Україна за тиждень: ситуація в економіці та фінансових ринках

Економічна ситуація

Відповідно до результатів нещодавнього опитування керівників підприємств в ІІI кварталі 2023 року індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) порівняно з ІІ кварталом 2023 року не змінився і становить 104.5%. Таке значення вказує на те, що хоча ІДО припинив зростання, керівники залишаються оптимістичними у прогнозах щодо подальшого економічного розвитку власних підприємств. Бізнес зберігає позитивні оцінки очікуваного фінансово-економічного стану власних підприємств у наступні 12 місяців: баланс відповідей – +6.0% (у ІІ кварталі 2023 року – +9.6%), проте поточний фінансово економічний стан підприємств залишається слабким, а загальна оцінка – негативною: попри пом’якшення п’ятий квартал поспіль, загальна оцінка – -5.8% (у ІІ кварталі 2023 року – -11.1%).

Інфляційні та девальваційні очікування бізнесу покращились, керівники підприємств продовжують очікувати зростання обсягів виробництва товарів та послуг. Також зросла частка підприємств, які планують скористатися банківським кредитуванням. Головними стримуючими чинниками залучення кредитних ресурсів, на думку респондентів, є зависокі кредитні ставки та надмірні вимоги до застави. Ключовим фактором, що стримує розвиток підприємств, залишаються воєнні дії та їх наслідки, також посилився негативний вплив надмірного податкового тиску та браку кваліфікованих працівників: зросли очікування щодо збільшення витрат на оплату праці одного найманого працівника та негативні прогнози щодо зміни кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців.

Станом на кінець жовтня в Україні зібрано 57.6 млн тонн нового врожаю, що на 10%-15% більше за прогнози першої половини року. Така ситуація позитивно вплине на фінансовий стан аграріїв та сприятиме вдалому проведенню посівної кампанії наступного року у разі спроможності України забезпечити безперебійний експорт зернових морськими шляхами.

Бюджетна сфера

Україна залучила дев'ятий транш макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС у розмірі 1,5 млрд євро. Загалом, у 2023 році до державного бюджету України надійшло вже 15 млрд євро пільгових позикових коштів МФД із передбачених поточною програмою у 2023 році 18 млрд євро. Термін погашення кредиту складає 35 років, а відсотки та інші платежі за обслуговування кредиту компенсуватиме ЄС. В рамках зазначеної програми очікуються ще два транші до кінця 2023 року з урахуванням рівня виконання Україною погоджених сторонами умов структурної політики.

Крім того, на минулому тижні Європарламент підтримав ініціативу Єврокомісії щодо створення Фонду допомоги Україні (Ukraine Facility) на який заплановано виділити 50 млрд євро протягом 2024-2027 років. З цієї суми 39 млрд євро (78%) заплановано надати у вигляді кредитів на строк до 35 років з пільговим періодом до 2034 року, 10.5 млрд євро (21%) – гранти, технічна допомога та інші заходи підтримки, решта 0.5 млрд євро (1%) – адміністрування самої програми Ukraine Facility.

За рахунок внутрішніх запозичень Міністерством фінансів за 9 місяців з початку року залучено 277,8 млрд гривень, переважно за середньостроковими державними цінними паперами (від 1 до 3 років), а також 2,5 млрд доларів США та 709 млн євро. Валютні запозичення носили переважно короткостроковий характер (до 1 року). Середньозважена дохідність гривневих запозичень становила 19,06%, в доларах США – 4,69%, в євро – 3,13%.

Валютний ринок

Збільшення попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків минулого тижня на тлі її сталої пропозиції обумовило розширення чистого попиту на валюту на міжбанківському ринку, який був компенсований інтервенціями Національного банку. При цьому, обсяг продажу валюти Національним банком збільшився минулого тижня до 735 млн доларів США порівняно із 575 млн доларів США тижнем раніше. Міжбанківський курс гривні послабився за тиждень на 0,6%.

Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2023 року становили 39,7 млрд доларів США та залишаються достатніми для фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту. У вересні вони знизилися на 1,7% за рахунок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України та здійснення боргових виплат держави, які не повною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) дещо зменшився (до 656 млрд грн). Це було обумовлене збільшенням інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти на МВРУ на тлі помірних обсягів витрат з Єдиного казначейського рахунку Уряду.

На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 339 пільгових кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн, з них близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла майже 40 тисяч на загальну суму 153,7 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу переважну частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Окрім того, за підтримки державних гарантій на портфельній основі у вересні 2023 року банками було видано 807 кредитів на суму 2,9 млрд гривень (із часткою зобов’язань за основним боргом, гарантованих державою, в обсязі 1,6 млрд гривень). Станом на 1 жовтня 2023 року 29 банків-кредиторів обслуговували 23,2 тис кредитів на суму 66,6 млрд гривень. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили близько 32 млрд гривень або близько 73% від загального ліміту наданих гарантій (43,9 млрд гривень). За видами економічної діяльності структура виданих кредитів під державні гарантії відповідає аналогічним параметрам програми «5-7-9%»: найбільше кредитів обслуговуються у сільському господарстві (7,2 тис на загальну суму 36,7 млрд грн), оптовій та роздрібній торгівлі, а також ремонті транспортних засобів (9,9 тис на суму 15,7 млрд грн).

Згідно з опитуванням про умови банківського кредитування, проведеним Національним банком у 3 кварталі 2023 р., у наступні 12 місяців 60% банків очікують на зростання корпоративного і роздрібного портфелів, а також обсягів фондування (за рахунок коштів населення). Банки констатували зростання попиту на корпоративні кредити (окрім як на позики в іноземній валюті), передусім – з боку малого та середнього бізнесу, а також населення. Так, попит на іпотеку зростає чотири квартали поспіль, що може свідчити про кращі очікування перспектив ринку нерухомості.

Окрім того, у 3 кварталі, вперше з початку повномасштабного вторгнення, кредитні стандарти для бізнесу загалом не змінилися після тривалого періоду їх посилення. Кожен п’ятий банк навіть зазначив про певне пом’якшення кредитних стандартів. Цьому сприяли поліпшення очікувань економічного зростання та конкуренція з іншими банками. В результаті у 3 кварталі рівень схвалених заявок на кредити для бізнесу підвищився. Найбільше зріс цей показник на кредити МСП, короткострокові та валютні позики. При цьому, у ІV кварталі банки планують дещо послаблювати кредитні стандарти для всіх типів позик, крім валютних.

В частині оцінки ризиків банківської діяльності у ІІІ кварталі фінустанови повідомили про незначне зростання кредитного ризику. Інші ризики залишилися незмінними. Упродовж останнього кварталу 2023 року респонденти очікують на підвищення кредитного та процентного ризиків, найбільше – валютного.