Однієї перемоги мало: що від нас чекає ЄС

Минулого року країни - члени Європейського Союзу проголосували за надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Але для цього необхідно було привести українське законодавство у відповідність до європейських критеріїв. Європейський Союз висунув низку вимог, які потрібно виконати на шляху до європейської інтеграції. Перед Україною поставили «завдання», які необхідно виконати, а саме:

• посилення боротьби із корупцією;
• проведення реформ Конституційного Суду України;
• продовження судової реформи в Україні;
• антиолігархічний закон;
• боротьба з відмиванням грошей;
• приведення медіазаконодавства у відповідність до європейського – «Закон про медіа»;
• зміна законодавства про національні меншини.

Україна виконала майже всі вимоги

І ось через рік Києву є про що рапортувати Брюсселю. Україна очікує звіт Єврокомісії про прогрес у виконанні вимог для початку переговорів щодо вступу до ЄС. Як заявляли у Києві, свою "домашню роботу" Україна зробила на 99,9%, тому розраховує на початок переговорів уже цього року.

"Очікуємо, що у жовтні Україна отримає позитивну оцінку в рамках звіту про пакет розширення Євросоюзу. А потім піде голосування Європейської ради, яке відкриє дорогу до переговорів щодо вступу нашої країни до ЄС", – говорив наприкінці вересня прем'єр Денис Шмигаль.

Аналітики відзначають значний прогрес у виконанні Україною рекомендацій Єврокомісії щодо вступу до ЄС. В опублікованому 27 вересня звіті незалежного моніторингу аналітики оцінили рівень виконання вимог ЄС на 8,1 бала із 10. У попередньому звіті від 4 травня оцінка була 6,8.

З того часу українська влада повністю виконала вимогу щодо законодавства про медіа, впритул наблизилась до повного виконання вимог щодо нацменшин та судової реформи, суттєво просунулась у перезапуску Конституційного суду. Також було покращено оцінку боротьби з корупцією, зокрема через поновлення електронного декларування.

В Україні розраховують на позитивний звіт Єврокомісії та рекомендацію розпочати переговори щодо вступу вже у 2023 році. І Єврокомісія може дати "зелене світло" до початку переговорів з Україною та зробить це до грудня цього року.

Сьогодні залишається невиконаною імплементація законодавства для боротьби з відмиванням коштів. Мова про так званий закон про діяльність ПЕПів (politically exposed persons, політично значущих осіб). Закон передбачає довічний фінансовий моніторинг політичних діячів навіть після їхнього виходу з політики. У вересні документ пройшов лише перше читання, і прогресу у його подальшому ухваленні парламентом немає. МВФ розраховує на виконання Україною домовленості про фінмоніторинг ПЕПів без відстрочок.

На якнайшвидшому ухваленні законодавства про ПЕП наполягає і президент Володимир Зеленський. Він неодноразово закликав народних депутатів до виконання цієї важливої ​​рекомендації Євросоюзу. Більше того, закон про ПЕП є одним із "маяків" МВФ для перегляду програми співпраці з Україною.

Лобування тепер буде законним

Також голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 19 жовтня анонсував внесення законопроєкту про лобіювання. За його словами, громадські організації та фізичні особи повинні будуть надати в НАЗК інформацію про своїх донорів та обсяг фінансування.

- Відкриваємо новий рівень - закон про лобіювання, згідно з яким усі відповідні організації та фізичні особи повинні подавати дані про своїх донорів та суми в НАЗК, - повідомив сам Арахамія.

Нагадаємо, 20 вересня набрав чинності Закон «Про правотворчу діяльність» (законопроєкт 5707), який передбачає внесення Кабміном протягом 6 місяців законопроєкту про лобізм та лобістську діяльність.

Давид Арахамія також заявив, що нардепи виконали 99,9% вимог Європейського Союзу. Відтепер такі кроки, необхідні для початку переговорів щодо вступу до ЄС, мають робити у Кабінеті Міністрів. Пообіцяв: якщо чиновникам знадобиться підтримка, то "допомагатимуть".

Думка експерта

Тарас Загородній, експерт-міжнародник:

- Із законом про ПЕП - це був великий перебір: «раби на галерах», все життя під ковпаком фінорганів. Адже Європа такого фінмоніторингу ПЕПів не вимагала. І проблема в тому, що це не вирішує питання притягнення до відповідальності реальних аферистів, котрі дерибанять державні гроші. Це удар по середній ланці, яка не може себе захистити. Щодо реального вступу України до ЄС, то це питання впирається у гроші, які Євросоюз може виділити нашій країні чи ні. Поки що їх не видно. Тому в ЄС можна вступати довго, як Туреччина – років 50. ЄС цікавить в Україні – сировина, і тільки. І не забуватимемо чинник Угорщини, яка за наш вступ до ЄС вимагатиме особливого відношення до угорського анклаву на Закарпатті, який постійно качатиме ситуацію. Отже, зараз краще сконцентруватися на вступі до НАТО.