Тиждень медіаграмотності в Україні: бути в тренді

В останній тиждень жовтня у світі вже 12-й рік поспіль проводять Глобальний тиждень медійної та інформаційної грамотності. Центральний захід — конференція ЮНЕСКО Global MIL Week 2023, яку планували провести у Йорданії 23–25 жовтня, вимушено відклали на невизначений термін через загострення війни в Ізраїлі після нападу бойовиків ХАМАС. Проте організація закликає до активного проведення заходів із розвитку медіаграмотності на національних і регіональних рівнях.

В Україні під час Тижня медіаграмотності, що припадає на 23–29 жовтня, люди різного віку зможуть ознайомитися та взяти участь як в ініціативах у рамках самого Тижня, так і в тих проєктах, які стартуватимуть після його завершення та передбачатимуть подальшу участь із розширенням освітньо-культурного горизонту. MediaSapiens публікує інформацію про те, що підготували в рамках Тижня в Україні різні організації.

Ресурси для тематичних заходів у закладах освіти та бібліотеках

Підтримуючи спільноту освітян, Академія української преси підготувала добірку з понад 70 корисних посилань, використовуючи які вчителі молодшої, основної, старшої школи, вихователі дошкільнят і бібліотекарі зможуть скласти власний тематичний захід або урок із медіаграмотності. У добірці — методичні посібники для освітян, плани уроків, авторські вправи, які можна інтегрувати в різні освітні предмети, а також ігри. Ознайомитися з добіркою можна на сайті АУП за посиланням.

Наприкінці вересня АУП запустила онлайн-курс «Експрес-медіаграмотність для підлітків», орієнтований на школярів 13–17 років. За інформацією менеджера медіаосвітніх програм АУП Максима Запорожченка, на курс уже зареєструвалося близько тисячі учасників, а 350 уже його пройшли.

«Цей курс орієнтований на підлітків і має допомогти в опануванні ключових навичок інфомедійної грамотності та цифрової безпеки. Проходження цього курсу — це перший крок до медіаграмотності, яку потрібно стало розвивати. Ми активно промотуватимемо курс у межах Тижня медіаграмотності, щоб якомога більше підлітків почали цей процес для себе», — прокоментував Максим Запороженко для MediaSapiens.

Інтерактив

Також у межах Тижня медіаграмотності на ютуб-каналі академії проведуть чотири тематичні онлайн-зустрічі.

24 жовтня о 14:00 Тетяна Ковтун із Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка планує презентацію «Пропаганда і фейки — непереконливо, але результативно. Як із цим боротися?».

25 жовтня о 14:00 запланована презентація комплексу видань «Нариси з історії Криму: від середини 18 ст. до 2022 року», який містить матеріали до занять з історії та громадянської освіти, пропонує низку завдань із формування навичок верифікації джерел, критичного мислення та показує, яким чином провадилася цілеспрямована пропагандистська політика Росії в Україні стосовно Криму. Її проводитиме експертка з медіаосвіти та медіаграмотності Оксана Волошенюк, кримознавець Станіслав Цалик та Олександр Мокрогуз із Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Ушинського.

26 жовтня о 14:00 запланована презентація «Як розпізнати ІПСО і не стати учасником масифікації емоцій у комунікаціях?», яку проведе Алевтина Демуцька із Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

27 жовтня Максим Запорожченко планує презентацію, присвячену особистій інфогігієні — «Інфодетокс: як розвантажитися та збільшити продуктивність?».

Виставка з доповненою реальністю про природу ворожої пропаганди

250 шкіл, університетів і бібліотек з різних куточків України організують у своїх просторах проведення виставки з доповненою реальністю «Справжні причини війни, або Як працює російська пропаганда», розповіла керівниця фактчекерської та просвітницької ініціативи «НотаЄнота» Альона Романюк.

За її словами, на початку жовтня команди розробників edAR, «НотаЄнота» та фонду «ICAР Єднання» вирішили допомогти підготуватися до Тижня медіаграмотності 100 освітнім осередкам і запропонували безплатно надіслати видруковані комплекти плакатів для виставки. Проте, за словами Романюк, охочими виявилося понад 160 освітніх закладів та 90 бібліотек. Тож ініціатори вишукали додаткові донорські кошти, щоб видрукувати плакати виставки для всіх, хто виявив бажання її експонувати. Щоправда, через потребу знайти кошти й на транспортування, в частині бібліотек виставка відбуватиметься у листопаді.

