Скандали з постачанням зброї в Україну: чому подібне відбувається і хто відповідальний

У Міноборони прокоментували історію зірваних поставок польською компанією – справа розглядається в міжнародних арбітражних судах.

Питання постачання зброї для України від західних партнерів є найголовнішим сьогодні — як для бійців на фронті, так і для усієї держави. Але все частіше у соціальних мережах та медіа з’являються повідомлення про зірвані поставки від закордонних експортерів.

Сайт ТСН.ua розбирався, що насправді відбувається у сфері постачання зброї.

Відомо про численні "сюрпризи" від спецекспортерів, які взяли гроші від України, а довгоочікуваної зброї чи військової амуніції українці так і не дочекалися. Випадки фіксують різні, наприклад, коли товар поставлений не в повному обсязі, неякісний, невчасно або ж експортер просто зникає і не реагує на звернення, навіть судові.

Зірвані поставки зброї на мільярди

У соціальних мережах пишуть про невиконання контрактів з постачання озброєння. До прикладу, польською компанією Alfa sp z oo. 

Як повідомляють у ЗМІ, на початок цього року за компанією Alfa зафіксовано невиконаних контрактів більш ніж на 3,5 млрд. Відомо, що компанія виконала один з контрактів лише на 10% і попросила розірвати його. 

Сайт ТСН.ua поцікавився у Міністерстві оборони України: хто обирав такі компанії, скільки коштів на це було витрачено (адже зброї ми так і не отримали), чи відомо їм про подібні випадки та якою буде реакція на такі дії в умовах війни? 

"Міністерство юстиції України забезпечує представництво інтересів, у тому числі в іноземних міжнародних арбітражних судах, щодо стягнення з компанії Alfa sp z oo близько 20 млн. євро основного боргу та близько 5,5 млн. євро штрафних санкцій за порушенням умов контракту", — повідомили сайту ТСН.ua в пресслужбі Міноборони. 

Хто обирає такі компанії?

У відомстві додають, що закупівля озброєння здійснювалась та здійснюється без застосування (видів) процедур відповідно до особливостей, визначених чинним законодавством в умовах воєнного стану. 

"Аналіз та розгляд комерційних пропозицій здійснювали робочі групи, а згодом - Центр управління забезпечення озброєнням та військової техніки, який очолював профільний заступник Міністра оборони. До цього Центру входили керівники профільних структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, а також керівник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України", — зазначають в пресслужбі Міноборони. 

Там кажуть, що проєкт контракту проходив внутрішні перевірки, візувався фахівцями юридичного, фінансового та інших департаментів міністерства. Для проведення технічних інспекцій за місцем знаходження товару залучались військові аташе у відповідній країні. 

"Повноваження на укладення контрактів мав директор Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України. При цьому, рішення про фінансування за укладеним контрактом в залежності від розміру авансування прийняв профільний заступник Міністра оборони", — додають у міністерстві.

Через цю неприємну історію, шириться досить багато чуток. Одна з них, що через дипломатичний скандал, який виник між Україною та Польщею, можуть відбутися негативні зміни в контрактах польських оборонних компаній на поставку в Україну "Rosomak", САУ "Краб", ПЗРК "Piorun" і гвинтівок "Грот".

"Змін за контрактами з польськими партнерами немає", — запевнили нас в Міноборони.

Чи буде допомога від США?

Окрім того, надходять тривожні дзвіночки щодо ситуації з постачанням зброї та боєприпасів. Відомо, що у США затвердили тимчасовий бюджет, який не включає допомогу Києву. Тобто для нас залишається лише механізм грантів.

Сайт ТСН.ua поцікавилися в Міністерстві оборони України, як це може позначитися на постачанні військової допомоги Україні? 

Там нас запевнили, що контракти щодо постачання зброї та боєприпасів Україні від закордонних компаній залишаються чинними. 

"Крім того озброєння та військова техніка постачається в Україну в якості матеріально-технічної допомоги саме від США. Відповідно до запевнення американської сторони, у наявності достатньо фінансових повноважень для продовження задоволення потреб України. Міністерство оборони України сподівається на подальшу підтримку Конгресу США", — зазначили сайту ТСН.ua в пресслужбі Міноборони України.

Конфлікт навколо розробника ракет

Також багатьох дивує конфлікт, який під час війни виник між державним підприємством Київське конструкторське бюро "Луч" (підприємство розроблює і виготовляє ракети "Нептун" "Стугна", "Корсар") та Держаудитслужбою, яка продовжує перевірку підприємства оборонної промисловості, фактично частково блокуючи його роботу. 

