Нульовий пацієнт: коли наука вперше зіткнулася з вірусами і чим це закінчилося

На сьогодні середньостатистичну людину щодня оточують сотні вірусів, більшість з яких давно вивчені вздовж і впоперек наукою. І хоча деякі їхні представники раз у раз опиняються на слуху, мало хто замислюється про те, коли вчені вперше познайомилися з вірусами. Ці мікроскопічні винуватці застуди, грипу та багатьох інших захворювань існують уже давно. Однак офіційно вони були ідентифіковані дослідниками лише трохи більше століття тому, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Наша історія починається наприкінці XIX століття з тютюнових рослин. У 1876 році німецький учений Адольф Маєр помітив щось дивне. Рослини тютюну хворіли на загадкову хворобу. Він подумав, що це може бути спричинено бактеріями або грибками, але не зміг знайти жодних доказів на користь цієї теорії.

Важливий ключ до розгадки з'явився 1892 року. Ботанік Дмитро Івановський помітив, що хвороба тютюну поширюється навіть тоді, коли сік зараженої рослини фільтрується для видалення бактерій. Це був серйозний натяк на те, що причина хвороби набагато менша, ніж бактерії.

У 1898 році голландський учений Мартінус Бейерінк заглибився у вивчення результатів, отриманих Івановським. Він упевнено заявив, що хвороба викликається не бактеріями. Замість цього він ввів новий термін "вірус" для позначення цього загадкового збудника. Ця назва прижилася, і почалися пошуки інших вірусів.

Незабаром дослідники виявили, що деякі захворювання тварин, як-от ящур у корів і жовта лихоманка в людей, також викликаються цими "невидимими" винуватцями, здатними проходити через фільтри бактерій. На особливу увагу заслуговує той факт, що жовта лихоманка у людей була викликана вірусом, оскільки це було перше підтверджене захворювання людини, пов'язане з вірусом. Це відкриття стало результатом кропіткої роботи таких учених, як Волтер Рід і Джеймс Керролл.

Однак, незважаючи на ці відкриття, існувала проблема: ніхто не зміг "побачити" вірус. Це вдалося зробити лише 1931 року, коли було винайдено новий потужний інструмент — електронний мікроскоп. І вгадайте, якому вірусу випала честь стати першим візуально зафіксованим? Правильно, наш старий знайомий вірус із тютюнових рослин.

Ще одна знаменна подія сталася в 1950-х роках, коли Розалінд Франклін, геніальна учена, за допомогою рентгенівських методів пролила світло на структуру вірусу тютюнової мозаїки. Вона показала, що вірус являє собою одноланцюгову молекулу РНК. Методи Франклін зіграли вирішальну роль і в розумінні структури ДНК, відкриття якої часто пов'язують із Джеймсом Вотсоном і Френсісом Кріком. Однак інструментальну роль Франкліна не можна не визнати.

Отже, що ж ми дізналися за ці роки про віруси? Більшість із них досі є загадкою для наукового світу. Вони не можуть розмножуватися і жити самостійно, як бактерії. Для їхньої життєдіяльності необхідна жива клітина. Ця унікальна особливість викликає суперечки: чи дійсно віруси "живі"? Хоча вони побудовані на основі ДНК або РНК, які є основоположними компонентами життя, у цьому питанні ще немає однозначної відповіді.

Незалежно від суперечок, одне можна сказати точно: віруси, здатні як спантеличувати, так і руйнувати, зіграли вирішальну роль у формуванні нашого розуміння біології. І поки наука рухається вперед, хто знає, які нові секрети відкриють ці крихітні "живі" істоти?

Раніше Фокус писав про те, що вченим вдалося знайти Ахіллесову п'яту у Covid-19. Вчені зафіксували незвичайний зв'язок між методами поширення звичайного грипу і вірусу SARS-CoV-2, тим самим проклавши шлях до створення ефективних ліків для боротьби з майбутніми спалахами.

Також Фокус писав про те, чи загрожує новий штам коронавірусу, названий Пірола, черговою пандемією людству. Пандемія Covid-19 завершилася вже давно, але вірус, що мутує знов і знов, досі не послаблює свою присутність, вкотре явивши на світ потенційно небезпечний варіант.