Фінансовий моніторинг ПЕП: що це таке і чому навколо нього стільки галасу

На вимогу Євросоюзу та МВФ Верховна Рада ухвалила законопроект №9269 про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (далі – ПЕП, від англ. Politically exposed persons, PEP). Тепер колишні та діючі депутати, чиновники і держслужбовці будуть стикатися з посиленим фінансовим контролем з боку банкових установ протягом усього життя.

В суспільстві, і особливо серед тих, хто отримав статус ПЕП, новація викликала бурхливу реакцію, адже, як це часто буває, в ході інтеграції в українську систему європейські механізми зазнають суттєвих змін і перетворюються на фарс з елементами порушення прав людини. Так сталося і цього разу.

"Телеграф" з'ясовував, що не так з новим "антикорупційним" законом і які наслідки матиме його впровадження.

Хто такі ПЕПи і що їм "загрожує"

Ухвалення закону про фінансовий моніторинг ПЕПів було однією з ключових умов початку переговорів щодо членства України в ЄС та перегляду програми розширеного фінансування та співпраці України з МВФ.

Документ у другому читанні підтримали 276 нардепів, чим "обмежили самих себе в тих чи інших фінансових операціях і обтяжили додатковим фінмоніторингом фактично довічно", заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев.

Згідно з українським законодавством, політично значущими особами вважаються:

• президент, прем’єр-міністр, члени Кабміну та їхні заступники;
• керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом України, заступники цього керівника;
• керівник та заступники керівника Держуправління справами;
• керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії "А";
• секретар та заступники секретаря РНБО;
• народні депутати;
• голова та члени правління Нацбанку, члени Ради НБУ;
• голови та судді КС, ВС, вищих спеціалізованих судів;
• члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
• генеральний прокурор та його заступники;
• голова СБУ та його заступники;
• директори НАБУ, ДБР і БЕБ та їхні заступники;
• голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голова та члени Антимонопольного комітету України, голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, голова та члени Рахункової палати, голова та члени ЦВК, голови та члени інших державних колегіальних органів;
• надзвичайні й повноважні посли;
• начальник Генштабу – головнокомандувач ЗСУ, командувачі Сухопутних військ ЗСУ, Повітряних сил ЗСУ, Військово-Морських сил;
• державні службовці, посади яких належать до категорії "А": державний секретар Кабміну та його заступники, державні секретарі міністерств; керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабміну, та їхні заступники;
• керівники державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів СБУ, голови та судді апеляційних судів;
• керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50%;
• члени керівних органів політичних партій.
• члени сім'ї державних діячів та їхні найближчі родичі.

Після того, як новий закон про ПЕПів набере сили, усі громадяни, котрі підпадають або за час своєї професійної діяльності у минулому підпадали під цей перелік, будуть внесені банками до категорії клієнтів, яких за замовчуванням відносять до високоризикових.

Коли державний діяч, член його сім’ї або пов’язана з ним особа вирішить відкрити рахунок у банку або зареєструвати нове майно, працівник установи повинен буде перевірити джерело походження його коштів, а також отримати дозвіл керівництва на встановлення ділових відносин із таким клієнтом.

Моніторингові заходи щодо ПЕПів є обов’язком не лише банків, а й інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу: страховиків, платіжних організацій, поштових операторів, аудиторів, бухгалтерів тощо.

Належність особи до числа ПЕПів перевірятимють через реєстр НАЗК, безкоштовний реєстр pep.org.ua, комерційні ресурси, а також міжнародні комерційні бази, наприклад, World Check.

Порушення вимог щодо належної перевірки та виявлення PEP передбачає накладення штрафу до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 204 тис. грн.).

Реакція ПЕПів на новий статус

Попри те, що як мінімум 276 народних депутатів добровільно згодились на довічний моніторинг своїх статків та фінансових операцій, сотні інших громадян (в тому числі – достатньо відомих у різних галузях людей), що раптом отримали статус ПЕП, не зраділи такому соціальному "навантаженню".

Зокрема, відомий український журналіст і публіцист Вахтанг Кіпіані заявив, що не має жодного стосунку до ПЕПів, проте через недосконалість українських законів тепер буде змушений доводити це у суді і мати проблеми з банками.

В схожій ситуації опинився й експерт в галузі конституційного права, екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера. За його словами, держава вже вдруге накладає на нього обмеження у вигляді фінмоніторингу (вперше це сталося також вже після звільнення з публічної служби), що виглядає досить іронічно, з урахуванням персональних санкцій, введених проти юриста на території рф.

"В документах ЄС нема вимоги щодо впровадження в Україні пожиттєвого статусу ПЕПа. Ба більше, такої вимоги нема в жодній європейській державі. Так, є певні строкові статуси, наприклад, 12 місяців у Польщі або ж – максимальний строк – 5 років у Канаді. Пожиттєвого нема ніде. Виникає запитання: чому представники уряду під час переговорів про інтеграцію України в ЄС взяли на себе такі зобов'язання і висловили ініціативу з впровадження його у нас? Цей закон не є конституційним і не відповідає міжнародним стандартам прав людини. Чому громадянин, який 1994 року три місяці відпрацював на держслужбі в якомусь органі, повинен тепер до кінця життя стикатися з перевірками?", – каже юрист в коментарі "Телеграфу".

