Пенсіонерів та декретниць повертають на роботу: дефіцит кадрів змушує компанії експериментувати

Вакансій більшає. За розрахунками Центру економічних стратегій, український ринок праці наблизився до показників 2021 року. Кількість вакансій досягла максимуму з моменту повномасштабного вторгнення. Це 85% від показників спокійного 2021 року. У вересні на work.ua було розміщено близько 106 000 пропозицій роботи. Це на 3% більше, ніж у серпні.

Претендентів меншає. Їхня активність більш ніж на 20% нижча, ніж минулого року, і на 24% — ніж у 2021-му. Про дефіцит робочих рук говорять і роботодавці, з якими поспілкувався "Бізнес-телеграф". Людей не вистачає настільки, що компанії вже увімкнули "план "Б" і шукають робітників не лише на ринку праці, а й у "резерві".

"Бізнес-Телеграф" дізнавався, як компанії вирішують кадрові проблеми.

Куди зникли люди

Більшість роботодавців, з якими поспілкувався "Бізнес-Телеграф", говорять про кадровий дефіцит, який "наростає з кожним днем".

Висококласних фахівців завжди не вистачало. Але вторгнення цю ситуацію погіршило. "По-перше, мобілізація. По-друге, збільшився прошарок тих, хто працює за принципом "тяп-ляп і бігом за кордон". У нас на сьогодні залишився кістяк верстатників, а що буде далі – питання відкрите", — каже керівник деревообробного підприємства ВГСМ (Львівська область) Ірина Мацепура. Тобто, крім мобілізації, причина кадрового голоду, на її думку, "біженці-заробітчани", які шукають, де краще. Вони то повертаються додому й влаштовуються на роботу тут, то знову вирушають у мандри.

І все ж головна проблема — мобілізація. "На жаль, активізація мобілізації лише посилює нестачу робочих рук. Девелопери не вперше стикаються з дефіцитом кадрів, але зараз ситуація, мабуть, найсерйозніша. За даними столичних забудовників, чисельність співробітників, які з початку повномасштабного вторгнення стали до лав ЗСУ, становить від 25% до 60% від загальної кількості співробітників-чоловіків", — говорить директор з управління персоналом компанії Alliance Novobud Олександра Качан. При цьому потреби у працівниках, за її словами, тільки зростають, тим більше що з осені почалося пожвавлення на будівельному ринку. Найзатребуваніші і найдефіцитніші — представники робітничих професій, а також інженери та проектувальники.

Схожа ситуація і в інших галузях. "Мобілізують масово, дуже складно забронювати співробітників, навіть якщо вони є стратегічно важливими для бізнесу. В один день може з'явитися одразу кілька порожніх робочих місць і їх потрібно терміново заповнювати, а з цим є складнощі. Плюс через "страшилки" про мобілізацію люди просто не хочуть офіційно влаштовуватися до штату, тому що вони відразу ж стають "помітними" для військкоматів (підприємства зобов'язані подавати списки військовозобов'язаних співробітників)", — каже голова концерну "Ярослав" (до нього входять кілька трикотажних та швейних фабрик та Київський макаронний завод) Олександр Барсук.

Мобілізація справді стала для бізнесу великим випробуванням, оскільки планування стало неможливим. "Люди йдуть на фронт, спонтанно з'являються вакансії, іноді десятки чи сотні, і бажано заповнити їх максимально швидко, що у нинішніх реаліях зробити практично нереально", – зазначив керівник Інституту професійних кваліфікацій при Конфедерації роботодавців Родіон Колишко.

На "АрселорМіттал Кривий Ріг" мобілізовано понад 2600 співробітників. "Є ключові позиції, на які ми беремо заміну. В першу чергу пропонуємо їх працівникам підприємства — надаємо можливість розвиватися та заробляти більше. Але є й такі, які зберігаються як вакантні до повного відновлення роботи всіх підрозділів (зараз 12 000 спеціалістів працює в режимі повного дня, частина — у вимушеному простої)", — відповіла прес-служба компанії на запит БТ.

Є і інші причини сплеску зростання вакансій. "Кількість вакансій зростає через те, що робочі місця масово порожніють. Плюс з осені цей процес наклався традиційний сезонний чинник. Хоча в країні і йде війна, бізнес все ж таки працює, хтось розширюється, з'являються нові проекти. Але нових вакансій цього року у 2,5 рази менше, ніж, приміром, 2021-го. Це говорить про те, що пропозиція на ринку генерується насамперед "старими" робочими місцями, які звільняються через мобілізацію та плинність персоналу", — пояснив Колишко.

І нові, і "старі" вакансії зараз справді заповнюються з великими труднощами. Причин багато. Це та ж мобілізація, масовий відтік біженців за кордон, небажання чоловіків призовного віку влаштовуватися працювати офіційно тощо. "Зараз у гострому дефіциті будівельники, водії, спеціалісти з логістики, працівники сфери обслуговування, лікарі, вчителі. Як бачимо, частина цих спеціальностей традиційно "чоловіча" і по ній дуже сильно б'є мобілізація. Важко підраховувати кількість резюме від фахівців, яких на ринку праці зараз просто немає", — каже Колишко.

