Ні "Нафтогаз", ні Міноборони не здатні вплинути на процеси, які вже рік відбуваються в Укрнафті

Чи знав пан Чернишов, міняючи міністерське крісло на посаду очільника НАК "Нафтогаз України", що тепер він виконуватиме забаганки підлеглих очільників групи Нафтогаз?

Чи знав пан Умєров, покидаючи посаду Голови Фонду держмайна, що крісло Міністра Оборони не надасть впливу на передану у відання держави Укрнафту, а лише обтяжить відповідальністю за чужі дії попередника — любителя дорогих костюмів та директора Укрнафти?

Напевне, перед призначеннями, ці особи чули, що вся повнота влади тепер в їх руках, час навести порядок. Проте, нещодавні інсайдерські звістки з НАК, доводять, що ні НАК, ні Міністерство Оборони, не керують процесами, які вже рік відбуваються в Укрнафті.

А процеси свідчать, що апетит у протеже Шурми росте під час війни як на дріжджах. Визначивши Укрнафту різдвяною індичкою, яку нафарширують під зав’язку експропрійованими підприємствами та подадуть до переможного різдвяного столу 2024, нікому не цікаво, чи дотримані хоч якісь процедури, прямо передбачені законодавством України при "освоєнні" нових активів.

І це не дивно, Наглядова рада Укрнафти, яка всупереч законодавству не має ні незалежних директорів, ні аудиторського комітету, яка повинна схвалювати угоди із зацікавленістю у чіткому визначеному законом порядку, не працює. Хоча послухавши Корецького про мільярдні договори з Міноборони та єдиною "бензоколонкою" країни під його ж керівництвом — Укртатнафтою, Наглядова рада зобов’язана була б розглядати та надавати згоду на укладення таких договорів після висновків незалежних аудиторів.

Ні висновків аудиторів, ні рішень Наглядової ради Укрнафти за рік НАК і Міноборони не побачили, і самі не спромоглися провести бодай одне засідання Загальних зборів з двох акціонерів. Мабуть, не було вказівки Корецького.

Аж ось, Загальні збори Укрнафти, які скликані на річницю націоналізації Укрнафти, повинні вирішити всі питання, а підписатися під легалізацією сумнівних оборудок повинні Умєров та Чернишов.

Зокрема, їм необхідно буде схвалити, як АРМА без договорів передала Укрнафті АЗС GLUSCO, як Корецький Укртатнафти продав Корецькому Укрнафти у значних розмірах нафтопродукти, як Укрнафта продала Міноборони нафтопродукти з семивідсотковим ПДВ замість визначеної через війну нульову ставку, у зв’язку із чим держава переплатила сотні мільйонів. Дуже цікавим виглядає питання відповідальності керівників АРМА та Міноборони за договори, укладені із Укрнафтою, адже за законом без рішень Наглядової ради та загальних зборів акціонерів Укрнафти подібні угоди на сьогодні вважаються неукладеними, тобто відсутніми. На підставі чого тоді МО сплачувало мільярди Укрнафті та як АРМА могла передавати арештоване майно, не маючи правових підстав? Дійсно, за таких обставин умови подібних угод, як і вимоги законів, наразі не мають будь-якого значення для сьогоднішніх керівників МО та АРМА, а тому вони погодять будь-яке питання, поставлене їм Корецьким.

У фарватері забаганок Корецького та його керівника, Чернишов та Умєров також схвалять підвищення грошових винагород та матеріального забезпечення Наглядової ради шляхом затвердження для неї дворічного бюджету. Це справляє враження, нібито до Наглядової ради Укрнафти увійде сам ексміністр оборони Резніков. Хоча, ціна зрозуміла, якщо, як планується, на Наглядову раду покладуть виконання, всупереч законодавству, аудиторських обов’язків.

Розчулюють намагання Корецького запропонувати двом державним акціонерам саме йому надати повноваження вибору рекрутингову компанію для підбору кандидатів в Наглядову Раду. Заздалегідь сформована директором Укрнафти Наглядова Рада чудово розумітиме: хто платить, той і замовляє музику.

І головною вишенькою Загальних зборів, яку беззаперечно схвалять Чернишов та Умєров, буде надання Корецькому статусу імператора: дозволу укладати без рішень Загальних зборів та Наглядової ради договорів із заінтересованістю по усіх основних напрямках господарської діяльності Укрнафти. Тепер на всі ці осоружні формальності, які передбачені законодавством, НАК та Міноборони повинні накласти печатку вседозволеності.

Чи знали Умєров та Чернишов, що їх нелегко набуті позиції Міністра та СЕО найбільшої нафтогазової компанії країни не передбачають інших реакцій, ніж погодження з пропозиціями Корецького? Який впевнений, що якщо НАБУ та інші правоохоронні і не тільки органи, поки не бачать його зловживань, то залучивши керівників НАК і Міноборони як співвідповідальних, він лише підсилить свою безкарність.

Проте, є сподівання, що дотримання законодавства за будь-яких умов, як необхідний гігієнічний захід для здорової особи, притаманний і Олексію Чернишову, і Рустему Умєрову.