Українська журналістка виграла в Євросуді справу проти Апарату Верховної Ради України

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі української журналістки Катерини Аврамчук, яка оскаржила відмову надати їй інформацію про службові квартири народних депутатів. Про це повідомив Центр демократії та верховенства права, який понад десять років, що відбувався розгляд справи, надавав повну юридичну підтримку медійниці. 

«Результат — Європейський суд з прав людини став на бік Катерини Аврамчук, визнавши, що така інформація не може бути прихованою», — йдеться у повідомленні Центру.

Там нагадали: ще у 2012 році журналістка відправила запит до Апарату Верховної Ради України, у якому просила надати повну інформацію про вартість та площу службового житла, виділеного кожному окремому депутату. Апарат ВР відповів на запит, надавши інформацію про кількість та площу службових квартир, виділених нардепам тодішнього (шостого) скликання, і середню вартість одного квадратного метра житла на той час. Однак у цьому листі не було прізвищ депутатів, котрі отримали квартири.

Катерина Аврамчук спробувала через суд в Україні зобов’язати Апарат ВРУ назвати власників, але отримала відмову у першій інстанції. Апеляційний суд також залишив рішення без змін.

Центр демократії та верховенства права, який займається темою доступу до публічної інформації в Україні, вирішив надати повну юридичну підтримку  справі. 

Так, юристи Центру оскаржували постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, а згодом і підготували позов до Європейського суду з прав людини. Зрештою, ЄСПЛ вказав, що відмова надати журналістці інформацію є порушенням статті 10 Європейської конвенції з прав людини. 

«Позитивний результат у цій справі важливий щонайменше з трьох причин: в першу чергу він сприяє формуванню усталеної судової практики у справах з доступу до публічної інформації. Саме рішення судів у конкретних справах є засобом для тлумачення норм права. Особливо це важливо у випадках, коли йдеться про міжнародні угоди, що послуговуються розлогими термінами і потребують інтерпретації відповідно до ситуацій. Рішення ЄСПЛ особливо корисні у випадках, коли вони стосуються України, а отже, національні суди можуть напряму використовувати їх для аргументації своїх правових позицій», — пояснила важливість рішення ЄСПЛ для української медіаспільноти і суспільства загалом Тетяна Олексіюк, представниця України в Access Info Group. 

Таке рішення, за її словами, — підтвердження того, що будь-яке обмеження доступу до інформації має проходити трискладовий тест або тест на суспільний інтерес. І у випадку, якщо розпорядник публічної інформації проігнорував цю вимогу, національні суди мають виправити допущену помилку. 

Крім того, рішення вчергове привертає увагу до питання прозорого та справедливого використання публічних коштів. ЄСПЛ відзначає, що імена осіб, які отримують публічні кошти, не можуть бути засекречені.

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що ЄСПЛ визнав протиправною відмову чиновників та Верховної Ради у наданні публічної інформаціїредактору рівненської «Четвертої влади».

Також ми писали про те, що суд зобов’язав Миколаївську міськраду надати журналістці дані про зарплату міського голови. У відомстві відмовляли в наданні публічної інформації, посилаючись на воєнний стан та начебто втрату комп’ютерів. Суддя цього аргументу до уваги не взяв. 

На фото Європейський суд з прав людини

Фото: blic.rs