Виставка, яка має на меті ознайомити з природою й основними методами пропаганди, із застосуванням для цього технологій штучного інтелекту та доповненої реальності, є у тренді основної теми цьогорічного Глобального тижня медіаграмотності «Медійна та інформаційна грамотність у цифрових просторах: колективний глобальний порядок денний».

Як розповіла Альона Романюк, завдання виставки — збільшити обізнаність про природу пропаганди та розвивати критичне мислення за допомогою поєднання традиційних і нових способів подачі інформації, що врешті сприятиме пізнанню в громадах справжньої історії, не переписаної російськими пропагандистами.

Самі плакати, які дають перше враження та інформацію, створені українськими митцями, зокрема Валерієм Коршуновим, за допомогою штучного інтелекту. Коли ж відвідувач наводить на них смартфон, то отримує опис конкретної маніпулятивної технології, пояснення, як працює пропаганда.

«Доповнена реальність також дозволяє “оживити” плакат і перенестися до місць, де видно катастрофічно згубну дію ворожої пропаганди: у Бородянку, де оцифровано спалену квартиру, до Чорнобильської АЕС, де видно шанці окупантів, — розповіла Альона Романюк. — Виставка дає розуміння, як певні дії в інформаційному просторі сприяють і можуть призводити до того, що відбувається у реальному житті».

За її словами, виставку почали експонувати навесні 2023 року в Україні та за кордоном, і, за спостереженнями організаторів, найбільше вона приваблює саме підлітків і молодь.

Антифейкова гра «НотаЄнота»

Також спеціально до Тижня медіаграмотності підготували нову адаптацію медіаосвітньої гри «НотаЄнота» для тренування здатності розпізнавати фейки. Нова гра розрахована на проведення в межах уроку, щоб учителі могли реалізувати ігровий формат з учнями.

«НотаЄнота» — це командна гра для учасників, віком від 13 років. Мета гри — показати, як працюють фейки та дезінформація на основі справжніх прикладів, навчитися визначати ворожі впливи та їхні цілі. Для організації гри необхідно зібрати щонайменше дві команди по 3-4 гравці.

21 жовтня о 10:00 освітян, бібліотекарів, активістів та всіх, хто цікавиться розвитком критичного мислення та інформаційної гігієни, запрошують на навчальний вебінар антифейкової гри «НотаЄнота». Участь у ньому безплатна за попередньою реєстрацією.

Під час вебінару учасники детально розберуть завдання гри на основі фейків, а також алгоритм організації та проведення гри. Після вебінару учасники на електронну пошту отримають презентацію для проведення гри «НотаЄнота» й онлайн-матеріали для проведення заходу у своєму навчальному закладі.

Онлайн-навчання для журналістів від StopFake

27 жовтня о 10:00–13:00 команда фактчекерського проєкту StopFake планує провести онлайн-навчання для журналістів і представників медіа «Інформаційна війна: як визначити та ефективно боротися з дезінформацією?». Основами фактчекінгу ділитимуться заступниця головного редактора StopFake Вікторія Романюк і старша фактчекерка проєкту Олена Чуранова.

Щоб узяти участь у заході, необхідно попередньо зареєструватися за посиланням.

Одному із зареєстрованих учасників та учасниць з нагоди Тижня медіаграмотності подарують брендований набір корисних дрібничок від StopFake.

У межах тренінгу буде оголошено конкурс на написання статті за винагороду. Повторно тренінг заплановано провести 2 та 9 листопада у ті ж години.

Ресурси «Фільтра»

З ресурсами й освітніми іграми для проведення заходів із медіаграмотності для різного віку можна ознайомитися і на порталі національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».

Також у вільному доступі є онлайн-курс «Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?» від «Фільтра».

Загальноукраїнський тест із медіаграмотності

Користування цими ресурсами допоможе новачкам медіаосвітнього процесу підготуватися до Всеукраїнського тесту з медіаграмотності, який проводитиметься в Україні вдруге та має стати своєрідною кульмінацією Тижня медіаграмотності в Україні.

Цей захід «Фільтр» організовує спільно з міжнародними партнерами USAID, IREX та ПРООН в Україні.

«Торік, коли тест проводився вперше, у ньому взяли участь люди з усієї України. Зокрема й із Луганської, Донецької, Херсонської областей, а також із Криму! Тож можна сказати, що цей тест дійсно єднає український народ. Загалом торік у національному тесті з медіаграмотності взяли участь 32586 учасників, а 17555 українців пройшли його повністю. Сподіваємося, цьогоріч охочих перевірити свій рівень медіаграмотності буде ще більше», — сказала керівниця проєкту «Фільтр» Валерія Ковтун.

