106-річний закарпатець поділився секретом довголіття: не перегодував свої органи, нічим їх не образив

У ужгородця Миколи Деревляника 22 жовтня був день народження. Мало хто повірив би, що цьому активному життєрадісному дідусю виповнилося аж 106 років.

Поздоровити його приїхали і журналісти Суспільного. Вони і вислухали непросту і повчальну життєву історію довгожителя.

Упродовж 38 років, відколи померла його дружина, пан Микола живе один, хоч його щодня навідують донька та онук.

Він ображається, коли йому пропонують допомогу. Самостійно готує собі їжу, прибирає та пере одяг руками.

– Жоден орган не скаржиться, що ти, дідусю, якось не так поводився, як я заслуговую. Не перекормив їх, беріг. Тому вони зараз віддячують мені, – говорить Микола Деревляник.

Ще 16 років тому пан Микола після свого 90-го дня народження, пішов у гори. Там жив у наметі кілька тижнів.

Любив працювати з деревиною – майстрував столи, лавки. А ще – копав криниці.

Криниці – то його особлива любов.

– У кожної криниці свій смак. Є більш улюблена, є менш. А з третьої особлива неповторна вода, – каже дідусь.

Він переконаний, не ображай природу і вона тебе не буде ображати.

Донька Миколи Деревляника Любомира розказала, що у їхній родині батько — перший і поки що єдиний довгожитель.

Він виріс у сім’ї, де було шестеро дітей – троє братів і троє сестер. Мама померла через рік після народження малюка від запалення легень, батько дожив лише до 54 років.

Довгожителями не були і брати –  один помер у 56 років, інший у 37. Сестри прожили довше – до 85-86 років. Так що говорити про гени не доводиться, це, скоріш за все, – спосіб життя, філософія життя, якщо хочете.

Пані Любомира дуже сподівається, що її син успадкує феномен довголіття діда.

Джерело і фото: