Присадка Коломойського: держава намагається перетворити Укрнафту на нового паливного монстра

Контроль над конкурентним ринком палива — мрія майже будь-якої держави. Свіжий приклад — польська влада під вибори знизила ціни на заправках. Справа в тому, що підконтрольна державі компанія Orlen з червня заморозила вартість палива на своїх АЗС. Мережа Orlen — найбільша в Польщі, отже інші компанії були змушені тримати ціни. Українській владі це, схоже, сподобалось.

Роль "українського Orlen" пророкують компанії "Укрнафта". "Зважаючи на дії влади, з "Укрнафти" хочуть зробити якщо не монополіста, то одного з ключових гравців, через якого можна керувати ситуацією на паливному ринку", — вважає власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Леушкін.

Звучить логічно. Минулого року держава остаточно витіснила з "Укрнафти" опального олігарха Ігоря Коломойського. З того часу компанія лише набирає вагу. Тільки в цьому році до управління "Укрнафти" перейшла "спадщина Коломойського" — "Укрнафтобуріння", мережі АЗС "Укртатнафти" та Glusco. В перспективі може дістатися ще й мережа Shell, в якій Мін'юст знайшов російський слід і тепер хоче через суд стягнути в користь держави.

"Укрнафта" стає монополістом на роздрібному ринку палива? До цього ще далеко. І не факт, що компанія взагалі зможе стати домінуючою на ринку. А ось обрости схемами на ласих активах, зібраних під одним дахом, як показує практика, цілком може. "Ризики є, і цей нюанс повинні постійно тримати на контролі і держава, і громадськість", — каже керівник консалтингового агентства "А-95" Сергій Куюн,

То ж що це буде: державний паливний дискаунтер чи схема для своїх?

Сотні нових пістолетів

Компанія "Укрнафта", з якої держава минулого року остаточно витіснила Ігоря Коломойського, активно приростає новими заправками.

Випадок перший. У серпні цього року в її управління передали близько 100 заарештованих АЗС "Татнафти". "Там, звісно, все сильно запущено. Це швидше сотня земельних ділянок, на яких можна відновити заправки. І то 20-30 із них, по деяким селам, навряд чи будуть рентабельними. Але все ж таки це плюс у скарбничку "Укрнафти", — каже Куюн.

Випадок другий. У вересні уряд визначив "Укрнафту" управителем компанії Glusco. Торік мережу з понад 170 АЗС та 6 нафтобаз Glusco було заарештовано та передано АРМА, а та віддала їх в управління "доньці" "Нафтогазу" — компанії Нафтогаз Ойл Трейдінг. Втім угоду з нею в серпні серпні цього року розірвали. Буквально за місяць знайшли іншого управителя – "Укрнафту". "По Glusco "Укрнафті" відійшло 80 АЗС і є ще 25 заправок, які поки що в оренді, але протягом року-півтора, у міру того, як закінчуватимуться договори, поступово повертатимуться", — каже Сергій Куюн.

Не виключено, що вже найближчим часом роздрібна мережа Укрнафти приросте заправками ще однієї мережі — Shell. На початку жовтня Мін'юст подав позов до Вищого антикорупційного суду, вимагаючи стягнути в дохід держави актив із "російським слідом". Як стверджують у Міністерстві юстиції, ТОВ "Альянс Холдинг", яке керує АЗС Shell, має стосунок до підсанкційного Едуарда Худайнатова. Худайнатов є власником "Незалежної нафтогазової компанії" та екс-топ-менеджером "Роснефти". І, за даними Мін'юсту, через свої компанії він постачає паливо на потреби російської оборонки, а також сплачує податки країні-агресору.

Зв’язок з агресором ще треба довести. Структура власності мережі непроста. Майже 100% "Альянс-Холдингу" володіє нідерландська "Цицерон Холдинг Б.В". Більшу частину компанії "Цицерон" (94,7%) зараз контролює Shell Netherlands. ВАКС вже відкрив виробництво (в ньому фігурують, окрім "Альянс Холдингу) також пов'язані з ним компанії Todwick Holdings Ltd, Cicerone Holding B.V. , ТОВ "Рентойл", ТОВ "Альянс-Україна", ТОВ "Альянс Ойл Україна"). До кінця жовтня має пройти кілька судових засідань у цій справі. СП Shell працює в Україні з 2007 року, і тоді Shell належало лише 51% української мережі, а ще 49% контролювала російська компанія "Альянс" Муси Бажаєва. 2014 року її викупив Едуарду Худайнатов. Але основна концентрація відбулася у 2022-2023 роках. То ж цілком ймовірно, що наразі росіян серед власників мережі немає.

