Справа судді Босого: ВККС уникла розгляду скарги, пославшись на формальності – ЗМІ

Вища кваліфікаційна комісія суддів вдалась до формальностей, аби не розглядати справу голови Госпсуду Києва Вадима Босого щодо неправдивих відомостей в його декаларації доброчесності. Члени комісії послалися на формальність у власному регламенті: подавати скаргу нібито слід окремо на кожну з декларацій доброчесності за відповідний рік. Насправді норму регламенту можна читати по-різному, а неготовність Комісії ухвалювати рішення по суті справи може свідчити або про зовнішній тиск, або про відсутність внутрішньої згоди щодо долі цього потенційно резонансного процесу, йдеться у матеріалі Ділової столиці.

Суть справи полягає в тому, що голова Госпсуду Києва, за даними активістів, фіктивно розвівся з дружиною і завдяки цьому уникнув декларування нерухомості і автомобілів, здобутих у сумнівний спосіб, проте які перебувають в спільному з екс-дружиною користуванні. Активісти уже подавали скаргу щодо майнової декларації судді до Нацагентства з запобігання корупції, проте там відмовили в перевірці, посилаючись на воєнний стан. Відтак ЗМІ припускали, що відмова була мотивована зовнішнім тиском на НАЗК.

До ВККС активісти звернулися з проханням перевірити внесення неправдивих даних до декларації доброчесності, адже порушення тут можуть призвести до зняття судді з посади.

11 жовтня під час розгляду справи члени ВККС не стали брати її в роботу, пославшись на формальність. "Повідомлення громадської організації залишено без розгляду, оскільки не відповідає підпункту 6.2.1 Регламенту Комісії. Невідповідність полягає в тому, що повідомлення стосується декількох декларацій," — йдеться в релізі на сайті ВККС. При цьому, як вказано в новині, "громадська організація не позбавлена права звернутися повторно до Комісії, оформивши повідомлення щодо кожної декларації судді Господарського суду міста Києва Босого Вадима Петровича окремо".

Автор відзначає, що вказаний ВККС пункт її ж регламенту можна читати по-різному. Наприклад, формулювання дозволяють припустити, що можна подавати скаргу і на декларацію доброчесності, і на декларацію родинних зв’язків, або що подача скарги на одну декларацію є не обов’язковою, а бажаною умовою.

"До того ж, необхідно акцентувати, що в конкретному випадку скаргу було подано не на різні декларації, а лише на декларації доброчесності судді, які були ним подані впродовж декількох років. Обмеження такого об’єднання взагалі не міститься в регламенті", — підкреслює блогер. Сумнівно, що ГО буде оскаржувати таке рішення ВККС – простіше просто подати декілька окремих скарг на декларації судді за окремі роки і не залишити комісії інших варіантів, крім їх повноцінного розгляду, додає він.

На його думку, обравши формальний, а не об’єктивний підхід до справи судді Босого, члени ВККС продемонстрували, що або не мають готового рішення (що може свідчити про розходження у поглядах як всередині "трійки", так і в цілому в межах органу), або піддаються зовнішньому тиску. "Якщо точиться дискусія – це демократичний процес, де кожен має право на свою думку, хоча у викладених раніше фактах відносно судді Босого важко не побачити очевидного: такий суддя має бути звільнений зі своєї посади за подачу неправдивих даних до декларації доброчесності… Якщо ж справедливе і виправдане рішення – як і у випадку з НАЗК – блокується чиновниками Офісу Президента – то тут ситуація набагато складніша. Адже це означає, що коло органів у різних гілках влади, які можуть функціонувати самостійно і за законом, без вказівки "боярського перста" – поступово звужується, а шанси реформувати по-справжньому судову систему задля перезавантаження її напередодні великого відновлення задля ефективної роботи із залучення інвестицій і захисту прав власності – стрімко зменшуються", — йдеться в дописі.