У Польщі стартували найважливіші вибори з 1989 року: хто лідирує та чого чекати Україні

• Кого Польща обирає 15 жовтня
• Качинський проти Туска: ключові гравці на виборах у Польщі
• Про що свідчать опитування
• Чого чекати Україні

У неділю, 15 жовтня, в Польщі почалися парламентські вибори, які вже назвали “найважливішими з 1989 року”.

За їхніми підсумками керівна партія Право і справедливість (ПіС) може отримати безпрецедентну третю поспіль перемогу після восьми років перебування при владі.

Однак, як свідчать опитування, коаліція опозиційних сил не набагато відстає від ПіС. Тож є інтрига, хто зможе сформувати коаліцію в польському парламенті та новий уряд.

Що відомо про вибори та як вони можуть вплинути на відносини Варшави і Києва – далі в матеріалі.

Кого поляки обирають 15 жовтня

Під час чергових парламентських виборів поляки обирають увесь склад Сейму і Сенату – нижньої та верхньої палат парламенту Польщі

На чотирирічний термін оберуть 460 депутатів Сейму і 100 сенаторів.

Вибори до Сейму відбуваються за пропорційною системою в 41 багатомандатному виборчому окрузі. Тобто голосування за кандидатів проходить за партійними списками. Передбачено 5% бар’єр для окремих партій і 8% – для партійних блоків.

Сенаторів обирають у 100 одномандатних округах. Тут діє мажоритарна система: від кожного округу – одна людина, яка набрала найбільшу кількість голосів виборців.

Визначальними для керівництва державою є вибори до Сейму. Адже партії, які отримають більшість у нижній палаті парламенту, зможуть сформувати уряд. Для цього партія чи коаліція партій має здобути щонайменше 231 мандат у Сеймі.

Варто зазначити, що в день парламентських виборів 15 жовтня в Польщі також відбудеться загальнонаціональний референдум. На нього винесуть чотири питання:

• чи підтримують поляки продаж важливих державних активів іноземним юридичним особам;
• про підтримку підвищення пенсійного віку;
• чи варто демонтувати паркан на кордоні Польщі та Білорусі;
• чи підтримують поляки “прийом тисяч нелегальних іммігрантів із Близького Сходу та Африки” в межах механізму розподілу між країнами ЄС.

Польська опозиція критикувала організацію референдуму і наполягала, що ПіС у такий спосіб намагається мобілізувати свій електорат у день виборів.

Качинський проти Туска: ключові гравці на виборах у Польщі

За перемогу на виборах борються дві ключові політсили, які протягом багатьох років почергово формували владні коаліції.

Йдеться про партії Право і справедливість (лідер – Ярослав Качинський) і Громадянська платформа (лідер – Дональд Туск).

• Право і справедливість

Консервативна політсила Право і справедливість (ПіС) перебуває при владі в Польщі вже вісім років поспіль (з 2015-го), здобувши більшість місць у Сеймі. Нинішній президент Польщі Анджей Дуда балотувався саме від ПіС.

За ці роки в країні запровадили суперечливу судову реформу, яка загострила відносини Варшави з Євросоюзом, та майже повну заборону на аборти. Досить жорсткою була позиція уряду щодо ЛГБТ і біженців із мусульманських країн. Водночас у Польщі зріс ВВП та скоротився рівень безробіття.

Експрем’єр та голова партії Ярослав Качинський уже запевнив, що в разі перемоги ПіС “ніхто не зупинить нас” від внесення змін до судової системи. Йдеться про подальше обмеження повноважень суддів та можливостей Верховного суду переглядати програму і дії уряду.

Як зазначає видання The Guardian, партія сподівається активізувати свій електорат у сільській місцевості та невеликих містах. Більшість – це переважно люди старшого віку, які мають консервативні погляди і є релігійними.

У соціальній сфері партія обіцяє виборцям збільшення щомісячної допомоги на дитину (з 500 до 800 злотих) та додаткові пенсійні виплати, .

В ПіС позиціонують парламентські вибори як вибір між опозицією, яка начебто віддана інтересам іноземних держав і займає м’яку позицію щодо міграції, та чинною владою, яка захищатиме суверенітет і кордони Польщі.

• Громадянська платформа

Громадянська платформа є ключовою опозиційною партією в Польщі. Її очолює Дональд Туск – колишній прем’єр країни та ексголова Європейської ради.

Партія братиме участь у виборах у складі коаліції під назвою Громадянська коаліція. Окрім політсили Туска, до цього альянсу входять Польська ініціатива, Партія зелених та інші сили.

Дональд Туск уже назвав ці парламентські вибори “найважливішими з 1989 року та падіння комунізму”.

Він , які обіцяє реалізувати у випадку перемоги та формування уряду. Як зазначає DW, список містить як економічні полегшення для громадян і бізнесу, “так і кроки з відновлення демократичних засад”.

