Китайські надії путіна: чи судиться їм здійснитися і чи домовляться Байден і Сі Цзіньпін

Російський диктатор володимир путін вперше здійснив закордонний візит поза рамками пострадянського простору з моменту видачі в березні 2023 року ордера на його арешт Міжнародним кримінальним судом у Гаазі. путіна, який став ізгоєм у західному світі, зволів запросити для участі в III Міжнародному форумі "Один пояс — один шлях" голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін.

Експерти проаналізували для "Телеграфу" китайський вояж путіна в ракурсі російсько-української війни. Йшлося також про перспективи зустрічі американського та китайського лідерів, яка може відбутися у листопаді.

Путінські плани та китайська реальність

Директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. Мечникова Володимир Дубовик, який викладає і в США, розмірковує:

"Думаю, це черговий раунд спроб рф переконати Китай надати їй більш істотну підтримку. Поки Пекін поводився досить обережно. Не виключено, що на тлі розширення асортименту зброї, яку країни Заходу передають Україні, позиція Пекіна зміниться".

На думку експерта, на тлі стабілізації лінії фронту свіжа допомога може допомогти одній із країн. Він не виключає також, що путін хотів би приєднати Сі до нових спроб укласти мир на умовах Москви.

На думку глави Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, ексчлена української делегації у Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Сергія Гармаша, важко зараз робити висновки за підсумками путінського наскоку до Китаю, тому що часто, ймовірно через труднощі перекладу, китайці дезавуюють свої ж гучні заяви.

"Як було з фразою про "безмежну дружбу" КНР з рф, на яку багато хто звернув увагу під час березневого візиту Сі Цзіньпіна до Москви. Виявилося, що "безмежна дружба" має якусь межу. І купувати в росії більше газу, ніж йому треба, робити спільні проєкти, які йому не цікаві, Китай не має наміру. Наразі знову звучали якісь позитивні для росіян заяви з Пекіна. Але наскільки безмежною буде підтримка росії з боку Китаю — сказати складно, адже він зацікавлений в ослабленні росії, зокрема війною в Україні, та переслідує завжди виключно свої прагматичні цілі, у тому числі у торгівлі", — пояснює експерт.

Він зазначає, що показовим у цьому сенсі є нещодавній випадок, коли КНР відмовилася купувати російську електроенергію за завищеними цінами.

"Тут, швидше, слід говорити не про певний стратегічний союз між Китаєм і росією, а про використання останньої КНР у своїх геополітичних інтересах, — вважає Сергій Гармаш. — Думаю, зараз для Китаю — дуже сприятливий момент для переговорів з путіним. Мало того, що на нього є ордер на арешт від МКС, так ще й нещодавно Парламентська Асамблея Ради Європи закликала ЄС не визнавати легітимність путіна після виборів у росії 2024 року".

Тобто, продовжує експерт, якщо путін, альтернативи якому росіяни, схоже, не бачать, не буде визнаний Заходом, йому доведеться спиратися тільки на Схід, на частину Глобального Півдня. І тут Китай отримує ще більш серйозні важелі впливу на рф, ніж зараз. Адже путін ще більше залежить від Пекіна, якому це вигідно.

"І в цьому сенсі дуже цікаві майбутні переговори Байдена з Сі, які можуть відбутися в листопаді, — вважає Сергій Гармаш. — У принципі, росія може стати там одним із предметів торгів. Але, схоже, поки ситуація не дозріла до того, щоб Китай серйозно втручався в російсько-українську війну, швидше за все, він продовжить помірковано підтримувати Росію, як робив це з початку її вторгнення в Україну, сподіваючись, що ця війна ще більше виснажить і послабить і Росію, і Захід, що є корисним для КНР. Найближчим часом очікувати зміни політики Пекіна не доводиться".

На думку експерта, навіть якщо якісь осередки напруги в результаті переговорів Байдена з Сі вдасться зняти, це швидше буде їхнє дипломатичне гасіння. А природні розбіжності США та КНР нікуди не подінуться, продовжуючи заглиблюватись.

Сі вичікує, путін благає, Байден зондує

Політолог-міжнародник, політичний експерт аналітичного центру "Фонд громадянської дипломатії" Георгій Кухалейшвілі не думає, що візит путіна до Китаю варто пов’язувати з виходом росії з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

"З моменту підписання в 1996 році цей документ не ратифікувала необхідна кількість держав для його набуття чинності. Тому жест росії не має якогось практичного значення. Швидше — чергова спроба нагнати остраху на західних партнерів і дати зрозуміти, що режим путіна ставить себе вище міжнародного права і робитиме те, що вважатиме за потрібне, всупереч правовим нормам та обмеженням. Можливо, цим росіяни дають зрозуміти, що вони збираються поглиблювати розробку ядерної зброї.