Вона повідомила, що тестування заплановане 25 жовтня на платформі Typeform. Посилання на платформу з’явиться на сайті та в соцмережах «Фільтра» напередодні тесту. Заплановані чотири сесії тривалістю 45 хвилин, початок — о 10:00, 13:00, 17:00 та 21:00.

Після завершення тесту учасникам автоматично висвітиться їхній результат, а правильні відповіді з поясненнями наступного дня опублікують на сайті «Фільтра».

За словами Валерії Ковтун, структура тесту не змінилася: загалом передбачено 34 запитання. Однак організатори актуалізували їх за змістом, добираючи найбільш актуальні в інформаційному полі маніпуляції.

1 листопада оголосять переможців тестування, які досягли рівня «гуру медіаграмотності». Для них готують тематичні подарунки.

Конкурс для старшокласників «Репортер»

Для підлітків, які хочуть випробувати себе в журналістиці, до 27 жовтня включно триває прийом робіт на другий національний конкурс учнівських відео «Репортер».

Старшокласникам запропонували підготувати відеосюжет тривалістю до трьох хвилин на одну з трьох тем: «Небанально про українську культуру»; «Як війна вплинула на спільноту мого міста чи села»; «Моя євроінтеграція».

Для участі в конкурсі потрібно пройти короткий онлайн-тест із медіаграмотності «Дізнайся свої шанси на перемогу» та заповнити анкету учасника з посиланням на роботу.

Упродовж тижня на інстаграм-сторінці «Фільтра» публікуватимуть рекомендації журналістів і медіафахівців для учасників конкурсу.

Як повідомила Валерія Ковтун, експертне журі обере 50 фіналістів, вони отримають подарунки. Десятеро учасників стануть переможцями та зможуть потрапити на триденний «Репортер Camp» для навчання та спілкування з провідними українськими журналістами та інфлюенсерами. Переможців буде оголошено 10 листопада на сайті та в соцмережах «Фільтра».

Фейкобот від «Хмарочоса»

Перед початком Тижня медіаграмотності редакція онлайн-видання про Київ, міське життя та культуру, урбаністику «Хмарочос» запустила у вайбері «Фейкобота», який надає пояснення користувачам соцмереж, які бувають маніпуляції в інфополі, як обирати джерела новин і на що звертати увагу в самих новинах, як обирати блогерів тощо.

Як розповіли у «Хмарочосі», чатбот розробили в межах власного проєкту з розвитку медіаграмотності. Проєкт фокусується на темах і навичках, актуальних для українців сьогодні:

• блогери: як споживати їхній контент із користю для себе;
• маніпуляції в інтернеті, як їх розпізнавати й нейтралізувати;
• критичне читання новин і статей у ЗМІ;
• вміння відрізняти фейкові фото й скриншоти;
• вміння розпізнавати діпфейки та розуміти, що це таке.

У межах проєкту створили відеоролики до кожної з тем.

Приклади маніпуляцій і спростування фейків, використаних у відеороликах, стали основою для створення чатбота, проте їхній перелік розширили.

У «Фейкоботі» представлені п’ять тематичних розділів: «Як дивитися блогерів», «Види маніпуляцій», «Джерела інформації», «Фейкові фото» та «Що таке діпфейки». У кожному розділі є кілька вужчих тем, що розкривають основну.

Паралельно на сайті «Хмарочоса» виходять публікації, що мають допомогти аудиторії закріпити ці знання. Приміром, стаття «Реальність чи вигадка? Пояснюємо природу діпфейка» пропонує читачам тестування для самоперевірки.

«ФейкБум Бот» у телеграмі

У вересні громадська організація «Інститут політичної інформації» оновила в телеграмі «ФейкБум Бот», головна мета якого — розвивати медіаграмотність користувачів цього месенджера. В оновлену версію додали велику кількість нових спростувань фейків і нові приклади діпфейків зі світовими політиками.

У «ФейкБум Боті» представлений тест, який дає можливість самостійно оцінити власний рівень знань про фейки та дезінформацію й порівняти свої показники з показниками інших користувачів бота. Розробники подбали, щоб бот уникав повторів питань, а їхня послідовність була випадковою для всіх користувачів. Також вони вдосконалили систему підрахунку результатів і надання рекомендацій кожному підписнику.