Політсила Туска також обіцяє покращення медичного страхування та підвищення зарплати для вчителів, лібералізацію законодавства щодо абортів, “відокремлення церкви від держави”, розблокування €36 млрд, які Польща мала отримати від Євросоюзу для протидії Covid-19, однак гроші були заблоковані через суперечливу судову реформу.

Значна кількість виборців Громадянської платформи – жителі великих міст.

Опозиція стверджує, що голосування 15 жовтня може стати останнім шансом зупинити відхід Польщі від принципів ЄС. На одному з передвиборчих заходів , що Право і справедливість “планує систематично, холоднокровно вивести Польщу з Європейського Союзу”.

У ПіС заперечують наявність такого плану.

• Інші партії, які мають шанси потрапити до парламенту

Шанси пройти до парламенту має виборчий блок Третій шлях (Trzecia Droga). До його складу входять: центристська партія Польща 2050, створена журналістом і телеведучим Шимоном Головнею, та Польська коаліція, ядром якої є Польська селянська партія.

Потрапити до парламенту може також Лівиця – коаліція лівих соціал-демократичних партій.

Посилила свої позиції вкрай права євроскептична партія Конфедерація.

Про що свідчать опитування

Згідно з даними опитувань, місця в парламенті Польщі можуть отримати п’ять партій. Це ключові конкуренти – ПіС та Громадянська коаліція.

За даними агрегатора , Право і справедливість гіпотетично набере 37% голосів виборців, тоді як партія Туска – 30%. Такий некритичний відрив у 7% свідчить про певну поляризацію в польському суспільстві.

Шанси також мають блок Третій шлях (11%), Лівиця (10%) та євроскептики з Конфедерації (9%).

Як , хоч Право і справедливість лідирує в соцопитуваннях, керівна партія навряд чи отримає абсолютну більшість мандатів у Сеймі. Тож постане питання про формування коаліції.

Найбільш вірогідним кандидатом є Конфедерація – ультраправа лібертаріанська партія, яка хоче заборонити аборти (навіть у випадках зґвалтування), лібералізувати доступ до вогнепальної зброї, а також виступає проти допомоги Україні.

Разом ПіС та Конфедерація можуть гіпотетично набрати близько 46%, що дозволить їм сформувати уряд.

Однак у партії Конфедерація поки що виступають проти будь-яких коаліційних об’єднань. Один із лідерів цієї політсили Кшиштоф Босак, виключив таку можливість, зазначивши, що “Конфедерація не має наміру продовжувати владу PiS або сприяти поверненню Туска до влади”.

Інший варіант коаліції – об’єднання партії Туска, Третього шляху та Лівиці.

Опитування центру IBRiS  показало, що на майбутніх парламентських виборах переможе ПіС із результатом 34,9% голосів. Друге місце посідає Громадянська коаліція (28,1%).

Третій шлях набирає 10,3%, Лівиця – 10%, а Конфедерація – 8,3%. Крім того, 6,6% потенційних виборців ще не визначилися, за кого голосувати.

Участь у парламентських виборах планують взяти понад 66% респондентів.

За розрахунками Onet, заснованими на опитуванні, ПіС може отримати у Сеймі 197 місць, партія Туска – 154, Третій шлях – 41, Лівиця – 38, Конфедерація – 29. Такий баланс сил означає, що Право і справедливість втратить одноосібну більшість у Сеймі.

За умови коаліції з Конфедерацією в партій буде 226 місць, тоді як для формування уряду потрібно щонайменше 231.

За оцінкою Onet, у такій ситуації в опозиції буде трохи більше шансів сформувати уряд: разом партія Туска, Третій шлях і Лівиця можуть отримати 233 мандати в Сеймі.

Опитування компанії Kantar для телеканалу TVN24 свідчить, що ПіС , Громадянська коаліція – 26%, Третій шлях – 12%, Лівиця – 11%, Конфедерація – 8%.

За , Право і Справедливість може розраховувати на 173 місця в Сеймі, Громадянська коаліція – на 150 місць, Третій шлях – на 52, Лівиця – на 48 мандатів, Конфедерація – на 36.

Тож партія Туска, Третій шлях та Лівиця в разі формування коаліції можуть розраховувати на 250 місць і гіпотетично сформувати уряд.

Опитування міжнародної показало, що ПіС може набрати 36%, партія Дональда Туска – 28%, Конфедерація – 9%, Третій шлях і Лівиця – по 8%. У виборах планують взяти участь близько 70% поляків.

Не виключено, що “коаліціяда” після виборів може затягнутися, і жодна з партій-лідерів не зможе швидко сформувати коаліцію.

Як вибори в Польщі можуть вплинути на відносини з Україною

Від початку повномасштабної війни Польща прийняла сотні тисяч біженців з України, надавала військову та гуманітарну допомогу. Офіційна Варшава вважалася одним із ключових союзників Києва, зокрема під час відстоювання українських інтересів у Євросоюзі.

