Рецензія на фільм «Великий утікач» / The Great Escaper

Майкл Кейн вважається одним із найкращих акторів сучасного кіно. Його регулярно номінували на «Оскар», а фільми з ним часто вирізняються високою якісністю і продуманістю думок. Кейн зніметься в кіно майже шістдесят років, але нещодавно вирішив відійти від акторського ремесла. «Великий утікач» — останній фільм за участю актора. Розповідаємо в нашій рецензії, яким він вийшов.

Плюси:

феноменальна акторська гра Кейна і Джексон; складне поєднання простих і зрозумілих емоцій в основі фільму

Мінуси:

місцевий патріотизм усе-таки подекуди надто нав’язливий; фільму бракує динаміки, причому в усіх сенсах

7/10

Оцінка ITC.ua

«Великий утікач» / The Great Escaper

Жанр біографічна драма
Режисер Олівер Паркер
У ролях Майкл Кейн, Гленда Джексон, Джон Стендінг, Дональд Сейдж Маккей, Вілл Флетчер
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb

Фільм розповідає реальну історію, яка сталася з ветераном Другої Світової Війни Бернардом Джорданом (Майкл Кейн). У 2014 році він вирішив утекти з будинку для літніх людей, щоб побачити своїх товаришів по службі під час річниці Дня Д у Франції. Дружина Бернарда Ірен (Гленда Джексон) підтримує починання чоловіка. І з цього моменту починається їхня пригода, сповнена спогадів і ностальгії.

Фільм вийшов меланхолійним вже за обставинами фільмування. Адже він виявився останнім не тільки для Кейна, а й для Гленди Джексон. Тільки тут уже причина простіша і прозаїчніша. Актриса померла в червні 2023 року. Але цікаво, що готовий фільм вона встигла побачити за кілька тижнів до своєї смерті.

«Великий утікач» — своєрідний триб’ют відразу двом великим британським акторам.

Тому не дивно, що місцева історія концентрується насамперед на своїх головних героях і їхніх взаєминах. Однак зовсім на піднесення Кейна і Джексона фільм не перетворюється. Кожна фраза вписується в загальне сюжетне полотно максимально органічно, вкотре підкреслюючи їхні таланти.

У своїй основі історія могла б вийти досить банальною. Адже нехай вона заснована на нестандартних реальних подіях, сама тематика фільму ніби підштовхує до нав’язливого патріотизму. Ідеї наслідків війни та в’янення всього живого дещо тьмяніють на тлі «величі переможців».

Але й у цьому моменті кіно знову рятують Кейн і Джексон. Саме вони перетворюють патріотизм на лише чергову обставину, яка є в житті двох пов’язаних назавжди сердець. Тож за тональність фільму можете особливо не хвилюватися. Так, тут є кілька недоречних моментів «прямо в лоб», але здебільшого він оперує більш піднесеним і ефемерними матеріями.

Для фільму з назвою «Великий утікач» самої «втечі» тут майже немає. Кіно концентрується на людях, а не на обставинах, що дає йому змогу бути ближчим до сердець і думок глядачів.

Утім, з місцевою зав’язкою можна було б очікувати трохи більшої динаміки та дещо інших акцентів, тож враховуйте це під час перегляду.

Сценарій вдало поєднує мажорні та мінорні мотиви, а смуток тут завжди йде поруч із радістю. У результаті виникає мікс емоцій, який цілком може відчувати кожен із нас. «Великий утікач» — кіно вкрай людяне. І нехай подібна фраза в моїх рецензіях зустрічається регулярно, саме тут вона посідає особливе місце.

Адже, як не дивно, дуже легко говорити про людяність у фантастичних історіях, в яких саме вигадки посідають ключове місце. У «Великому втікачеві» основну вагу має реальна історія і не менш реальні почуття, які через не виникли у головних персонажів. Працювати з такими елементами вкрай важко — але режисеру Оліверу Паркеру це вдається.

Можливо, свою роль зіграв ще «британський дух» у кожній сцені. Описати його важко, але під час перегляду ви одразу зрозумієте, про що йдеться. Британські витвори мистецтва завжди виділялися на тлі інших країн, і «Великий утікач» став черговим підтвердженням цієї тези, причому, на щастя, з хорошого боку.

«Великий утікач» — фільм далеко не для всіх. Не в плані розуміння чи комплексності, а лише через обрані теми. Адже в кіно ми часто ходимо заради втечі від реальності, а не через спроби поглянути на неї під новим, часом дуже близьким нам кутом. Але якщо вам хочеться, щоб за півтори години у вашій душі щось розворушили, то історія Бернарда та Ірен — чудовий вибір для цього.

Висновок:

«Великий утікач» дещо суперечить своїй назві, адже у своїй основі історія розповідає про велике повернення. До самого себе, свого минулого, своїх успіхів і поразок — і особливо до тих, кого ми по-справжньому любимо. Хто завжди поруч, але все одно примудряється постійно розкриватися по-новому, стаючи дедалі кращим і кращим. Гіркота і радість тут змішуються в дивному симбіозі. Але він досить привабливий, щоб залишити слід у вас всередині.