Втім, поки що неясно, чим закінчиться ця справа, оскільки, за даними джерела "Бізнес-Телеграфа" на паливному ринку, після позову Мін'юсту до ВАКС, концентрація активів української мережі в материнській Shell прискорилася. "Не виключено, що суд не знайде жодного російського сліду. Хоча, звісно, все може бути", — зазначило джерело.

Мережа Shell налічує 132 станції у 20 областях України. Тобто тільки Glusco та Shell – це більше 200 АЗС по країні. Якщо додати до них 537 заправок, які на сьогодні входять до мережі "Укрнафти" (450 власних та 87 – "Татнафти"), то виходить вже понад 700 заправок практично по всіх областях країни.

У стратегічному плані "Укрнафти прописано збільшення власної мережі у 2024 році до 694 АЗС, а до 2027 року – до 1200. Цього року компанія направить на реконструкцію та модернізацію мережі 3 млрд. гривень.

"Мережа "Укрнафти" здебільшого застаріла, що й зрозуміло, адже за останні 15 років у неї практично нічого не вкладали. За рахунок нових активів частину АЗС конкуруватимуть один з одним. Але це проблеми, що вирішуються, особливо якщо підуть інвестиції", — зазначив Куюн.

Вдвічі більше нафти Коломойського

Але роздрібний бізнес — це лише мала частина майна, яким Укрнафту останнім часом щедро обдаровує держава.

У травні цього року Кабмін передав їй "Укрнафтобуріння", яку раніше забрав у Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюова (у компанії також була частка Павла Фукса та Віталія Хомутинника).

"Укрнафтобуріння" оперує близько 30 родовищами, у тому числі великим Сахалінським у Харківській області. Минулого року видобуток склав близько 700 млн кубометрів газу, це другий результат серед приватних видобувачів після "ДТЕК Нафтогаз" Ріната Ахметова. Прибуток "Укрнафтобуріння" за 2022 рік — 3,8 млрд гривень.

У планах "Укрнафти" – збільшення видобутку нафти вдвічі: з нинішніх 1,5 млн до 3 млн тонн на рік. Нещодавно прес-служба компанії повідомила, що шукає партнерів для розробки 21 родовища нафти і газу. "Йдеться про 10 родовищ на заході та 11 на сході України", — зазначили у прес-службі. Також там уточнили, що йдеться про існуючі родовища із достатніми запасами, але низькими темпами видобутку. Доведені та передбачувані запаси становлять понад 12 млн тонн нафти та 31 млрд кубів газу.

Від майбутніх партнерів компанія чекає на гроші та технології. Заявки від охочих приймаються до 10 січня 2024 року. Раніше Укрнафта заявляла, що вперше за 10 років проведе сейсмологічні розвідувальні роботи на майданчиках близько 180 квадратних кілометрів. У планах також будівництво 30 нових свердловин у наступному році.

Масні перспективи

Чи вистачить усього цього, щоб зробити з "Укрнафти" "монстра"? На паливному ринку вважають, що поки що перспективи створити "український Orlen" дуже примарні.

"Цілком можливо, що на базі "Укрнафти" буде створено вертикально-інтегрований холдинг із власним видобутком та роздрібом. Такий, до речі, колісь уже був, потім Коломойський розтягнув його по закуткам. Щоправда, є слабка ланка – переробка (яка сильно розвинена у того ж Orlen – є заводи у Польщі та Литві – БТ), — каже керівник спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев. — Кременчуцький НПЗ, який держава забрала у Коломойського минулого року, після кількох прильотів навряд чи зможе повноцінно працювати. Частково переробка є, але її для монопольного статусу замало. У воєнний час це, звичайно, секрет, але, зрозуміло, що якщо є видобуток і немає експорту, то кудись ця нафта зникає". Йдеться про "кілька міні-НПЗ". Цю інформацію підтвердили кілька представників мереж АЗС.

"Але, зрозуміло, що поки не закінчиться війна, про серйозну переробку, навіть якщо вдасться суттєво наростити видобуток сировини, годі й говорити. Будь-який НПЗ відразу стане пріоритетною ціллю для ворога. Хіба що в Європі виробництво розміщуватиме", — каже Рябцев.

