Реформи чи репресії? Чому ФОПам не подобаються нові правила оподаткування

Після скасування податкових пільг для малого бізнесу у серпні 2023 року український уряд регулярно анонсує новації для вітчизняних підприємців. Лише за останні кілька днів світ ФОПів сколихнувся двічі: спочатку таксистам пригрозили штрафами за відсутність реєстратора розрахункових операцій (РРО) і невидачу касових чеків, а потім взагалі оголосили про перехід на європейську систему оподаткування.

Поки посадовці впроваджують нові стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків, ФОПи називають реформи репресивними і вбивчими для малого бізнесу. "Телеграф" з'ясовував, які аргументи "за" і "проти" має кожна зі сторін.

Європейський підхід в українських реаліях

Днями голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про намір оподатковувати фізичних осіб-підприємців за польською системою. За словами посадовця, єдиний податок в Україні перетворився з інструмента підтримки малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу.

"Зараз Міністерство фінансів України спільно з Міжнародним валютним фондом розглядають модель оподаткування, яка була б цивілізованою, простою, прозорою, зрозумілою і давала можливість підтримувати малий бізнес, а не закривати очі на те, як бавляться з податками великі підприємства", — сказав Гетманцев.

Зараз ФОПи третьої групи щоквартально сплачують 3% або 5% від доходу (єдиний податок) та 1430 грн (22% від мінімальної зарплати щомісяця) у вигляді єдиного соціального внеску. Із зарплати найманих працівників щомісяця стягується 18% податку на дохід фізосіб, 1,5% доходу на військовий збір, також роботодавець має сплачувати до бюджету ЄСВ у розмірі 22% від нарахованої зарплати.

Так звана "польська" модель оподаткування передбачає різні ставки податку для різних видів діяльності: від 3% для торгівлі, до 20% для сфери послуг, тоді як в Україні діє однакова ставка 5% для всіх дозволених видів діяльності. Також нова система дозволить збільшити ліміт за операціями. В Європі він становить 2 млн євро, проти 7,8 млн грн (198,7 тис. євро) в Україні.

Майже одночасно із заявою Гетманцева у Державній податковій службі наголосили, що вже з 1 жовтня водії, які надають послуги перевезення пасажирів та приймають до оплати готівку та/або електронні платіжні засоби, повинні видавати чеки. В іншому разі до порушників можуть застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з пп. 1, 2 ст. 3 закону "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", правила є обов'язковими для таксистів, які:

• не є платниками податків першої групи;
• проводять розрахунки в салоні авто в готівковій формі або приймають в рахунок оплати за послуги перевезень платіжні карти;
• не входять до переліку підприємців, звільнених від РРО, затвердженого постановою Кабміну від 23 серпня 2020 року №1336.

Підприємці у стані безвиході

Рішення про впровадження подібних реформ під час війни підприємці називають "широкомасштабним наступом на мікробізнес". За словами голови руху підприємців "SaveФОП" Сергія Доротича, репресивне закручування гайок, що триває з 2015 року, крок за кроком знищує спрощену систему оподаткування, яка є основою для мікропідприємства в Україні.

Бізнесмен пояснює: на загальній системі мікробізнес в українських реаліях працювати не зможе, адже для цього потрібно мати бухгалтера, а це вже не мікробізнес — з кишенькових грошей стартувати не вдасться, потрібен капітал.

"Якщо річ у ліквідації схеми з подрібнення бізнесу, коли замість офіційного оформлення найманих працівників для кожного співробітника відкривається ФОП, з цим треба боротися в інший спосіб. Нехай пропишуть чіткі критерії, за якими повинен створюватись суб'єкт господарювання, яким чином підприємець не має права оптимізувати свої витрати, створять механізм доведення пов'язаності осіб в таких фірмах тощо. Якщо ж чинний закон дозволяє працювати таким чином, чому підприємці повинні страждати від цього? Боротися з подрібненням бізнесу шляхом знищення можливостей для мікро підприємців — безглуздя", — каже Сергій Доротич в коментарі "Телеграфу".

Обурює ФОПів і несправедливість у підході оподаткування для малого і великого бізнесу. За словами голови руху "SaveФОП", поки компанії-гіганти безкарно "оптимізують" витрати за сірими і чорними схемами, мікропідприємці ледь не щодня стикаються з перевірками, утисками і завищеними вимогами доведення прозорості своєї роботи.