Однак останнім часом у відносинах між Україною та її найближчим стратегічним партнером виникла криза. Каменем спотикання став , який заблокувала Варшава.

Ця тема почала домінувати у виборчій кампанії, зокрема серед політиків із табору влади, у боротьбі за електорат серед польських фермерів.

Риторика виходила і за межі “зернової суперечки”: лунали заяви про “припинення постачань ” та про можливе скорочення у 2024 році.

Як після виборів можуть скластися відносини Варшави і Києва – Факти ICTV розпитали в політологів Володимира Фесенка та Ігоря Рейтеровича.

• Допомога Україні – в національних інтересах Польщі

За словами керівника політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігоря Рейтеровича, можливі два варіанти формування коаліції після виборів у Польщі:

• національно-консервативна (ядром якої буде ПіС);
• ліберальна (до влади повернеться Дональд Туск та його політсила).

В обох випадках, на думку політолога, підтримка України продовжиться, зокрема й військова.

– Єдина партія, яка проти України, це Конфедерація. Вона не має багато голосів, та навіть якщо потрапить у коаліцію з правими (ПіС, – Ред.), їм усе одно не дозволять якось обмежувати допомогу Україні. Тут простий момент: тісна й ефективна співпраця з Україною на сьогодні – в національних інтересах Польщі, – наголосив Рейтерович.

Згоден із тим, що в підтримці України принципово нічого не зміниться, і голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.

На його думку, в разі перемоги керівної партії ПіС, їй “доведеться відмовитися від агресивної передвиборчої риторики”.

– Тому ще це було для виборів і для мобілізації консервативно-популістськи налаштованого електорату. Після виборів будуть домінувати національні інтереси. А головний національний інтерес Польщі – продовження підтримки України, – зазначив політолог.

Він вважає, що протиріччя між Варшавою та Києвом “нікуди не подінуться”, зокрема з історичних питань. Вони існували ще до повномасштабної війни.

Однак польське керівництво “чудово розуміє, що якщо не підтримати Україну, війна прийде до Польщі“. А тому підтримка нашої держави триватиме і не зміниться. Однак відносини, особливо в економічній сфері, будуть “більш конкурентними”.

Фесенко додав, що якщо опозиційній Громадянській платформі вдасться створити більшість і свій коаліційний уряд, “тоді проблем для нас буде менше”. Оскільки партія Туска має більш проєвропейські позиції, у неї “немає таких конфліктних вимог до України, особливо з історичних та ідеологічних питань”.

– І в цьому сенсі ситуація буде більш стабільною, більш партнерською. Але для нас важливо не втручатися в ці передвиборчі конфлікти, не ставати на бік тієї чи іншої політсили під час виборів. Неважливо, хто кого підтримує, ми маємо дотримуватися нейтралітету, оскільки нам потрібно зберігати в країнах-партнерах міжпартійний консенсус щодо України, – заявив Володимир Фесенко.

• Євроінтеграція України

Обидва політологи вважають, що в разі формування уряду ПіС Польща може висувати Україні додаткові вимоги в питанні інтеграції до Євросоюзу.

За словами Володимира Фесенка, вони можуть стосуватися місця України на аграрному ринку ЄС.

– Польща буде підтримувати інтеграцію України і в ЄС, і в НАТО. Але в питаннях євроінтеграції, як і деякі інші східноєвропейські країни, вони виставлятимуть нам додаткові вимоги. Ми конкуренти з Польщею на аграрному ринку. І тому нас очікують дуже непрості переговори і пошуки непростих, складних компромісів, – розповів політолог.

Ігор Рейтерович вважає, що за умови приходу до влади коаліції Туска, наші євроінтеграційні прагнення “будуть трохи швидшими”. Оскільки Громадянська платформа більше схиляється до розширення співпраці в межах ЄС, ніж ПіС.

– Право і справедливість скептично по деяких питаннях налаштована. Тому вони можуть більш скептично бути налаштовані щодо початку переговорів про вступ України до ЄС. Тобто вони будуть вести з нами ці консультації, але займатимуть більш жорстку позицію у деяких питаннях, – пояснив Рейтерович.

• Градус напруги впаде

Політологи переконані, що після парламентських виборів знизиться градус напруги у відносинах між Польщею та Україною.

– Важливо, щоб вибори закінчилися, тоді ситуація поступово буде нормалізуватися у відносинах між нашими країнами, – наголосив Володимир Фесенко.

А Ігор Рейтерович зазначив, що “градус напруги суттєво зменшиться”, оскільки політика після виборів відійде на другий план. І навіть критичні питання, на думку політолога, будуть вирішені.

– Вибори підуть, і градус напруги значно впаде. Це з імовірністю 95%, – заявив Рейтерович.

Тож варто очікувати, що між Києвом і Варшавою збережуться тісні відносини.

, , , ,