Ракети з водопровідних труб та далекобійні китайські копії: чим ХАМАС обстрілює Ізраїль

З першого дня військового загострення між ХАМАСом та Ізраїлем із сектора Газа було випущено тисячі ракет. До цієї атаки супротивники ЦАХАЛу готувалися заздалегідь і використали всі види зброї зі свого арсеналу. KP.UA з'ясовувала, наскільки великі запаси зброї у ХАМАСу і які засоби має Ізраїль для боротьби з ними. Головна зброя для таких атак  - ракети класу «земля-земля», набір ракет різного типу і різного радіусу дії.

«Касам» - наймасовіша і найпримітивніша

Найпоширеніші – ракети «Касам», з радіусом ураження до 14 кілометрів. Власне, з них і розпочиналася тактика повітряного терору арабських організацій. Для них "Касам" - легендарна зброя. Вперше запуск такого пристрою (повноцінною ракетою його назвати складно, швидше підійде термін «смертоносна петарда») був здійснений у жовтні 2000 року під час 2-ї інтифади (повстання палестинських арабів проти влади Ізраїлю). Виробництво «Касамів» – кустарне, конструкція – абсолютно примітивна. Як заготовка для корпусу використовується водопровідна або каналізаційна труба. За допомогою зварювання їй надається форма ракети. У носову частину закладається вибухівка, у хвостову – паливна суміш, що дозволяє ракеті злетіти. Летить вона, до речі, так собі. Точністю не відрізняється, головна мета – щоб полетіла у потрібному напрямку. А трапляється це не завжди. Деякі «пекельні машинки» вибухають під час збирання в майстернях, деякі – під час пуску, інші падають, не вилетівши із сектора Газа. Їхніми жертвами найчастіше стають самі «конструктори» та випадкові перехожі.

Здавалося б, абсолютно безперспективний проєкт. Та ні, свої завдання «Касами» таки виконують. По-перше, забезпечують масованість атак. Звідси й беруться здебільшого лякаючі цифри: «випущено тисячі ракет». По-друге, всі ці роки через постійну загрозу в прикордонних районах Ізраїлю не могли повноцінно розвивати сільське господарство, а люди, що там живуть, перебували в стані постійного страху. По-третє, виробництво одного «Кассаму» коштує смішні 800 доларів, дозволяючи «клепати» та запускати їх десятками та сотнями.

Усього відомо про існування 4 типів "Касамів". Найменший "Кассам-1" важить всього 35 кг (при довжині 183 см) і при дальності польоту 3 км далеко від кордону відлетіти не може. Найбільший - "Касам-4". Важить він уже 90 кг (довжина 260 см) і дальність «дольоту» становить уже 14 км, а це реальна загроза для Ашкелона. Остання модифікована ракета кустарного виробництва з'явилася на озброєнні ХАМАСу лише кілька років тому. Це "Ель-Кудс-101". Її дальність польоту вже 16 км. Втім, у стратегічному плані це нічого не змінює.

Радянська спадщина середньої дальності

Наступними за далекобійністю є установки залпового вогню «Град» та ракет «Седжіл-55». Ця зброя може вражати ціль на відстані до 55 км. Звуки залпів «Градів» добре відомі українцям, цей тип озброєння застосовується на нашій території ще з 2014 року. Власне, з їхньою «роботою» доводилося стикатися людям практично на всій планеті. Виробництво цих РСЗВ (реактивна система залпового вогню) почалося в СРСР ще в 1960 році і продовжується в деяких країнах до цього дня. Особливість застосовуваних ХАМАСом - високоточні ракети, що б'ють на максимальну відстань для «Градів». З'явитися в них могли звідки завгодно: залишитися з часів "Війни Судного дня", їх могли поставити Сирія або Іран (у такій можливості практично ніхто не сумнівається). Калібр снарядів – 122 мм, і система може випустити одним залпом до 40 ракет.

Таку ж дальність "дольоту" має і «Сіджіл-55», ракета з 10-кілограмовою бойовою частиною. Вперше цей тип озброєння був використаний терористами ще 2014 року.