Ще одне принципове питання – це зворотна дія закону, адже статус ПЕП присвоюється і тим, хто перебував на держслужбі і звільнився з неї до ухвалення норми. За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Якщо з накладеними в результаті перевірки ПЕПа банком обмеженнями сперечатися у суді ще можна, то оскаржити сам закон буде вкрай складно, каже юрист. Напряму́ звертатися до Конституційного суду може дуже обмежений перелік суб'єктів, тоді як пересічним громадянам для цього потрібно пройти усі ланки судів загальної юрисдикції. Втім, залишається можливість звернення до Європейського суду з прав людини, адже за словами Андрія Магери, нововведення має ознаки дискримінації.

"Це популізм чистої води. Якщо хтось дійсно хоче боротися з корупцією, треба почати з елементарного. Запровадити загальне декларування доходів усіх повнолітніх громадян України, щоб всі подавали декларації про доходи і майновий стан. І тоді не виникне необхідності у топ-чиновників записувати своє майно на водіїв, секретарів і далеких родичів. Всі будуть "просвічені", – каже юрист.

Контраргументи фінансистів і чиновників

Із закидами щодо неконституційності та унікальності нового закону не погоджується голова комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За словами посадовця, принцип "once pep-forever pep" використовується у США, ЄС, Канаді та більшості цивілізованих країн світу.

У питанні строковості йдеться про обмежений час підвищеного ризику для таких осіб, каже нардеп. В Україні цей строк обмежений 12 місяцями. Протягом цього часу до клієнта будуть застосовувати підвищені заходи фінансового моніторингу. Після 12 місяців, на розсуд банку, ПЕПа можуть перевести на середній або низький рівень ризиків, тоді як пожиттєвість статусу ПЕП є нормою 24-ї директиви ЄС.

Крім того, Данило Гетманцев запевняє: новація не підпадає під вимогу незворотності дії закону у часі.

"Це визначення в законі певного статусу, який є передумовою для підвищеного фінансового моніторингу. Жодних нових обов'язків не покладається, жодної відповідальності, жодних додаткових обтяжень. Просто громадянин стає суб'єктом цих відносин. І у фактах банківського моніторингу до нього може бути застосований підвищений фінансовий контроль. Закон діє просто для відповідної категорії осіб, а не з метою притягнення їх до чогось", – каже посадовець в коментарі "Телеграфу".

На шквал критики з боку суспільства та деяких колег у своєму Telegram-каналі відповів і нардеп Ярослав Железняк.

Цікаво, що експерти в галузі фінансів також сприйняли новацію досить тепло. За словами виконавчого директора фінансової компанії Activitis Ірини Попової, підхід довічного статусу відповідає міжнародній практиці та рекомендаціям міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ), грунтуючись на позиції того, що колишній ПЕП, навіть якщо формально перестає виконувати функції державного діяча, може продовжувати суттєво впливати на органи влади та керівних осіб держави.

"Перелік ПЕП дійсно великий, але, як правило, це не високоризиковий клієнт для установи. Нацбанк у вересні 2023 року унормував окремі питання застосування особливого, навіть делікатного, ризик-орієнтованого підходу до осіб, які є ПЕП та є клієнтами небанківських фінансових установ. Для банків аналогічні правила діють ще з червня 2023 року", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Відповідно до цих правил, установи:

▪️ можуть не встановлювати джерела статків ПЕП, якщо обсяг фінансових операцій, які здійснює ПЕП через установу, не перевищуватиме 400 тисяч гривень (еквівалент) за місяць;

▪️ встановлювати клієнтам, які є ПЕП, обґрунтований рівень ризику і не відмовляти таким клієнтам, якщо нема підстав;

▪️ бути готовими понести відповідальність за неналежне застосування до клієнтів ПЕП ризик-орієнтованого підходу, навіть за встановлення їм необґрунтованого рівня ризику та/або вжиття щодо них непропорційних заходів.

Тому, виходячи із вказаних вимог регулятора, установа не готова буде йти на зловживання в роботі із ПЕП в ключі необґрунтованих вимог щодо надання фінансових послуг, каже Ірина Попова.

"Такий резонанс навколо змін закону здебільшого створили емоції та їхні відголоски, пов'язані з невдалим особистим чи взятим з публічного джерела, часто гіперболізованим, досвідом обслуговування в установі. Питання довічного статусу ПЕП не нове. Питання зворотної дії в часі норми закону, безумовно, повинне стати предметом дослідження Конституційного суду. При цьому варто зазначити, що на практиці основна частина ПЕП вже проходила всі необхідні додаткові процедури належної перевірки в установі та надавала, у разі необхідності, документи", – зазначає експерт.