КБ "Луч" вже друге звертається з відкритим листом до керівництва держави, а у Державній аудиторській службізапевняють, що нікому не блокують роботу, а лише виконують свою.

Все це дуже сильно дисонує на фоні заяв можновладців про створення ефективного вітчизняного ВПК та потужної співпраці з міжнародними партнерами у сфері виробництва зброї. 

ТСН.ua попросив прокоментувати конфлікт, який виник між КБ "Луч" та Дераудитслужбою у фахівців АТ "Українська оборонна промисловість".

"АТ "УОП" не коментує цю ситуацію, а може лише відзначити, що вона є наслідком загальної відсутності системного вирішення питання прибутковості за державними контрактами у сфері оборони, які укладалися після початку повномасштабного російського вторгнення", — повідомила сайту ТСН.ua Ірина Ванникова, директор департаменту з комунікацій АТ "УОП".

Там порадили за більш докладною інформацією звернутися безпосередньо до ДП ДККБ "Луч" і Державної аудиторської служби. Але позицію обидвох сторін ми вже озвучували. Тому вирішили дізнатися думку Міністерства оборони України.

Чому Держаудитслужба тисне на КБ "Луч"

"Держаудитслужба України з ініціативи Міноборони провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Міноборони за 2022 рік, за результатами якої в березні 2023 року складено Акт ревізії, який Міністерство оборони підписало із запереченнями. ДАСУ не прийняла заперечення і направила у травні 2023 року до Міноборони вимогу, з якої вбачається порушення відомством законодавства, зокрема щодо включення суб’єктами господарювання до калькуляції ціни товарів прибутку. Внаслідок цього, нібито, відбулось завищення вартості поставленої продукції на загальну суму близько 3,5 млрд. грн., що завдало матеріальної шкоди (збитків) загальною сумою близько 2,5 млрд. грн", — розповіли сайту ТСН.ua в пресслужбі Міністерства оборони України.

Там додають, що зараз Міноборони оскаржує у Харківському окружному адміністративному суді вимоги ДАСУ в частині прибутку та ПДВ, судове засідання відбудеться 26.10.2023. 

Позиція ДАСУ полягає в наступному: оскільки в постанові КМУ від 20.03.2022 №335, якою регулювались окремі питання в сфері оборонних закупівель, не було вказано про прибуток та постачальницьку винагороду виконавця, то на думку ДАСУ, уряд прийняв рішення на період дії воєнного стану укладати державні контракти з оборонних закупівель без прибутку в розмірі 1 + 30% для українських виробників та постачальницької винагороди в розмірі 3% для українських постачальників, тобто компенсувати лише витрати. 

"У свою чергу, позиція Міноборони полягає у тому, що постанова КМУ від 20.03.2022 № 335 не регулює питання ціноутворення, а передбачає заміну документу "розрахунково-калькуляційні матеріали" (складається з кількох томів, підготовка яких тривала місяці) і його погодження Міноборони на значно простіший документ "калькуляція витрат", яку складає в довільній формі контрагент, несе за неї повну відповідальність та попередньо не погоджує з Міноборони", — зазначають у міністерстві .

Там додають, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про оборонні закупівлі" рівень прибутку встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України, і таким рішенням є чинна постанова КМУ від 03.03.2021 № 363. Мінекономіки у листі, адресованому Міноборони та ДАСУ, підтримало позицію Міноборони, але це практично не вирішило проблему, оскільки ДАСУ наполягає на своїх висновках.

Як вирішують конфлікт у правому полі

"Паралельно Міністерство вживає заходів щодо правового врегулювання питання. Зокрема, у відомстві було розроблено Постанова КМУ № 736 від 18.07.2023, якою внесено зміни Постанови № 1275 з урахуванням положень Постанови № 335 та частково Постанови № 363. Проте, у результаті численних зауважень від Мінюсту, Мінфіну та Мінекономіки питання додаткового прибутку та постачальницької винагороди врегульовано лише на майбутнє, а контракти, які були укладені в період з 24 лютого 2022 до 21 липня 2023 залишаються в ситуації правової невизначеності", — роз’яснюють у Міноборони. 

18 вересня 2023 року до Міноборони від Мінстратегпрому на погодження надійшов проєкт Постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275, до якого Міноборони висловило зауваження, зокрема щодо додаткового врегулювання прибутку по контрактах, укладених в період з 24 лютого 2022. 

21 вересня 2023 Верховна Рада України ухвалила Постанову № 3388-IX "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану", яка теж, на жаль, не вирішує проблему, а Держаудитслужба взагалі трактує її на свою користь. 

Тому тривають судові спори, в яких Міноборони відстоює свою позицію.