Додатковою перевагою «ФейкБум Бота» є ознайомлення користувачів з українськими проєктами з фактчекінгу та медіаграмотності, такими як StopFake, Spravdi, ІМІ, EUvDiSiNFO, «Інтерньюз-Україна» тощо, чиї матеріали використовують у цьому проєкті.

Благодійна вечірка фактчекерів від редакції «Шо там»

Редакція видання «Шо там» 23 жовтня організовує безплатну благодійну вечірку, на яку запрошує фактчекерів, медіафахівців для обміну досвідом щодо ефективних способів у протидії дезінформації.

У межах заходу буде можливість долучитися до благодійного збору для ЗСУ, дізнатися про проєкти редакції та розповісти про власні.

Як розповів MediSapiens головний редактор «Шо там» Сергій Колесніков, видання реалізує кілька тематичних проєктів, розрахованих на різні вікові аудиторії. Зокрема, для людей поважного віку готують антифейкові кросворди, вони щомісяця з’являються на сторінці «Мій персональний фейк» та у 20 регіональних газетах загальним тиражем 250 тис. примірників на місяць. Такі кросворди, приміром, виходять у «Молодому буковинці», «Нашій ниві» тощо.

Також у межах проєкту «Мій персональний фeйк» журналісти створюють відеосюжети, основою для яких стають особисті історії людей про те, як дезінформація спричинила драматичний поворот у їхньому житті або житті близьких.

«Ці відеосюжети розраховані на широку глядацьку аудиторію. Ми робимо їх для того, щоб показати, особливо диджитал-поколінню, що дезінформація не залишає слід лише у цифровому вимірі, а може спричиняти реальний, причому негативний, а іноді дуже негативний вплив на реальне життя», — пояснив Сергій Колесніков.

За його словами, щоб пояснювати потенціал впливу дезінформації на долі людей віком 14–25 років, редакція співпрацює із журналом соціального мальопису Inker і створює серію коміксів «Моя нефейкова історія».

Медіаграмотність для людей поважного віку

Виконавча директорка «Українського інституту медіа та комунікації» Діана Дуцик повідомила, що інституція фіналізує дослідження «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)». Улітку провели опитування громадської думки, а також 8 фокус-груп у різних регіонах. Під час Тижня медіаграмотності обіцяють повідомити про дослідження та анонсувати онлайн-конференцію, присвячену цій темі, яка попередньо запланована на 8 листопада.

Представниця Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Оксана Подліняєва повідомила, що розпочалася підготовка до щорічної науково-освітньої онлайн-виставки, яка цьогоріч присвячена інфомедійній грамотності учасників освітнього процесу. Зацікавлені можуть подати роботи у формі мультфільмів, відеороликів, коміксу чи онлайн-вправи з медіаграмотності до 15 грудня. 25 грудня визначать переможців, чиї роботи експонуватимуться онлайн.

Роль штучного інтелекту в поширенні дезінформації

Центр демократії та верховенства права анонсував у межах Тижня публікацію на своєму сайті та сторінках у соцмережах статей, що мають сприяти розумінню, як використання штучного інтелекту змінює поширення дезінформації, створює нові виклики, які потрібно навчитися розрізняти, повідомила менеджерка напрямку «Незалежні медіа» Центру Євгенія Стаднік.

Кіборгізація й технології віртуальної реальності в освіті й охороні здоров’я

В Інституті соціальної та політичної психології НАПН України 30 жовтня відбудеться міжінституційний онлайн-семінар на тему «Кіберсоціалізація та кіборгізація в умовах воєнного часу: психологічні, технічні та медичні аспекти».

Як повідомила докторка психологічних наук, членкиня-кореспондентка НАПН України Любов Найдьонова, науковці з України, Польщі та Нідерландів обговорюватимуть феномен кіберсоціалізації в різних аспектах: від інформаційної безпеки та кібербезпекових викликів, застосування нових технологій в освіті й охороні здоров’я, зокрема використання технологій віртуальної та доданої реальності, медичні й технічні аспекти кіборгізації людського тіла, аспекти психологічної реабілітації військових і цивільних, які втратили кінцівки й отримали протезування.

Протидія ворожій пропаганді

Як сказав під час координаційної зустрічі напередодні Глобального тижня медіаграмотності аташе відділу стратегічних комунікацій у Міністерстві закордонних справ України Георгій Олійник, у межах Тижня у штаб-квартирі ООН планується представлення проміжного звіту щодо протидії поширенню російській дезінформації у країнах Люблінського трикутника. Також у країнах-партнерах України відбудуться тематичні виставки про шляхи й методи поширення російської дезінформації та пропаганди.