Нове укриття за кілька днів: як регіони купують модульні сховища

Підвали, паркінги, підземні переходи — для захисту від російських обстрілів адаптують найрізноманітніші приміщення. В деяких населених пунктах уже почали встановлювати модульні укриття, наприклад, бетонні сховки біля зупинок транспорту. Їх оперативно складають з уже готових частин, можуть частково чи повністю закопувати під землю або ж встановлювати нагорі. Ми подивилися, як місцева влада облаштовує такі укриття.

Де купують найбільше

З допомогою аналітичного модуля ProBI Prozorro ми вивантажили всі закупівлі модульних укриттів, а потім перевірили дані вручну. Одразу зауважимо — до загальної статистики не увійшли укриття, які встановлюють коштом бізнесу чи в межах благодійної допомоги.

Загалом на кінець літа сума контрактів на такі споруди на Prozorro становила 873 млн грн. 57% — частка вартості закупівель, які оголосили конкурентно. Однак на вісім із десяти таких лотів приходив лише один учасник, якого й визнавали переможцем. Тому реальної конкуренції на таких закупівлях майже немає.

Найбільше закупили в Дніпропетровській області — на 162 млн грн, Донецькій — 152 млн, Херсонській — 103 млн, Полтавській — 71 млн і Київській — на 65 млн грн (див. інфографіка 1). Здебільшого це різні залізобетонні конструкції, але зустрічалися й укриття на базі морських контейнерів.

На Дніпропетровщині найбільше витрат припадає власне на Дніпро — 53 млн грн (фото 1). Там мобільні укриття встановлюють із листопада 2022-го, — перше з’явилося біля зупинки громадського транспорту на проспекті Богдана Хмельницького. Загалом департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради придбав:

• 43 мобільні укриття на 20 осіб кожне по 647 тис. грн;
• 35 модульних споруд на 43 особи кожна по 671 тис. грн;
• модульне сховище на 79 осіб за 1,5 млн грн.

На Донеччині найбільші договори на модульні укриття підписали в Краматорську — на 32 млн грн. Там замовили 19 сховищ на 20 осіб по 912 тис. грн, три сховища на 100 осіб по 2,4 млн грн і ще п’ять штук — на 60 осіб по 1,5 млн грн. На початок серпня в місті вже працювали 16 захисних споруд, зокрема одне велике сховище встановили на залізничному вокзалі Краматорська.

Також великі контракти в області підписали у Слов’янську — на 23,5 млн грн, Костянтинівці — 14,3 млн і Кураховому — на 10,8 млн грн.

На Херсонщині найбільше витрат припадає на обласний центр — орієнтовно 86 млн грн. Також це наразі найбільші замовлення з усіх міст. Від березня 2023 року у Херсоні закупили 164 мобільні укриття, наземні та підземні (фото 2, 3).

Облаштування мобільних укриттів анонсували й у Києві. Після трагічної смерті людей під час обстрілу у ніч проти 1 червня міська влада заявила, що найближчим часом для столиці придбають 200–250 модульних бетонних укриттів. На це планували виділити 300 млн грн. Але далі розмов справа так і не пішла.

У чому проблема

У Києві паузу в реалізації проєкту пояснили тим, що в чинному законодавстві не визначено поняття модульних укриттів. За словами заступника міського голови — секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, проблема модульних укриттів впирається в Державні будівельні норми щодо укриттів цивільного захисту. «Ми мали б радіти появі ДСТУ щодо швидкоспоруджуваних об’єктів цивільного захисту, але насправді мобільні укриття цим вимогам не відповідають. Цікава ситуація виникає: вся та краса, що розкидана нині по населених пунктах вздовж лінії фронту, по факту укриттями не є», — каже Володимир Бондаренко. Він наголошував на відповідальності посадових осіб за встановлення таких об’єктів, на проблемах віднесення їх до захисних споруд цивільного захисту, використання бюджетних коштів і процедури будівництва та встановлення.

Частково вимоги до швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту визначено в ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди». Однак ці норми діють до кінця жовтня 2023 року, а далі вступають у дію ДБН В.2.2-5:2023. І вже в них жодного визначення таких споруд немає. ДСТУ, про який згадував Бондаренко, — це ДСТУ 9195:2022 «Швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту модульного типу. Основні положення», що почав діяти з березня 2023-го. Цей державний стандарт можна використовувати добровільно.

