Зворотний бік демократії: чому Угорщина заважає Україні виграти війну

Угорщина вкотре заблокувала транш у 500 млн євро з Європейського фонду миру для військової допомоги Україні.

Напередодні цього рішення прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив, що допомога Україні не в інтересах народу Угорщини. А аргументи Києва про те, що ЗСУ на фронті захищають всю Європу, нібито не відповідають дійсності.

Як відомо, Будапешт з травня виступає проти виділення фінансової допомоги Україні та блокує рішення про 500 млн євро, пояснюючи це тим, що Київ вніс OTP Bank до переліку міжнародних спонсорів війни. Пізніше банк прибрали з чорного списку, проте в Будапешті залишилися незадоволені. Тепер Угорщина наполягає на юридичних гарантіях, що рішення постійне.

Відносини України та Угорщини залишаються непростими. Уряд Будапешта, зокрема прем'єр-міністр Віктор Орбан продовжує робити антиукраїнські заяви, підігруючи Кремлю. І хоча, на думку експертів, Угорщина не має серйозного впливу в ЄС, але доки вона зберігає за собою право вето, у питаннях допомоги для України з нею доводиться рахуватися.

Політика популіста

Прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана можна назвати класичним популістом, кажуть Фокусу політичні експерти. Користуючись усіма благами ЄС для своєї країни, він затято критикує політику Брюсселя, часом вдаючись до вельми одіозних формулювань. Наприклад, порівнюючи членство Угорщини в Європейському союзі з радянською окупацією і називаючи Брюссель "поганою сучасною пародією" на Москву.

У ЄС висловлювання Орбана сприймають демократично спокійно. Теоретично в Брюсселі є важелі впливу для тих, хто відмовляється зважати на принцип одностайності — країнам можуть скоротити або затримати дотації. Однак на ділі задіяти жорсткі механізми тиску в демократичному світі — не найпоширеніше явище. І поки з економікою Європейського союзу все гаразд, з прем'єром Угорщини можуть домовитися, адже країна багато в чому залежить від грошової підтримки ЄС. Орбан це розуміє і, користуючись зручним становищем, вільно критикує Брюссель, блокуючи наднаціональні рішення і збираючи політичні преференції всередині своєї країни.

"Орбан — класичний приклад політика популіста, який повинен акцентувати увагу на проблемах і потім створювати видимість ефективної боротьби. Часу, щоб сповна скористатися благами ЄС, залишилося небагато, оскільки наближається реформа [положень Лісабонського договору], він це розуміє, звідси такі висловлювання", — говорить Фокусу політичний експерт Ігор Рейтерович .

Згідно з положеннями Лісабонського договору про внесення змін до Договору про Європейський союз і Договору про заснування Європейського співтовариства, рішення з питань оподаткування, зовнішньої політики та безпеки, країни-члени ЄС ухвалюють шляхом консенсусу. У всіх інших питаннях достатньо згоди кваліфікованої більшості.

Принцип одностайності давно викликає напругу всередині ЄС, оскільки демонструє неповороткість союзу в питаннях, які потребують миттєвої реакції — наприклад, там, де йдеться про військову допомогу для України. У червні 2022 року про це говорила глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Її підтримав глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

"Європейські країни занадто малі, щоб вижити у світі великих держав. Китай — це держава, США — це держава, Індія — це держава, але ми — це не держава, ми — це клуб держав. Тому нам потрібні правила, які дозволять діяти швидше", — говорив Боррель.

Робота над реформуванням ЄС триває. Зокрема, йдеться не лише про позбавлення країн співтовариства права вето в Раді ЄС, а й розширення повноважень Єврокомісії та інших наднаціональний структур. Експерти зазначають, що ЄС бюрократична структура, якій важко відмовитися від багаторічних принципів роботи. Однак на рівні деяких зовнішньополітичних рішень "клуб держав" може перейти до принципу кваліфікованої більшості.

"Німеччина, Італія, Франція втомилися від того, що такі "економічні карлики" як Угорщина блокують ініціативи, і вони змушені вести з ними тривалі переговори, будучи локомотивами економіки ЄС. Там розуміють, що Євросоюз просто розвалиться в перспективі, якщо Будапешт або подібні до нього країни підриватимуть демократичні цінності, залишаючись при цьому у складі ЄС", — міркує Рейтерович.

Є електоральний запит

Критика Брюсселя, на думку експертів, яка лунає не тільки з Будапешта, а й з боку деяких політиків Польщі, Словаччини, пояснюється електоральним запитом. У країнах Європи зростає кількість людей, які відчувають розчарування від міграційної політики ЄС, а також роздратування через втручання Брюсселя в суверенітет країн.

"Поки що це не призвело до плачевних результатів. Зокрема, угорці себе комфортно почувають усередині ЄС, незважаючи на критику Орбана. Але для багатьох політиків при владі ця форма самозахисту дуже зручна й ефективна: одночасно критикувати і користуватися благами", — говорить Фокусу політичний аналітик Олег Постернак.

До реформи Євросоюзу чимало претензій. Насамперед у Польщі, яка розраховувала створити союз країн, готових протистояти Франції та Німеччині всередині ЄС. Тому процес, на думку експертів, буде важкий і конфліктний. Але поки всім країнам-членам ЄС економічно вигідно перебувати в одній спайці, учасникам переговорів, з великою ймовірністю, вдасться примиритися і дійти згоди.

Нагадаємо, у Києві розраховують на старт переговорів про вступ України до ЄС до кінця нинішнього року. Президент Володимир Зеленський у зверненні 24 жовтня до колегії єврокомісарів у Брюсселі наголосив, що Україна в умовах російської агресії зробила максимум, щоб виконати сім рекомендацій Єврокомісії.

Фокус раніше писав, що Угорщина може продовжити маніпулювати правом вето щодо України. У тому числі коли мова піде про переговори про вступ України до ЄС.

Також Фокус писав, що, на думку експертів, Київ виконавсім вимог Єврокомісії на четвірку з мінусом. Проте шанси для старту переговорів високі.