У чому слабкість російської «Сили Сибіру 2» для Китаю – Reuters

Росія розраховує на будівництво нового газопроводу «Сила Сибіру 2» до Китаю, намагаючись компенсувати втрати продажів газу в Європі, але інсайдери галузі бачать серйозні ризики навколо проекту і сумніваються, чи виправдає він величезні витрати. РФ роками веде переговори про новий газопровід для транспортування 50 мільярдів кубометрів природного газу на рік з Ямалу на півночі Росії до Китаю через Монголію – майже стільки, скільки проводив нині непрацюючий трубопровід «Північний потік» по дну Балтійського моря.

План набув терміновості, оскільки Москва прагне подвоїти експорт газу до Китаю, щоб компенсувати падіння експорту до Європи після початку повномасштабної війни в Україні. Але згода з ключових питань, включаючи ціноутворення, залишається недосяжною, зазначає Reuters.

Ще у березні Росія заявила, що державний газовий монополіст «Газпром», який буде експлуатувати «Силу Сибіру 2», завершує узгодження умов контракту з провідною китайською нафтогазовою компанією CNPC. На останній зустрічі у Пекіні в середині жовтня лідер Китаю Сі Цзіньпін заявив президенту Росії Владіміру Путіну, що він сподівається на те, що газопровід Китай-Монголія-Росія досягне суттєвого прогресу якнайшвидше, але офіційно між двома країнами ще нічого не узгоджено. 

Ключові факти стосовно експорту газу до Китаю газопроводами від Reuters:

• Росія експортує газ до Китаю через газопровід «Сила Сибіру 1», який почав працювати у 2019 році і проходить через Східний Сибір до північно-східної китайської провінції Хейлунцзян. 
• Експерти кажуть, що Китай не потребуватиме додаткових поставок газу до 2030 року, а тому Пекін може жорстко торгуватися щодо ціни на другий трубопровід «Сила Сибіру 2».
• Москва не повідомила, скільки коштуватиме «Сила Сибіру 2» (протяжністю 2600 км) і як фінансуватиметься проект. 
• Деякі аналітики оцінюють вартість будівництва «Сили Сибіру 2» у 13,6 мільярда доларів.
• Якщо будівництво «Сили Сибіру 2» і ще одного газопроводу з острова Сахалін будуть реалізовані, експорт російського трубопровідного газу до Китаю може зрости до майже 100 млрд кубометрів на рік до 2030 року – це приблизно половина річного російського експорту до Європи на піку, досягнутому в 2018 році. 

«Існує занадто багато ризиків, не в останню чергу політичних. Занадто небезпечно залежати від одного покупця, який може в будь-який момент змінити своє рішення купувати у вас продукт», – заявило російське промислове джерело, знайоме з ходом переговорів.

Дмітрій Кондратов з Інституту економіки Російської академії наук сказав, що проект також підривають додаткові витрати, пов'язані з необхідністю транспортування газу через Китай до кінцевих споживачів після того, як газ досягне Китаю.

«Витрати на транспортування для китайської сторони... становитимуть приблизно 270 доларів за 1000 кубометрів, тому, якщо російська сторона не надасть цінових знижок, то перспективи будівництва цього газопроводу до 2030 року залишаються досить песимістичними… Цей факт вимагатиме від CNPC самостійно будувати всю необхідну газотранспортну інфраструктуру в Китаї», – написав Кондратов.

Сєргєй Вакулєнко, науковий співробітник-нерезидент Фонду Карнегі, сказав, що проект може «залишити «Газпром» в мінусі після транспортних витрат».

«Це також зробить «Газпром» небезпечно залежним від одного покупця, який зможе не тільки диктувати умови контракту, але й вимагати зміни цих умов у майбутньому•, – зазначив Вакуленко.

Нагадаємо, російський «Газпром» заявив про додаткові обсяги постачання газу до Угорщини впродовж прийдешньої зими, а також про постачання до Китаю додаткових 600 мільйонів кубометрів газу у 2023 році. 

У 2023 році видобуток газу в Росії впав до рівня 1970-х років. Російській владі доводиться рекордно за останні 11 років підвищувати тарифи на газ для населення.