Офісний персонал, маркетологи, рекламісти, бухгалтери та інші часто, навпаки, не можуть знайти роботу. Хоча висококласні фахівці затребувані і у цих сегментах.

Пенсіонери, інваліди, студенти, матусі

Бізнес вже почав "кадрові експерименти". "Підприємство не може просто зупинитися, бо нема кому працювати. Потрібно шукати людей. Ми прибрали на якийсь час високотехнологічне обладнання з деяких цехів, і повернули старе. А разом із ним і працівників-пенсіонерів, які вміють на ньому працювати", — каже Олександр Барсук із концерну "Ярослав".

Пенсіонери стали привабливими робітниками для багатьох компаній. "Ми за рахунок пенсіонерів закриваємо основні кадрові потреби. Люди погоджуються працювати, незважаючи на невисокі зарплати, до того ж щодо них немає ризиків мобілізації", — говорить і керівник комунального підприємства "Тепловик" (Хмельницька область) Олександр Душенко.

Компанії раптом зрозуміли, що багато хто з пенсіонерів ще сповнений сил і готовий викладатися на роботі на 100%. До того ж їхні зарплатні апетити нижчі, ніж у молодших претендентів, оскільки пенсіонери отримують ще й пенсії, і в результаті готові працювати навіть за мінімалку.

Зросла кількість роботодавців, які залучають людей з інвалідністю. Згідно із законодавством, компанії зобов'язані приймати до штату певну "квоту" інвалідів, держава дає пільги з податків за працевлаштування таких людей. Але донедавна бізнес не поспішав оформляти українців з інвалідністю до штату.

Тепер тенденції змінюються.

"Багато компаній беруть на роботу людей з інвалідністю, закриваючи таким чином частину потреб у персоналі. В Україні таких громадян вже близько 3 млн. Багато хто хоче і може працювати, це той резерв, який бізнес залучатиме і надалі", — зазначив Колишко. Інші дивляться на молодь непризовного віку. За словами Олександри Качан, в Alliance Novobud покладають великі надії на молодих спеціалістів, а також на ветеранів, які повертаються з фронту.

Деякі компанії готуються викликати на роботу жінок із декретних відпусток. "Зараз Конфедерація та Федерація роботодавців, представники підприємств ведуть переговори з місцевою владою щодо можливості поновлення роботи дитячих ясел. Їх можна відкривати там, де є промислові зони, компанії готові забезпечувати транспортне сполучення. Все ж таки три роки декретної відпустки — це багато, особливо у війну. Деякі жінки готові виходити на роботу раніше", — каже Родіон Колишко.

Ясла в Україні давно не працюють. Раніше дітей у ясла можна було оформити з 8-9 місяців, тоді як у звичайні дитсадки їх беруть з 3 років, у крайньому випадку як виняток можуть прийняти з 2,5 років.

Що буде із зарплатами

За логікою, якщо на ринку так гостро не вистачає фахівців, наступним етапом має стати зростання зарплат.

Чи готові роботодавці платити більше? Не всі. "Підвищення зарплат у приватному секторі йде не систематично і часто не перекриває навіть інфляцію", — зазначив голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. Родіон Колишко додає, що багато компаній поступово підвищують зарплати, але не суттєво – на 5-10%.

В будівництві невелике зростання є. Олександра Качан каже, що загалом у галузі зарплати поки що лише "вирівнялися" після спаду у 2022 році. "З березня 2023 року, коли вдалося перезапустити роботу всіх ланцюжків будівництва, рівень оплати тих, хто будує та продає житло, вирівнявся. З вересня спостерігається активізація на ринку новобудов, і це відбивається на рівні зарплат тих, хто отримає від виробітку", — розповіла вона.

Деякі компанії підвищують оклади суттєвіше. Барсук зазначає, що в концерні "Ярослав" зарплати збільшилися на 20%. Планують ще підвищити: до кінця цього року, так і наступного.

Деякі кажуть, що не можуть. Ірина Мацепура з деревообробного підприємства ВГСМ зазначає, що їм зарплату підвищувати особливо нема з чого, оскільки бізнес переживає не найкращі часи. "Наступного року заплановано збільшення офіційної мінімальної зарплати, середня зарплата у нас по області – 15 000. Але ми не маємо можливості підтримувати навіть таку планку, а це означає, що ми першими ризикуємо потрапити в поле зору податкової", — нарікає Мацепура.

Втім, на ситуацію із пошуком персоналу щедрість роботодавців зараз кардинально все одно не впливає. На дефіцит скаржаться як ті, хто підвищує оклади, так і ті, хто їх заморозив.