"Боремося за можливість існувати": історії резервістів ЦАХАЛу про місію на кордоні з Ліваном

Військова кампанія Ізраїлю охоплює широкий спектр суспільства, хоча приблизно половина є ортодоксальними євреями. Зокрема, служать іммігрант з Нідерландів, китайсько-ізраїльський солдат і друзський танкіст.

Троє резервістів Армії оборони Ізраїлю, які виконують місію на кордоні з Ліваном, розповіли про перші дні війни, як були призвані до війська та за що воюють.

Про це повідомляє The Times of Israel.

Перші дні війни в Ізраїлі – історії призваних резервістів

Коли терористи ХАМАС розпочали атаку на ізраїльські громади та військові бази вранці 7 жовтня, Джоша, 39-річного батька двох дітей, розбудив телефонний дзвінок із повідомленням про ракетну атаку з Сектора Гази. Чоловік, який проживає на Голанських висотах, не очікував нічого драматичного, тож виповз із ліжка і попрямував на північ, залишивши вдома дружину та дітей. Джош дістався до кібуца Одем, де він працює генеральним менеджером, і переконався, що громада була готова до будь-яких надзвичайних ситуацій.

Коли Джош, який також є капітаном резерву і командує танковою ротою, повернувся додому, то отримав дзвінок із наказом з’явитися на базу його бригади. Масштаби катастрофи були ще не зовсім зрозумілі, тож Джош та інші командири рот не знали, чи призвуть їхні частини. До 16:30 бригада вже була мобілізована і почала обговорювати завдання, які вона може отримати.

29-річний Дрор, учитель 12-го класу релігійної школи для хлопчиків, 7 жовтня разом зі своєю дружиною та донькою перебували в кібуці Хіспін на Голанських висотах, де святкували Сімхат Тора. Новини про напад бойовиків у релігійній громаді з’являлися рідко, але Дрор помітив, що резервістів повільно призвали протягом дня.

Дрор знав, що біля Гази відбуваються сутички, але не очікував, що і його призвуть. Коли вихідні закінчились і чоловік прочитав про масштабну атаку ХАМАС, то вже знав, що наказ надійде. Вони з дружиною швидко зібрали речі, а потім попрямували додому.

"Не було жодного питання, що я мав робити. Це також було зрозуміло моїй дружині. Вона зібрала речі, щоб поїхати до батьків", – розповів Дрор.

Він прибув на базу у ніч проти 8 жовтня і приєднався до трьох інших членів свого екіпажу, які готували свій танк.

Вранці 8 жовтня Джош отримав місію та сектор своєї команди. Вони перебуватимуть на кордоні з Ліваном, щоб переконатися, що Хезболла не зможе влаштувати таку ж атаку, що й ХАМАС днем раніше.

Завдання резервістів на кордоні з Ліваном

Через три тижні, 29 жовтня, в багнистому полі, оточеному лісами та крутими пагорбами Верхньої Галілеї, команда Джоша крутилася серед своїх танків. Перед імпровізованим табором стояла шеренга БТРів. Для спання резервісти встановили різнокольорові цивільні намети.

Коли команда Джоша прибули на ліванський кордон наступного дня після різанини, він був зосереджений на трьох головних завданнях. Одне з них – "готуватися до моменту істини, якщо нам доведеться перетнути кордон з Ліваном і воювати".

Ро’ї, 27-річний аспірант нейробіології Єврейського університету, який командує одним із танків Merkava 3, зосереджений на трьох чоловіках у вежі з ним.

"Я повинен переконатися, що екіпаж готовий. Психічно – теж. Я розмовляю з ними, переконуюся, що всі мають однакові думки. Я переконався, що ми готові до тих місій, яких ми очікуємо, і до тих, яких ми не робимо", – розповів Ро’ї.

Ізраїльські солдати більшу частину свого дня проводять, тренуючись і відновлюючи свої знання. Поки вони готуються до можливості наступу на Ліван, то стараються не занурюватися в шок, якого зазнав Ізраїль 7 жовтня.

"У той момент, коли мені зателефонували, і я знаю про багатьох інших, ви входите в режим, зосереджений на місії. У вас тунельний зір, щоб робити те, що ви повинні робити", – розповів Джош.

За словами солдата, він навіть не переглядав списки загиблих під час терактів ХАМАС: "Я переживаю, що це вплине на мене".

"Я можу думати про ці речі та аналізувати їх на більш пізньому етапі. У повсякденному житті я більше зосереджений на підготовці до місій, які від нас очікуються", – сказав Ро’ї.

"Нікого не змушували бути тут"

Хоча резервісти на роки старші від солдатів строкової служби, які тренуються щодня, вони користуються іншими перевагами.

"Справа в тому, що всі добровільно були тут, нікого не змушували бути тут. Ми також більш зрілі, у нас більша відповідальність. Я залишив вдома дружину, доньку, батьків, братів і сестер, і студентів, і ви краще розумієте масштаб місії. Ви розумієте, за що ви тут боретеся", – розповів Дрор.

"Тут є громадяни з різними світоглядними та політичними поглядами, і ми приймаємо їх, і вони приймають нас. Дуже зрозуміло, що ми одна нація, навіть якщо ворог думав, що може скористатися цією ситуацією; він зовсім не правильно це сприйняв. Нам знадобилася мить, щоб згадати, хто ми і що ми, але це сталося дуже швидко", – розповів Дрор.

"Ми боремося за свою можливість існувати"

Захищаючи міста на північному кордоні Ізраїлю, резервісти впевнені у справедливості своєї справи.

"Ми боремося за свою можливість існувати, я думаю, це зрозуміло. Це не якась ізраїльська агресія. Це наше право бути тут. Ми стикаємося з ворогами, які не хочуть нас тут і готові зробити все, щоб нас не було. Ми зробимо все, щоб переконатися, що ми й надалі будемо тут", – розповів Джош.

Як стверджує Дрор, боротьба з ХАМАС – частина місії єврейського народу у тому, щоб принести більше добра у світ.

"Тут є люди, які в цивільному житті є педагогами, терапевтами, техніками; кожен залучений до того, щоб рухати світ вперед і творити добро у світі. І ми були покликані творити добро в інший спосіб. Ніхто сюди не прийшов вбивати і нищити, ми не такі, але саме зараз те добро, яке має з’явитися, – це те, що ми зараз робимо", – розповів Дрор.

"Ми прийшли творити добро, а природа добра полягає в тому, щоб перемогти зло", – додав він.

• Батько викраденої ХАМАСом Шані Лук розповів, як терористи насправді вбили його доньку
• "Ізраїль перетнув червону межу": президент Ірану пригрозив країні
• США – проти припинення вогню Ізраїлю в Секторі Гази