На роздрібний ринок "Укрнафта", звісно, може отримати вплив. Велика частка у паливному роздробі цілком дозволяє маніпулювати ціною. Як це донедавна робила "приватівська" мережа АЗС ("Авіас", ANP, Sentosa та інші). У найкращі часи до "клубу Приват" входило близько 2 000 заправок. І, навіть якщо оптові ціни на паливо зростали, конкуренти не наважувалися переписувати цінники, поки цього не зробить "Приват".

На "приватівських" АЗС трималися стабільно низькі ціни, що в тому числі забезпечувала "інтеграція" з "Укрнафтою" та Кременчуцьким НПЗ, доки вони перебували у зоні впливу Коломойського. Тепер із мережі "Укрнафти" можуть спробувати зробити "новий Приват", вважає Леушкін.

Сам "Приват" втрачає продажі. Мережа АЗС, які всі звикли вважати "приватівськіми", з початку війни помітно втратила ринкову вагу. На початок 2022 року, ця мережа нараховувала біля 1200 заправок, це при тому, що всього в Україні їх було 6 000. Тобто, "Приват" тримав 20% ринку по роздрібним точкам. По так званим "проливам" було ще більше — біля 30%, а це до 3 млн тонн всіх видів палива на рік. Але останнім часом мережа втратила дуже багато. По-перше, чимало заправок залишилися на окупованих територіях; по-друге, деякі АЗС вийши з-під крила "Привату" і ведуть бизнес самі. По-третє, у Коломойського забрали купу актівів. "Скільки АЗС зараз можна вважати "приватівськими" вам точно ніхто не скаже. Приблизно — десь 700. Але втрачали й інші мережі. На ринку зараз працює біля 4 000 АЗС. Тобто, доля "Прівату" по заправках — приблизно 17%. Але сильно впали проливи: всі мережі продають приблизно 6 млн тонн на рік, частка "приватівських" АЗС оціночно складає не більше 10%", — каже Рябцев.

Але заправок, які зараз є в "Укрнафти", поки недостатньо для "монополізації ринку". Якщо вони знизять ціни навіть на п'ять гривень за літр, особливої погоди на ринку це не зробить, а збитки для держкомпанії будуть колосальні, — каже Куюн. "Більш-менш помітна сітка — це хоча б тисяча-півтори АЗС, але не будь-яких, а "правильних" — у хороших місцях, з грамотною концепцією. Ну і, зрозуміло, потрібний доступ до недорогого ресурсу", — зазначає Леушкін.

Навіть якщо "Укрнафта" реалізує свої плани, і збільшить власну мережу ще на 200 АСЗ наступного року, це буде мало. А 1200 заправок (без урахування мереж, переданих в управління) у держкомпанії, згідно з фінпланом, може з'явитися лише до 2027 року.

Щоправда, на ринку шепочуться, що "на користь "Укрнафти" можуть відійти великі сітки приватівських АЗС, зокрема "Авіас" та ANP". "Як це можна зробити, ми нещодавно побачили на прикладі мережі "Авантаж 7" — половину їхніх заправок просто позбавили ліцензій на роздрібну торгівлю, зрозуміло, що працювати вони не змогли", — говорить Леушкін.

На початку жовтня 53 АЗС мережі "Авантаж 7" припинили працювати через те, що ДПС анулювала їхні ліцензії на роздрібну торгівлю. Причиною стало нібито ухилення від податків. При цьому в самому "Авантажі" заявили, що їх таким чином карають на низькі ціни на паливо (у мережі справді продають дешево, і на багатьох заправках постійно шикуються черги).

Але все одно, як вважає Куюн, найближчими роками "Укрнафта" навряд чи зможе суттєво впливати на ринок, тим більше, що навіть мережа, що в неї є, неефективна, застаріла, її потрібно упорядковувати й модернізувати.

Втім, заправники не відкидають, що держава може "піти далі", і включити "інші методи". "Наприклад, що заважає субсидувати держкомпанію з бюджету, якщо раптом ситуативно потрібно надавати на ринок", — говорить Леушкін. Поки що подібні припущення — не більше ніж припущення. "Укрнафта", навпаки, має збільшити відрахування до держбюджету. Але як події розвиватимуться далі, питання відкрите.

"Державі також доведеться постійно тримати на контролі та питання можливого "схематозу". Такі ризики, як свідчить практика, є", — каже Куюн.

Тим більше, що з урахуванням нинішніх активів, "Укрнафти" стає одним із найбільш ласих об'єктів держвласності.