"Козацькому роду – нема переводу": як працює кріоконсервація для військових та які нюанси треба врахувати

Через широкомасштабну війну з росією та втрати чоловіків на фронті питання збереження генофонду України набуло особливої ваги. Одним зі способів виходу з ситуації та підвищення народжуваності є використання замороженого біологічного матеріалу. Українським військовим пропонують скористатися послугою кріоконсервації репродуктивних клітин, які можна використати в разі найгіршого, щоб дружина змогла народити й виховати їхню спільну дитину.

Які можливості надаються і яких заходів вживають з недопущення вимирання нації? У питанні розбирався "Телеграф".

Про таку процедуру говорять голосніше

Сьогодні для чоловіка здача та заморожування сперми коштує приблизно 2500 грн. При цьому чимало клінік надають знижки або навіть впроваджують безкоштовну здачу біоматеріалу для військових.

Одним з медичних центрів, що пропонують такі послуги безплатно, є медцентри "Клініка професора Стефана Хміля".

— Практично з перших місяців війни ми запровадили у мережі клінік масштабний соціальний проєкт для військових "Козацькому роду – нема переводу". Він передбачає не тільки безплатну кріоконсервацію та зберігання сперми військових, а й лікування безпліддя, безплатні цикли екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) для сімей військових, які зараз проходять службу. А також знижку на супровід вагітності та послугу "відкладеного материнства" для дружин військових, які очікують на повернення захисників з фронту", — каже в коментарі "Телеграфу" лікар Богдан Богонос.

За його словами, за час дії проєкту в медичний центр звернулися понад 500 пар військовослужбовців, укладено 320 договорів, проведено сотні ЕКЗ. А станом на сьогодні за цими програмами було народжено десятки малюків.

Лікар зазначає, що у соціальному проєкті можуть взяти участь усі охочі, адже клініка не встановлює квоти, як інші медичні заклади, а надає і надаватиме послуги всім, хто цього потребує.

Питання важливості таких послуг вже вносили у Верховну Раду у травні. Зареєстрований законопроєкт передбачає безоплатні послуги здачі та зберігання біоматеріалу для чоловіків-військових, прикордонників і працівників МВС і СБУ строком на п'ять років. Однак в Україні не розвинена система державних кріобанків. Тому спершу їх треба створити.

"Сьогодні є пропозиція зробити кріоконсервацію репродуктивних клітин наших військовослужбовців пілотним проєктом, де Мінфін окремо фінансуватиме цю потребу саме для військових та представників МВС, СБУ, прикордонників й усіх, хто зараз боронить нашу землю", — заявляв голова парламентського комітету з питань здоров'я Михайло Радуцький.

Чому законопроєкт не враховує смерть військового?

І хоча створення законопроєкту — вже крок уперед, його потрібно допрацювати у правовому полі. Тому що ініціатива, яка має забезпечити право учасників бойових дій на біологічне посттравматичне батьківство/материнство, не вирішує проблему кріоконсервації та використання репродуктивних клітин після смерті людини.

Так, в однієї з українських родин ледь не зірвалася операція. Подружжя звернулося до медичного центру, щоб провести штучне запліднення ще до "великої" війни. Тоді ж уклали договір з клінікою. Операцію запланували на березень 2022 року. Та планам сім’ї завадило російське вторгнення. Чоловік загинув при одному з обстрілів. Клініка повідомила жінку про неможливість провести операцію без рішення суду. Договір, який вони уклали раніше, передбачав, що у разі смерті чоловіка біоматеріал має бути знищений. Зберегти біоматеріали для операції жінці допомогли юристи.

Як розповідає "Телеграфу" координаторка маріупольської приймальні УГСПЛ, юристка Тетяна Самодерженкова, котра захищала інтереси жінки, ключовим чинником у досягненні успіху у справі стало те, що подружжя проходило лікування, а лікарня мала згоду чоловіка на використання його біоматеріалу для ЕКЗ.

На проведенні операції наполягала і жінка, і рідні чоловіка. Інша справа — якщо пара не одружена.

— Поточний закон каже, у разі загибелі людини, репродуктивні клітини якої зберігаються, їхнє зберігання припиняється з подальшою утилізацією. І хоча теоретично можна укласти угоду та визначити розпорядника біоматеріалу, за цим постають складніші питання. Наприклад, хто буде так званим "розпорядником" цього матеріалу? Особливо якщо військовий/ва не одружений/на?

Саме через це після загибелі військового між його рідними та жінкою можуть початися судові суперечки, — каже координаторка маріупольської приймальні УГСПЛ.

За словами юристки, може виникнути ситуація, що жінка через певний час передумала вагітніти від загиблого чоловіка. А його батьки будуть тиснути, наполягаючи на угоді та можливості продовжити рід. Тому питання, як допрацювати цей законопроєкт, хоч і є дуже складним, але нагальним.

Це вже давно слід було винести на дискусію та врегулювати на законодавчому рівні всі технічні та юридичні питання.