Для чого створюють "Агенцію оборонних закупівель"

Відомо, що в Україні питання закупівлі зброї передаються на профільну Агенцію. Ми поцікавилися, скільки і коли у Агенції буде грошей, персоналу, а головне — за якими принципами вона закуповуватиме зброю для наших захисників? 

За штатом у ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" — 322 посади. Станом на 16 жовтня 2023 року фактична чисельність працівників Агенції складає — 120 працівників. 

"Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, є Закон України "Про оборонні закупівлі" та постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 року № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель па період дії правового режиму воєнного стану". При цьому, основні принципи щодо здійснення оборонних закупівель визначені саме статтею 3 Закону", — зазначають в Міноборони. 

Окрім цього, керівними нормативно-правовими актами для діяльності Агенції є постанова Кабінету Міністрів України № 494 від 16.05.2023 року "Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника", яка визначає Порядок використання ДП "Агенція оборонних закупівель" коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України № 449 від 04.08.2023 року, що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника та визначає порядок взаємодії із усіма сторонами процесу оборонних закупівель. 

За що відповідатиме Агенція?

Там додають, що основними принципами Агенції є: 

• Своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;
• Послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
• Систематичність їх виконання, конкурентність;
• Ефективність використання коштів, результативність, відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
• Запобігання корупції, зловживанням та дискримінації, цілісність, узгодженістьсистемність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони. 

Багаторівнева система контролю

Агенція підтримує зазначені принципи та намагається втілювати найкращі світові практики оборонних закупівель. 

"Так, в Агенції визначена уповноважена особа з питань запобігання корупції, яка опрацьовує зовнішньоекономічні та державні контракти (договори) на предмет корупційних ризиків відповідно до діючого законодавства, а також співпрацює з приводу діяльності підприємства з Національним агентством з питань запобігання корупції. Також, слід зауважити, що в Агенції діє багаторівнева система контролю щодо всіх стадій закупівель товарів, робіт та послуг оборонного призначення та налагоджена взаємодія з відповідними спецслужбами", — додають в пресслужбі Міноборони.

Також, одним з основних принципів здійснення оборонних закупівель в Агенції є нульова толерантність до корупції. 

"В умовах надзвичайної потреби у озброєнні та військовій техніці (ОВТ) та у безперебійному постачанні ОВТ, Агенція у своїй діяльності робить наголос на професіоналізації оборонних закупівель, використанні сучасних фінансових інструментів, системності, послідовності та впорядкованості закупівельного процесу, системним та ґрунтовним дослідженням світового ринку озброєнь, налаштуванню взаємодії та комунікації із ЗСУ як внутрішнім замовником", — наголошують в Міноборони. 

З ким співпрацюватиме Агенція

До розвитку спроможностей Агенції залучені міжнародні партнери: Норвегія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Швеція, Агенція НАТО з підтримки та постачання. 

Була розроблена та ухвалена нормативно-правова база, яка регулює діяльність Агенції з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану в Україні та кращих практик держав-членів НАТО. 

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 449 від 04.08.2023 року "Про уповноваження ДП Міністерства України оборони "Агенція оборонних закупівель" як служби державного замовника на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та укладання державних контрактів (договорів) під час дії правового режиму воєнного стану", Агенція є одержувачем бюджетних коштів за бюджетною підпрограмою 2101150/1 "Закупівля і модернізація озброєння та військової техніки" та за бюджетною підпрограмою 2101150/9 "Організація виробництва (складання, ремонту), закупівлі боєприпасів і комплектуючих виробів до них та будівництва (реконструкції) об’єктів спеціального призначення". 

Водночас, Агенція здійснює закупівлі на підставі отриманих від структурних підрозділів, визначених відповідальними за формування та виконання відповідних бюджетних підпрограм запитів на постачання.

Як війна в Ізраїлі вплине на постачання зброї в Україну

Багатьох українців хвилює питання: чи вплине війна в Ізраїлі на поставки озброєння в Україну від західних партнерів? 

Відповідно сайт ТСН.ua поцікавився, чи зменшиться допомога Україні, чи, навпаки, може збільшитися, якщо світ нарешті зрозуміє, що має справу з глобальним злом як в Україні, так і в Ізраїлі? 

В Міністерстві оборони переконані, що допомога збільшуватиметься, а підтримка посилюватиметься:

"Зокрема, крайня зустріч в рамках "Рамштайну" дозволяє впевнено стверджувати про системну та далекосяжну підтримку України міжнародними партнерами", — зазначили у пресслужбі Міноборони.

Раніше сайт ТСН.ua розповідав, про модель українського "залізного купола": що допоможе ефективно збивати дрони і чому не вийде, як в Ізраїлі.