що вони не згодні з точними розрахунками, багато хто вказує на дослідження як на доказ того, що нинішня система буде непридатною після розширення.

Минулого тижня заступник міністра економіки України Тарас Качка, заявив, що, наскільки він розуміє, ЄС має провести "комплексну переоцінку" своєї спільної аграрної політики, яка субсидує фермерів, перш ніж Київ приєднається до блоку.

Згідно з дослідженням, Україна стане найбільшим одержувачем коштів у межах спільної аграрної політики - 96,5 млрд євро протягом семи років, що призведе до скорочення виплат нинішнім країнам-членам приблизно на 20%.

"Зрозуміло, що в розширеній Європі спільна аграрна політика і [її] асигнування, а також політика згуртування не зможуть залишатися такими, якими вони є. Або ми перерозподіляємо кошти з [теперішнього бюджету], або дивимося ширше на збільшення бюджетної спроможності Європи за рахунок власних ресурсів", - сказав французький чиновник. 

Каллас каже, що тема реформування правил фінансування і платежів для підготовки до розширення "поки що порушувалася лідерами дуже м'яко і дуже обережно".

"Я сподіваюся, не станеться так, що великі країни будуть обговорювати це між собою і фактично не слухатимуть інших. Якщо ми хочемо мати щось, з чим усі погоджуються, то потрібно слухати всіх", - сказала вона. 

За даними Bloomberg, Єврокомісія готується рекомендувати розпочати переговори про членство з Україною. Але вона може наполягати на досягненні прогресу в деяких пріоритетних сферах, включаючи боротьбу з корупцією, як на проміжних кроках.

Раніше FT писала, що членство України може стати найважчим тягарем для фінансів ЄС. Двома найбільшими секторами бюджету блоку є спільна аграрна політика та згуртованість, або регіональні витрати, на які разом припадає близько 62% семирічного бюджету ЄС. Прийняття України, площа сільськогосподарських угідь якої перевищує площу Італії, а в аграрному секторі якої зайнято 14% населення, змінило б правила гри.

«Зернова» суперечка, що посварила нас із сусідньою Польщею, — хороший приклад того, наскільки складними насправді є освоєння нових ринків і міжнародна торгівля як така. Про те, чим закінчиться сварка із сусідом та як нашим виробникам не розсваритися з рештою світу, читайте в інтерв'ю з Держсекретарем МЗС України Олександром Баньковим.