Депутатів ОПЗЖ вигнали Київської облради. Чи надовго?

Київська обласна рада 17 жовтня своїм рішенням призупинила повноваження депутатів політичної партії «Опозиційна платформа – за життя». Попри великий суспільний запит у темі, рішення викликає низку запитань, адже механізму для такого призупинення законодавство не визначає, та і партії ОПЗЖ за рішенням суду юридично не існує. 

Ініціатор рішення Роман Титикало визнає, що воно є політичним, адже парламент на другому році повномасштабного вторгнення так і не прийняв змін до законодавства, аби легітимно позбавити повноважень депутатів обраних від заборонених партій.

Натомість, на думку ексзаступника голови ЦВК Андрій Магера, це своєрідна «медвежа послуга» для депутатів заборонених партій, щоб відновити свої права через ЄСПЛ та ще й отримати за це грошове відшкодування від держави у випадку, якщо наші суди усе ж таки підтримають рішення Київської обласної ради.

Через довготривалу бездіяльність Верховної ради у питанні обмеження повноважень депутатів, що були обрані від заборонених партій, місцеві ради змушені вдаватись до таких рішень самостійно. Та через відсутність чітких законодавчих підстав для таких обмежень рішення мають декларативний характер та не можуть суттєво змінити стан справ.

Чому законодавчі зміни необхідні?

У преамбулі рішення автори тексту посилаються на статтю 8 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» щодо депутатської етики. Проте у цій статті відсутня згадка про можливість застосування такої санкції, як «призупинення» повноважень депутата.

Загалом, що ж таке «призупинення» не визначено ні у Регламенті Київської облради, ну і законодавстві України. 

У свою чергу, вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень за рішенням відповідної ради визначений у статті 5 цього ж закону. Серед таких підстав – набрання законної сили обвинувальним вироком суду, особиста заява та несплата аліментів. Порушення етичних норм чи інші подібні підстави у цьому переліку відсутні.

Через відсутність законодавчо визначених підстав для прийняття таких рішень місцевими радами депутати від заборонених партій мають значні шанси для оскарження обмежень повноважень у судовому порядку.

Рух «Чесно» звернувся за коментарем до ініціатора рішення, депутата від фракції ЄС Київської облради Романа Титикала щодо підстав та законності такого рішення. Титикало зазначає, що оскільки Верховна Рада довгий час не вирішує питання повноважень депутатів від заборонених партій, то облрада вирішила спробувати вирішити питання на місцях. «У Верховні Раді на розгляд вже дуже довго очікують законопроєкти, які могли позбавити повноважень обраних від заборонених партій депутатів, та рішення досі немає. Ми вирішили піти шляхом широкого тлумачення права та призупинити повноваження ОПЗЖ в нашій раді. Правові наслідки такого обмеження чітко визначені у рішенні. Звісно, ОПЗЖ можуть пробувати оскаржувати таке рішення у суді, але ми вважаємо, що саме ця партія отримала повноваження з використанням проросійських політичних гасел і підтримки ворога».

За словами депутата, подібне рішення уже прийняли у Фастові та готуються до прийняття у Бородянці. Рух «Чесно» звернувся за коментарем до Валерія Ксьонзенка, що був обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ до Київської облради. Ксьонзенко зазначає, що наразі цю ситуацію з колегами з фракції ще не встигли обговорити, проте, на його думку, таке рішення є політичним та незаконним, тому найімовірніше депутати будуть оскаржувати його у суді.

Оскаржити таке рішення у суді, за словами експерта Центру політико-правових реформ та колишнього члена ЦВК Андрія Магери, дійсно буде можливо. Магера зазначає: єдиний правильний шлях у цій ситуації – звернутися до Верховної Ради щодо внесення відповідних змін до законодавства.

«Як би ми не ставились до заборонених партій, мають бути підстави для дострокового позбавлення їх депутатів повноважень. Якщо немає підстав, то і рішення незаконне. Тут саме парламент має вдосконалити законодавство. Бо якщо такі депутати підуть до суду, то мають шанси на оскарження. І мова не лише про українські суди, а й про міжнародні, бо тут є шанси на отримання компенсацій, які можуть дуже дорого коштувати Україні. Фактично, це ведмежа послуга», – зазначає Андрій Магера.