Директор департаменту організації заходів цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій Віктор Вітовецький повідомляв, що робоча група, яка працює над змінами у ДБН щодо укриттів, наразі на фінішній прямій. І наголошував, що модульні укриття актуальні у прикордонних і прифронтових районах, де обстріли часті та дуже швидкі. У тилових і більш віддалених районах доцільне будівництво укриттів. Імовірно, йшлося про ті модульні сховища, які встановлюють у публічних місцях на землі, а не які закопують у землю, приміром, біля освітніх закладів.

Ми звернулися до ДСНС із питаннями, зокрема щодо вимог до модульних укриттів і того, чи можна їх зараховувати до швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту. Однак на момент публікації матеріалу ще не отримали відповіді.

Хто постачає такі укриття

За нашими підрахунками, найбільшу суму укладених контрактів на постачання модульних укриттів отримало ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» — 169 млн грн. Це приблизно п’ята частина всіх замовлень. Фірма постачала укриття практично в усі регіони, де їх замовляли (див. інфографіка 2).

Підприємство створене 2019 року у Києві, основний вид діяльності — виготовлення виробів із бетону для будівництва. У публічних закупівлях компанія бере участь із 2021-го. Загальна сума державних підрядів становить 282 млн грн, із яких 216 млн грн припадає на 2023 рік.

На другому місці дніпровське ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій», який уклав контрактів майже на 86 млн грн. Фірма постачала модульні укриття в Дніпропетровську (43 млн грн), Донецьку (19 млн), Полтавську (7 млн грн) області. ТОВ «БЗ ЗБК» зареєстроване в Дніпрі 2013 року. Згідно з даними YouControl, власниками фірми є Віктор Шинкевич (61%) та Ігор Вакалюк (39%).

Віктор Шинкевич був депутатом Дніпропетровської обласної ради 7-го скликання. Він володіє групою компаній у сфері будівництва й нерухомості, зокрема, ТОВ «Буд Індустрія», ТОВ «Балівська будівельна компанія», ТОВ «Дніпрожилсервіс».

На третьому місці ТОВ «АКАМ» — 67 млн грн. За даними YouControl, ця компанія належить до торговельно-виробничої корпорації «Алеф», яка контролює різнопрофільні підприємства: виробництво споживчих товарів та імпорт готової продукції; девелопмент; аграрний бізнес; виробництво медичних виробів, будівельних матеріалів і безшовних труб. Ключовими особами корпорації є Станіслав Віленський, заступник голови ради директорів, і Вадим Єрмолаєв, голова ради директорів корпорації «Алеф».

До лідерів потрапляє і ТОВ «Хоббіт хаус» — 56 млн грн. Підприємство працювало здебільшого на заході, півдні та в центрі України. Фірма створена в квітні 2022 року, зареєстрована в Києві, а власником і директором значиться Ілона Левковська. Підприємство виготовляє укриття, схожі на будинок гобіта.

На п’ятому місці ТОВ «Сучасні Бетонні Рішення», яке уклало контрактів на 51,2 млн грн. Підприємство засноване 2019 року, власником значиться киянин Максим Ткаченко.

Порівнювати вартість укриттів дуже важко, бо в кожного виробника свої характеристики і комплектація сховищ, різні умови їхнього виготовлення та перевірки, а в кожної закупівлі — свої умови доставки.

Чи працюють модульні укриття

За технічними характеристиками, модульні укриття мають захищати від уламків і вибухової хвилі. Хоча проти прямого влучання вони не встоять. Через те, що зараз немає чітких вимог до укриттів, виробники виготовляють їх на свій розсуд. Хтось добровільно тестує конструкції, хтось покладається лише на планові технічні якості.

Відгуків про те, наскільки ефективний такий спосіб захисту в Україні і чи люди його справді використовують, ми поки не знайшли. Не факт, що такі показники наразі відстежують і фіксують. Особливо в прифронтових населених пунктах, які обстрілюють щодня.

Як і всі інші місця захисту, модульні укриття потрібно утримувати, щоб ними можна було користуватися. Так, у Тернополі місцева влада вже почала стикатися з проблемами, коли споруду намагаються використати для розпиття спиртного чи як вбиральню. Схожа ситуація виникала також щонайменше в Нікополі та Дніпрі.

Відтак, модульні укриття можуть стати хорошим рішенням для ситуацій, коли поруч немає підходящого приміщення під сховище або воно потрібно дуже близько до місця скупчення людей. Але на сьогодні їхнє встановлення подекуди нагадує вираз «хто в ліс, хто по дрова». Загалом правильній ініціативі не вистачає чіткого регулювання та стандартів і рекомендацій, які типи захисту й де будуть найкращими. Та й загалом поки залишається відкритим питання, чи вважаються такі споруди укриттями як такими.

Публікацію підготовлено за підтримки USAID/UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».