Щодо надання Україні американських ATACMS, то переговори про це велися давно — і росіяни, напевно, розглядали варіант їхньої передачі ЗСУ. Не думаю, що саме ця подія стала приводом для візиту з огляду на те, що про затяжну війну першими заговорили у кремлі. Цілком логічно, що Україна домагатиметься надання високоточної зброї західного виробництва, щоб вибити росіян з окупованих територій у міру затягування конфлікту", — зазначає експерт.

Коментуючи спілкування Сі Цзіньпіна з путіним, Георгій Кухалейшвілі зазначає, що китайський та російський лідери обговорили питання торгівлі, фінансів, співробітництва у політичній сфері, торкнулися теми війни в Україні.

"З огляду на те, що путін не став вдаватися в деталі розмови і навіть підкреслив, що обговорював з китайським лідером наодинці конфіденційні питання, ймовірно, йшлося про сфери, які можуть нашкодити міжнародному іміджу Пекіна і погіршити відносини з Заходом. Думаю, що путін виступив у ролі прохача, а Сі Цзіньпін — як старший партнер, який може отримати свою вигоду в обмін на певну допомогу країні-ізгою", — зазначає експерт.

Він припускає, що Китай може сприяти постачанню в росію товарів і технологій подвійного призначення, мікросхем, процесорів, які підприємства росії можуть використовувати у виробництві ракет.

"У стратегії про розвиток китайсько-російських відносин до 2030 року, яку путін згадав на пресконференції, основний акцент якраз на зміцненні торгівлі, розвитку нових маршрутів, транспортних коридорів між росією та Китаєм. Вони хочуть вплести схеми "паралельного імпорту" (так в Росії називають контрабанду і контрафактні постачання заборонених товарів і технологій. — Ред.) в контекст співпраці росії та КНР в межах ініціативи "Один пояс — один шлях". Також росії потрібні гроші на довгу війну з Україною в умовах санкцій — і Китай може виступити як кредитор. Можна говорити про те, що росія переорієнтується на КНР, прагнучи компенсувати ті втрати у відносинах з ЄС, які спричинили санкції", — пояснює експерт.

Китаю, за його словами, це також вигідно, тому що натомість він може попросити необмежений доступ до російських ресурсів.

"У згаданій стратегії якраз наголошується на співпраці у сфері нафти і газу, на кооперації прикордонних регіонів росії та Китаю, — продовжує Георгій Кухалейшвілі. — Загалом же візит говорить про те, що москва і Пекін продовжують протиставляти себе Заходу в рамках БРІКС (міждержавне об’єднання, союз п’яти держав — Бразилії, росії, Індії, Китаю, Південно-Африканської Республіки, яке незабаром може розширитися шляхом прийняття інших членів) і ШОС (Шанхайська організація співробітництва, куди входять на даний момент Китай, росія, Казахстан, Таджикистан, Киргизія, Узбекистан, Індія, Пакистан, а з 4 липня 2023-го ще й Іран) і формуватиме окремий полюс впливу разом з країнами Глобального Півдня. В обмін на китайську підтримку, росія буде підтримувати всілякі рухи Сі Цзіньпіна, зокрема зусилля щодо приєднання Тайваню".

Експерт акцентує, що якщо Сі Цзіньпін надасть путіну фінансову допомогу та технології для підтримки на плаву російської економіки, то війна затягнеться, а москва намагатиметься змором змусити Україну та Захід розпочати переговорний процес про мир на умовах росії, зберігаючи за собою захоплені території. Що, зрозуміло, нам неприйнятно.

Розмірковуючи про перспективи зустрічі лідерів КНР та США, співрозмовник "Телеграфу" висловив сумнів, що Сі Цзіньпін домовлятиметься з Джо Байденом про щось глобальне та довгострокове. Хоча б тому, що термін каденції останнього спливає наступного року.

"Швидше за все, Китай дочекається результатів президентських виборів у США в листопаді 2024 року, а вже потім ухвалюватиме рішення — яким чином переглядати відносини з Вашингтоном і чи варто це робити в принципі. Не думаю, що на нас чекає розворот американо-китайських відносин на 180 градусів. Американців явно турбують зближення КНР з Іраном і росією, питання Тайваню, перспективи торговельно-економічних відносин. Штатам не вигідно формування глобального російсько-китайського тандему із сателітами з країн Глобального Півдня.

Тож Байден, швидше, хоче прозондувати ґрунт, — прогнозує Георгій Кухалейшвілі. — Водночас китайська економіка сьогодні переживає не надто сприятливі часи. У КНР зростає кількість безробітних, банкрутують будівельні компанії, спостерігається спад виробництва. У таких умовах авторитарні режими починають думати про маленькі переможні війни або вдаватися до інших авантюр заради відволікання суспільства від проблем. Тому Китай разом із росією так активно спекулюють на темі західної загрози".