УПЦ МП забороняють насправді, чи на папері? Чого чекати, коли законопроєкт стане законом

Верховна Рада зробила крок у напрямку заборони УПЦ МП і ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов‘язаних з Російською православною церквою, тобто РПЦ. Засідання перетворилося на штовханину та обмін прокльонами.

"Телеграф" розповідає, як виглядатиме втілення цієї заборони на практиці, якщо законопроєкт ухвалять і він стане законом.

Що у документі

Зазначимо, що до другого читання документ 8371 можуть змінити. Документом передбачається унеможливлення діяльності релігійних організацій, які афілійовані із центрами впливу релігійної структури, керівний центр якої знаходиться в державі, що здійснює збройну агресію проти України.

Діяльність може бути припинена в судовому порядку за адміністративним позовом або Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), або прокурора.

Згадана ДЕСС має проводити релігієзнавчі експертизи щодо виявлення підлеглості у канонічних та організаційних питаннях із центрами впливу релігійної організації. Після цього ДЕСС видаватиме приписи щодо усунення порушень у місячний строк з дня їх видання.

У разі невиконання релігійними організаціями отриманих приписів у встановлені строки ДЕСС матиме право звертатися до суду з адмінпозовом та вимагати припинення діяльності.

Як на ділі працюватиме заборона

Цей процес може зайняти роки та вимагатиме буквально тисяч судових позовів. Як пояснив у своєму Telegram-каналі журналіст, військовослужбовець, та співзасновник партії "Демократична сокира" Віктор Трегубов, проблема в тому, що позов ДЕСС має бути не по "церкві загалом" (бо її юридично не існує), а по кожній окремій парафії.

"Їх у "МП" зараз реально залишилося щось близько семі-восьми тисяч. Вони будуть пробувати оскаржувати висновки ДЕСС, а потім ще раз намагатися завадити в суді. З урахуванням того, які в нас суди, процес може сильно затягнутися і не гарантувати переможеньки. Але в цілому це має прискорити переходи до ПЦУ, розірвати зв’язки МП з місцевими елітами та допомогти вивести з-під держави-агресора хоча б ключові парафії, церкви та монастирі", — пише Трегубов.

Потрібно буде позиватися до кожної з одиниць, як Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько 9 тисяч, пише "BBC-Україна".

Нардеп від "Євросолідарності" Микола Княжицький, який свого часу пропонував розібратися з УПЦ МП законопроєктом 8221, віддав свій голос за сьогоднішній документ у Раді (8371). Проте заявив у Facebook, що сам цей закон не заборонить російську церкву та оголосив про намір подати поправки до другого читання.

"У чому вбачаються недоліки законопроекту 8371 (урядовий)? По-перше, він регулює значно менший обсяг питань, порівняно, наприклад з депутатським законопроєктом 8221, який навіть не виноситься в зал, хоча був зареєстрований і одноголосно підтриманий профільним комітетом значно раніше. По-друге, головним недоліком є розтягнутість запровадженої ним процедури в часі. Процедура може тривати буквально роки", — написав Княжицький.

Він зазначив, що якщо предметом судового спору буде обґрунтованість експертизи, то суд буде зобов’язаний призначати судову експертизу. Але в країні не існує атестованих судових експертів по релігієзнавчій експертизі. Відсутні й зареєстровані методики їх проведення. Також у законопроєкті відсутня процедура перевірки повноти виконання припису.

"За законопроєктом припис ДЕСС не є обов’язковим до виконання для релігійної організації, оскільки законопроект не містить обов’язку релігійної організації виконувати припис. А відтак, ДЕСС не може зобов’язати організацію виконати дії, які для неї не є обов’язковими. Законопроект залишає невизначеною долю майна забороненої релігійної організації, договорів оренди державних і комунальних об’єктів тощо", — заявив нардеп.