Наслідки реформ, спрямованих буцімто на виведення великого бізнесу з тіні, насправді торкаються саме маленьких фірм, ускладнюючи їхнє і без того важке існування в умовах війни.

"Бізнес політика Романа Насірова (ексголови Державної фіскальної служби та ексголови Асоціації учасників ринків капіталу. — Ред.) має загальне сукупне податкове навантаження менш як 1% від обсягу, тоді як я, підприємець третьої групи, сплачую 5% від обороту. Середня ставка, по якій податкова реагує і вважає, що є підстави для перевірок, це коли податкове навантаження загальної системи менш як 3%. Тобто, ФОП-мікропідприємець має податкове навантаження більше, аніж великий бізнес, який оптимізується за рахунок офшорних і інших схем. Це нонсенс. Для чого уряд бореться з третьою групою, яка платить 5%? Для чого чіпати першу групу, яка взагалі є самозайнятою і запитань до неї бути не може? Єдине, що можна притягнути за вуха — це друга група з фіксованим податком, який фактично можна замінити патентом. В інших випадках — це вбивство малого бізнесу", — каже бізнесмен.

Відчай підприємців сягнув таких масштабів, що колишні борці з системою Януковича мріють про повернення Податкового кодексу зразка 2010 року, який тепер здається цілком ліберальним.

Недосконалість сьогоднішніх правил ведення бізнесу в Україні підтверджується й нашим місцем у рейтингу економічних свобод, де Україну випереджає навіть росія та білорусь, зазначає Сергій Доротич. За таких умов вітчизняні підприємці не бачать майбутнього для свого бізнесу на Батьківщині і дедалі частіше наважуються на перевезення його за кордон.

"Малий бізнес зараз у безвихідному становищі: працювати за існуючими правилами дедалі складніше, а не працювати зовсім не можна, адже нам потрібно утримувати сім'ї. У цивілізованих країнах малий бізнес — це ринковий стимул для створення робочих місць і підвищення заробітної плати у великому бізнесі. В Європі, якщо ти займаєш себе сам, та ще й створюєш робочі місця, тебе носять на руках, а не душать репресіями.

Українки, які з початку війни виїхали за кордон і відкрили бізнес в Польщі, Румунії, країнах Балтії, перебувають у шоці від того, як це, виявляється, може бути просто. З впевненістю можу сказати, що дуже багатьох підприємців від вивезення бізнесу за кордон зупиняє виключно фізична неможливість виїхати з України. Щойно кордони відкриють, вони поїдуть", — каже Сергій Доротич.

Не можна душити бізнес під час війни

Рішення уряду про скасування спрощеної системи оподаткування було правильним кроком, вважає заслужений економіст України Олексій Плотніков. Уряд змушений рахуватися з вимогами Міжнародного валютного фонду, а подібні зміни в МВФ сприймаються дуже позитивно, адже міжнародні інституції мають своє бачення щодо необхідності реформування системи малого бізнесу в Україні.

Водночас, не всі зміни, що гарно виглядають на папері, можуть бути успішно реалізовані на практиці, каже експерт.

"Нема нічого поганого в тому, що у таксистів будуть касові апарати чи вони будуть виписувати квитанції, як це робиться в Західній Європі. Втім, я поки не бачу можливостей для масового придбання цих апаратів, починаючи з фінансових можливостей підприємців, закінчуючи можливостями з обладнання РРО необхідним програмним забезпеченням і контролем за видачею квитанцій", — пояснює економіст в коментарі "Телеграфу".

Що ж стосується системи оподаткування для ФОПів, запитань до неї дійсно багато. І хоча займатися її реформуванням необхідно, робити це під час війни, коли бізнес опинився на межі виживання, — не найкраща ідея, каже Олексій Плотніков.

"Схема створення ФОП замість оформлення найманого працівника, — це не ухилення від оподаткування, а його мінімізація. Така оптимізація сплати податків можлива в межах діючих законів, тому нічого кримінального у цьому нема. Якщо це когось дратує, нехай вносять поправки до законодавства, нехай чітко прописують, що цього робити не можна. Нема нічого дивного у тому, що бізнес шукає лазівки для виживання", — зазначає експерт.