Експерт також зазначає, що таке рішення має потенційні ризики, якщо за аналогією подібні рішення будуть приймати у місцевих радах, як рекомендує Київська облрада. 

Чому ж парламент так довго відкладає вирішення гострого для суспільства питання залишається відкритим.

Парламент відкладає рішення

Вже понад рік Верховна рада розглядає чотири законопроєкти, які стосуються місцевих депутатів, що були обрані від заборонених партій. Кабмін пропонує їх позбавляти мандатів. Три інші пропонують без втрати мандата розпустити лише фракції таких партій, якщо вже були чи можуть бути рішення судів про заборону партії. Водночас, два з цих законопроєктів подали самі нардепи обрані від ОПЗЖ.

Рух «Чесно» понад рік тому аналізував ці ініціативи, проте з того часу жодних змін у темі не відбулось. Як і раніше, найбільше шансів на прийняття та позитивний висновок комітету має урядовий законопроєкт №7476. Він пропонує позбавляти мандатів таких місцевих депутатів і утворювати в таких громадах військові або військово-цивільні адміністрації. Робити це уряд пропонує, якщо більше половини депутатів від загального складу ради втратили мандати через заборону їхньої партії. 

Наразі, якщо депутат втрачає мандат, на його місце проходять наступні за списком кандидати (ч. 3–5 ст. 283 Виборчого кодексу України). Якщо представник проросійської партії з якихось причин втратив мандат, то всі чотири законопроєкти пропонують, щоб далі список не посувався і мандати залишалися «вакантними».

Попри усі спроби винести ці ініціативи на голосування, рішення так і не прийнято. Щоб активізувати процес, ще у січні 2023 року нардепи почали збирати підписи з вимогою внести до порядку денного низку законопроєктів, які стосуються майбутнього депутатів із проросійських партій. Знаково, що більшість членів профільного комітету вже поставили свої підписи. Однак навіть це не пришвидшило вирішення питання повноважень депутатів від заборонених проросійських партій.

Раніше у коментарі руху «Чесно» голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко зазначала, що саме керівництво комітету має пропонувати включати підтримані комітетом законопроєкти для розгляду на сесії, а рішення щодо формування порядку денного сесії приймає погоджувальна рада.

Місцеві депутати vs «московські попи»

Схожий стан справ і у темі заборони УПЦ МП. Так само як і у питаннях позбавлення мандатів від заборонених проросійських партій, за відсутності змін законодавства, місцева влада вдається до прийняття місцевих рішень про заборону діяльності Московської церкви в громадах. Зокрема такі рішення були прийняті у Львівській, Хмельницькій, Закарпатській та інших областях.

Проте ці рішення є суто декларативними, адже припинити діяльність релігійної організації, відповідно до ст. 16 профільного Закону, можливо лише у судовому порядку. Тобто, будь-яка релігійна громада може рішення місцевої ради оскаржити.

Так само як і у темі позбавлення мандатів депутатів від заборонених партій, вже понад рік на розгляд очікує урядовий законопроєкт (№ 8371), який, на переконання авторів, дасть змогу встановити чіткі і зрозумілі обмеження діяльності релігійних організацій, зокрема УПЦ МП. Проєкт пройшов комітет ще у лютому 2023 року, але так і не потрапив у порядок денний. 

Без розгляду також понад рік перебувають й інші законопроєкти з подібною метою. Для прикладу проєкт № 8221, авторства переважно депутатів від ЄС, зокрема Миколи Княжицького та Ростислава Павленко, а також Ларисa Білозір із групи «Довіра» та інших нардепів.

Проте все ж, питання заборони УПЦ МП має шанси бути вирішеним, адже минулого тижня депутатам вдалося зібрати 226 підписів під зверненням до Руслана Стефанчука щодо внесення в зал на голосування заборони «московської церкви». Очікується. що питання заборони УПЦ МП буде винесено на голосування найближчими пленарними днями.

Закликаємо депутатів все ж винести на голосування ініціативи щодо позбавлення мандатів депутатів місцевих рад, що були обрані від заборонених проросійських партій та підтримати заборону діяльності Московської церкви. Рух «Чесно» буде слідкувати за голосуванням та обов'язково опублікує його результати.