/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F454%2Fad119107b3f35708eec95c254b366387.jpg)
Садибу Терещенка у Києві перетворять у музей
Особняк Івана Терещенка — 150-річна пам’ятка архітектури в неоготичному стилі, яка розташована на бульварі Шевченка. У вересні Верховний суд повернув садибу у власність громади Києва. До цього будівля понад 15 років занепадала. Компанія "Центрелеватормлинбуд" користувалася спорудою з 2009 року та зобов'язувалась реставрувати садибу, однак жодних робіт упродовж цього часу не виконала.
Активісти переконані, що таким чином підприємство доводило пам’ятку до руйнування. Суд визнав, що компанія не виконала обов’язків інвестиційного договору, і повернув будівлю громаді. Тепер, коли садиба Терещенка знову у комунальній власності, з’явився шанс привести її до ладу — реставрувати та створити привабливе місце для киян.
LIGA.Life поспілкувалась з Оленою Терещенко, головою правління "Фундації спадщини Терещенків", а також архітектором-реставратором Іваном Биковим та розпитала їх, як повертатимуть до життя пам’ятку, яка занепадала 15 років.
У чому цінність споруди
Особняк Івана Миколайовича Терещенка — одна з найбільш унікальних пам’яток архітектури у Києві. Вона побудована у 1874-1875 роках, стиль будівлі визначають як "венеційська" неоготика — архітектура пам’ятки поєднує елементи готики (стрілчасті аркові вікна та готичні шпилі) та еклектики.
Будинок споруджено на замовлення поміщиці, дружини колезького асесора Феліції Модзелевської. Після смерті свого чоловіка у 1879 році вона продала садибу Івану Терещенку — старшому сину Ніколи Терещенка, українського цукрового магната та благодійника. Іван частково добудував будівлю по вулиці Коцюбинського, також спорудив флігель та ворота. Таким чином утворилася повноцінна міська садиба.
Як і його батько, Іван Терещенко був меценатом та колекціонером й зібрав у садибі колекцію з понад 300 картин та творів мистецтва, але практично всі вони були знищені після більшовицького погрому у січні 1918 році, коли Червона армія захопила Київ.
Взагалі 1918 рік був знаковим для особняка Терещенка, бо саме в цьому будинку 13 листопада того року була таємно ухвалена Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою, ця подія й поклала початок війни із більшовицькою Росією. Але після поразки УНР садиба дісталась більшовикам, майно розікрали або знищили.
"Будівля відіграла величезну роль в історії, в розбудові української незалежності та державності. Садибі обов'язково має бути присвоєний статус пам'ятки історії національного значення, ми наполягатимемо на цьому", — коментує LIGA.Life Олена Терещенко, дружина Мішеля Терещенка, який є нащадком родини Терещенків.
За часів радянської влади будівля використовувалась як приміщення для різних держустанов. Статус пам'ятки архітектури садибі було надано лише у 1986 році, проте лише місцевого значення, хоча за своїми характеристиками будівля заслуговує національного статусу. У 1998 році флігель садиби було визнано щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.
Вважається, що садибу спроєктував київський архітектор Андрій-Фердінанд Краусс, оскільки на архівних проєктах будинку є підпис "Краусс". Безпосередньо будівельними роботами керував архітектор Володимир Якунін.
"Ми підозрюємо, що може бути й інший архітектор, який спроєктував садибу, але я не хочу називати його імені, не підкріпивши це фактами", — додала Терещенко.
Музей та хаб: як дати будівлі нове життя
"Фундація спадщини Терещенків" наполягає на обов’язковій реставрації будівлі, а не реконструкції, тобто збереженні її історичного вигляду. Це передбачено також законом, оскільки будівля є пам'яткою архітектури, будь-яка перебудова чи зміна конструкції заборонена.
"Садиба абсолютно неповторна, вона зберегла всі свої автентичні елементи (фасаду. — Ред.). Вона була перлиною венеційської неоготики Києва — і має цією перлиною залишитися. Будівлю треба зберегти саме в такому вигляді, без жодного втручання та реконструкції", — каже Олена Терещенко.
За її словами, у 2020 році будівлю таки хотіли перебудувати — департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив проєкт для тодішнього користувача будівлі, Центрелеватормлинбуду. Компанія "планувала" реконструкцію садиби з надбудовою третього, мансардного поверху. Реконструкцію, каже Терещенко, збирались проводити "під офісні приміщення".
