Кримська платформа – площадка для повернення тимчасово окупованого півострова

24 жовтня 2023 у Празі відбувся Другий парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, на якому були присутні майже 70 парламентських делегацій з усіх куточків світу та значної кількості міжнародних організацій. Присутні парламентарії висловилися на користь подальшої підтримки України та необхідності запровадження подальших санкцій проти РФ. За результатами Другого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи була узгоджена подальша підтримка України з боку світової спільноти.

Присутні парламентарії акцентували увагу на необхідності відновлення територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів, а також на запровадженні подальших санкцій проти РФ. Особлива увага була приділена унеможливленню обходу Росією вже запроваджених обмежень. Також було акцентовано увагу на необхідності розслідування злочинів, здійснюваних Росією на території тимчасово окупованого Криму. Присутні на саміті парламентарії назвали юридично нікчемними проведені "референдуми" та "вибори" на тимчасово окупованих територіях України.

Вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи, систематичні атаки на портову інфраструктуру України та загроза судноплавству в Чорному морі були названі факторами, які загрожують продовольчій безпеці світу. Учасники саміту заявили про необхідність подальшого надання політичної, дипломатичної, військової, фінансової, гуманітарної допомоги Україні, а також надавати всіляке сприяння для отримання Україною членства в ЄС.

Членів саміту привітав у своєму виступі президент України Володимир Зеленський, де він зокрема зазначив, що для багатьох у світі Крим був аргументом, що повна деокупація його території нібито недосяжна. Російський контроль над Чорним морем і наявність флоту окупанта створювали ілюзію, що домінування Росії в Чорному морі нібито нездоланне. На додачу до цього через свідоме заселення Криму сотнями тисяч громадян Росії та масштабні репресії окупанта проти всіх форм свободи й опору могло скласти враження, що Крим нібито упокорений. Зараз ілюзії тануть. Перше – російський військовий флот більше не здатен оперувати в західній частині Чорного моря та поступово тікає з Криму. І це історичне досягнення. Нещодавно російський президент був змушений заявити про створення нової бази Чорноморського флоту – точніше, для його залишків – на окупованій території Грузії, тобто в південно-східній частині моря, максимально далеко від українських ракет і морських дронів. Друге – для російських терористів тепер немає жодної безпечної бази та жодного цілком надійного логістичного маршруту в Криму та на окупованих частинах Чорноморського й Азовського узбережжя. Третє – проукраїнські настрої в Криму стають усе більш відкритими навіть попри те, що Росія все ще контролює цю землю. Так само, як в усіх інших окупованих районах України, люди у Криму усвідомлюють, що Росія звідти піде, та чекають на Україну. Слабкість Росії стає гучнішою за страх людей в окупації. Четверте – Україна змогла повернути Чорному морю роль безпекової артерії, від якої залежить глобальна продовольча стабільність. Без українського аграрного експорту цінова криза на ринку продовольства й соціальний хаос стають загрозою для десятків різних націй на просторі від західного узбережжя Африки до Бангладеш та Індонезії. Коли зникає український експорт продовольства, руйнується весь глобальний продовольчий ринок. Спочатку разом з ООН і Туреччиною Київ зміг запустити Чорноморську зернову ініціативу. Згодом додано гуманітарну ініціативу "Зерно з України". А коли Росія вирішила зруйнувати й таку архітектуру продовольчої безпеки, запустили нові тимчасові експортні маршрути з українських морських портів на додачу до експорту через дунайський портовий регіон та "Шляхи солідарності" суходолом. Від початку роботи нового експортного коридору в Чорному морі зайшли на завантаження майже 50 суден, а заявлено на підхід ще понад 50. Пʼятий пункт – ціннісний. Статут ООН - найповажніший міжнародний документ, який утверджує фактично базове право кожної нації на життя без агресій, анексій, терору. На початку російської війни проти України, багато хто був готовий заплющувати очі на захоплення Росією Криму. Мовляв, це заспокоїть агресора. Але, навпаки, це лише розпалило його амбіції, бо додало віри в безкарність. Україна зараз займається демонтажем безкарності Росії. Це дає робота в ООН попри російське зловживання незаконно отриманим правом вето. Це дає й українська Формула миру, яка заснована на принципах і цілях Статуту ООН і яка поступово стає глобальною Формулою. Це робота міжнародних правових інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт Путіна у справі про викрадення та депортацію дітей. Це дають санкції проти Росії і принципова підтримка від різних країн світу України. Зараз треба зберігати й посилювати тиск на окупанта, хоча очищувати Чорне море від флоту терористів непросто. Простіше очищувати інформаційне середовище від пропаганди з Росії. Потрібно зупиняти московську пропаганду. Це допоможе загальній перемозі і збереже душі людей і суспільств. Програш Росії – це безпека кожної нації, яка звикла до своєї свободи й звикла покладатись на те, що світ – не місце для агресорів.

Другий парламентський саміт Міжнародної кримської платформи став черговим доказом неухильної підтримки України з боку міжнародної спільноти. Подальші санкції проти Росії, яка у 21 столітті розпочинає загарбницькі війни – необхідне рішення для ослаблення держави-терориста. Звільнення всієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів усуне загрозу подальшої територіальної експансії з боку РФ в напрямку Європи.