"Розширити" морські шляхи: фахівець розповів про можливості відправки вантажів з портів України

Ректор Одеського інституту морегосподарства і підприємства Олександр Яценко розповів, як можна "розширити" морські шляхи для транспортування вантажів з портів України.

Під час брифінгу в медіацентрі "Україна-Одеса" фахівець наголосив, що наразі йдеться не тільки про експорт збіжжя та його транспортування, зокрема до Африканського континенту для населення, що потерпає від голоду. Яценко зауважив, що після того, як Росія відмовилась від участі в "зерновому коридорі", Україна започаткувала власний проект безпечного доступу до портів північно-західної частини Чорного моря.

"Це наша власна ініціатива у співпраці з румунами, з болгарами, з міжнародними інституціями. Вона має свої властивості, свої пропускні можливості та свої інструменти управління", - сказав він. За його словами, дуже визначною подією було те, що великі страхові корпорації погодилися страхувати ризики такого плавання за новим маршрутом.

"Зерно - вже не єдине, вже є заходи танкерів під харчові олії, заходи контейнеровозів. Таким чином, наш власний формат розширення можливостей морського доставлення зовнішньоекономічних вантажів ширший, ніж просто "зернова угода", - наголосив Яценко.

Він додав, зараз дунайські порти працюють на експорт і на імпорт різних вантажів - це найбільш безпечний шлях для торгівлі з європейськими країнами.

"Ворог знає, що основний потік вантажів для нас надходить на дунайські порти й від нас слідує також через них, тому він хоче зруйнувати нашу інфраструктуру. Попри обстріли, ми продовжуємо працювати", - підкреслив Яценко.

За словами науковця, через обстріли росіян Україна втратила понад 300 тисяч тонн збіжжя, але все одно ризик себе виправдовує, тому що є можливість відвантажувати мільйони тонн зерна.

На його думку, при транспортуванні вантажів також можна скористатися Сулинською протокою, яка виходить в територіальних водах Румунії. Ще один альтернативний шлях - перевезення українського збіжжя річковими баржами не тільки Українського Дунайського пароплавства, а й засобами інших аналогічних підприємств, які знаходяться на річці Дунай.

Ректор інституту впевнений, що зараз фрахт обійдеться дешевше через певну особливість рівня води вздовж Дунаю, що впливає на нюансі ведення бізнесу в інших країнах Подунав'я.  

"Цікаво, що дунайські пароплавства всіх країн об'єднані так званою Дунайською комісією. І є спільні умови використання барж, де містяться вантажі, та буксирів. Є можливість за певними умовами "перекидати вантажі" із сербських портів…", - розповів Яценко.

Річка Дунай: що треба знати

Це друга по протяжності й повноводності річка у Європі, найдовша в Європейському Союзі. Її довжина - 2850 км, площа басейну - 817 тисяч кв. км. Починається в горах Шварцвальда у Німеччині. Дунай протікає територією або є кордоном десяти держав: Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, України та Молдови.

Проходить через такі столиці Центральної та Південно-Східної Європи, як Відень, Братислава, Будапешт і Белград. Крім цих десяти країн у басейні Дунаю знаходяться ті чи інші території ще дев'яти європейських держав (Швейцарія, Італія, Чехія, Польща, Словенія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Албанія та Північна Македонія), тому Дунай часто називають "інтернаціональною річкою". Вона впадає у Чорне море, утворюючи дельту на кордоні Румунії та України.

Експорт зерна з України через Румунію

Нагадаємо, 13 жовтня стало відомо, що Румунія дозволить імпорт зерна з України. Влада Румунії затвердила постанову, що регламентує імпорт чотирьох видів української агропродукції. Ідеться про пшеницю, кукурудзу, соняшник і сою. Але це можливо лише на підставі ліцензії, отриманої від Міністерства сільського господарства Румунії.

Згодом стало відомо, що Румунія вдвічі збільшить транзитний коридор для експорту українського зерна - до чотирьох мільйонів тонн. Йшлося, що Румунія затвердила умови українського імпорту зерна, бо зрозуміла, що українське зерно не становить загрози для неї та інших європейських країн.