Попри те що садиба понад 15 років стояла без використання, вона вціліла та не зазнала значних руйнувань. Однак фахівці визначають стан будівлі як незадовільний, місцями аварійний — на будинку подекуди помітні тріщини. На думку архітекторів, тріщини з’явились через будівництво готелю Hilton, який звели неподалік садиби ще у 2013 році.
Першим етапом після повернення пам’ятки громаді має стати комплексний огляд будівлі, щоб визначити її технічний стан. Останній подібний огляд проводили у 2016 році — з того часу стан садиби, ймовірно, вже погіршився.
Після огляду будівлю мають законсервувати — це потрібно для того, щоб зафіксувати споруду в тому стані, у якому вона є зараз (аби вона далі не руйнувалась). І тільки після консервації розпочнуть розробку проєкту реставрації.
У відреставрованій садибі планують облаштувати Музей доброчинності — "щоб виховувати майбутні покоління на прикладах відомих київських родин-меценатів", каже Олена.
Музей хочуть зробити сучасним та інтерактивним, на кшталт Музею становлення української нації у Києві. Проєкт музею та його майбутню концепцію уже напрацьовують й планують представити меру Києва Віталію Кличку, коментує LIGA.Life голова правління "Фундації спадщини Терещенків".
"Родина Терещенків наполягатиме на тому, щоб там був музей. Але сама садиба достатньо велика, вона має велику площу. Тобто музей може поєднуватися з якимось громадським простором. Це може бути хаб для захисників культурної спадщини. Адже садиба Терещенків — це важливий прецедент, це переломне історичне рішення", — каже Терещенко й пояснює, що Верховний суд виніс ухвалу щодо "недопущення порушень законодавства про охорону культурної спадщини".
Це означає, що рішення Верховного суду інші суди можуть брати до уваги під час розгляду подібних справ.
Реставрація садиби: що має бути збережено
Особняк Івана Терещенка зберігся у тому стані, який дозволяє реставрувати його за доволі швидкий період часу — знадобиться від одного до двох років, вважає архітектор та реставратор Іван Биков, член Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини у Міністерстві культури.
Биков додає, що реставрація будівлі є обов’язковою — садиба є знаковою для Києва, отже, треба зберегти її автентичний стан. До того ж будівля майже повністю зберегла більшість первинних елементів.
"Якщо будівля втратила 50% або більше своєї автентичності, тоді реставрація уже під сумнівом. У випадку з садибою Івана Терещенка про це абсолютно не йдеться. Тут збережені фасади, автентичний декор на фасадах, об'ємні та планувальні рішення, будівля не надбудована", — каже Биков й наголошує, що збереглась не лише будівля, а й флігель та мурована огорожа. Ми маємо цілісний комплекс — це не просто якийсь окремий будинок, це повноцінна міська садиба"
Фахова реставрація такої пам’ятки передбачає, що мають бути збережені всі автентичні елементи, які вціліли, — йдеться повністю про фасад будівлі, а також внутрішні планувальні рішення, сходові клітини та інтер’єри. Ті елементи, які були пошкоджені або знищені, мають бути відновлені.
Як зазначає краєзнавець Михайло Кальницький, інтер'єри будівлі, на жаль, не збереглися. За його даними, у 1970-х роках садиба Терещенків була відремонтована — у будівлі замінили дах, а замість дерев’яних перекриттів встановили бетонні. Від рідних інтер’єрів залишились лише стіни, сходові клітини, з декору — незначні металеві елементи.
У такому випадку інтер’єр та внутрішнє оздоблення будівлі легко відновити, каже Іван Биков. "Є достатньо багато архівних матеріалів, зокрема з фотографіями інтер'єрів, за якими ці елементи можна відновити", — каже архітектор.
"Головне, що будівля зберегла свою автентичність, поверховість, форми, історичні об'єми. Припустимо, якби був повністю знищений інтер’єр і зберігся лише фасад, то об'єми, планувальні рішення, перекриття — все це можна відновити", — додає реставратор.
За його словами, до безпосередньої реставрації слід пройти чотири стадії:
— етап попередніх досліджень (огляд);
— наукові-технологічні дослідження;
— стадія розробки проєкту;
— розробка робочої документації.
"А саме відновлення будівлі немасштабне. З мого досвіду — за наявності фінансування, це займе десь від одного до двох років", — підкреслює Биков.
Коли ж почнуть реставрацію — залежить від того, як швидко влада міста виконає рішення Верховного суду та передасть пам’ятку киянам. Адже КМДА досі не зареєструвала власність за громадою, повідомила LIGA.Life депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова.