Війна і психоемоційний стан українців: хто найбільше потребує психологічної допомоги

За даними МОЗ 650 тисяч українців звернулись до психологів і психіатрів з початку війни.

За прогнозами ж експертів, 40–50% населення України потребуватимуть психологічної допомоги у зв’язку з повномасштабною російською агресією.

Мільйони українців, так чи інакше,  потрапили у м’ясорубку війни. Хтось втратив близьких і рідних на фронті чи під час обстрілів у мирних містах, хтось позбавився домівки і змушений рятуватися у інших містах і країнах, хтось важко переживає розлуку з рідними, які залишилися в окупації, хтось стикнувся з фінансовими труднощами, хтось кожен день ризикує і бачить смерть…

У війни безліч можливостей зробити життя людей нестерпним, вплинути на їхній психоемоційний стан.

За даними Національного інституту стратегічних досліджень, зараз 71 % українців відчувають стрес.

А згодом у певних групах населення кількість людей, що потребуватимуть психологічної допомоги становитиме: з-поміж військових та ветеранів — 1,8 млн; серед людей старшого віку — 7 млн; близько 4 млн — дітей та підлітків.

Це за прогнозами експертів. Насправді ж цифри можуть бути більшими, бо війна продовжується і множаться втрати і тригери психічних розладів.

Експерти кажуть, що близько 3-4 млн українців матимуть певний розлад психічного здоров’я — помірної або тяжкої форми.

Найбільшою загрозою для людської психіки під час війни є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Він може виникнути внаслідок переживання людиною травматичної події, яка загрожувала її життю, або якщо вона була свідком подібного щодо інших людей, приміром, її рідних.

Зазвичай ПТСР починає проявлятися приблизно за шість місяців після травматичної події. Проте, якщо стресор має потужну тривалу дію (наприклад, перебування в окупації, постійні обстріли та повітряні тривоги тощо), імовірність стрімкого розвитку ПТСР підвищується.

Через психоемоційне напруження, спричинене війною, українці постаріють на 10–15 років, тобто хвороби, притаманні для зрілого та літнього віку, будуть траплятися на 10–15 років раніше, ніж це було до війни.

Стан психічного здоров’я військовослужбовців значно гірший, ніж серед решти населення – тривожні, великі депресивні розлади трапляються серед військових удвічі частіше ніж у цивільних.

Симптоми гострої психологічної травми нині виявляють у 60–80% захисників, які були очевидцями загибелі побратимів чи мирного населення або бачили тіла померлих.

Ризик появи симптомів порушення психіки стосується більш молодих військових, віком 18–24 років.

Як результат таких травм, через 5–7 років очікують зростання кількості осіб з наркотичною, алкогольною та іншими залежностями.

Це створює серйозні виклики як для держави, так і для суспільства.

Від розв’язання цієї проблеми залежить боєздатність Збройних Сил і стійкість країни загалом при величезних загрозах, у тому числі й самому її існуванню.

На даний момент в Україні реалізовується національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка враховує найкращий досвід західних країн.

Так, МОЗ втілює у життя проєкт Охорона психічного здоров’я у структурі медичної допомоги.

Міністерство соціальної політики запропонувало проєкт Створення центрів життєстійкості в Україні, спрямований на психосоціальну підтримку жителів громад, фахівців першої лінії контакту, волонтерів

Міністерство у справах ветеранів упроваджуватиме проєкт Перехід від військової служби до цивільного життя (в частині психологічної допомоги).

Міністерство оборони реалізовуватиме проєкт Створення системи психологічного відновлення особового складу Збройних Сил України RECOVERY, спрямований на психологічне відновлення військовослужбовців і членів їхніх сімей, звільнених з полону.

Міністерство внутрішніх справ створює Алгоритм надання психологічної допомоги та супроводу в кризових та екстрених організаціях.

Міністерство освіти і науки презентувало проєкт Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти.

Міністерство молоді та спорту втілюватиме проєкт Молодіжні центри та активні парки – частина екосистеми психічного здоров’я. Одним з його компонентів є надання послуги з психологічної підтримки дорослим, дітям та підліткам через платформу СпівДія.

У червні 2022 р. дружина Президента України О. Зеленська ініціювала Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Ініціативу реалізують за підтримки ВООЗ.

Мета програми досить амбіційна для країни, що перебуває в стані масштабної війни – створити власну, українську модель системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка втілить найкращі світові й вітчизняні практики.

Серед завдань – побудувати ефективну систему якісних і доступних послуг із психічного здоров’я, щоб ними міг скористатися кожен, хто їх потребує.

Джерело: