Модель українського "залізного куполу": що допоможе ефективно збивати дрони і чому не вийде як в Ізраїлі

Автор новітніх мілтек-розробок розповів, як можна покращити захист енергетичних об’єктів від ударів ворога.

З настанням холодів Росія може відновити нанесення масованих ракетних ударів та атак дронами по енергетичній інфраструктурі України. Як та чим можна захистити наші об’єкти, збивати ще більше дронів і чи реально створити в Україні власний прототип "залізного куполу". Про все це сайту ТСН.ua в інтерв’ю розповів Олександр Кардаков, автор новітніх miltech-розробок, голова наглядової ради "Октава Капітал".

Багатьох зацікавив ваш пост у соціальній мережі щодо можливості більш ефективно збивати російські Shahed-131/136 та ракети. Розкажіть, як це можна зробити практично та технічно, що для цього необхідно? 

Аби їх ефективно збивати, по-перше, їх треба ефективно виявляти. Заздалегідь та з винятковою точністю. Саме для виявлення таких цілей я пропоную використовувати спеціальну систему акустичної детекції, що виявляє загрозу на середній та близькій відстані, розраховує траєкторію руху та вказує ППО та іншим засобам ураження на потенційну ціль. 

Насправді базово ця ідея не є чимось захмарним та супер новим. За часів Другої світової війни ідея акустичної детекції прижилася і досить активно використовувалася на воді (сонар). Досі цей засіб активно використовується за кордоном для охорони периметрів об’єктів. Таким чином секьюріті можуть вчасно почути проникнення на об’єкт і навіть виявити непроханий дрон. 

Як ви здогадуєтесь, за кордоном інший профіль загроз. Там пропозиція розрахована на "захист стадіонів", охорону баз, кордонів, аеропортів та т.д. Нам необхідно розширити акустичну мережу до масштабів всієї країни, розгорнувши по території України мережі акустичних датчиків, що обладнані мікрофонами і програмним забезпеченням для аналізу навколишнього середовища та виявлення БПЛА. 

В першу чергу закриваються сліпі зони (річки, низини). З урахуванням того, що акустична решітка "чує" безпілотник або ракету у радіусі 2-2,5 кілометрів (а ракету — ще далі), для покриття всієї країни, попередньо, нам необхідно буде біля 20-25 тисяч таких решіток (не враховуючи ріки, озера, гори, окуповані території та деякі райони великих міст). 

Наприклад, акустична мережа FENEK, вміє розділяти наземні та повітряні об'єкти (мопед на дорозі та "шахед" у небі), детектувати об'єкти на малих висотах — від нуля метрів до 2,5 км, розраховувати траєкторію руху повітряних цілей. 

І головне — це повністю пасивні системи, які нічого не випромінюють і можуть працювати як "детектор" у цілодобовому режимі. 

Як результат: своєчасне виявлення атакуючих ракет та дронів по всій території країни, невразливість мережі датчиків для ворога. Бо пасивний режим роботи, невелика вартість одного сенсору та їх загальна кількість по території країни роблять безглуздими спроби атак на такі датчики. 

Наскільки це буде ефективно стосовно дронів, які летять безшумно? 

Ця безшумність — умовна. "Тихих" ракет не буває, дальні дрони літають виключно на гучних двигунах внутрішнього згоряння, а електричні дрони більше ніж на кілька десятків кілометрів не літають. Але вони також є умовно безшумними, їх чутно на значно меншій дистанції — мова може йти про кілька сотень метрів. 

За рахунок ущільнення мережі акустичних сенсорів на "гарячих" ділянках та комбінування з іншими засобами детекції (наприклад, пеленгування радіоканалу керування), такі електричні дрони можуть також ефективно виявлятися. 

А чим відрізняється ця система акустичної детекції від тої ж єРакети та Звуку? 

Це зовсім інший клас систем раннього сповіщення. 

Які способи протидії ворожим дронам вже напрацьовані? Можливо, можете розповісти деталі?

Всіх деталей, звісно, ніхто вам у публічній площині не скаже. Але з загально відомого, гарно показало себе використання засобів радіоелектронної боротьби, але він не може працювати цілодобово і для високої ефективності має бути систематизований. Розгорнуті та працюють мобільні вогневі групи, які у кращому випадку комплектуються "Гепардами", ПЗРК, а в гіршому — звичайною стрілецькою зброєю типу кулеметів.

Зрозуміло, що такі групи закривають не всі сектори, але їм також доводиться довиявляти ціль у простий візуальний спосіб. Ефективність та швидкість роботи таких груп може бути покращена, якщо в них будуть свої локальні засоби цілевказання. Звісно, сподіваюся, що нам вдасться суттєво наростити кількість звичайних систем ППО.

Але ми зіштовхнемося з обмеженнями: країна велика по території, потрібно багато коштів, навчений персонал… Витрати виявляться непомірно великими. Плюс, варто враховувати, що часто класичні іноземні ППО є дієвими під конкретні задачі. 

Гарний приклад —  ізраїльський "залізний купол", який підходить саме для перехоплення некерованих тактичних ракет малої дальності типу "Кассам" чи "Град", 70% яких зазвичай летять повз. Алгоритми "купола" заточені на перехоплення ракет саме такого типу. А що з маневруючими дронами? Я вже не кажу, що одна батарея "купола" коштує більше $100 млн, закриває лише 150 кв.км. Для прикладу, площа Ізраїлю — 22 тис. кв.км, а тільки Київської області — 28 тис. кв.км. 

Яким може бути український "залізний купол" і наскільки ефективним? 

Над цією задачею зараз працює вся країна. Бо нам не допоможе одне конкретне рішення, як то було в Ізраїлі. В ідеальній картині світу, всі наші міста та об’єкти критичної інфраструктури — зі своїми системами ППО власного чи закордонного виробництва. В ідеальній картині — у небі мало б чергувати декілька літаків ДРЛС (AWACS), щоб бачити все над поверхнею землі. Але реальність інша…

На жаль, у нас нема часу чекати, доки все це буде реалізовано. В нашій реальності треба робити все для захисту тут і зараз. Задля покращення виявлення ворога — розгорнути мережу акустичних решіток по всій країні, для його знищення — збільшити кількість мобільних бригад та "допомогти" їм даними з цієї акустичної мережі. Чи доповнити дані вже наявних ППО даними цієї акустичної мережі. Тоді ефективність нашого "не залізного" купола досягне найвищого показника навіть при збільшенні кількості обстрілів. На противагу сьогоднішнім 78,7% ураженням ворожих цілей. 

Чи означає це, що в Україні потрібно будувати станції спостереження аби відслідковувати ворожі дрони за допомогою акустичних датчиків? 

Мова не йде про якісь нові капітальні споруди. Для розгортання акустичної мережі використовуються труби, вежі, стовпи, тобто, будь-які існуючі високі споруди. Відсутність великих інвестицій та надзусиль в будівництві такої системи — саме те, що мені подобається. 

Ви кажете, що такий "залізний купол" можна зробити, і "не за всі гроші світу", про яку суму йдеться? 

Вартість ідеального рішення для всієї країни, про яке ми говорили, - це мільярди доларів, яких наразі нема… А розрахункова вартість акустичної мережі для всієї країни — не більше $100 млн. 

Де набрати фахівців та організувати контрольні пункти спостереження? 

Мова не йде про велику кількість спеціалістів. Бо набір сенсорів може видавати інформацію в кількох центрах спостереження. Може — в існуючі інфосистеми сил ППО. Більш того, навчити оператора працювати з даними такої системи буде швидше, ніж навчити оператора Patriot або комплексу С300.

Влітку була презентована комплексна система для захисту наших об’єктів енергетики від ворожих атак. Які основні характеристики "Сфери" і чи вона вже буде використовуватися на практиці цієї зими? 

Звісно, буде. Якщо коротко, СФЕРА — єдина комплексна система, яка поєднує в собі РЛС (радіолокаційну систему), акустичні датчики, оптичні та тепловізійні системи, програмне забезпечення з видачою інформації на вогневу активну протидію. Це дозволяє швидко визначати ворожу ціль та оперативно її знешкодити. Ймовірність правильного визначення повітряної цілі складає від 0.9 – 1, похибка правильного визначення повітряної цілі наближається до 0. 

Використання автоматизованої системи керування дає можливість за декілька хвилин прийняти правильне рішення, надати всю необхідну інформацію про ворожу ціль. Ще однією із переваг СФЕРИ є повна автоматизація процесу виявлення та знешкодження дронів-камікадзе типу "шахед", дронів-корегувальників та інших БПЛА.

Раніше сайт ТСН.ua розповідав, що робота розробника українських ракет "Нептун", "Стугна" і "Корсар" заблокована: подробиці скандалу навколо КБ "Луч".