Загроза для Тель-Авіва та Єрусалима

Найбільш далекобійні ракети, що є у ХАМАСа, - це «Фаджр» (дальність ураження 100 км), R-160 (до 120 км) і М-302 (до 200 км). Безумовно, вони найнебезпечніші при компактному географічному розташуванні Ізраїлю, можуть вразити об'єкт практично в будь-якій точці країни. До того ж це озброєння іншого рівня, ніж «Касам».

«Фаджр» (у перекладі «світанок») – відноситься до некерованих ракет іранського виробництва з використанням північнокорейських технологій, створених з урахуванням досвіду виробництва радянських реактивних систем залпового вогню. Такий вийшов ланцюжок... Калібр 333 мм, а маса бойової речовини сягає 90 кг. Вперше цю ракету проти Ізраїлю застосувала Хезболла у 2006 році під час лівансько-ізраїльського конфлікту. З того часу ракета застосовувалася кілька разів і була орієнтована на великі міста Ізраїлю.

Але головною стратегічною зброєю ХАМАС все ж таки можна вважати сирійську М-302, що пролітає до 200 км. Існування цієї ракети у своєму арсеналі довго намагалися тримати в секреті, говорячи про «таємну суперзброю». Обман відкрився 2013 року, коли морський спецназ ЦАХАЛу захопив іранське судно KLOSS-C у Червоному морі. У ньому як контрабанда було кілька таких ракет. Зброя дійсно досить ефективна, вага її боєголовки - 120 кг і... більше з технічних характеристик цього вибухового пристрою нічого невідомо. Ракета М302 виробляється у Сирії і є клоном ракети WS-2 китайського виробництва. Саме ці ракети можуть завдавати удари по Тель-Авіву та Єрусалиму, що робить загрозу їх застосування реальною для головних міст країни і істотно підвищує навантаження на «Залізний купол».

«Залізний купол» майже справляється

У ЦАХАЛі стверджують, що 90% усіх випущених ракет збиваються системою "Залізний купол".

Щоправда, у перший день атаки, 7 жовтня, батарея "купола" у місті Ашкелон через технічні проблеми вийшла з ладу. Тобто і "Залізний купол", за всієї його ефективності, не дає повного захисту від ракет.

Сама система протиповітряної оборони "Залізний купол" складається з радара та контрольного центру. Вони розпізнають ракети, що наближаються, і можуть за кілька секунд прорахувати їхню траєкторію і імовірну ціль. Висока швидкість роботи системи дуже важлива: адже залежно від віддаленості міст Ізраїлю від кордону із сектором Газа час, який потрібний ракетам, щоб досягти цілі, становить від 15 до 90 секунд.

Третім елементом системи ППО "Залізний купол" є системи ураження ракет противника. У кожному блоці системи – від трьох до чотирьох таких установок, здатних випустити до 20 ракет. Ракета, яка збиватиме ворожу, запускається лише тоді, коли система прораховує, що вона спрямована на житловий район. Ракета-перехоплювач не потрапляє безпосередньо в атакуючу ракету, а вибухає поруч із нею і таким чином знищує. Особливу небезпеку становлять уламки обох ракет, що падають з неба.

Установки з ракетами-перехоплювачами можна перевозити по всій країні. На сьогодні в Ізраїлі задіяно десять таких мобільних блоків. За даними виробника – ізраїльського державного оборонного підприємства Rafael Defence Systems – кожна з цих установок здатна перехоплювати ракети з дальністю до 70 км і може забезпечити захист міста середньої величини. Щоб забезпечити захист усієї території Ізраїлю, за оцінкою експертів, необхідно 13 таких установок.

За оцінками ЗМІ, кожен запуск ракети, що перехоплює атакуючу, обходиться Ізраїлю в 66 000 євро. Саме тому військові збивають ті ракети, ціллю яких є населені райони. Розробку ізраїльського "Залізного купола" частково фінансували США. Сьогодні Вашингтон закупив дві установки такого ж типу для власних оборонних потреб.